§ 25. ВІД ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ДОГОВОРУ ДО АНДРУСІВСЬКОГО ПЕРЕМИР’Я

1. ЯК І ЧОМУ ЗА ГЕТЬМАНУВАННЯ ЮРІЯ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ВІДБУВСЯ РОЗКОЛ ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Складіть розгорнутий план: «Причини розколу Гетьманської держави».

Юрій Хмельницький здобув ґрунтовну освіту. Певний час навчався в Київському колегіумі, добре знав церковнослов’янську, польську, латинську та грецьку мови. Юрій був хворобливим, що робило його малопридатним для військово-політичної кар’єри. З 1653 р., після загибелі свого старшого сина, батько розглядав його спадкоємцем гетьманської булави. На раді у квітні 1657 р. було ухвалено передачу йому гетьманської булави після смерті Богдана Хмельницького. Однак після смерті Богдана Хмельницького його було усунуто від гетьманства.

Невідомий художник. Гетьман Юрій Хмельницький

1659 р. під час повстання частини козаків проти Івана Виговського Юрія знову проголосили гетьманом. Вирішивши примиритися з Московською державою. його прихильники розробили проект договору з московським царем. Угода не лише відображала положення Березневих статей 1654, а й містила доповнення до них, спрямовані на зміцнення гарантій незалежності козацької держави. Проте під час переговорів у Переяславі московські воєводи відхилили український проект і нав’язали укладання нового договору, що отримав назву Переяславські статті 1659 р.

Як ви оцінюєте Переяславські статті? Як, на вашу думку, реагували на них козаки? Чому? Які могли бути наслідки прийняття цього документа?

Основні положення Переяславських статей 1659 р.:

— позбавлення старшини права без дозволу царя переобирати гетьмана;

— втрата гетьманом права самостійно призначати, звільняти чи засуджувати до страти старшину й полковників;

— розміщення московського війська, окрім Києва, у Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві та Умані;

— заборона українському уряду підтримувати дипломатичні відносини з іншими державами й організовувати військові походи без дозволу Москви.

Переяславські статті викликали обурення у більшості козаків. Вони засвідчили, що козацька Україна втрачала самостійність і набувала статусу політичної автономії в складі Московської держави. Відповідно українські війська разом із московськими мусили брати участь у боях російсько-польської війни 1654—1667 рр. за владу на українських землях.

Відновлення військових дій між Московією і Річчю Посполитою стало успішним для польської армії. Це схилило Юрія Хмельницького до переходу на їхній бік.

Проте якщо на Правобережжі козацька рада підтримала його, то козаки деяких лівобережних полків відмовились і обрали своїм гетьманом полковника Якима Сомка.

Юрій Хмельницький за допомогою татар спробував відновити свою владу на Лівобережжі й усунути Сомка від влади. Але це лише погіршило ситуацію: майже все Лівобережжя визнало владу Москви. Наприкінці 1662 р., зневірившись у власних можливостях об’єднати під своєю булавою всю Україну, Ю. Хмельницький зрікся гетьманства й постригся в ченці під ім’ям Гедеона.

Так остаточно склався поділ території України на Правобережну, яка визнавала польську владу, і Лівобережну, підвладну Московській державі. В обох частинах козацької держави було проголошено окремі гетьманати. На Правобережжі козацька рада в Чигирині обрала гетьманом Павла Тетерю (1663—1665 рр.), на Лівобережжі обрали гетьманом Івана Брюховецького (1663—1668 рр.). Козацька держава опинилася у стані глибокої кризи.

Невідомий художник. Наказний гетьман Яким Сомко

2. З ЯКИМИ ПОДІЯМИ ПОВ’ЯЗАНО ГЕТЬМАНУВАННЯ ПАВЛА ТЕТЕРІ ТА ІВАНА БРЮХОВЕЦЬКОГО

Чому жодному з гетьманів не вдалося об'єднати Україну?

Відтепер поділ українського суспільства проходив не лише за соціально-політичними, а й за територіальними ознаками. На Лівобережжі головну політичну роль відігравали вихідці із Запорожжя, щойно покозачені міщани й посполиті, а на Правобережжі — реєстрові козаки та покозачена православна шляхта.

Посполиті (від польського — загальний, звичайний) — селяни Лівобережної і Слобідської України в другій половині ХVІІ — XVIII століттях та некозацьке населення (селянство) Запорожжя за часів Нової Січі (1734—1775).

Покажіть на карті 4 території, які увійшли тепер до Лівобережної та Правобережної України. Зробіть передбачення, як цей розкол вплинув на подальшу долю українського населення.

Павло Тетеря (Моржковський) — гетьман Правобережної України в 1663—1665 рр. Один із найвизначніших дипломатів в урядах Б. Хмельницького, І. Виговського, Ю. Хмельницького, переяславський полковник. Походив зі шляхетського роду, мав ґрунтовну освіту. З 1649 р. — писар Переяславського полку. Протягом 50-х років брав участь майже в усіх міждержавних переговорах, що відбувалися в Чигирині, виїжджав з дипломатичними місіями до інших країн. Один із авторів Березневих статей, Гадяцької угоди, Слободищенського трактату.

Після обрання гетьманом Павло Тетеря мав за мету об’єднати Правобережну і Лівобережну Гетьманщину. Він прагнув схилити на свій бік Сомка та інших лівобережних старшин. Але останні не бажали ділитися владою.

Тоді в жовтні 1663 р. правобережні козацькі полки на чолі з Тетерею і польське військо разом із союзними татарами вторглися на територію Лівобережної України. їхній похід тривав до березня 1664 р. і зазнав цілковитої поразки.

Повернувшись із невдалого походу, польська шляхта завзято почала відновлення шляхетських порядків на Правобережжі. У відповідь спалахнуло антипольське повстання, до якого доклав руку також Іван Виговський, котрий намагався усунути Павла Тетерю від влади. Повстанців очолили кошовий отаман Іван Сірко і кілька правобережних полковників. Жорстоке протистояння тривало до червня 1665 р., коли Тетеря втік до Польщі. Після цього на правобережних землях розгорнулася міжусобна боротьба за гетьманську булаву.

Іван Брюховецький із початком Національно-визвольної війни перебував при дворі Богдана Хмельницького, виконуючи обов’язки «старшого слуги» гетьмана, зокрема був вихователем гетьманича Юрія і виконував дипломатичні доручення. Восени 1659 р. обраний кошовим отаманом Запорозької Січі. В 1661 р. прийняв титул кошового гетьмана. Відтоді розпочав активну боротьбу за булаву гетьмана Лівобережної України. Домігся її у 1663 р. за московської підтримки. Новообраний гетьман неодноразово висловлювався за ліквідацію гетьманату в Україні й перетворення її на князівство, очолюване московським царевичем Федором.

Стративши головних суперників у передвиборній боротьбі — Якима Сомка і полковника Василя Золотаренка — та приборкавши їхніх прибічників, Іван Брюховецький спрямував свою діяльність на зміцнення гетьманської влади в Україні, підпорядкування козацькій адміністрації міського населення, обмеження впливу Запорозької Січі на політичне життя гетьманату, впорядкування фінансової справи тощо.

Зустрівши опір серед козацтва та православної церкви, Іван Брюховецький прагнув досягти своєї мети за допомогою царського уряду. Задля цього восени 1665 р. першим із гетьманів здійснив офіційний візит до Москви, де підписав нові статті.

Як ви оцінюєте Московські статті? Чому? Спираючись на цей та інші факти уроку, поясніть, якою була політика Московського царства стосовно до України.

Основні положення Московських статей:

— українські землі й міста проголошувалися володіннями московського царя, а з їх населення (крім козаків) стягувалися податки до царської казни;

— вибори гетьмана відбувалися у присутності московських представників, а гетьманські клейноди новообраний гетьман отримував від царя;

— дипломатичні зносини гетьмана з іншими державами заборонялися;

— київську митрополію мав очолити московський ставленик;

— гетьман позбавлявся права надавати українським містам самоврядування, відтепер це здійснювалося виключно царем;

— збільшувалася кількість московських гарнізонів, вони розміщувалися в усіх основних містах, а повноваження російських воєвод суттєво збільшувалися (збирання податей з некозацького населення, хліба на утримання гарнізонів, податків із купців, грошових зборів із винних оренд тощо).

Сам Іван Брюховецький за виявлену поступливість отримав від московського царя титул боярина і великі маєтки.

3. КОЛИ БУЛО УКЛАДЕНО І ЯКИЙ ВПЛИВ МАЛО НА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ АНДРУСІВСЬКЕ ПЕРЕМИР’Я

Чому Московське царство і Річ Посполита уклали договір? Чому цей договір вирішував долю України?

У 1667 р. виснажені війною Московська держава і Річ Посполита дійшли згоди щодо припинення війни 1654—1667 рр. за право володіння Україною.

У січні 1667 р. було укладено Андрусівський договір, яким встановлювалось перемир’я між Московією та Польщею (Андрусівське перемир’я). На підписання до Андрусова не запросили гетьманів ані з Лівобережної, ані з Правобережної України, що вкотре засвідчувало ставлення Москви і Варшави до України.

Як розподіляли сфери впливу на українські землі за договором?

Умови Андрусівського договору:

— припинялася польсько-московська війна 1654—1667 років;

— встановлювалося перемир’я на 13,5 років;

— під владою Московського царства залишалася Лівобережна Україна, Сіверська земля з Черніговом і Стародубом, а також Смоленськ;

— у складі Речі Посполитої залишалися Правобережна Україна (крім Києва) і Білорусь із Вітебськом, Полоцьком і Двінськом;

— Київ з околицями на два роки передавався Московському царству, проте в умові був ряд застережень, які давали можливість залишити Київ за Московією назавжди;

— Запорозька Січ мала перебувати під спільною владою обох держав.

Після 1667 р. внутрішньополітичний розкол в Україні поглибився. Укладання московсько-польського договору викликало велике невдоволення серед усіх верств українського суспільства. Цей договір започаткував процес поступової втрати Гетьманською державою прав рівного учасника міжнародних відносин.

Андрусівський договір був спрямований також проти військової могутності Османської імперії. Уряд Туреччини відреагував на нього негативно і розпочав підготовку до боротьби з обома державами.

Перевірте засвоєне на уроці

1. Які були положення Переяславських статей 1659 р., підписаних Юрієм Хмельницьким?

2. Коли і як відбувся розкол України за гетьманування Юрія Хмельницького?

3. Чому Павлу Тетері не вдалося утримати гетьманство?

4. З якими подіями пов’язане гетьманство Івана Брюховецького?

5. Назвіть умови Андрусівського договору.

6. Поясніть, у чому полягала слабкість політики Юрія Хмельницького.

7. Із якою метою, на вашу думку, Московська держава кожен раз із новим гетьманом укладала новий договір?

8. Чому Андоусівське перемир'я завдало важкого удару по Україні?

9. Спираючись на факти уроку, поясніть, якою була політика Московського царства стосовно до України.

Домашнє завдання

1. В історичній літературі ви можете натрапити на думки, що роком розколу козацької держави на Лівобережну і Правобережну Гетьманщину можна вважати 1660, 1663 чи 1667. А що думаєте ви? Власну думку обґрунтуйте.

2. Чи погоджуєтесь ви з прислів’ям; «Де два українці — там три гетьмани»? Чому? Поясніть свої міркування на прикладах матеріалу уроку.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно