§ 12-13. ПОХОДИ КОЗАКІВ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст. ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ

За цим параграфом ви зможете:

• розповідати про участь козаків у війнах Речі Посполитої першої половини XVII ст.;

• визначати мету і результати морських походів козаків проти Османської імперії, роль козацтва у Хотинській битві;

• характеризувати діяльність гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного.

1. Морські походи козаків проти Османської імперії

На початку XVII ст. українське козацтво набуває сили й відіграє роль важливого чинника не лише в Речі Посполитій, а й на міжнародній арені. Воно стає основною перешкодою для турецько-татарських нападів на українські землі, захищаючи їх від набігів і водночас здійснюючи походи до володінь османів. Це створює чимало ускладнень у відносинах Речі Посполитої з Кримським ханством та Османською імперією, але водночас сприяє тому, що козацтво стає відомим у Європі. У ньому вбачають захисника європейської християнської цивілізації від наступу ісламського світу.

На початку XVII ст. татарські війська неодноразово з’являлися на українських землях, «умиваючись, — за свідченням сучасника, — по лікоть у нашій крові та спустошуючи все вогнем і мечем». На українських землях татари брали ясир, захоплюючи чоловіків, жінок і дітей. Тих, хто чинив опір, убивали. Полонених продавали на невільницьких ринках. Українські дівчата та жінки потрапляли до гаремів або ставали служницями. Хлопчиків-підлітків забирали до військових казарм, щоб виховати з них яничарів. Чоловіків чекала виснажлива праця на будівельних роботах або вони доживали свій вік прикутими до весел гребцями на турецьких галерах-каторгах.

Яку небезпеку становила Османська імперія для українських земель?

Герб Війська Запорозького

Продаж у гарем

Яничари

Гарем — жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися жінки й наложниці господаря.

Яничари — привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором дітей підданих-християн, які виховувалися для військової служби.

Каторга — назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії. Згодом це слово стали вживати для позначення важкої непосильної праці.

Від кінця XVI ст. козацтво, організаційно згуртоване в Запорозькій Січі, стало не лише захищати українські землі, а й здійснювати воєнні походи до Кримського ханства і причорноморських володінь Османської імперії.

Перші три десятиліття XVII ст. дістали назву доби героїчних походів українського козацтва. Саме в цей період були здійснені дуже сміливі воєнні морські експедиції проти Османської імперії, що поширили славу про запорожців на всю Європу. Здобуті в них перемоги засвідчили, що козаки були неперевершеними майстрами морських і сухопутних боїв.

У 1602 р. козаки на 30 чайках і кількох відбитих у турків галерах вийшли в Чорне море й під Юлією розгромили турецький флот. Уже 1606 р. запорожці здобули Варну — найбільшу турецьку фортецю на західному узбережжі Чорного моря, яка до того вважалася неприступною.

У 1608 р. козаки пішли в сухопутний похід на Кримське ханство, захопили, зруйнували і спалили Перекоп, а наступного року напали на придунайські турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Аккерман. У 1614 р. козацька флотилія, очолювана гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним, перетнула Чорне море, напала на Трапезунд і, рухаючись у західному напрямку, спустошила узбережжя. Штурмом було взято Синоп і спалено весь турецький флот, що стояв у гавані. Наступного року 80 чайок і 4 тис. козаків під проводом Сагайдачного підійшли до Босфорської протоки й атакували турецьку столицю Стамбул. Нарешті, у 1616 р. Сагайдачний із величезною флотилією зі 150 чайок та 7 тис. козаків розбив турецький флот під Очаковом, пішов на фортецю Кафа. Після кількаденної облоги козаки здобули й спалили це місто, що було головним невільницьким ринком регіону, та визволили полонених. Один із найблискучіших походів на Стамбул запорожці здійснили в 1624 р.

Розгляньте малюнок. Складіть розповідь про долю гребців на турецьких галерах-каторгах

Запорожці в «чайках» нападають на турецьку галеру (худ. О. Сластіон)

Узяття Кафи козаками з моря (гравюра з книги К. Саковича «Вірші на жалосний погреб... Петра Конашевича-Сагайдачного»)

Запорожці готуються до морського походу (худ. І. Їжакевич)

Воєнні походи козаків мали важливе значення. Вони сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів щодо України та європейських держав, сприяли активізації визвольної боротьби підкорених нею народів. З другого боку, хоча ці походи відігравали позитивну роль, далеко не завжди вони були вмотивовані лише благородними намірами визволення побратимів, війни за віру тощо. Для запорожців вони також стали шляхом здобуття засобів до існування, і частина з походів зводилася до пограбування турецьких берегів.

Який період називають добою героїчних походів козаків?

Якою була мета цих походів?

2. Діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного

Доба героїчних походів українського козацтва стала періодом діяльності одного з найвизначніших його ватажків — Петра Конашевича-Сагайдачного.

Будучи досвідченою і поміркованою людиною, Сагайдачний намагався, обстоюючи інтереси козацтва і загалом українського народу, досягати згоди з польською владою. Гетьман погодився з умовами Вільшанської (1617 р.) та Роставицької (1619 р.) угод, що встановлювали кількісний склад реєстру відповідно в 1 та 3 тис. козаків, однак не поспішав виконувати ті положення угод, які не влаштовували козацтво.

П. Сагайдачний на коні (гравюра з книги К. Саковича «Вірші на жалосний погреб... Петра Конашевича-Сагайдачного»)

Після взяття запорозькими козаками Варни розлючений султан наказав перегородити Дніпро біля острова Тавані залізним ланцюгом між фортецями Кіза-Кермен та Аслан-Кермен, щоб перешкодити виходу козацьких чайок у Чорне море. Посередині Дніпра було залишено невеликий прохід, який прострілювався гарматами з мурів обох фортець. Проте це не зупинило козаків. Вони або хитрістю долали цей прохід, пускаючи поперед себе важкі дубові колоди, які рвали ланцюги, або тягнули свої чайки 25-60 км волоком в обхід фортець.

Г. Л. де Боплан про організацію козаками морських походів проти турків

Коли козаки задумують свій морський похід, то не мають дозволу від короля, але дістають його від свого гетьмана і скликають військову раду. На ній вибирають наказного гетьмана, який має очолити їхній похід; робиться це так само, як під час вибору гетьмана, однак похідний отаман обирається тільки на певний час. Далі вони рушають до Військової скарбниці, яка є місцем їхнього збору. Там будують човни близько 60 стіп завдовжки, 10 чи 12 завширшки і 12 завглибшки. Ті човни не мають корми, зводяться зі стовбура човнового дерева — верби або липи — завдовжки 45 стіп. Боки обрамовуються і доповнюються дошками 10-12 стіп завдовжки і 12 на одну стопу завширшки. Вони скріплюють їх дерев’яними цвяхами, настелюючи один ряд на другий, так, як це робиться у звичайних річкових човнах... Зазвичай на їхньому човні є десять-п’ятнадцять пар весел із кожного боку, і пливуть ті човни швидше, ніж турецькі веслові галери. На човнах також ставлять щоглу, на яку напинають доволі незграбне вітрило, котре розпускають лише в гарну погоду, а при сильному вітрі воліють веслувати...

Кожен козак озброєний двома рушницями, шаблею, а на кожному човні є також чотири-шість фальконетів (невеликих гармат), необхідна для походу живність. Одягнені козаки в сорочки й шаровари, ще мають змінний одяг із благенькою свитою та шапкою; беруть шість фунтів пороху, достатню кількість свинцю, ядра для своїх гармат. У кожного є компас...

Турки, звичайно, попереджені про похід і тримають у гирлі Дніпра напоготові кілька галер, щоб не дати козакам вийти з лиману. Але хитрі козаки виходять темної ночі, коли має з’явитися на небі місяць-молодик, і переховуються в очереті за три-чотири милі від гирла Дніпра, куди не заходять турецькі галери. Турки ще чекають їх біля гирла, але завжди залишаються обдуреними... 1. Визначте основні етапи підготовки козаків до морського походу. 2. Опишіть вигляд козацької чайки. 3. Яким було спорядження козака —учасника походу? 4. Як козаки вводили в оману турків, щоб вийти в Чорне море?

Петро Конашевич-Сагайдачний (бл. 1577- 1622) народився у шляхетській родині на Самбірщині. Навчався в Острозькій школі і згодом пішов на Запорожжя. Невдовзі посів чільне місце серед козацької старшини. У 1614-1616 та 1620-1622 рр. обирався гетьманом реєстрового козацтва. У своїй гетьманській діяльності керувався тверезим розрахунком, прагматизмом, твердістю й водночас схильністю до компромісів. Очолював декілька переможних походів проти Османської імперії та Кримського ханства. Брав активну участь у війнах проти Московської держави. Був відомий як меценат, захисник православної церкви і прихильник братського руху.

Успішні походи, організовані Сагайдачним проти татар і турків, привернули до нього увагу в Європі. Як полководець Сагайдачний відзначався схильністю до активних наступальних дій і широкого використання фактора раптовості. Здобувати перемоги гетьманові дозволяло реформоване козацьке військо, яке він перетворив на регулярне військове формування із залізною дисципліною.

Уславився Сагайдачний також своєю просвітницькою діяльністю й захистом православної церкви. Йому належить твір «Пояснення про унію», що містить рішучу критику Берестейської церковної унії. Він, як вам уже відомо, разом із Військом Запорозьким вступив до Київського братства і зробив багато для відновлення ієрархії православної церкви в Речі Посполитій. За сприяння Сагайдачного в Києві діяв культурно-просвітницький осередок, до якого належали І. Борецький, Є. Плетенецький, К. Сакович, М. Смотрицький та ін. Гетьман опікувався церквами, монастирями, школами, а перед смертю великі кошти заповів Львівському та Київському братствам і на інші доброчинні цілі.

Якими справами прославився гетьман П. Конашевич-Сагайдачний?

3. Участь українського козацтва в Хотинській війні

У 1614-1618 рр. морські походи запорозьких козаків до турецьких портів західного й південного Причорномор’я, а також підтримка польською владою антитурецьких повстань у Валахії та Молдавії викликали у відповідь спустошливі татарські й турецькі набіги на українські землі. Розпочалася польсько-турецька війна 1614-1621 рр.

У вересні 1620 р. польська армія, очолювана коронним гетьманом Станіславом Жолкевським, була розбита турками під Цецорою, після чого Осман II став готуватися до завоювання Речі Посполитої. Не отримавши допомоги від Габсбургів і Папи Римського, король Сигізмунд III був змушений шукати підтримки в запорозького козацтва.

Хотинська фортеця (сучасний вигляд)

Битва під Хотином (худ. Ю. Коссак)

Урахувавши небезпеку, що загрожувала Україні, а також за умови визнання польською владою відновлення ієрархії православної церкви, козаки вирішили взяти участь у поході проти турків разом із поляками, а для узгодження умов допомоги направити до короля посольство на чолі із Сагайдачним.

Із Варшави Сагайдачний вирушив до Хотина. Дорогою, натрапивши на турків, він із боями ледве дістався до своїх і розповів про обіцянки польського уряду.

Козаки, невдоволені командуванням Бородавки, позбавили влади й обрали гетьманом Сагайдачного.

Сагайдачний, блискуче уникнувши оточення, привів козаків під Хотин. Майже одночасно під стінами фортеці з’явилася 150-тисячна турецько-татарська армія, очолювана Османом II. Їй протистояло 80-тисячне польсько-козацьке військо, із якого близько 40 тис. становили запорожці. У Хотинській війні 2-28 вересня 1621 р., як назвали цю битву, вирішувалася доля Речі Посполитої та українських земель. Завдяки полководницькому талантові Сагайдачного й героїзму запорожців польсько-козацьке військо здобуло перемогу.

У результаті героїчних дій козаків під стінами Хотинської фортеці був розвіяний міф про непереможність турецької армії. Подальші плани Османської імперії щодо завоювання європейських країн провалилися. Українські й польські землі були врятовані від завоювання турками.

Престиж Речі Посполитої зріс.

Коли відбулася битва під Хотином?

Завдяки чому була здобута перемога польсько-козацького війська?

За умовами досягнутого миру, Кримське ханство і Туреччина зобов’язувалися не нападати на українські та польські землі.

Річ Посполита, своєю чергою, брала на себе обов’язок заборонити козакам судноплавство по Дніпру й не допускати походів запорожців до Криму й турецьких володінь.

Підписання Хотинського миру (гравюра)

Польське і козацьке війська розташувалися поблизу Хотина в укріплених таборах. Битва почалася 2 вересня із запеклої атаки турецьких військ на табір козаків, яка тривала до ночі. Наступ вдалося відбити завдяки новим методам оборонних дій: вперше у військовій тактиці Сагайдачний застосував для оборони окопи, насипні вали, перекриті окопи (сучасні бліндажі) для захисту від артилерії та козацькі вози — як перепони для кінноти.

Наступного дня під час бою навіть наважилися на контратаку, яка могла переломити хід битви. Але польський гетьман Ходкевич, дотримуючись оборонної тактики, не підтримав козаків. Цього дня турки вперше відступили під натиском козаків і втратили віру в свою непереможність.

4 вересня відбувся турецький штурм основними силами, який тривав декількома хвилями. Ввечері, відбиваючи четвертий штурм, козаки вдерлися у ворожий табір. Після цих невдач турецька армія перейшла до тактики облоги польського і козацького таборів.

10 вересня польське і козацьке військо фактично потрапили в оточення. Татари перерізали дорогу на Кам’янець-Подільський, по якій йшло постачання польсько-козацьких військ. Відразу почалися нові штурми таборів турецькою армією. Щоб послабити завзяття турецькому війську 12 вересня Сагайдачний організував нічний штурм турецького табору, під час якого турецька армія втратила убитими, пораненими, дезертирами до 40 тисяч воїнів.

Осман II звернувся до поляків укласти мир за спиною козаків. Але ця пропозиція була відхилена. Проте як поляки, так і козаки страждали від нестачі продовольства, медикаментів, пороху.

Не набагато кращим було і становище в турецько-татарському таборі. До цього всього додався розлад між турками і татарами. У цих умовах Осман II зважився на останній вирішальний наступ, який розпочався 25 вересня.

Бої 25-27 вересня виявилися найзапеклішими. Обидві сторони вривалися у табори противника. Зрештою, сторони погодилися укласти мир.

Перемога дорого коштувала як полякам, так і козакам. У Хотинській битві загинуло близько 6,5 тисяч козаків.

Для гетьмана Сагайдачного перемога під Хотином стала останньою в полководницькій кар’єрі. Внаслідок отриманого поранення він захворів і через кілька місяців помер.

Якими були зобов’язання Османської імперії та Речі Посполитої за угодою, укладеною після Хотинської війни?

5. Участь козаків у війнах Речі Посполитої проти Московії та Швеції

Крім війн з Османською імперією, козацтво взяло активну участь у кампаніях Речі Посполитої проти Московії та Швеції, які майже безперервно тривали в першій половині XVII ст. Ці війни засвідчили могутність Речі Посполитої, яка змогла розширити свої межі.

Війни з Московією були зумовлені давніми суперечностями, а також прагненням Речі Посполитої скористатися послабленням Москви в результаті Смути.

Початок новій війни з Москвою поклало вторгнення з території Речі Посполитої у 1604 р. загонів самозванця Лжедмитрія І. Його похід на Москву таємно підтримав польський король і частина магнатів. До Лжедмитрія долучився і загін запорожців (10 тисяч) та інших козаків, які стали головною ударною силою. Вирішальна битва відбулася під Добриничами (січень, 1605 р.). Хоча Самозванець зазнав поразки, новий спалах народних виступів, перехід московських війська на його бік, смерть Бориса Годунова змінило ситуацію. Григорій Отреп’єв (таке справжнє ім’я Лжедмитрія) тріумфально вступив у Москву і був вінчаний на царство.

Незабаром польські магнати і король нагадали Самозванцю про його письмові зобов’язання передати Польщі Новгород-Сіверщину і Смоленщину. Проте Лжедмитрій не поспішав. Тим часом проти нього піднявся заколот бояр, які вбили самозванця. Бояри обрали нового царя Василя Шуйського. Та новому цареві довелося зіткнутися з могутнім селянським повстанням під керівництвом І. Болотнікова та новим Самозванцем — Лжедмитрієм II. У цих подіях козаки теж взяли активну участь. Саме вони завдали поразки військам Шуйського у битві під Болховим (1607 р.).

У цих умовах польський король пішов на відкриту війну з Москвою. У 1609 р. польське військо взяло в облогу Смоленськ. Велике сподівання при облозі покладалася на запорожців. Також паралельно козацькі загони опановували Новгород-Сіверщиною, Курщиною, Рязанщиною тощо. Та облога Смоленська затягувалася.

У битві під Клушино (1610 р.) московське військо було вщент розгромлено військами на чолі з гетьманом С. Жолкевським, що складалося з близько 5 тисяч поляків і 4 тисяч козаків. Семибоярщина погодилася визнати королевича Владислава новим московським царем. Тим часом польське військо короля Сигізмунда III взяло Смоленськ (1611 р.). У Московії спалахнуло антипольське повстання. Після поразки першого московського ополчення від польської залоги в московському кремлі, у Москві з’явилося друге ополчення, сформоване Дмитром Пожарським та Кузьмою Мініним. Воно змусило поляків капітулювати. Військо короля Сигізмунда III не встигло прийти на допомогу. У 1613 р. новим московським царем було обрано Михайла Романова.

Дмитро Самозванець (гравюра Франца Снядецького (1606)

Смута — період в історії Московської держави початку XVII ст., який характеризується династичною кризою, громадянською війною, селянськими повстаннями, іноземною інтервенцією.

У 1617-1618 рр. польське військо на чолі з королевичем Владиславом здійснило похід на Москву, що виявився невдалим. На допомогу було відряджено козаків на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним.

Погодившись на похід, Сагайдачний звернувся з проханням до Сигізмунда III припинити утиски православних. 20-тисячне кінне військо козаків, рухаючись швидким кінним маршем Московією, захопило Путивль, Лівни, Єлець, Донков, Лебедянь, Скопін, Ряжськ та інші міста.

Під Москвою Сагайдачний з’єднався з військом Владислава. Генеральний штурм у ніч з 10 на 11 жовтня 1618 р. виявився невдалим. Невдовзі розпочалися переговори, які завершилися укладенням Деулінського перемир’я на 14,5 років, за яким Москва віддавала Польщі Новгород-Сіверщину і Смоленщину, визнавала права королевича Владислава на московський престол.

Деулінське перемир’я не розв’язало політичних суперечностей між обома державами. Ще до закінчення терміну перемир’я Московія розпочала так звану Смоленську війну, в якій брали участь козацькі полки, які становили ледь не половину польського війська. У боях уславився козацький ватажок Яків Острянин. Війна завершилася повною поразкою Москви й укладенням Поляновського миру 1634 р., який переважно підтвердив кордони за Деулінським перемир’ям. Після цієї війни московський цар зарахував козаків до «споконвіку вічних ворогів». Позитивним для Москви було те, що Владислав IV відмовився від претензій на московський престол за великий викуп.

Гетьман П. Сагайдачний перед штурмом Арбатських воріт Москви. 1 жовтня 1618 р. (худ. А. Серебряков)

Похід П. Конашевича-Сагайдачного на Москву (картосхема)

Крім війн з Московією, деякі козацькі загони взяли участь і у війнах Речі Посполитої зі Швецією у 1620-1622, 1625-1629, 1634 рр. У ході бойових дій козацькі чайки з’явилися на Балтійському морі. Не обійшлося без козаків у Тридцятилітній війні (1618-1648 рр.), де загони на чолі з Б. Хмельницьким узяли участь у захопленні міста Дюнкерк.

Війни першої половини XVII ст. засвідчили нову роль козацтва. Чисельність запорозького війська зросла до 40 тисяч, воно набуло досвіду ведення позиційних дій, рейдів, облог, штурмів, стало вагомим чинником міжнародних відносин.

З якою метою гетьман П. Сагайдачний здійснив похід на Москву?

ВИСНОВКИ

У першій половині XVII ст. запорозьке козацтво перетворилося на силу, яка могла не лише успішно відбивати татарсько-турецькі набіги на українські землі, а й здійснювати далекі сухопутні й морські походи до Криму та Османської імперії.

Найвідомішим провідником українського козацтва перших десятиліть XVII ст. став гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.

Під час Хотинської війни запорозьке козацтво засвідчило свою здатність відігравати роль впливового чинника міжнародного життя.

Також козацтво взяло активну участь у війнах Речі Посполитої з Московською державою та Шведським королівством. Завдяки козацтву Польща отримали додаткове 40-тисячне професійне військо, яке забезпечувало воєнну перевагу.

ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ

1. Якими були передумови морських походів козаків?

2. Схарактеризуйте морські походи українського козацтва перших десятиліть XVII ст.

3. Заповніть таблицю «Діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного».

4. Яку роль відіграло козацтво в Хотинській війні?

5. Чим зумовлено зростання ролі козацтва у війнах Речі Посполитої?

6. Які здобутки війн Речі Посполитої у війнах з Московією першої половини XVII ст.?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно