Суспільно-політичний устрій і господарське життя Русі-України
- 7-11-2022, 20:00
- 482
7 Клас , Історія України 7 клас Гісем, Мартинюк 2020
§ 5. Суспільно-політичний устрій і господарське життя Русі-України
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: про систему управління і склад населення Русі-України; яким було життя людей у селі; про особливості розвитку руських міст і міського життя; кого називали «бояри», «старці»; що таке «верв», «град».
ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ: 1. Робота в парах. Обговоріть і визначте характерні риси суспільного й господарського життя давніх слов'ян. 2. Що таке союзи племен і племінні княжіння? 3. Коли у східних слов'ян виникли племінні княжіння? 4. Як відбувалося стягування данини в Русі-Україні за перших князів?
1. Система управління і склад населення Русі-України. За формою правління Русь-Україну IX—X ст. чимало дослідників визначають насамперед як патримоніальну (від латин. — спадковий) монархію та спадкову власність великого київського князя. Останній керував нею, спираючись на свою дружину. Вона була не лише військом князя. Старші дружинники ставали радниками великого князя київського, утворювали апарат управління, чинили від його імені суд на місцях і збирали данину.
Із «Повісті минулих літ» дослідники отримали багато інформації про панівні верстви населення Русі-України в цей період. Зокрема, розповідаючи про похід Олега на Константинополь у 907 р. та умови русько-візантійської угоди 911 р., літописець повідомляє, що, крім великого князя київського, існували князі та «світлі бояри». Більшість істориків дотримуються думки, що це були місцеві східнослов’янські племінні князі й вожді, яких підкорили київські князі.
«Повість минулих літ» про боротьбу князя Олега з візантійцями
У рік 907. Пішов Олег на греків, Ігоря зоставивши в Києві... і зажадав Олег давати щорічну данину на руські городи — спершу на Київ, а тоді й на Чернігів, на Переяславль, і на Полоцьк, і на Ростов, і на Любеч, і на інші городи, — бо по тих городах сиділи князі, під Олегом сущі (залежні від Олега).
У рік 912. Послав Олег мужів своїх налагодити мир і укласти договір між Греками і Руссю. І послав він, мовлячи: «Згідно з другою угодою, що відбулась при тих же цесарях, Льві й Александрові, ми, мужі від народу руського — Карл, Інгельд, Фарлоф, Вермуд, Рунав, Гуди, Руальд, Карп, Фрелав, Руар, Актеву, Труан, Лідул, Фост, Стемид, — послані від Олега, великого князя руського, і всіх, що є під рукою його, світлих бояр, до вас... цесарів грецьких, для збереження і на засвідчення дружби, яка од багатьох літ була між християнами і Руссю, за бажанням наших князів і за їхнім велінням, і від усіх, що є під рукою його, Олега, сущих русів...».
• Робота в парах. 1. Які міста існували в Русі-Україні на початку X ст., за повідомленням Нестора Літописця? Знайдіть їх на карті. 2. Обговоріть і визначте, яким титулом називає літописець князя Олега. 3. Про які панівні верстви, що існували в Русі-Україні, крім «великого князя руського», згадується в літописі?
Дружинники київського князя. Сучасний малюнок
• Опишіть вигляд та озброєння дружинників київського князя.
Князі у своєму правлінні спиралися на племінні ради старійшин, яких літописець називає «старцями». Із розповіді Нестора про події 945 р. можна дізнатися, що деревлянський князь Мал приймав рішення про переговори з княгинею Ольгою, попередньо порадившись зі старійшинами.
Як ви вже знаєте, спочатку данину зі східних слов’ян на користь Києва збирали у формі полюддя. Приблизно в другій половині X ст. воно втратило своє значення. У містах і землях з’явилися намісники великого князя київського. Відтепер намісники збирали данину та передавали її до Києва. Данину, як стверджує Нестор, збирали від окремого будинку — «диму». Більшість населення Русі-України, яке обкладалося даниною, становили вільні селяни, або «люди», і ремісники. Існувала також нечисленна верства залежних людей, або челядь.
Слов'янське житло. IX—X ст. 3D-реконструкція історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ»
Побут східних слов'ян. Історична реконструкція
• Робота в парах. Обговоріть і визначте характерні риси, притаманні побуту східних слов'ян доби Русі-України.
2. Життя людей у селі. У IX—X ст. більшість населених пунктів Русі-України становили села. Їхні жителі займалися землеробством, присадибним скотарством і промислами (полюванням, рибальством, бортництвом тощо).
Археологічні дослідження дозволили історикам дізнатися про те, який вигляд мали сільські поселення Русі-України. Вони розташовувалися в місцевості зі сприятливими для ведення сільського господарства природними умовами. Це були неукріплені поселення з 30—50 селянських садиб. Окремі садиби розміщувалися довільно, без дотримання якого-небудь плану. Тобто люди селилися там, де їм подобалося, намагаючись не змінювати природу, а пристосовуватися до неї.
Житло східних слов'ян. Історична реконструкція
• Яку інформацію про житло, заняття та повсякденне життя східних слов'ян можна отримати за ілюстрацією?
Полюддя. Художник К. Лебедєв
До складу селянської садиби входили житлові та господарські будівлі. Її господар вів власне самостійне господарство, маючи для цього майже все необхідне. Розміри житла дозволяють висунути припущення, що селянська сім’я складалася, як правило, із шести-семи осіб. Крім садиби, сім’ї належали предмети домашнього вжитку, худоба, знаряддя для обробітку землі й збирання врожаю.
У житті східних слов'ян землеробство відігравало важливу роль і користувалося особливою повагою. Не випадково свою основну зернову культуру вони називали «житом» (від слова «жити»). Давні язичницькі обряди та весь цикл річних язичницьких свят східних слов'ян відображали глибоко вкорінену традицію вважати обробіток землі джерелом свого існування.
Селянські господарства одного або декількох сусідніх сіл об’єднувалися в сільську територіальну громаду, яку називали «верв», або «мир». Члени громади були пов’язані круговою порукою, тобто разом відповідали за сплату данини та скоєні на її території злочини.
Мешканці окремих громад не мали міцних зв’язків і жили відокремлено. За свідченнями літописця, для укладання шлюбів улаштовувалися «ігрища між селами». Місцями для зустрічей представників громад найчастіше ставали «погости», де розташовувалися спільні кладовища. Тут відбувалися релігійні свята, періодичні торги, збирання данини тощо.
Прикраси східних слов'ян. Експозиція музею
У IX—X ст., як засвідчують дані археології, у Русі-Україні вже існувала велика кількість розчищених від лісу орних земель та була досить значною густота населення.
3. Міста і міське життя. Виникнення найдавніших поселень міського типу в Русі-Україні історики відносять до VIII—IX ст., коли в середовищі східних слов’ян розгорталися етнічні й державотворчі процеси. У «Повісті минулих літ» Нестор Літописець називає східнослов’янські поселення градами. Зокрема, розповідаючи про уличів і тиверців, він пише, що «сиділи вони по Бугові й по Дніпру аж до моря, і єсть гради їх і до сьогодні». На думку дослідників, східнослов’янські гради були адміністративними й релігійними центрами союзів племен, фортецями в прикордонних районах. Залишки градів знайшли в Києві, Чернігові, селі Зимне поблизу Володимира-Волинського, селі Пастирське на Черкащині та інших місцях.
Садиба заможної київської сім'ї. Реконструкція за археологічними знахідками під час будівництва метро на Подолі в 1970-х рр. Київ
• Опишіть вигляд садиби заможної київської сім'ї.
Слов’янські гради були осередками, із яких постали міста. Проте багато з них так і не стали містами через те, що їх спалили кочовики або залишили через несприятливі обставини жителі.
У IX — першій половині X ст. в Русі-Україні, за повідомленням літописця, уже існувало 16 міст: Київ, Новгород, Ростов, Полоцьк, Ладога, Білоозеро, Муром, Ізборськ, Смоленськ, Любеч, Псков, Чернігів, Переяслав (Переяславль), Пересічен, Вишгород, Іскоростень.
Існування досить значної кількості міст у Русі-Україні в цей період знаходить підтвердження у творах тогочасних арабських авторів. Вони згадують про руські міста й навіть наводять їхні назви. Східнослов’янське місто Куяба більшість дослідників ототожнюють із Києвом.
Переважна частина міст Русі-України починалася із фортець-замків. Тут жили князі й воєнна дружина, які в разі потреби могли захистити місто. Варяги називали Русь IX—X ст. «країною міст (замків)», або «Гардарики».
Під стінами міст селилися ремісники й купці, тому міста ставали центрами розвитку ремісничого виробництва й торгівлі. Проте їхні жителі в Русі-Україні, як і в інших країнах тогочасної Європи, поєднували заняття ремеслом і торгівлею із сільськогосподарським виробництвом.
Населення міст було неоднорідним за складом. Як правило, воно поділялося на міську знать і міські «низи». До першої групи належали князі, бояри, жерці, князівські дружинники, багаті купці й заможні ремісники. Другу групу становили бідні ремісники, дрібні торговці й челядь.
Запам'ятайте дати
IX — перша половина X ст. — у Русі-Україні, за повідомленням Нестара Літописця в «Повісті минулих літ», існувало 16 міст.
Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?
• У IX—X ст. в Русі-Україні встановилася форма правління, за якої головною фігурою був князь, що управляв державою за допомогою воєнної дружини.
• У складі населення Русі-України в IX—X ст. сформувалася панівна верства, до якої належали великий князь київський, племінні князі, бояри та князівські дружинники.
• Більшість населення Русі-України складали вільні селяни, які жили в селах і займалися сільським господарством і промислами.
• Міста відігравали роль важливих соціально-економічних, політичних і культурних центрів країни. Вони були тісно пов'язані із сільськогосподарським виробництвом, були осередками ремесла, торгівлі, державної влади й управління.
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Аукціон». Правила гри. Учні та учениці можуть «придбати» бали за свої історичні знання, отримані за розглянутим матеріалом. Для цього вони по черзі наводять правильні твердження за змістом параграфа. Повторювати твердження не можна.
2. Охарактеризуйте систему управління та склад населення Русі-України. 3. Назвіть риси, характерні для життя людей у селах. 4. Як відбувався розвиток руських міст у IX—X ст.?
5. Робота в малих групах. Визначте спільне й відмінне в розвитку міст і сіл Русі-України. 6. Покажіть на карті 16 міст Русі-України, про які повідомляв Нестор Літописець.
7. Колективне обговорення. Якою мірою людина в Русі-Україні могла впливати на життя своєї громади й держави? Чи відчувала вона себе захищеною? Поясніть свою думку. 8. Робота в парах. Підготуйте розповідь про уявну мандрівку купців землями Русі-України IX—X ст. із відвідинами декількох міст і сіл.
Практичне заняття за розділом І
Узагальнення за розділом І
Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом І
Варіант 1
Варіант 2
Коментарі (0)