Практичне заняття № 2 (8 клас Бурнейко, Наумчук)

§15. Практичне заняття № 2

Від чого залежало розміщення і забудова Запорозької Січі?

Пригадайте символи влади козацької старшини?

Які зразки військового мистецтва козаків вам вже відомі?

Тема. Побут, військово-політична організація та військове мистецтво українського козацтва.

Мета. Опрацювавши документи, з’ясувати характерні особливості побуту, військово-політичної організації та військового мистецтва українського козацтва; розвивати навики критичного аналізу джерел.

Хід заняття

Завдання 1. Для подальшої роботи об’єднайтеся в пари.

Завдання 2. За порядком ознайомтеся із наведеними джерелами інформації. Усно виконайте завдання, подані під документами та обговоріть їх в загальному колі.

Очевидець про козаків.

Г. Л. де Боплан (французький інженер)

Вони надзвичайно міцної статури, легко перемагають холод та спеку, голод та спрагу, не втомлюються на війні, є мужніми і часто настільки зухвалими, що не цінують своє життя.

1. Подумайте. На які умови життя козаків вказує джерело?

2. Які людські якості цінувалися в козацькому товаристві?

«Запорожець», Антон Монастирський

Сучасник подій про козаків зі слів козацького старшини. Гамберіні (папський посол 80-х рр. XVI ст.)

Їхня зброя - шаблі й рушниці, що в них вони ніколи не хиблять. ... Живляться чим-небудь, а мешкають у куренях з хмизу, критих очеретом. Живуть з рибальства, ловецтва й татарської добичі. ... (Зимою) для більшої певності вирубують довкола острова (на якому живуть) лід і будують з нього вали. ... (А влітку) з обох боків (Дніпра) тягнуться милями болота так, що тих островів не можна не то здобути, але й найти тому, хто не знає дороги.

Примітка. Курені також накривали кінськими шкірами.

1. Прочитайте свідчення документа про будову куреня. Подумайте, чи не суперечить воно кліматичним умовам України.

«Хмиз» (робота Іларіона Плещинського)

Дослідник про Запорозьку Січ і жінок.

Дмитро Яворницький (український історик, академік)

(Козаки) зовсім не допускали в Січ жінок, будь вона навіть матір'ю чи сестрою або сторонньою для козака жінкою. ... Жінки (жонатих козаків) ... жили в поблизьких містах, куди їздять вони (козаки) до них на час; але ... так, щоб не знали старшини.

Примітка. В 38 куренях Січі жило близько 3-х тис. козаків.

«У похід», Микола Пимоненко

1. Зробіть кілька припущень. Про що може свідчити останнє речення документа?

Дослідник про зимівники.

Дмитро Яворницький (український історик, академік)

У кожному зимівнику було дві-три хати для людей і різні господарські будівлі; хати будували часом з рубленого дерева, часом плетені з хмизу й обмазані глиною. Всередині кожної хати була «кімната й окрема комора; хати будували серед великого подвір'я, оточеного тином або частоколом; на подвір'ї були хліви, клуні, стайні, льохи, або погреби, омшаники, ... (тобто) зимові приміщення для бджіл».

Козацький зимівник

Примітка. У зимівниках жили одружені козаки з сім’ями.

1. Про розвиток яких напрямків сільського господарства козаків свідчать споруди зимівника?

2. Порівняйте опис зимівника із його зображенням. Що ви намалювали б інакше?

Дослідник про бурдюги.

Дмитро Яворницький (український історик, академік)

Бурдюгами ... називали самотні, без жодних додаткових будівель землянки, де-не-де розкидані по безлюдному й глухому степу запорозьких вольностей; у них жили самотні козаки, що шукали повної відокремленості... У викопаній у землі ямі ставили чотири стіни з плетеного хмизу, навколо стін нагортали землю, зверху робили дах, а все це разом обмазували знадвору глиною й кізяком і обставляли кураєм; у стінах залишали отвори для невеликих, круглих, мов тарілочки, віконечок. Піч заміняла «мечеть», на котрій пекли хліб, та «кабиця», на котрій варили страву; обидві робили з дикого каменю, вони легко нагрівалися, тому швидко зігрівали й бурдюг і в зимовий час змушували зовсім забувати і про лютий холод, і про шалені завірюхи.

Дмитро Яворницький (1855-1940)

1. Подумайте. Запаси яких ресурсів мали бути в бурдюгові або поруч нього, щоб запорожець міг там перезимувати?

Сучасник подій про Січ у зимовим період.

Шимон Старовольський (польський шляхтич, ксьондз) ...На зиму гетьман, вертаючи додому, залишає на ... острові 500 людей - стерегти місця й гармат та усякого воєнного припасу. Там, у хижах, сплетених з очерету, покритих корою дерев, ждуть вони повороту гетьмана й товаришів, а ті, що кілька літ зносили тут холод і голод, стоячи на сторожі загального добра, вважають себе славнішими від інших.

Кадр з фільму «Вечори на хуторі поблизу Диканьки»

1. Порівняйте текст такого кольору з описом бурдюга. Який документ, на вашу думку, заслуговує на більшу довіру? Чому?

Дослідник про характерників.

Дмитро Яворницький (український історик, академік)

Казали, наприклад, що серед них ... завжди були так звані «характерники», котрих ні вогонь, ні вода, ні шабля, ні звичайна куля, крім срібної, не брали. Такі «характерники», могли відмикати замки без ключів., залазити й вилазити з міцно зав’язаних чи навіть зашитих мішків, «перекидатися» на котів, перетворювати людей на кущі, вершників на птахів... Вони в’язали товстелезні залізні смуги, як в’яжуть снопи на полі, за іграшку натягали страшенно тугі луки, над якими в Польщі марно силкувалися кілька чоловіків.

Вважається, що на народній картині «Козак Мамай» зображено характерника

1. Подумайте. З якого джерела дослідник почерпнув інформацію?

2. Що в документі може бути вигадкою, а що - правдою?

Письменник про віру козаків.

Проспер Меріме (французький історик)

Більшість козаків сповідувала православну віру. Коли їхня маленька республіка збільшилася і впорядкувалися інституції, козаки завели своє духівництво; духівники освячували човни, що вирушали у похід, відпускали їм гріхи на смертному одрі. ... (Разом з тим, козаки) вірили у привиди, віщунів, знахарів; вперто боронили свою віру і ладні були терпіти муки за православ’я, (але) не знали і не бажали знати, чим воно різниться від інших вірувань.

Уявне зображення січової церкви

«Січовий дід» (С. Васильківський)

1. Подумайте. Спираючись на яку українську релігійну книгу XVII ст., можна частково заперечити останнє твердження дослідника?

Дослідник про судочинство на Січі.

Дмитро Яворницький (український історик, академік)

...Запорозькі козаки керувалися не писаними законами, а «стародавнім звичаєм, словесним правом і здоровим глуздом». Кошовий отаман вважався вищим суддею, ... (а найпоширенішим покаранням було побивання) киями біля ганебного стовпа: до цього засуджували осіб, що вчинили крадіжку або сховали украдені речі, ... (вчинили) побої, насильство, дезертирство.

1. Відшукайте уривок, який вказує на майнову нерівність козаків.

Учасник подій про козацьку раду на Базавлуцькій Січі.

Еріх Лясота (посол австрійського імператора до запорожців)

Вони (козаки) ... зажадали, щоб кожен висловив свою думку. Але коли вони всі на перший і другий заклик гетьмана вперто мовчали, то розділились ... і утворили два кола, в одному було начальство, а в другому простолюд (чернь)... А як порадилися тут і там, чернь, нарешті, своїм звичайним вигуком схвалення погодилась відправитися на службу Й.І.В. (його імператорської величності) і на знак цього кидала шапки вгору. (Щоб домовитись про умови) вони вибрали дванадцять представників. ... Згадані представники в центрі великого Кола утворили знову мале Коло, сидячи на землі, ... (ми також) сіли посередині між ними. Цього самого вечора кілька ... (впливових козаків) пішли до простолюдинів і, бігаючи від хати до хати, давали їм зрозуміти, що дорога далека і небезпечна, попереджали, щоб вони добре дивились, що роблять, щоб потім не обманули самих себе. ... (А) коли наступного дня, ... рано-вранці прийшли знову в Коло, то (прийняли рішення), ... що вони при таких непевних обставинах не можуть ... іти в дорогу.

Козацька рада на Січі

 

1. Спираючись на джерело, доведіть, що запорожці дотримувалися таємного голосування і дбали про прозорість роботи обраної старшини.

Детальніше про... те, кого називали джурами

Джурами на Січі називали хлопців-підлітків, що були помічниками і зброєносцями в досвідчених запорозьких козаків і військових старшин, переймаючи їхній боновий досвід. Джури також навчалися в січовій школі. Коли хлопцеві виповнювалося 16 років, його записували до куреня. Безродинні січовики нерідко мали джуру за надбаного сина. Мешкав і харчувався джура в тому ж курені, що і його наставник.

Проводи. Прощання в далеку дорогу на Запорожжя

Сучасник подій про право брати участь у січовій раді. Шимон Старовольський (польський автор)

У козацькій раді не приймають участі «новики» до трьох літ. За той час вони виконують повинності джур, а коли що наброять, то їх карають отамани дуже дошкульно.

Таких «новиків», окрім дев’яти старих вояків, має під собою отаман тридцять, а деколи п’ятдесят.

Примітка. В козаків було прийнято більш досвідченого козака називати батьком, а менш досвідченого - сином. При цьому «батько» міг бути молодшим за «сина».

1. Поясніть причину такого тривалого випробувального терміну, згадавши, кого і на яких умовах приймали до січового товариства (§ 5).

Завдання 3. Підведіть підсумки. Об’єднайтеся в четвірки. За вказівкою учителя (або за вибором) підготуйте план розповіді за однією із тем: «Козацький побут», «військово-політична організація українських козаків» та «Військове мистецтво українського козацтва». При цьому спирайтеся не тільки на документи із практичної роботи, але і на знання, які ви здобули опрацьовуючи §5, 6, 13 та 14. Презентуйте результати своєї роботи класові.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно