§ 23. ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНИЙ СОЮЗ ІЗ МОСКОВСЬКИМ ЦАРСТВОМ І ПОХІД НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ

1. ЯКИМИ БУЛИ УМОВИ УКРАЇНСЬКО-МОСКОВСЬКОГО ДОГОВОРУ 1654 р.

У чому суть рішень Переяславської ради та Березневих статей 1654 р.? Яке значення вони мали і до яких наслідків могли призвести?

Шість років безперервної війни з Річчю Посполитою призвели до важкого становища українського населення. Було зруйновано сотні міст і сіл, занепадало сільське господарство, ремесла, торгівля. Воєнні дії, голод, епідемії, захоплення татарами ясиру, втеча людей у спокійніші землі спричинили скорочення населення більш ніж на 40 % і вдвоє — чисельності війська.

Пошуки виходу зі складної ситуації спонукали українське керівництво до переговорів з Москвою щодо переходу під покровительство царя Олексія Михайловича. Московська держава, яка вичікувала остаточних наслідків багаторічної українсько-польської війни, зважаючи на звернення Богдана Хмельницького про допомогу до царя Олексія Михайловича, врешті-решт зробила рішучий крок. Земський собор у Москві 1 жовтня 1653 р. ухвалив просити царя прийняти Україну «під свою государеву високу руку».

Порівняйте оцінки союзу козацької України з Московією, які надали російський та український історики.

Російський історик кінця XIX ст. Василь Ключевський

Москва боялася порушити мир з Польщею і спостерігала, як справа Хмельницького, зіпсована татарами під Зборовом та Берестечком, хилилася до занепаду... і, нарешті, коли країна вже нікуди не годилася, її прийняли під свою високу руку, щоб перетворити пануючі українські стани з польських бунтівників в озлоблених московських підданих.

Український історик початку XX ст. Олександра Єфименко

«...козацька Україна... приєдналася до Московської держави. Дарма представники української сторони намагалися надати акту приєднання форму договору. Непохитна наполегливість московських дипломатів зуміла перетворити його на милість. Московський воєвода з сильним гарнізоном одразу ж увійшов у Київ».

Для проголошення рішення Земського собору та грамоти царя в Україну було направлено посольство, яке очолив боярин Василь Бутурлін. Наприкінці грудня 1653 р. воно прибуло до Переяслава (нині м. Переяслав-Хмельницький Київської області). 8 січня 1654 р. на раді гетьмана з генеральною старшиною та полковниками було вирішено прийняти протекцію (захист, покровительство) московського царя. Того ж дня на майдані Переяслава зібралася Генеральна рада, на якій Хмельницький закликав піти під руку московського православного царя. Всі присутні схвалили промову гетьмана. Потім в Успенській церкві мала відбутися присяга Богдана Хмельницького і старшин на вірність цареві.

Гетьман запропонував, щоб і Бутурлін з послами присягнули від імені Олексія Михайловича щодо непорушності прав і вольностей Війська Запорозького та захисту українських земель від агресії. На це Бутурлін відповів, що у Московії присягають лише цареві, а не підданим. Конфлікт завершився поступкою гетьмана послам. Аби не зірвати переговори, до яких він ішов довгі роки, гетьман і старшина прийняли присягу в односторонньому порядку.

Які положення історик називає міфом? Як він пояснює ці положення? Як історичний міф відобразився у картині?

Історик Юрій Мицик про Переяславську раду

Міф про Переяславську раду... всіляко пропагувався в історичних працях, у художній літературі, мистецтві. Вкажемо на головні риси цього міфу:

1. Українці і росіяни ніколи між собою не ворогували. 2. Українці і до, і з самого початку повстання до Переяславської ради безперервно просили взяти їх «під царську руку». 3. Переяславська рада була генеральною,... всенародною і одностайною, а її рішення здобули всенародне схвалення.

Розглянемо ці положення...

1. За всю історію українсько-російських відносин нараховується близько двох десятків воєн... 2. У різні часи у XV — на початку XVII ст. до Москви їздили окремі представники козацтва, православного духовенства в пошуках матеріальної та моральної підтримки, були налагоджені певні контакти, але з цього не можуть випливати ті висновки, які їм приписують творці міфу... Перше звернення до Москви було скероване... влітку 1648 р. і тільки з кінця 1648 — початку 1649 рр. були налагоджені дипломатичні відносини між Чигирином та Москвою... 3. Переяславська рада не могла бути всенародною..., оскільки на ній були присутніми не більше 300 осіб...

М. Хмелько. Навіки разом (назва і сюжет твору, написаного в радянські часи, мали прославляти союз України з Росією)

Після Переяславської ради представники посольства поїхали містами України, аби прийняти присягу від населення на вірність цареві. Проте одностайного схвалення рішення Переяславської ради серед українців не було. Відмовилася підтримати угоду й присягати царю значна кількість козацької старшини, зокрема, полковники Іван Богун, Іван Сірко, Петро Дорошенко та ін., які не брали участі у заходах у Переяславі. Не стали долучатися до угоди й деякі полки на місцях. У Полтавському полку царських представників, які приїхали до козаків, навіть побили кийками. Не підтримали рішення Переяславської ради деякі міста, а також українське духовенство на чолі з митрополитом Сільвестром Косовим. Не присягала й Запорозька Січ.

У березні 1654 р. основи українсько-московського договору були визначені в узгодженому обома сторонами комплексі документів, що відомі під назвою «Березневі статті». Оригінали цих документів не збереглися, відомі тільки їх копії та чернетки.

Які перспективи визначалися Березневими статтями для України у внутрішній і зовнішній політиці? Порівняйте їх із Кам’янською угодою.

Історик Валерій Степанков про Березневі статті 1654 р.

Зберігалися форми урядування й устрою української держави, її територія, судочинство, фінансова система. Підтверджувалися права й привілеї козацтва, шляхти, духівництва і міщан та незалежність українського уряду у внутрішній політиці. У Києві розміщувався царський воєвода із залогою. Чисельність козацького реєстру становила 60 тисяч осіб, визначалася їхня платня. Московія зобов’язувалася обороняти Україну від Речі Посполитої і Кримського ханства. Український уряд погоджувався сплачувати податки до царської казни, припиняв дипломатичні відносини з Річчю Посполитою й Османською імперією, зобов’язувався інформувати Москву про можливі переговори з іншими державами.

Незважаючи на деякі обмеження суверенітету, Березневі статті надавали Україні широку автономію під протекторатом Московії. Водночас договір засвідчив визнання України як окремої держави. Він відкрив перспективу козацтву (за збройної допомоги царського уряду) завершити війну з Річчю Посполитою.

2. ЯК РОЗГОРТАЛИСЯ ВОЄННО-ПОЛІТИЧНІ ПОДІЇ 1654—1655 рр.

Схарактеризуйте воєнно-політичні події Національно-визвольної війни у 1654—1655 рр.

Навесні 1654 р. військова боротьба між Україною та Польщею ще тривала, але тепер разом із козацькими частинами активно діяли й російські війська. 40-тисячна царська та 18-тисячна козацька армії на чолі з Іваном Золотаренком звільнили з-під панування Речі Посполитої більшу частину території Білорусі. Уряд Богдана Хмельницького заохочував перехід місцевої шляхти під гетьманську протекцію та покозачення білоруського населення, прагнучи закріпити цей регіон за собою. Проте така політика зустріла протидію з боку царя Олексія Михайловича, оскільки він хотів приєднати відвойовані території Речі Посполитої до Московської держави.

Союз України з Москвою спричинив союз Криму з Польщею. Восени 1654 р., щоб запобігти активності українських військ, татари та поляки вдерлися на Брацлавщину й Поділля. Одним із важливих центрів опору загарбникам стала Умань, обороною якої керував Іван Богун. Успішно відбивши низку атак, він відтягнув на себе значні сили польської армії. У січні 1655 р. розпочалися жорстокі бої на Київщині між козацькою армією на чолі з Богданом Хмельницьким і союзними російськими частинами та польсько-татарськими військами. Українсько-московське військо оточили з усіх боків татарські та польські загони, однак козаки встигли замкнути свій традиційний табір і сильним вогнем паралізували всі спроби ворога розірвати його. Переламним моментом стали дії Богуна, який завдав полякам удару з тилу — це змусило їх припинити облогу козацького табору і відступити.

Перепочинок тривав півроку, і козакам його вистачило, аби поповнити полки новими вояками. У липні 1655 р. розпочався похід Богдана Хмельницького на західноукраїнські землі, який здійснювався за підтримки російської армії. У вересні коронне військо було розгромлено. А деякі козацькі загони дійшли до річок Вісла і Сян.

Виснажена війною, Річ Посполита запропонувала Московії укласти перемир'я, обіцяючи цареві польську корону після смерті Яна II Казимира. Цар пристав на цю пропозицію. У жовтні 1656 р. перемир'я було укладено у м. Вільно (нині м. Вільнюс, Литва). Україну до участі в перемовинах не запросили.

За умовами Віленського перемир'я Річ Посполита і Московська держава припиняли між собою воєнні дії і зобов’язувалися спільно виступити проти Швеції. Ця угода загострила українсько-московські відносини, оскільки Москва знехтувала інтересами України і стала союзницею Польщі.

Покажіть на карті 3 місця воєнно-політичних подій 1654—1655 рр. Поясніть, чому, незважаючи на воєнні успіхи, Хмельницькому не вдалося закріпити їх політичними досягненнями.

3. ЧОМУ І ЯК БУЛО УКЛАДЕНО УКРАЇНСЬКО-ШВЕДСЬКО-ТРАНСИЛЬВАНСЬКИЙ СОЮЗ

Якими були нові союзники козацької держави? Що їх об’єднувало? Чому цей союз виявився неміцним?

Підписання московсько-польського Віленського перемир’я змусило гетьмана шукати нових союзників для продовження війни проти Речі Посполитої.

Упродовж 1656 р. активізувалися дипломатичні відносини між Україною та Молдовою, Валахією і Трансильванією. Особливої перспективи набули українсько-трансильванські відносини, які за короткий час переросли від нейтралітету — до доброзичливих зв’язків. У жовтні цього року між Військом Запорозьким і Трансильванією було укладено угоду про військовий союз проти Речі Посполитої. Трансільванський князь Юрій (Д’єрд) II Ракоці обіцяв допомогти Хмельницькому відвоювати Галичину і частину Білорусі, визнав за гетьманом титул князя.

Д'єрд ІІ Ракоці

Хмельницький активізував дипломатичні зв’язки зі Швецією, яка вже тоді воювала з Річчю Посполитою. Проте у відносинах України зі Швецією переговорний процес не пішов далі узгодження позицій. Перешкодою до підписання договору стала непоступливість Швеції у територіальному питанні, оскільки вона визнавала за Гетьманщиною лише Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства.

Шведський король Карл Х Густав

На яку сусідню державу натякав гетьман, дорікаючи у її прагненні «сісти на шию» Україні? Як характеризує гетьман зв’язки України зі Швецією, Трансильванією, Молдовою?

З листа Богдана Хмельницького до шведського короля Карла Густава (листопад 1656 р.)

Найясніший королю Швеції, наш вельмишановний пане і друже. Сповіщаємо, що як від початку ми підняли зброю проти поляків на захист віри і вольності, так і тепер не перестаємо боротися проти кожного, хто хотів би сісти нам на шию... Бажаємо, щоб ваша величність знала, що ми з’єднані з вашою величністю зв’язком, яким ми зобов’язані воєводам Молдови і князеві Трансильванії. Нашу обітницю радо виконуємо, посилаючи для цього завдання особливих послів.

Завершенням процесу формування нової антипольської коаліції стало підписання 26 листопада 1656 р. Раднотського шведсько-трансильванського договору (від угорського міста Раднот). Новостворений союз передбачав війну коаліційних сил проти Речі Посполитої з подальшим розподілом земель останньої між Швецією, Бранденбургом, Трансильванією і Україною. В цілому цей договір юридично закріплював визнання у Європі незалежної української держави, хоч і лише в межах Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств.

Водночас Богдан Хмельницький, виконуючи взяті перед союзниками зобов’язання, відрядив 20 тисяч козаків для участі у поході військ Трансильванії і Швеції на Польщу. Через неузгодженість дій, внутрішні суперечності та втручання Австрії (вона надала збройну допомогу Польщі) союзникам не вдалося реалізувати поставлену мету. Зрештою козацький загін змушений був відступити в Україну.

Десятиліття безперервної війни з Річчю Посполитою та іншими ворожими до України державами підірвали здоров’я гетьмана. Відчуваючи наближення смерті, він передав владу синові Юрію. Регентом при 16-річному гетьманичі став Іван Виговський. 6 серпня 1657 р. Богдан Хмельницький помер. Його було поховано в Іллінській церкві рідного Суботова. Україна втратила одного зі своїх найвидатніших діячів.

Чи погоджуєтесь ви з висновком авторів підручника «Україна втратила одного зі своїх найвидатніших діячів»? Обґрунтуйте цю думку.

1 — Т. Шевченко. Смерть Богдана Хмельницького; 2 — Т. Шевченко. Усипальниця Богдана Хмельницького — Іллінська церква в Суботові, споруджена коштом гетьмана.

Сформулюйте кілька положень щодо наслідків Національно-визвольної війни українського народу та порівняйте їх із наведеною таблицею. Чому наслідки війни були суперечливими?

Перевірте засвоєне на уроці

1. Що спонукало Богдана Хмельницького укласти союз із Московським царством?

2. Яким був зміст українсько-московського договору? Які наслідки він мав для України?

3. Як розгорталися воєнні події після Переяславської ради?

4. Якими були наслідки військових операцій на території Білорусії?

5. Якими були причини походу Хмельницького на Львів 1655 р? Чим він завершився?

6. Визначте історичне значення та підсумки Національно-визвольної війни українського народу

7. Історики розходяться в оцінці українсько-російської московської угоди 1654 р. Нижче наведено твердження, які узагальнюють основні позиції з цього питання. Прочитайте і прокоментуйте їх.

а) персональна унія між Московією та Україною (подібно до Кревської), коли обидві держави мають єдиного монарха, але зберігають самостійність у державному управлінні;

б) «реальна унія» між Московією та Україною (подібно до Люблінської), у результаті якої виникла єдина держава;

в) форма васальної залежності, коли сюзерен (цар) захищає васала (Військо Запорозьке), за що васал зобов’язується надавати сюзерену військову допомогу та передає частину податкових надходжень;

г) тимчасовий військовий союз між Московією та Україною, спричинений історичними обставинами;

д) результат віковічного прагнення українців до злиття з росіянами в єдиний народ у єдиній державі.

8. Значення подій 1648—1657 рр. в історії України не можна переоцінити. Козацько-селянське повстання, яке у 1648 р. очолив Б. Xмельницький, переросло в Національно-визвольну війну, яка привела до політичних та соціально-економічних зрушень у житті українського суспільства. Тому частина сучасних істориків називає її Українською національною революцією. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою? Чому?

Історичний калейдоскоп

Історія героїчного міста Буша

Після початку Хмельниччини (1648 р.) поляки залишили Бушу, і вона стала прикордонним містом Брацлавського полку. Тут постійно відбувалися сутички між поляками та козаками. У березні 1654 р. під стінами Буші був розбитий 3000-й польський загін.

Найтрагічніші події відбулись у Бушанському замку через півроку.

18—20 листопада 1654 року, коли під Бушу підійшли війська Станіслава Потоцького і Стефана Чарнецького і взяли замок в облогу, коронним жовнірам вдалося винищити більшу частину нечисельної козацької залоги. Але коли замок майже перейшов у їхні руки, вдова вбитого козацького сотника Завісного Олена підпалила пороховий погріб, висадивши в повітря себе, залишки залоги й чимало атакуючих поляків.

У ці трагічні дні місто практично перестало існувати. Його відродження затягнулося на ціле століття, а Бушанський замок уже ніколи не був відбудований.

«Оборона Буші» — перша повість Михайла Старицького. Твір побудовано на реальних подіях. Узявши за основу історичні факти, письменник творчо їх опрацював. Основна актуальна для сьогодення ідея повісті: уславлення героїзму простих людей, здатних боронити рідну землю, засудження військової агресії, зрадництва.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно