Південна Україна

§ 33. ПІВДЕННА УКРАЇНА

1734 р. - заснування Нової (Підпільненської) Січі.

1768-1774 рр. - російсько-турецька війна.

1774 р., липень - Кючук-Кайнарджійський мирний договір між Росією й Туреччиною.

1775 р., чеpвень - остаточна ліквідація царським урядом Запорізької Січі.

1783 р., квїтень - царський маніфест про приєднання до Російської імперії Кримського ханства.

1787-1791 рр. - російсько-турецька війна.

1788 р., січень - царський указ про формування з колишніх запорожців Чорноморського козацького війська.

1791 р. - Ясський мирний договір між Росією і Туреччиною.

Про яку подію йдеться в документі? З якою метою було оприлюднено маніфест? Як у документі роз’яснено причини події? Які з причин, на вашу думку, не названо й чому?

З маніфесту російської імператриці Катерини II від 3 серпня 1775 р.: «Ми захотіли через це оголосити всім вірнопідданим цілої нашої імперії, що Запорізька Січ остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє й самої назви запорозьких козаків, за образу нашої імператорської величності, за зухвалі вчинки цих козаків і за неслухняність до наших височайших повелінь. Їх злочини, які примусили нас прийняти такі суворі заходи, є такими: ...привласнення собі земель Новоросійської губернії... Приймали до

себе в козаки, незважаючи на часті наші урядові заборони, не тільки утікачів, які вступали в козаки, але і людей жонатих і сімейних, через різні спокуси підмовили до втечі з Малоросії... Заводячи власне хліборобство, вони розривали тим самим основу їх залежності від нашого престолу і, звичайно, задумали утворити з себе всередині батьківщини область, цілком незалежну, із своїм власним несамовитим управлінням».

1. За яких обставин виникла Нова (Підпільненська) Січ?

Поразка українсько-шведського війська під час Полтавської битви в червні 1709 р. спричинила тяжкі наслідки для січового товариства. Зруйнування Чортомлицької Січі, розправа з прибічниками І. Мазепи були лиховісним застереженням: у рідному краї на запорожців чатувала небезпека. Отож вони змушені були податися на землі, порубіжні з володіннями кримського хана Девлет-Герея - васала турецького султана. У верхній течії р. Кам’янки, правої притоки Дніпра, було засновано Запорізьку Січ. Її називають Кам’янською. 1711 р. війська П. Бутурліна та І. Скоропадського рушили на Січ, а запорожці відійшли на південь, до урочища Олешки (нині м. Цюрюпинськ Херсонської обл.) - на території, підвладні кримському хану. Так постала Олешківська Січ.

Кам’янська та Олешківська Січі відрізнялися від попередніх. Особливістю було те, що вони розташовувались у мало захищених природою місцях, серед пісків. З огляду на нетривалий час існування запорожці не встигли спорудити там належних укріплень. Боєздатність січей обмежувалася й рішеннями хана, який, зокрема, заборонив запорожцям тримати там артилерію.

Підпільненська Січ. Сучасна реконструкція.

Найважливішою частиною столиці Запорізької Січі був Кіш, який мав свої окремі укріплення. За давнім звичаєм Кіш був оточений ровом і валом з дубовими палями та кількома баштами. До Коша вели вісім входів. Неподалік від центрального входу, розташованого в башті-дзвіниці, на майдані зліва височіла церква Покрову Богородиці. Від церкви по колу, починаючи з обох боків, розміщувались 38 куренів - усі однакового розміру, кожен зі своєю коморою для зберігання одягу та інших особистих речей січовиків та коморою для харчових запасів. У Коші було розташовано й Військову канцелярію, а також чотири будинки для найзначнішої кошової старшини.

До Коша прилягало передмістя, яке називали Гасан-Баша. Це був осередок господарського життя Січі, де розташовувалось понад 500 будівель: крамниці, шинки, житла й майстерні ремісників, а також козацькі двори та школа.

Життя запорожців на землях Кримського ханства ставало дедалі тяжчим. Козаків утягували в усобиці різні політичні угруповання. Хани вимагали від запорожців участі у своїх походах на Північний Кавказ. Та найбільше дошкуляли козакам переслідування православної віри. Зрештою, це спричинило посилення поміж запорожцями проросійських настроїв. Давалася взнаки й активна дипломатична діяльність царського уряду, який напередодні нової російсько-турецької війни прагнув залучити запорожців на свій бік. 1728 р. козаки залишили Олешківську Січ, повернувшись на місце Кам’янської. Врешті, у квітні 1734 р. понад 30 тис. запорожців на чолі з отаманом Іваном Білицьким повернулися на Запоріжжя й за 7 км від колишньої Чортомлицької (Старої) Січі заклали Нову Січ. Нова Січ стояла на берегах р. Підпільної, що впадала в Дніпро поряд із Чортомликом. Ось чому цю Січ називають іще Підпільненською.

2. Що являв собою адміністративно-територіальний устрій запорізьких земель? Як розвивалося господарство за Нової Січі?

Для періоду Нової Січі (1734-1775) характерним став швидкий розвиток титанок. Так називали фортецю, а також місто навколо неї, центр самостійної округи Війська Запорізького, і саму округу. Спочатку паланок було п’ять, потім - вісім. На лівому березі Дніпра містилися Кальміуська, Орільська, Протовчанська, Самарська, на правому - Бугогардівська, Інгульська й Кодацька, в гирлі Дніпра - Прогноїнська.

Печатки Війська Запорізького та паланок.

Загалом землі Війська Запорізького охоплювали величезну площу степової України. Нині - це територія майже всієї Дніпропетровської області, а також значні частини Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської та Херсонської областей. У містах - центрах паланок містилися органи влади, що обиралися паланковою радою, суд, церкви, ремісничі майстерні. Там часто діяли річкові поромні переправи, проводилися ярмарки тощо. Адміністративний апарат паланок був невеликим: полковник, писар, суддя, осавул, а також отамани слобід, що входили до тієї округи. У паланках поряд із козаками жили й селяни, які мали право обирати своїх отаманів. Кожна паланка мала власний герб, особливу печатку.

Прикметна риса Запоріжжя часів Нової Січі - велика кількість населення. Так, напередодні ліквідації Запорізької Січі на її землях мешкало близько 200 тис. осіб.

Господарську діяльність козаки здійснювали в зимівниках. Здебільшого це були великі господарства, в яких розвивалося не тільки рільництво, а й скотарство, рибальство, бджільництво, мисливство, гончарство тощо.

За часів Нової Січі козацький зимівник - це велика садиба з кількома житловими й господарськими будівлями: будинками власника й господаря-управителя, хатами наймитів. Зимівник, що був своєрідним хутором, являв собою головну форму землеволодіння на Запоріжжі.

Козаки-рільники збирали великі врожаї зернових. Це дало змогу відмовитися від закупівлі хліба, а згодом навіть продавати свій хліб за кордон. На чорноземах вирощували практично всі культури, типові для України 18 ст. Велика увага надавалася розвитку садівництва та городництва. Розвивались на Запоріжжі й ремесла, головними центрами яких були міста-паланки. Січ вела широку торгівлю, а також проводила посередницьку діяльність. Сюди прибували великі групи українських, російських, польських, татарських, ногайських, турецьких, молдавських, грецьких, єврейських купців. Регулярно до січової пристані причалювали купецькі кораблі з Туреччини, Криму, Росії та інших країн. Вони привозили з півдня шовк, вино, родзинки, прянощі, оливки тощо. Часом виникали навіть купецькі об’єднання для торгівлі з Січчю.

Останні десятиліття 18 ст. були часом інтенсивної колонізації Півдня України й появи нових міст. Так, на місці фортеці, закладеної в середині століття, виникло місто Єлисаветград (нині Кіровоград; щодо його первісної та сучасної назви точаться суперечки), від 70-х рр. сягає розбудова Олександрівська (нині Запоріжжя), Катеринослава (сучасний Дніпропетровськ). Протягом 70-90 рр. на узбережжі Чорного й Азовського морів розбудовуються міста-порти Херсон, Миколаїв, Одеса, Маріуполь.

Краєвиди Миколаєва та Херсона наприкінці 18 ст. Картини Ф. Алексєєва.

3. Чим спричинена та як відбувалася ліквідація Запорізької Січі? Якою була доля останнього кошового отамана?

Зростання економічної могутності Запоріжжя, відсутність кріпацтва й демократичний устрій Козацької республіки непокоїли царський уряд.

Закінчення російсько-турецької війни 1768-1774 рр., унаслідок якої Росія здобула вихід до Чорного моря, придушення селянського повстання розв’язали імперським урядовцям руки й пришвидшили справу ліквідації козацького устрою на Запоріжжі. Долю Козацької республіки та її столиці було вирішено у квітні 1775 р. на раді при імператорському дворі.

4 червня 1775 р. війська генерала П. Текелія раптово оточили Січ-столицю, де стояла невелика залога, і зажадали її капітуляції. Після бурхливої військової ради, зваживши на сили сторін (3 тис. запорожців проти 10 тис. царського війська), козаки вирішили скласти зброю. Наступного дня за наказом П. Текелія із Січі було вивезено боєприпаси, артилерію, скарб, архів, клейноди і прапори тощо. Всі будівлі на Січі, крім укріплень, зруйнували.

Від 25 травня до 8 червня 1775 р. російська армія повністю захопила запорізькі землі. Осереддя української державності й волелюбного духу було знищено. У червні 1775 р. вийшов сенатський указ, що поклав край надіям козаків на відродження Січі. Запорожцям пропонували записатися до селянського чи міщанського станів, багато старшин зазнали переслідувань.

З-поміж тих, з ким розправилися найжорстокіше, були кошовий отаман Петро Калнишевський, військовий суддя Павло Головатий, військовий писар Іван Глоба. Останній кошовий протягом 25 років відбував ув’язнення в Соловецькому монастирі, суддя і писар жили на засланні в Тобольську.

Ікона Покрову Пресвятої Богородиці, на якій серед козаків зображено Петра Калнишевського.

• Ікону було написано на початку 70-х років 18 ст. У верхній її частині - зображення Богородиці та двох найбільш шанованих на Запоріжжі святих - Миколи та архістратига Михаїла. Внизу, біля військових клейнодів, зображено дві групи козаків. Усі постаті умовні. Індивідуальні риси зберігають лише козацькі керманичі, яких на іконі двоє. Один з них, із шаблею, і є кошовий отаман Петро Калнишевський.

Особистість

Летро Калнишевський (1690-1803). Останньому кошовому судилося прожити довгий вік. Про нього кажуть, що своїм життям він поєднав три століття: народився в 17 ст., пережив 18-те й помер у 19 ст. - у віці 112 років. Про авторитет П. Калнишевського свідчить той факт, що на сьомому десятку свого життя він обіймав значні посади: похідного полковника, військового осавула, військового судді. 1762 р. вперше був обраний кошовим отаманом. Через прагнення здобути для Запоріжжя більшої незалежності від російського царату з волі імператриці Катерини ІІ був усунений з посади отамана. Проте від 1765 р. впродовж десяти наступних років неодмінно обирався кошовим. Очолюючи Січ, прагнув зміцнення її економіки: дбав про колонізацію запорізьких земель, про розвиток рільництва й торгівлі. Здатність до господарювання була, безперечно, одним з найяскравіших талантів останнього кошового. Джерела свідчать про нього як про дбайливого господаря величезних маєтностей. Його коштом було збудовано п'ять церков і соборів, придбано чимало книг. Проте П. Калнишевський знехтував особистим багатством, коли на історичний кін було поставлено долю Запоріжжя. Кошовий отаман до останнього дня існування Січі обстоював її інтереси, коли Козацька республіка впала, карався за неї у Соловецькому казематі. Там, на Соловках, він і помер - формально звільненим, бо пережив своє ув'язнення. Відмовившись від імператорської ласки, доживав віку в монастирі.

4. Чим завершилися російсько-турецькі війни другої половини 18 ст.?

Ви вже знаєте, що в 1768 р. розпочалася чергова російсько-турецька війна. Українська територія безпосередньо прилягала до театру воєнних дій, тому була використана російським командуванням для зосередження й розгортання військ. Крім того, в Україні формувалися місцеві військові полки - гусарські, пікінерські тощо. Було створено корпус із лівобережного козацтва (12 тис. вояків), а з жителів Правобережної України - добровільний козацький корпус. До складу діючої армії належали також запорожці. Запорізькі козаки прославилися в морських операціях, їхні швидкохідні та маневрені чайки потопили, наприклад, турецьку флотилію в гирлі Дунаю (1770 р.). Під час війни тисячі людей з України залучалися до різних допоміжних робіт - обслуговування транспортних засобів, будівництва укріплень, мостів, переправ та інших споруд.

Російсько-турецька війна 1768-1774 рр. завершилася підписанням Кючук-Кайнарджійського мирного договору. До Росії відійшли східна частина Керченського півострова (у тому числі фортеці Керч і Єнікале), а також Азов із навколишніми землями, територія між Дніпром і Південним Бугом (по нижній течії до узбережжя Чорного моря) разом з фортецею Кінбурн. Росія одержала право вільного торгового судноплавства на Чорному морі. За умовами Кючук-Кайнарджійського миру Кримському ханству надавалася незалежність від Османської імперії, фактично ж воно опинилося в залежності від Російської імперії.

Діорама «Штурм фортеці Ізмаїл 1790 р.». Ізмаїльський історичний музей О. Суворова (м. Ізмаїл, Одеська область).

• Ізмаїл турки вважали неприступною фортецею. Визначальну роль у її здобутті відіграла Чорноморська козацька флотилія із 100 човнів на чолі з А. Головатим, яка прорвалася до Ізмаїла з боку Дунаю й висадила десант. Загалом у штурмі Ізмаїла взяло участь понад 6 тис. чорноморців.

У 1783 р. Катерина II видала маніфест «Про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під Російську державу». Останній хан Шагін-Герей зрікся престолу, Кримське ханство було ліквідоване й назавжди зникло з карти.

У 1787 р. знову розпочалася російсько-турецька війна. Російське командування великі надії покладало на колишніх запорізьких козаків.

Протягом 1787-1791 рр. із них було сформоване Військо вірних козаків (трохи згодом воно стало називатися Чорноморським). Козаки брали участь у багатьох битвах. Особливо вони відзначилися під час штурмів Очакова та о. Березань, Кінбурна, Ізмаїла.

Активно діяла й Чорноморська козацька флотилія. Російсько-турецька війна 1787-1791 рр. закінчилася укладенням Ясського мирного договору, за яким до Росії відійшла територія між Південним Бугом і Дністром, зокрема й Очаків. Османська імперія остаточно визнала приєднання Криму до Росії.

Так усе Причорномор’я, Приазов’я й Кримський півострів опинилися в складі Російської імперії.

• Про яку подію йдеться в документі? • Коли, ким та за яких обставин його було написано? • Як пояснюються в документі причини ухвалення рішення?

«Порта Оттоманська починає відправляти верховну владу на землях татарських, а саме: на острові Тамані, де чиновник її, який прибув з військом, присланому до нього від Шагін-Герея хана з запитом про причину його прибуття, публічно голову відрубати повелів і жителів тамтешніх об’явив турецькими підданими; то поступок сей знищує попередні наші взаємні зобов’язання про вільність і незалежність татарських народів; доводить нам, що намір наш при укладенні миру, зробивши татар незалежними, не спрямовується до того, щоб через це знищити всі приводи до розбратів, які можуть відбуватися через татар, і ставить нас у всі ті права, які були набуті нашими перемогами в останню війну й існували в повній мірі до укладення миру, і для того, через обов’язок, який лежить на нас стосовно клопотів про благо і велич вітчизни, стараючись користь і безпеку його встановити, як в рівній мірі вважаючи засобом назавжди віддалити неприємні причини, які підбурюють вічний мир, між імперіями Всеросійською та Оттоманською укладений, який ми назавжди зберегти щиро бажаємо, не менше ж і в заміну та задоволення збитків наших вирішили ми взяти під державу нашу півострів Кримський, острів Тамань і всю Кубанську сторону».

• Другу половину 18 ст. в історії України зазвичай змальовують чорними барвами. Як ви гадаєте, чому? • Чи погоджуєтеся з думкою, що в житті й за найтрагічніших часів є місце щастю та добру? Відповідь обґрунтуйте історичними фактами цього періоду.

Перевірте себе

1. Установіть хронологічну послідовність подій: • остаточна ліквідація царським урядом Запорізької Січі; • ліквідація полково-сотенного устрою на Лівобережній Україні; • Ясський мирний договір між Росією і Туреччиною.

2. Які території увійшли до складу Російської імперії за Кючук-Кайнарджійським миром? Які - за Ясським?

3. Дайте відповіді на запитання: • Як виникла Нова (Підпільненська) Січ? • Які особливості мав адміністративно-територіальний устрій запорізьких земель? • Як розвивалося господарство на Запоріжжі? • Що спричинило остаточну ліквідацію Запорізької Січі царським урядом? Як це відбувалося? • Яку роль для України відіграла російсько-турецька війна останньої чверті 18 ст.? • За яких обставин Причорномор'я, Приазов'я й Кримський півострів опинилися в складі Російської імперії?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно