Культура Королівства Руського (Галицько-Волинської держави) XIII — першої половини XIV ст.
- 9-11-2022, 19:06
- 360
7 Клас , Історія України 7 клас Гісем, Мартинюк 2020
§ 19. Культура Королівства Руського (Галицько-Волинської держави) XIII — першої половини XIV ст.
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: якими були особливості культури Галицько-Волинської держави; у чому проявилися особливості галицько-волинського літописання; які визначні пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва Галицько-Волинської держави збереглися до нашого часу.
ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ: 1. Назвіть основні джерела дослідження культури Русі-України. 2. У чому полягають особливості літописання в Русі-Україні? 3. Назвіть визначні архітектурні пам'ятки Русі-України.
1. Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави. Культура Галицько-Волинської держави є складовою частиною культури Русі-України. При цьому вона має власні самобутні риси та оригінальність.
Галицько-Волинська держава була відкритою для культурних впливів як Заходу, так і Сходу, але при цьому вона зберігала свою східнослов’янську своєрідність і перебувала під впливом православної церкви.
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Незважаючи на те що риси культури Галицької та Волинської земель мають відмінності, їхній розвиток відбувався одночасно, а процеси були тотожними. Це дає змогу вченим розглядати культуру Галицько-Волинської держави як цілісне явище.
Культура Галицько-Волинської держави стала однією зі складових формування української культури.
2. Освіта. У Галицькій і Волинській землях освіта продовжувала традиції Русі-України. При церквах, особливо при монастирях, єпископських кафедрах існували школи. До них приймали хлопчиків із семи років. Пройшовши курс навчання, вони працювали писарчуками в князівській або єпископській канцелярії, ставали священниками або продовжували справу батьків. Поширеним було й домашнє навчання, особливо для дітей бояр.
У Галицькій і Волинській землях також діяли бібліотеки при монастирях і князівських палатах. Існують відомості про велику книгозбірню князя Володимира Васильковича. Про освіченість широких верств населення Галицько-Волинської держави свідчать пам’ятки писемності XII—XIV ст. та археологічні знахідки: предмети для письма, написи на стінах церков (графіті), бересті, речах, зброї та знаряддях праці (мітки), грамоти князів на пергаменті тощо.
Графіті на стінах церкви Святого Пантелеймона в с. Шевченкове (Івано-Франківська обл.)
Галицько-Волинський літопис містить величезну кількість згадок про писців, князівські канцелярії, архіви, грамоти, заповіти, купчі тощо.
3. Література і літописання. Найбільш ранньою літописною пам’яткою Галичини й Волині є «Повість про осліплення Василька», написана в 1097 р. невідомим автором. У ній розповідається про трагічну долю теребовлянського князя Василька Ростиславича, якого осліпив волинський князь.
Найяскравішою пам’яткою літописання Галицько-Волинської держави є Галицько-Волинський літопис. Він був знайдений у 1809 р. істориком М. Карамзіним. Крім художньої самобутності, літопис вирізняється глибоким змістом. Літописці, яких, на думку вчених, було щонайменше п’ятеро, майстерно передають події тогочасної епохи. Ідейно літопис був спрямований проти боярського свавілля та прославляв руську зброю і Руську землю. Літопис також є цінним джерелом для вивчення давньоукраїнської мови.
Галицько-Волинський літопис складається із двох основних, різних за обсягом і характером частин: Літопису Данила Галицького (розповідає про події 1205—1258 рр.) і Волинського літопису (1258—1290 рр.).
Літопис Данила Галицького містить окремі повісті, що були об'єднані укладачами в більш пізній час. Центральною темою літопису є життя князя Данила Романовича. Ця праця описує широку картину подій у сусідніх землях: Угорщині, Польщі, Литві, інших руських князівствах, Золотій Орді. Літопис — майже єдине джерело, яке дає змогу відтворити основні події в Мазовецькому князівстві та Литві цього періоду. У Волинському літописі багато уваги приділено розвитку культури на землях Галичини та Волині.
4. Архітектура. У галицьких та волинських містах переважали споруди з дерева, але було багато й кам’яних будівель: храмів, князівських палаців, замків, укріплених дворів бояр. Спочатку кам’яними були лише храми й князівські палати.
Перші кам’яні храми в Галичині та на Волині з’явилися досить рано — від кінця IX — початку X ст., що було зумовлено впливом чеської архітектури. На жаль, більшість храмів, збудованих до XIII ст., назавжди втрачена.
У XII—XIII ст. сформувалися волинська і галицька архітектурні школи. На волинських будівничих відчутний вплив справила київська школа, а галицькі архітектори використовували як традиції Русі-України, так і надбання західноєвропейських майстрів.
До нашого часу зберігся Успенський собор у Володимирі-Волинському. Він був збудований у 1160 р. київськими майстрами за наказом князя Мстислава Ізяславича. Ця шестистовпна однокупольна будівля має простий, але водночас величний вигляд. Його сучасник — Успенський собор у Галичі, збудований Ярославом Осмомислом у 1157 р., зберігся до нашого часу лише у вигляді руїн. Це був чотиристовпний однокупольний храм, оточений галереями та прикрашений білокам’яним різьбленням. Він є яскравим виразником галицької архітектурної школи, яка багато запозичувала з поширеного в Європі романського стилю.
Євангеліст Лука. Малюнок із Волинського Євангелія. XIII ст.
У Галичі будували не із цегли, а з місцевої сировини, використовуючи алебастр і вапняк. На території міста археологи знайшли близько 30 кам’яних будівель. До особливостей галицької архітектури належить також спосіб облицювання стін керамічними рельєфними плитками із зображенням грифонів, орлів, воїнів, із рослинними та геометричними орнаментами.
На місці давнього Галича (тепер тут розташоване село Шевченкове Івано-Франківської обл.) до нашого часу збереглася церква Святого Пантелеймона (XII—XIII ст.), яка також належить до галицької архітектурної школи.
Успенський собор у Володимирі-Волинському. Сучасний вигляд
У XIII ст. в Галицько-Волинській державі велося активне будівництво міст і фортець. Так, на Волині поряд із Холмом були збудовані укріплені міста Данилів, Кременець, Угровськ, у Галичині — Ярослав, Сяник. Усі вони мали оборонні споруди, які були не в змозі здолати навіть монгольські війська з їхньою облоговою технікою.
Від кінця XIII ст. на Волині під впливом західноєвропейської оборонної архітектури розпочалося будівництво нового типу оборонних споруд — донжонів (мурованих «веж-стовпів»). До сьогодні такі вежі збереглися в околицях міста Холм (село Стовп’є, Польща) та в місті Кам’янець (Білорусь). У XIV ст. розгорнулося будівництво кам’яних замків, першим серед яких був замок у Луцьку.
Кам'янецька вежа (Білорусь). Сучасний вигляд
5. Образотворче мистецтво. Мистецька культура Галицько-Волинської держави представлена монументальним живописом (фресками) та іконами.
Фресковим живописом, який продовжував київські традиції, було розписано головні храми міст Волині й Галича. Проте починаючи з останньої чверті XII ст. будували храми, у яких не було фресок. До таких споруд, наприклад, належить собор у Луцьку.
Водночас фрески значною мірою поширилися в князівських палатах. Існують літописні свідчення, що ними були прикрашені палати Ярослава Осмомисла. Усі вони мали світські мотиви. До нашого часу майже не збереглося значних фрагментів фресок, за винятком розпису Вірменського собору у Львові, що датується XIV—XV ст.
В оформленні храмів Галичини та Волині акцент робили на іконах, які утворювали цілі ансамблі.
Спочатку храми прикрашали двома великими за розмірами іконами, що нагадували фресковий розпис. Згодом їхня кількість збільшилася. Було створено іконостас — особливу перегородку, що закривала вівтарну частину й складалася з кількох рядів ікон.
Ікони, що були поширені в Галичині та на Волині, мали візантійське або київське походження. Згодом тут постали власні школи іконопису. Його розквіт припадає на кінець XIII — початок XIV ст. Особливістю іконопису цього періоду є те, що він розвивався без суворого контролю з боку церкви або влади.
Найстарішою іконою, що збереглася в Галичині, є фрагмент візантійської ікони «Менологія» (кінець XII — початок XIII ст.). Вона була знайдена в 1930 р. в церкві Святого Миколая в Тур'ї поблизу Старого Самбора (Львівська обл.), але до науковців потрапила лише в 1983 р. Зображені на ній фігури святих мають підкреслено видовжені пропорції з малими головами. Одяг святих поданий у темних тонах. Серед них виділяється постать великомученика Георгія.
Митці іноді порушували канони (правила), тому зображення на іконах мали легку об’ємність, чим суттєво відрізнялися від візантійських зразків.
До найкращих зразків галицько-волинського іконопису цього періоду належить чудодійна ікона Волинської Богоматері («Одигітрія» з Покровської церкви в Луцьку, початок XIV ст.). Вона вражає глядача особливою суворістю образів Богоматері й малого Ісуса, якої не було в іконах попереднього періоду. Свідченням проникнення елементів народного мистецтва є сорочка Ісуса, прикрашена вишитими квітами.
Вірменський собор у Львові. Сучасний вигляд
Ще одним шедевром іконопису є шанована в Польщі Ченстоховська ікона Божої Матері (XIV ст.), що була написана в Галичині.
У галицько-волинських землях у цей період набула поширення скульптура. Цей вид мистецтва розвивався у формі рельєфу, яким прикрашали храми. Яскравим зразком скульптури цієї доби є шиферний рельєф XIII ст. із зображенням Святого Димитрія. Зараз він зберігається в Кам’янець-Подільському музеї.
Ікона Волинської Богоматері. XIV ст.
Під час розкопок руїн Успенського собору в Галичі було знайдено рельєфне зображення дракона, із пащі якого виростає пишна гілка. Щедро прикрашені рельєфами також церкви Святого Пантелеймона в Галичі та Іоанна Златоуста в Холмі. Їхнім творцем був «великий хитрець Авдій». Це перше ім’я майстра скульптури, яке знає історія українського мистецтва.
Ченстоховська ікона Божої Матері. XIV ст.
Мистецтво Галицько-Волинської держави представлене і книжковою мініатюрою, розквіт якої припадає на XIII ст. Нечисленні мініатюри рукописів, що збереглися, належать виключно до високопрофесійних зразків. Найдавнішим ілюстрованим рукописом галицько-волинської традиції, що зберігся до нашого часу, є Добрилове Євангеліє (1164 р.), у якому містяться чотири мініатюри євангелістів на тлі обладнання книгописної майстерні.
На території Галицько-Волинської держави археологи знайшли багато скарбів із різноманітними ювелірними прикрасами. Ці знахідки свідчать про високу майстерність галицько-волинських ювелірів, які добре знали різні технічні прийоми: лиття, кування, карбування, позолоту, інкрустацію тощо.
Запам'ятайте дати
1157 р. — будівництво Успенського собору в Галичі.
1160 р. — будівництво Успенського собору у Володимирі.
Кінець XIII ст. — будівництво мурованих «веж-стовпів» на Волині.
Кінець XIII — початок XIV ст. — розквіт мистецтва іконопису в Галицько-Волинській державі.
Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?
• Культура Галицько-Волинської держави залишила після себе зразки, які вражають високою майстерністю.
• Як складова культури Русі-України культура Галицько-Волинської держави мала певні відмінності, що були спричинені місцевими умовами й культурними впливами країн-сусідів.
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Снігова куля». Правила гри. У грі беруть участь декілька учнів та учениць. Перший(-а) учасник(-ця) гри називає ім'я, твір, назву пам'ятки, поняття тощо за темою. Це слово повторює наступний(-а) учасник(-ця) гри й потім називає своє слово. Кожен(-на) наступний(-а) учасник(-ця) називає вже озвучені слова й додає нове. Зрештою утворюється довгий тематичний ланцюжок. Якщо учасник(-ця) гри робить помилку або довгу паузу, то вибуває з гри. Перемагає учень(-иця), що складе найдовший ланцюжок.
2. Де в Галицько-Волинській державі можна було здобути освіту? 3. Чим вирізнялося літописання в Галицько-Волинській державі? 4. Назвіть найвідоміші архітектурні пам'ятки Галицько-Волинської держави. Які з них збереглися до наших днів? 5. Які жанри образотворчого мистецтва були поширені в Галицько-Волинській державі? 6. Якими були найвідоміші зразки пам'яток образотворчого мистецтва Галицько-Волинської держави?
7. Колективне обговорення. Які прояви розвитку культури Королівства Руського (Галицько-Волинської держави) є результатом впливу західноєвропейської середньовічної культури? 8. Складіть план розповіді за темою «Мистецтво Королівства Руського (Галицько-Волинської держави)». 9. Заповніть таблицю «Досягнення культури Королівства Руського (Галицько-Волинської держави)».
10. Зробіть докладний опис однієї з пам'яток культури Галицько-Волинської держави. 11. Робота в парах. Підготуйте повідомлення з презентацією «Пам'ятки архітектури Королівства Руського (Галицько-Волинської держави)» або «Іконопис Королівства Руського (Галицько-Волинської держави)» (за вибором). 12. Робота в малих групах. Порівняйте рівень розвитку, спільне й відмінне в особливостях культури Русі-України та Королівства Руського (Галицько-Волинської держави). 13. Складіть перелік заходів, які необхідно здійснювати для збереження історичних пам'яток архітектури доби Королівства Руського (Галицько-Волинської держави) як частини художнього надбання всього людства. 14. У чому виявлялася самобутність культури Галицько-Волинської держави? Поясніть свою відповідь.
Практичне заняття за розділом IV
Узагальнення за розділом IV
Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом IV
Варіант 1
Варіант 2
Коментарі (0)