§ 10. РОЗВИТОК МІСТОБУДУВАННЯ, АРХІТЕКТУРИ ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ у XVI ст.

1. ЩО НОВОГО З’ЯВИЛОСЯ В МІСТОБУДУВАННІ

Чому відбувалися зміни в містобудуванні та які саме?

У XVI ст. у зв’язку із розбудовою давніх міст і зведенням нових на українських землях пожвавилося містобудування. Утвердження нової еліти й активне будівництво нею власних фортець і укріплень суттєво вплинули на планувальну структуру міст. Разом із традиційними вільними принципами планування з’явилися (переважно на західноукраїнських землях) ознаки регулярного планування міст, пов’язаного з поширенням Магдебурзького права.

З’ясуйте з документа, що таке регулярне планування. Що стало визначальним у плануванні міст? Як ви думаєте, інтересам яких верств це відповідало? Чому?

Дослідниця Світлана Топилко про планування міст Галичини у XVI ст.

Центром планувальної композиції і комунікаційним вузлом міста... є ринкова площа. Ринокміста має значні розміри, він у 2—3 рази більший за середньовічну площу. Здебільшого це був майдан квадратної або подібної до квадрата форми. Класичний ринок мав 12 вулиць, що вели на площу. Для ренесансного ринку характерним є планувальний «хрест» головних доріг, що вливалися в площу. Типове місто, яке одночасово закладалося, — це регулярна забудова навколо ринку з прямокутно-сітчастою структурою.

Міста забудовували зазвичай дерев'яними будівлями. Кам’яні споруди зводили рідко, та й то переважно у великих містах. Важливою складовою містобудування були фортифікаційні споруди. Однак зведення їх могли дозволити собі тільки поодинокі великі міста, як-от Львів чи Кам’янець-Подільський. У менших містах їх будували лише у маєтках магнатів. Наприклад, такими укріпленнями було захищене м. Дубно, що належало князям Острозьким. У більшості міст для спорудження укріплень, як і раніше, використовували дерево і землю.

Фортифікаційна споруда призначена для підвищення ефективності застосування зброї та військової техніки, забезпечення управління військами, захисту військ і населення від противника.

На основі тексту та зображень розкажіть, що змінилося в будівництві фортифікаційних споруд.

Історик Тетяна Білущак про оборонні споруди Львова

Високий і Низький мури були завершені до середини XV ст. Вони формували дві перші лінії оборони Львова. Внутрішня, або висока, стіна мала оборонні вежі... їх налічувалося 18; кожна закріплювалася за одним чи кількома ремісничими цехами. Пізніше кількість веж збільшилася до 25.

Зовнішня, або низька, стіна була зміцнена 16 напівкруглими «бастеями». Вона оточувала місто з трьох сторін: північної, східної і південної. Західна сторона мала природний захист — багнисту долину річки Полтви.

Порохова вежа у Львові

Третя оборонна лінія міських укріплень постала наприкінці XV — на початку XVI ст. і йшла паралельно до укріплень першої і другої ліній, оточуючи середмістя. Третя лінія складалася з системи земляних валів із потужними артилерійськими бастіонами — баштами, з яких до наших днів збереглася Порохова вежа. Вежа має підковоподібну форму. Стіни завтовшки у 3 м складені з «дикого» каменю. Вежа слугувала не тільки частиною зовнішніх оборонних укріплень міста, а й була складом запасів пороху.

1 — оборонні мури Львова (пластична панорама);

2 — сучасний вигляд замку в Острозі

У XVI ст. активно розвивалося оборонне будівництво на українських землях, що межували з татарським степом. Тут модернізували муровані укріплення і споруджували низку нових дерев’яних фортець. У результаті цього виникла потужна оборонна лінія, крайнім пунктом якої стала фортеця в Кам’янці-Подільському. Її доповнював комплекс міських укріплень, приведених відповідно до найновіших вимог оборонного будівництва.

Стрімко відбудовувалася Хотинська фортеця, було споруджено замок у Хмільнику, докорінно перебудовано давній замок у Меджибожі. Замки Поділля утворили унікальний комплекс мурованих оборонних споруд на західній ділянці кордону зі степом.

Лінію оборони продовжувала низка дерев’яних замків, розташованих на схід від регіону мурованих фортець (від Східного Поділля до Дніпра). Найбільшим із них, та й узагалі найбільшим в українській історії дерев’яним укріпленим замком, був Київський, споруджений 1542 р. Він мав одну прямокутну і чотирнадцять шестигранних веж. На території цієї оборонної споруди розміщувалася старостинська резиденція, приміщення для гарнізону, чотири церкви, костьол. За два роки, так само із дерева, споруджено замок із шістьма вежами в Житомирі. Найменшим у цій оборонній лінії був Черкаський замок.

Розгляньте най відоміші українські фортеці, зображені З. Щепанеком (1 — Меджибіж, 2 — Кам’янець-Подільська фортеця, 3 — Хотинська фортеця). Що спільного в їхній архітектурі?

2. ЯКІ ВИДАТНІ ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ СТВОРЕНО у XVI ст.

Випишіть і запам'ятайте назви основних пам’яток архітектури XVI ст. і місця їхнього розташування.

Водночас із містобудуванням розвивалася й архітектура. У XVI ст. її досягнення відобразилися насамперед у будівництві храмів — мурованих і дерев’яних. У ті часи більшість церков на українських землях зводилася з дерева, яке було дешевшим за цеглу і камінь.

Спираючись на текст та ілюстрацію, назвіть основні архітектурні деталі церкви.

На місці церкви Бориса і Гліба в с. Потелич (нині на Львівщині) будівельники звели дерев’яну церкву Святого Духа (1502 р.), яка складається з майже квадратного центрального зрубу і прибудов із заходу та сходу.

Дерев 'яна церква Святого Духа в с. Потелич Львівської обл.

Реалізуючи європейські ідеї Реформації «зробити церкву простою та дешевою», на українських землях муровані храми споруджували рідко. Так, церкву Онуфріївського монастиря у Львові не зводили як нову, а лише перебудували. У Галичі з матеріалів зруйнованого Успенського собору було збудовано одноверху Успенську церкву (хоча традиційною вважалася триверха).

У XVI ст. антифеодальний характер Реформації тісно переплітався з ідеями Ренесансу (Відродження). В архітектурі така взаємодія відобразилася передусім у залученні до будівничих справ іноземних зодчих. Перший архітектор італійського походження — Петро Італієць, працював у Львові (як свідчать документи 1543 р.). Невдовзі на українських землях уже діяла низка іноземних майстрів. Усе це вказує на пошуки нових шляхів розвитку української архітектури, яка спиралася при цьому на здобутки Ренесансу в культурі й мистецтві.

Яку роль відігравав Львів у просуванні італійських майстрів на українські землі? Що там будували італійські майстри?

З «Історії української культури»

Нерідко до Львова італійські будівничі потрапляли через Краків, так само Львів служив для них пунктом у дальшому просуванні на схід. Тут варто згадати Петра Італійця ... Христофора Боццано, який працював над спорудженням замку у Меджибожі, Джакопо Мадлена, якому приписують авторство костьолу бернардинів у Ізяславі на Хмельниччині, зайнятого будівництвом Успенської церкви на Подолі в Києві Себастьяно Браччі та Октавіано Манчіні, який працював над відбудовою київського Софійського собору.

У Львові Петро Італієць звів міську Успенську церкву. Проте згодом її сильно пошкодила пожежа, і тоді Львівське братство вирішило спорудити новий храм і уклало угоду про розробку проекту з архітектором італійського походження Павлом Римлянином. Новозведена Успенська церква наслідувала тип українського храму, а фасад та інтер’єр створені у традиціях італійського ренесансного будівництва.

У другій половині XVI ст. в містах поширювалося світське муроване будівництво. Забудови у стилі Ренесансу вперше з’явилися у Львові. Центральною з них є ратуша. Окрім неї, зведено низку кам’яниць, які вважають зразками тогочасної міської архітектури. Серед них чільне місце посідав будинок купця Костянтина Корнякта. В одній лінії з будинком Корнякта споруджено будинок, який увійшов до історії львівської архітектури під назвою «Чорна кам’яниця» (верхній поверх надбудовано наприкінці XIX ст.). Він виділявся не лише оригінальністю фасаду, а й рідкісними елементами декорації (скульптурний портал із розп’яттям, обрамлення вікон тощо).

Які ознаки будівництва епохи Ренесансу можна побачити в пам’ятках архітектури, створених італійськими майстрами у XVI ст.?

1 — каплиця Трьох Святителів у Львові;

2 — будинок Корнякта у Львові;

3 — Чорна кам’яниця;

4 — внутрішній італійський дворик будинку Корнякта;

5 — Меджибізький замок;

6 — Успенська церква та вежа Корнякта (дзвіниця цієї церкви) у Львові

Муроване церковне будівництво розвивалося й на Волині. Тут воно фінансувалося представниками княжої еліти та православної шляхти. Однією з пам'яток волинського мурованого будівництва є Замкова церква 1560-х рр. у Старо Костянтинові. Шістнадцятим століттям датується й збережена донині пам'ятка релігійної архітектури юдейської традиції в Україні — синагога в Сатанові. Муровані споруди релігійного характеру зводилися й у Криму, серед яких мечеть Джума-Джамі (1552—1554 рр.) у Євпаторії — її спорудив відомий зодчий Ходжа Сінан.

Які наведені ілюстрації пов'язані з політкультурністю України?

1 — замок Острозьких із церквою в Старокостянтинові (Хмельниччина); 2 — синагога в Сатанові (Хмельниччина); 3 — мечеть Джума-Джамі в Євпаторії

3. ЯКИМИ БУЛИ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Визначте основні напрями розвитку образотворчого мистецтва і проілюструйте кожний із них прикладами.

Розвиток українського образотворчого мистецтва був пов'язаний насамперед із декоруванням храмів. Так, відповідно доісторичних джерел, розписи Преображенської церкви монастиря у Спасі поблизу м. Самбора та каплиці замку в Хотині під час його відновлення вражали своєю масштабністю.

Інший напрям образотворчого мистецтва — іконопис. У другій половині XVI ст. усталився класичний чотирирядний варіант іконостаса, що збільшило попит на ікони. Основними їх замовниками, окрім храмів, були шляхта і міщани. Для них галицькі майстри відтворювали в іконах щирість народного світосприймання. Усе це надавало художньої самобутності й суто фольклорного забарвлення пам'яткам тієї доби.

За ілюстраціями та текстом з’ясуйте, що нового з’явилося в іконописі та різьбярстві у XVI ст.

Перші такі витвори — «Успіння» (1547 р.) та парна до нього недатована «Богородиця Одигітрія з пророками» з церкви архангела Михаїла у Спільнику (тепер на території Польщі). Автором цих творів вважають перемишльського майстра Олексія Горошковича.

1 — ікона «Богородиця Одигітрія з пророками» перемишльського маляра О. Горошковича;

2 — ікона «Успіння Богородиці» О. Горошковича

Ікона «Страсті Христові» (Галичина, XVI ст.)

Сцени зі Святого Письма, разом зі Страшним судом, були обов’язковими: їх зображали майже в кожній церкві Прикарпаття та Галичини. У церковних проповідях тих часів часто звучала тема Страстей Христових — останніх днів життя Ісуса та його муки заради спасіння людства. І хоча біблійні теми проникали в Україну з Європи, тут створювали власні іконографічні канони. «Страсті Христові» кінця XVI ст. із села Білі Ослави яскраво демонструють зрушення в українському іконописі.

Поступово відбулося утвердження різьблення та скульптури як одного з напрямів мистецької творчості. Серед таких пам’яток — надгробок князя Костянтина Острозького з Успенського собору Києво-Печерської лаври (1530 р.) та надгробок Катерини Рамултової у костьолі Дрогобича (1573 р.).

Надгробок К. Острозького в Успенському соборі Києво-Печерської лаври

Надгробок К. Рамултової

Набувало поширення світське портретне малярство. Майстри часто зображували людину у взаємозв’язку з об’єктом поклоніння. Прикладом цього може слугувати портрет Яна Гербурта.

1 — портрет Я. Гербурта, 70-ті роки XVI ст.; 2— портрет К. Корнякта; 3 — портрет А. Фірлея

Важливим напрямом образотворчого мистецтва, яке стрімко набирало обертів, стало книжкове малярство. Головною ранньою пам’яткою є мініатюри Пересопницького Євангелія (1556—1561). Згодом книжкове малярство припинилось, оскільки розпочалася доба книгодрукування та книжкової гравюри. Серед ранніх здобутків цього напряму привертає увагу оформлення острозьких видань, зокрема Біблії та книги Василія Великого.

Що таке книжкова мініатюра? У чому полягають її особливості як виду мистецтва?

1 — сторінки Острозької Біблії;

2 — сторінка з книги Василія Великого «Книга о постнічестві», Острог, 1594 р.

Перевірте засвоєне на уроці

1. Якими були основні фортифікаційні споруди, побудовані в XVI ст.? Які елементи їм притаманні?

2. На прикладі відомих будівель Львова назвіть і проілюструйте характерні ознаки архітектури того періоду.

3. Які пам’ятки іконопису XVI ст. вам відомі?

4. Чим вони відрізняються від пам’яток попереднього періоду?

5. Чому регулярне планування міст з'являється саме у XVI ст.?

6. Чому архітектурні пам'ятки Львова можна віднести до споруд ренесансного стилю?

7. Як пов'язані особливості періоду і поява портретного жанру образотворчого мистецтва?

Домашнє завдання

Підготуйте повідомлення про одну з пам’яток архітектури або напрям розвитку культури другої половини XVI ст.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно