Суспільне і церковне життя на теренах України у XIV-XV ст.
- 6-11-2022, 19:42
- 425
7 Клас , Історія України 7 клас Дудар, Гук 2020
§ 27. Суспільне і церковне життя на теренах України у XIV-XV ст.
Пригадайте, які суспільні верстви мали привілейоване становище у Русі-Україні.
Протягом другої половини XIV-XV ст. на етнічних українських землях відбувалися суттєві зміни у суспільній структурі.
Розгляньте схему. Які назви ви зустрічаєте вперше?
Шляхта — привілейований панівний стан у Польщі, Угорщині, Литві, на українських та білоруських землях, що у XIV-XVIII ст. входили до складу Польського королівства та Великого князівства Литовського. Належність до шляхетського стану забезпечувала людині широкі права і привілеї, що відділяли її від інших верств суспільства.
Верхівку панівного стану утворювала титулована знать — нащадки князів Рюриковичів і Гедиміновичів. Належати до цього стану можна було лише за народженням. Повсякденне життя князя — це вирішення політичних питань (як загальнодержавних, так і з місцевою владою, приміром розв’язання конфліктних ситуацій), збереження й примноження власних володінь.
Найбільших землевласників називали магнатами. Це були князі й пани, проти яких боролася рядова шляхта. Урешті-решт протистояння завершилося зрівнянням прав магнатів і шляхти у Другому Литовському статуті.
Значний політичний і економічний впив мали литовсько-руські родини: Вишневецькі, Заславські, Корецькі, Острозькі, Четвертинські, Чорторийські. Деякі з них нерідко чинили рішучий опір вищій владі.
Серед наймогутніших аристократичних родів дослідники виділяють князів Острозьких. Так, князь Костянтин Іванович багато років був великим гетьманом литовським — одним із двох вищих військових керівників держави. Сучасники порівнювали його з античними полководцями, адже Костянтин Острозький провів тридцять п’ять битв і лише дві з них програв. Зокрема, він брав участь в успішних кампаніях проти татар та Московської держави. Найвідомішою перемогою князя Острозького стала битва біля міста Орша 8 вересня 1514 р. в ході московсько-литовської війни 1512-1522 рр. Його військо розгромило переважаючі сили московитів.
Костянтин Острозький був одним із найбільших землевласників того часу. Йому належало близько ста міст, сорока замків, тисячі трьохсот сіл. Іноземці називали його володіння Країною князя Острозького. Окрім іншого, він був знаним меценатом перетворив Острог на осередок слов’янської культури, щедро підтримував Києво-Печерський монастир.
Розгляньте портрет Костянтина Острозького. Які його деталі вказують на риси характеру князя і стиль його життя?
Невідомий художник. Костянтин Острозький
Пригадайте, кого називали патриціатом, бюргерами та плебсом у середньовіччі в Західній Європі.
Патриціат — найзаможніші містяни. До них належали найвпливовіші купці, найуспішніші майстри-ремісники. Згодом належність до цього прошарку визначали ще й давність роду та наділення владою. Бюргерами зазвичай називають середній прошарок — цехових майстрів і торговців середнього достатку. Найбіднішими були дрібні ремісники, неуспішні торговці та інші мешканці міст.
Найменше прав мали селяни. Так, слугами називали особисто вільних землеробів, які працювали на землевласника й отримували за це земельні наділи. Також їх звільняли від повинностей. Данниками були особисто вільні та економічно незалежні селяни-общинники. Вони сплачували державі данину (чинш) натурою або грішми. Тяглові селяни не мали власної землі, а жили з тих наділів, які отримували від держави або землевласника. За користування землею вони відпрацьовували повинність зі своїм тяглом, тобто робочою худобою. З-поміж тяглових селян були як особисто вільні, так і прикріплені до своїх наділів.
Розгляньте малюнок художника Яна Матейко. За якими деталями зображення можна визначити станову належність персонажів картини? Як змінилося становище панівних і непривілейованих верств населення за часів Великого князівства Литовського?
Я. Матейко. Польська шляхта
Привілеї князів, магнатів та шляхти, зокрема право на закріпачення селян, визначали Литовські статути — збірники правових норм 1529, 1566 і 1588 років. Наприклад, статут 1529 р. гарантував шляхті, що її не каратимуть без суду. Уточнювала права та обов’язки різних станів «Устава на волоки» (1557 р.). З-поміж іншого вона збільшувала податки та повинності селян, значно обмежила їхнє право перейти від одного землевласника до іншого, посилила процеси закріпачення.
Церковне життя у другій половині XIV-XV ст.
Пригадайте, який правитель Галицько-Волинської держави домігся створення Галицької православної митрополії у 1303 р.
Приєднання Галичини до Королівства Польського спричинило насильницьке покатоличення місцевого населення. Представники чернечих орденів — домініканці та францисканці — проповідували та будували тут свої монастирі. У 1375 р. Папа Римський дозволив заснувати в Галичині католицьке архієпископство.
Правителів Великого князівства Литовського турбувало, кому підпорядковуватиметься православна церква. Після Кревської унії православна церква й руські князі підтримали Вітовта. Так, Вітовт намагався вивести православну церкву на своїх землях із підпорядкування митрополита Київського і всієї Русі Фотія, який мав резиденцію в Москві. У 1415 р. у місті Новогрудка собор православних єпископів українських і білоруських земель обрав окремого Київського (а насправді Литовського) митрополита Григорія Цамблака. Митрополит відстоював православну віру в умовах посилення католицизму.
Чому Вітовт прагнув домогтися незалежності православної церкви від Московії?
У 1439 р. у Флоренції було укладено унію між Вселенським патріархом та Папою Римським. Це була спроба примирити католицьку та православну церкви. Але рішення унії не визнали в московських, українських та білоруських землях. Після захопленням турками Константинополя у 1453 р. вплив московського митрополита посилився. Литовські князі у 1458 р. остаточно відновили Київську митрополію як окрему від релігійного центру в Москві і підпорядковану Константинопольському патріархові.
Становище православного духівництва у Королівстві Польському та у Великому князівстві Литовському було різним. Поляки обкладали православних священників податками, православних єпископів не допускали до сенату, тобто до сейму вищої державної ради. Православне населення потерпало від релігійних утисків.
У Литві становище православних вірян було кращим, проте католики мали більше привілеїв. Великий князь литовський визначав, хто на якій державній землі князівства буде архімандритом або ігуменом у православному монастирі, а на приватних землях це робили князі й пани. Православна церква за часів, коли українські землі входили до складу Польщі й Литви, перебувала у становищі другорядної і залежала від світської влади.
- 1. Як змінюється становище різних верств населення українських земель наприкінці XIV — у XV ст.?
- 2. Чому у XIV-XV ст. змінився статус православної церкви?
- 3. Виконайте онлайн-вправу.
Домашнє завдання
1. Підготуйте розповідь про повсякденне життя представників однієї із суспільних верств українських земель у XIV-XV ст.
2. Визначте і запишіть у зошит внутрішньо- та зовнішньополітичні фактори, що ускладнювали становище православної церкви.
Коментарі (0)