ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 5

Козацькі літописи XVII—XVIII ст. як історичні джерела

І. Ознайомтеся з короткою характеристикою козацьких літописів.

Користуючись додатковою літературою та інтернет-ресурсами, складіть біографічні довідки про авторів козацьких літописів.

«Козацькі літописи» — умовна назва українських літописів. Вона усталилася ще у XVIII ст. Тоді під терміном «козацький» розуміли «український».

До козацьких літописів відносять зазвичай три класичні пам’ятки української історіографії — «Літопис Самовидця», літописи Г. Граб’янки та С. Величка.

Термін «літопис» у назві цих історичних творів є більше даниною традиції, ніж відповідає змісту цих визначних творів. їхні автори поєднують у своїх працях не лише ознаки літопису, а й історичної повісті, щоденників, мемуарів тощо й розраховані на широке коло читачів.

Головна увага в козацьких літописах приділяється політичним подіям історії України. Вони написані мовою, близькою до тогочасної української народної мови.

Головну увагу автори зосереджують на воєнно-політичних подіях Характерними ознаками творів є палкий патріотизм, зацікавленість історією Української козацької держави, державницькі або принаймні автономістські погляди, позитивне ставлення до козацтва, уславлення національно-визвольної боротьби українського народу XVI-XVIII ст.

Козацькі літописи вплинули не лише на історичну науку наступних століть, а й на всю літературу XVIII-XX ст. їх вплив особливо чітко виявляється у творчості Т. Шевченка, П. Куліша, М. Костомарова.

Першим у ряду козацьких літописів є «Літопис Самовидця». Найімовірнішим автором твору є генеральний підскарбій гетьманування І. Брюховецького, згодом стародубський священик Роман Ракушка-Романовський (приблизно 1622-1703). Текст літопису поділяється на дві частини. Перша є описом подій 1648-1672 рр. і має характер історичних мемуарів. Друга частина, що стосується 1673-1702 рр., написана на основі щоденникових записів.

У літописі гадяцького полковника Григорія Івановича Граб’янки (р. н. невід. — бл. 1737) з козацьких позицій висвітлено події української історії з давніх часів до 1709 р. Автор особливо загострював увагу на героїчних вчинках і моральних уроках історії. Григорій Граб’янка послідовно викладав думку про історичну самобутність, соціальну й політичну окремішність козаків. Він негативно ставився до проявів антиукраїнської політики російського царизму.

Підпис генерального підскарбія Р. Ракушки-Романовського. 1666 р.

Герб Війська Запорозького з літопису Граб’янки. XVII ст.

Титульна сторінка літопису С. Величка. 1720 р.

Літопис Самійла Васильовича Величка (бл. 1670 — після 1728) написаний канцеляристом Генеральної військової канцелярії між 1715 і початком 1720-х років. Твір складається з двох томів. Перший охоплює події з 1648 до 1659 р., другий — з 1660 до 1700 р. Цей літопис — найґрунтовніший. У ньому використано праці італійських, німецьких, польських авторів, козацькі хроніки, документи Генеральної військової канцелярії, мемуари та ін. Розглядав козацтво як націєтворчий чинник української історії.

II. Заздалегідь знайдіть у бібліотеці твори козацьких літописців за такими бібліографічними даними:

Літопис Самовидця. — К.: Наукова думка, 1971. — 206 с.

Літопис галицького полковника Григорія Граб’янки. — К.: Товариство «Знання» України, 1992. — 192 с.

Величко Самійло Васильович. Літопис. Том перший. — К.: Дніпро, 1991. — 374 с.

III. Проаналізуйте розповідь Р. Ракушки-Романовського про Ніжинську «чорну раду» 1663 р. на с. 89-91 і знайдіть відповідь на запитання.

Як Самовидець оцінює сам факт скликання «чорної ради»?

Знайдіть у тексті докази того, що автор підтримував кандидатуру Якима Сомка.

Які чинники, на думку Самовидця, дали змогу І. Брюховецькому здобути гетьманство?

— Чому І. Брюховецький, хоч і потримав гетьманські клейноди у своїх руках у перший день ради, мусив погодитися на нові вибори на третій день?

— Як повелися «козаки сторони Сомкової» на третій день ради? Як їхню поведінку оцінив Самовидець?

— Наскільки оцінки Самовидця узгоджуються з інформацією вашого підручника?

IV. Проаналізуйте розповідь з «Літопису гадяцького полковника Григорія Граб’янки» «Чому повстав Палій», що на с. 163-165 і дайте відповідь на запитання.

За які справи, на думку автора, козакам має завдячувати все християнство?

Які справи С. Палія найвище оцінює Г. Граб’янка?

— Як козакам за козацькі подвиги віддячили поляки? Як це оцінює особисто Г. Граб’яка?

— Як Г. Граб’янка пояснює причини виникнення напруження у взаєминах між С. Палієм і поляками.

— Як автор визначає військово-політичний статус С. Палія?

— Наскільки оцінки Г. Граб’янки збігаються з відповідними оцінками С. Палія за вашим підручником?

V. Проаналізуйте поміщену С. Величкомут. 1. «Літопису» на с. 162-163 розповідь «Про шкідливе для поляків листування і про обмін подарунками між Хмельницьким і шведським королем Густавом» і дайте відповідь на запитання.

— Як Б. Хмельницький, за розповіддю військового канцеляриста, зав’язав дипломатичні контакти зі шведським королем?

Як король Швеції зреагував на листи Б. Хмельницького?

Опишіть, як монархи середини XVII ст. виявляли доброзичливість один до одного.

Як розповідь С. Величка дає змогу виявити аргументи, за допомогою яких Б. Хмельницький переконував короля Швеції розпочати війну проти Польщі.

Чи виявляє С. Величко особисте ставлення до гетьмана в цій розповіді?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно