Українські міста і розвиток мистецтва в XVI - першій половині XVII ст.

§10. Українські міста і розвиток мистецтва в XVI — першій половині XVII ст.

Що поєднувало культуру Руси-України та Візантії?

Чому час від часу на українських землях з’являлися нові оборонні споруди?

Упродовж уроку складіть реєстр кращих українських пам’яток культури XVI ст.

1. Архітектура і містобудування

Зверніть увагу — це важливо!

Загальний вигляд міста

XVI-VII ст. в Україні — це час будівництва перебудови старих міст, замків і монастирів. Більшість тогочасних міст мали захисні стіни і центральну площу, на якій розміщувалися ратуша, церква, будівлі заможних городян, торгові лавки, а у визначені дні проводилися ярмарки. Від центральної площі до воріт йшла дещо ширша «головна» вулиця. Землі в межах обгородженого стіною міста було мало, і вона була дорогою, тому будинки часто будували в декілька поверхів і впритул один до одного. На сході України будівлі і стіни міст були переважно дерев’яними, а на заході — мурованими.

Стилі української архітектури

Традиційна дерев’яна архітектура, в основі якої дерев’яний зруб, була поширена по всій сільській території України, а також переважала в східних українських містах (Брацлав, Черкаси, Лубни тощо). Особливим колоритом відрізняється архітектура дерев’яних церков карпатського регіону. Найчастіше це тризрубні (ковчегоподібні) будівлі, кожен зруб яких має перекриття у вигляді бані. Ззовні по периметру церкви розміщували криту галерею. Будували також п’ятизрубні (хрестоподібні) церкви.

Ренесансна архітектура набула поширення в західних українських містах з XVI ст. Для ренесансних будівель притаманні симетрія і пропорційність форм, використання колон або їх імітація, помірне скульптурне оздоблення.

Щільна забудова на площі Ринок у Львові

Тризрубна церква Святого Духа 1502 р. в с. Потелич (Львівська обл.)

1. Порівняйте форму церкви Св. Духа з наведеним описом карпатських церков. Що відповідає опису, а що - ні?

Найвідоміші архітектурні пам’ятки Ренесансу в У країні - це Ансамбль Успенської (Братської) церкви у Львові: дзвіниця, або вежа Корнякта (архітектор Петро Барбон, 1578 р.), каплиця Трьох Святителів біля підніжжя дзвіниці (Петро Красовський, 1591 р.) і сама церква (архітектор Павло Римлянин, 1629 р.). В архітектурі церкви та каплиці відчуваються як впливи Ренесансу, так і традиційної української дерев’яної архітектури.

Мурована вежа Острозького замку, XIV ст.

Успенська церква з дзвіницею (вежею Корнякта)

Каплиця Трьох Святителів

Кругла (Нова) вежа Острозького замку. її верхньому ярусу в XVI ст. надали ренесансного вигляду

1. Порівняйте верхні яруси палацу Корнякта, Чорної кам’яниці у Львові та Круглої вежі в Острозі.

Будинок-палац Корнякта у Львові (Петро Барбон, 1580 р.) та його внутрішній «Італійський» дворик

Чорна кам’яниця у Львові (Петро Красовський, 1577 р.)

Оборонна архітектура культових (для релігійних обрядів) споруд поширилася через постійні війни і характеризувалася товстими стінами будівель та вузькими вікнами-бійницями. Монастирі, подібно до невеликих міст, мали оборонні стіни з ровами.

Синагога XVI ст. в м. Сатанів (Хмельницька обл.)

Межиріцький Свято-Троїцький монастир (Рівненська обл.)

Руїни Богоявленської церкви в Острозькому замку (світлина 1886 р.)

1. Які будівлі розміщувалися на центральній площі міста у XVI ст.?

2. Наведіть приклади будівель різних архітектурних стилів XVI ст.

3. Порівняйте культові споруди. Що в них спільного, а що відмінного?

4. Що вказує на оборонне призначення зображених культових споруд?

5. Які будівлі створили архітектори Петро Барбон, Петро Красовський, Павло Римлянин?

2. Музика і театр

Вертепна скринька

Зверніть увагу — це важливо!

Поступово в українських землях набуває популярності ляльковий театр — вертеп, який складався зі спеціальної скрині, ляльок і вертепника, який ховався за скринькою і управляв ляльками.

Вертепом також називали і саму двоярусну дерев’яну скриню, що була подібна до двоповерхового палацу чи церкви. У верхній частині вертепу ставилися лялькові вистави релігійного змісту, а в нижній - комедійні сценки з життя простих людей. Спочатку з вертепом ходили лише на Різдвяні свята і переважно у Києві, але згодом вертеп став народною розвагою, і на великі свята або ярмарки вертепи можна було побачити ледь не в кожному українському місті.

Музичне мистецтво XVI ст. залишалося справою любителів, але активно розвивалося. В братських школах і в Острозі навчали церковному співу за нотами. З другої половини XVI ст. поширився поліфонічний (багатоголосий) церковний спів без музичного супроводу. Саме цей спів і досі можна почути у православних храмах, на противагу католицькій месі, під час якої співпоєднується з грою на органі. В XVI ст. розпочала формуватися українська професійна) світська музика. 1578 р. було створено музичний цех у Кам’янці (Подільському), 1580 р. - у Львові, а згодом і по інших великих містах.

Найбільш колоритним явищем української національної музики стали мандрівні співці-кобзарі (лірники, бандуристи). Вони були справжніми хранителями народної мудрості і оспівувачами козацької доблесті. Кобзарями нерідко ставали колишні козаки, які зі старістю чи втратою зору так заробляли собі на хліб. Саме кобзарями в Україні була представлена світська (нерелігійна) сольна (коли співає хтось один) пісня з музичним супроводом.

1. Що у XVI ст. називали вертепом?

2. Що таке поліфонічний спів? Де виникли перші музичні цехи вкінці XVI ст.?

3. Хто, як правило, ставав кобзарем? До якого музичного напрямку належить спів кобзарів?

Портрет Самійла Яшного, О. Г. Сластіон

Кобза

Ліри

Бандура

Дослідник про зародження української професійної музики.

Юрій Ясіновський (український мистецтвознавець)

Статут львівського музичного цеху діяв з 1580 р... Цей музичний цех об’єднував музиків двох типів - вищого типу професіоналів, які грали з нот і обслуговували міський патриціат, і нижчого..., які грали без нот з пам’яті для простого люду (на весіллях, народних гуляннях тощо)...

1. Якою була сфера діяльності цехових музик?

2. На які групи поділялися музики?

3. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво Зверніть увагу — це важливо!

Образотворче мистецтво в XVI ст. було під відчутним впливом Ренесансу, Реалізму та народних традицій. Скульптуру найчастіше отримували різьбленням по дереву або каменю, литтям з металів або ліпленням з глини. Розвиток скульптури був тісно пов’язаний з тогочасним будівництвом.

Ренесансні споруди прикрашали рельєфами (опуклими зображеннями на площині), а також статуетками в повному об’ємі. Скульптури в повному об’ємі можна побачити на палаці Корнякта, Чорній кам’яниці та ін. Шедеври

рельєфного скульптурного оздоблення будівель можна побачити на львівській каплиці Кампіанів. Набуває поширення посмертний скульптурний портрет, прикладом якого є надгробок князя К. І. Острозького, 1579 р. Щедро прикрашалися різьбленням дерев’яні іконостаси в православних та греко-католицьких церквах.

Каплиця Кампіанів із оздобленням фасаду скульптурами

Фрагмент фасаду каплиці Кампіанів

Надгробок князя К. І. Острозького

Живопис. Українські іконописці XVI ст. загалом дотримувалися традицій візантійського іконопису та староруських звичаїв, але спостерігаються і деякі нововведення. Якщо раніше вважалося, що майстер є лише засобом для втілення Божого задуму і тому не повинен підписуватися під іконою, то в XVI ст. з’являються ікони з іменами іконописців.

Якщо раніше фон ікони був малопомітним, то на іконах XVI ст. за спинами святих видно пейзажі, види міських вулиць, площ тощо. На початку століття найпотужнішою була Перемишльська іконописна школа. Її найвідоміший майстер - Олексій Горошковим.

З другої половини XVI ст. центром іконопису та й малярства загалом стає Львів.

У XVI ст. сягнула досконалості книжкова мініатюра (малюнки на сторінках рукописних книг). Кращі її зразки, самбірського майстра Федуска, можна побачити на сторінках Пересопницького Євангелія 1561 р. Вони відзначаються багатим рослинним орнаментом та досконалістю виконання. Але щоб отримати зображення в друкованій книзі, його спочатку вирізали на дощечці, змащували чорнилом і тоді робили відбитки (друкували) картинки на папері. Такі зображення в друкованих книгах називаються гравюрами. Перші гравюри в Україні були створені в 1574 р. на сторінках львівського «Апостола» в друкарні Івана Федоровича (Федорова).

«Успіня Богородиці» - перща ікона з автографом майстра. Олексій Горошкович, Перемишль, 1547 р.

Ікона Богородиці з пророками кінець XV — очаток XVI ст. З церкви у Підгородицях (автор невідомий)

Мініатюра з Пересопницького Євангелія, 1561 р.

Гравюра з львівського «Апостола», 1574 р. «Євангелист Лука»

В Україні розвивалося також декоративно-ужиткове мистецтво - мистецтво художнього оздоблення (декорування) предметів побуту: одягу, столових приборів, і ритуальних предметів, меблів тощо. Декоровані предмети були дорогими. Придбати їх могли лише заможні люди або церква.

1. З чого виготовляли скульптури у XVI ст.? Які вам відомі зразки української скульптури?

2. Що в українському іконописі було традиційним, а що - новим?

3. Поясніть. Що називають гравюрою, а що - декоративно-ужитковим мистецтвом?

Коли в Україні створили перший музичнии цех, ...

у Нідерландах у розпалі революції за незалежність повсталі здобули м. Амстердам, а наступного 1579 р. північні нідерландські провінції уклали між собою Утрехтську унію.

Підсумуйте свої знання.

1. Назвіть кращі, на вашу думку, зразки українського мистецтва XVI ст.:

- дві - три ренесансні будівлі та їх архітекторів;

- дві - три культові будівлі оборонного типу;

- церкву карпатського регіону.

2. Поясніть значення слів: вертеп, гравюра, рельєф, декоративно-ужиткове мистецтво.

3. Підготуйте повідомлення про особливості іконопису XVI ст.

4. Обґрунтовано підтримайте або спростуйте думку «Українське музичне мистецтво в XVI ст. перебувало у занепаді».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно