§ 33. ГЕТЬМАНЩИНА в першій половині XVIII ст.

1. ЯК ДІЯЛИ ІВАН СКОРОПАДСЬКИЙ ТА ПЕРША МАЛОРОСІЙСЬКА КОЛЕГІЯ

У чому полягали особливі умови, у яких гетьманував Іван Скоропадський? Чого прагнув Петро І?

Іван Ілліч Скоропадський — гетьман України (1708—1722)

Народився у м. Умань у старшинській родині. Обіймав посади військового канцеляриста при гетьманському уряді, чернігівського полкового писаря, генерального бунчужного, генерального осавула, стародубського полковника. Прихильно ставився до гетьмана Івана Мазепи, але шведів не підтримував. Брав участь у боротьбі проти турецьких і татарських військ під час російсько-турецької війни 1676—1681 рр. і Кримських походів 1687 р. і 1689 р.

Гетьманування Івана Скоропадського за традицією мало розпочатися з підписання статей. Новий гетьман звернувся до московського царя з проханням про підтвердження прав і вольностей Гетьманщини. Однак Петро І відмовився затверджувати пропоновані Скоропадським пункти нової угоди України з Москвою і надав так звані Решетилівські статті, які посилювали залежність України від Москви:

— без дозволу царя гетьманові заборонялося змінювати старшину, надавати і відбирати маєтності;

— встановлювався московський контроль за збиранням податків та витратами на утримання козацького війська тощо;

— українське військо мало перебувати під командуванням московських генералів, а гармати, забрані царськими воєводами у Батурині, залишалися у них як військовий трофей.

Водночас із відповіддю гетьманові цар призначив при ньому свого наглядача — міністра Андрія Ізмайлова, який мав право втручатися у майнові та управлінські справи Гетьманщини. Резиденцію гетьмана було перенесено з Батурина до Глухова, ближче до кордону з Московією. Тут розташувалися два московські полки, підпорядковані царському міністру.

Яку політику передбачалося проводити щодо гетьмана? Чому?

Із переписки царського чиновника князя Михайла Голіцина

Задля нашої безпеки на Україні треба посіяти незгоду між полковниками і гетьманом. Не треба виконувати прохань гетьмана. Коли народ побачить, що гетьман уже не має такої влади, як Мазепа, то буде приходити з доносами... Треба, щоб у всіх полках були полковники, незгодні з гетьманом; якщо між гетьманом і полковниками не буде згоди, то всі справи їх будуть нам відкриті.

Важким випробовуванням для українців стали будівництво каналів і фортифікаційних споруд, військові походи до Білорусі, Литви, Ліфляндії. Українських селян відправляли до Петербурга, Астрахані, на Кавказ, використовуючи як дармову робочу силу. Так, на спорудження каналу Волга — Дон було відправлено 10 тисяч козаків. Інший підрозділ будував укріплення на Кавказі. 20 тисяч козаків було відряджено будувати Ладозький канал.

Про що свідчить документ? Які були наслідки такої політики?

З доповіді полковника Черняка про хід робіт на Ладозькому каналі 1722 р.

При Ладозі у канальній роботі багато козаків хворих і померлих, і щораз, то більше умножаються тяжкі хвороби. Вкоренилася гарячка і опух ніг і мруть з того,... приставні офіцери... козаків... немилостиво б’ють під час роботи, до якої не тільки вдень і вночі, а навіть в дні недільні і святкові одправляють. Боюся, щоб козаків не погубити, як торік — що їх третя частина додому вернулася.

Метою царського уряду було позбавити Гетьманщину економічної незалежності, підпорядкувати її господарське життя потребам Московської держави. Українським купцям заборонили торгувати всюди, окрім Росії. Подібні заборони вводились і щодо ввезення в Україну іноземних товарів. Стримувала розвиток торгівлі й російська митна політика.

Виснажувало економіку України й постійне перебування на її території численного російського війська (понад 10 тисяч), що утримувалося коштом місцевого населення, а також швидке зростання податків. При цьому царський уряд збував на українській території мідні гроші, залишаючи срібні й золоті в обігу серед російського населення.

Петро І запровадив обмеження в освіту й книгодрукування. У 1709 р. цар наказав київському воєводі вислати за кордон усіх «польських» (тобто правобережних) студентів Києво-Могилянської академії, внаслідок чого їх кількість із майже 1000 осіб скоротилася до 161. Було обмежено видання книжок. Зокрема, Києво-Печерській і Чернігівській друкарням заборонялося друкувати всі інші книжки, крім церковних. А з 1721 р. навіть Святе Письмо не можна було передруковувати з давніх книжок, виданих в Україні. Київська церковна митрополія перетворилася на звичайну єпархію Російської православної церкви.

Діяльність Івана Скоропадського в таких умовах була обережною. Він усіляко намагався засвідчити свою вірність цареві й утримувати гетьманську владу. Водночас Скоропадський намагався захистити українську автономію. Він продовжував політику Івана Мазепи: роздавав землі старшині й монастирям.

У 1722 р. під час святкування річниці перемоги у Північній війні Іван Скоропадський звернувся до Петра І з проханням полегшити обмеження для Гетьманщини. Відповіддю царя став маніфест від 1722 р., де проголошувалося створення Малоросійської колегії — органа контролю за діяльністю гетьмана і Генеральної старшини.

Як Петро І пояснював необхідність створення Малоросійської колегії? Якими були повноваження Малоросійської колегії? Які наслідки мала така діяльність для України?

Історик Михайло Грушевський про створення Малоросійської колегії

При гетьмані поставлена була рада, так звана «малоросійська колегія», з шести великоросійських старших офіцерів. Колегія мала пильнувати судців і приймати скарги на суди та уряди українські. Мала наглядати, щоб від старшини не були кривди козакам і посполитим. Мала стежити за гетьманською канцелярією і писанням, що туди входять і звідти виходять. Мала пильнувати всяких доходів українських, приймати їх від війтів і урядників і видавати на військові та інші потреби. А про всякі непорядки мала доносити сенатові.

Таке розпорядження цар пояснював непорядками гетьманськими в канцелярії, суді, зборі доходів і старшинськими кривдами.

Колегія розпочала роботу зі звернення до населення подавати їй скарги на зловживання козацької старшини та інших посадових осіб. Втручаючись у фінансові, судові, військові справи Гетьманщини, Малоросійська колегія поступово перебирала на себе все адміністративне управління в Лівобережній Україні і стала вищим контролюючим органом Гетьманщини.

Іван Скоропадський просив Петра І скасувати Малоросійську колегію, але отримав відмову. Невдовзі гетьман помер.

2. ЯК ПАВЛО ПОЛУБОТОК БОРОВСЯ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ АВТОНОМІЇ УКРАЇНИ

Як Павло Полуботок намагався послабити владу Малоросійської колегії?

Павло Леонтійович Полуботок — наказний гетьман Лівобережної України (1722—1724)

Походив з давнього козацько-старшинського роду. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії, володів іноземними мовами. З 1706 р. — чернігівський полковник. Під час виступу Мазепи проти Москви не підтримав його.

У 1710 — на початку 1720-х рр. розгорнув успішну господарську діяльність, став одним із най багатших представників козацької старшини Лівобережної України.

У 1722 р. був призначений наказним гетьманом.

Павло Полуботок розгорнув активну діяльність, спрямовану на відновлення козацьких порядків. Він провів судову реформу, рішуче боровся проти хабарництва у судах.

Однак Петро І надав Малоросійській колегії такі повноваження, які робили її в Україні повновладною. Український уряд із Генеральною військовою канцелярією було підпорядковано колегії, а повноваження командувача козацького війська передано російському воєначальнику. Звернення старшини щодо обрання нового гетьмана цар відхиляв.

Російський імператор викликав Павла Полуботка та його однодумців до Санкт-Петербурга, де їх було заарештовано та ув'язнено в Петропавлівській фортеці. Частина з них, зокрема й Полуботок, померла від жорстоких катувань під час слідства, решту — звільнили лише після смерті Петра І.

Проаналізуйте уривок з промови Полуботка й визначте, наскільки правдиво вона відображала тогочасне становище на Україні. Як ви думаєте, чому Полуботок і старшина домагалися обрання нового гетьмана в Україні?

З промови Павла Полуботка, виголошеної Петру І

...ви поставили себе над законами, бажаючи знищити привілеї, які ваші попередники й ви самі урочисто підтвердили. Ви намагаєтесь накласти свавільні податки на народ, чию свободу ви самі визнали. Ви не вагаєтесь використовувати на найтяжчих роботах козаків, силуючи їх, ніби вони є ваші раби, копати канал, який ви наказали зробити у вашій країні. А найприкріше для нас те, що ви хочете позбавити нас найдорогоціннішого нашого права, а саме: вільно самим обирати наших гетьманів.

...ви ставите над нами суддями підданих Великоросії, які не бажають знати наші права та привілеї, порушують їх за будь-якої можливості, пригнічуючи нас.

3. ЯК ГЕТЬМАНУВАВ ДАНИЛО АПОСТОЛ

Чим відрізнялася політика Данила Апостола від його попередників: Івана Скоропадського та Павла Полуботка?

Готуючись до нової війни з Османською імперією, новий імператор Петро II прагнув залучити на свій бік козацьку старшину. Він ліквідував Малоросійську колегію і дозволив у жовтні 1727 р. обрати гетьманом 72-річного Данила Апостола.

Данило Апостол — гетьман Лівобережної України (1727—1734)

Походив з козацько-старшинського роду. Здобув освіту в Києво-Могилянській академії. З 1682 р. — миргородський полковник.

Брав участь у походах проти турків і татарів. У жовтні 1708 р. разом із Мазепою виїхав на зустріч зі шведським королем. Згодом покаявся перед царем за свої дії. За часів Малоросійської колегії відстоював автономію Гетьманщини. На початку 1724 р. за наказом імператора заарештований і відправлений в ув’язнення до Санкт-Петербурга. Був одним із найбагатших старшин Гетьманщини, зажив слави дбайливого та справедливого господаря.

Данило Апостол, після обрання його гетьманом, подав петицію про відновлення державних прав України на основі «Статей Богдана Хмельницького». Відповіддю царя були «Рішительні пункти».

Чи можна вважати «Рішительні пункти» кроком уперед у боротьбі за автономію Гетьманщини? Чому?

Із змісту умов, викладених у «Рішительних пунктах»:

— гетьман не мав права на дипломатичні переговори. Дозволялося лише розв’язувати прикордонні проблеми з Польщею і Кримом під наглядом російського представника;

— генеральній військовій раді дозволялось «обирати» затвердженого імператором гетьмана. Кандидатів на Генеральну старшину і полковників затверджував імператор. Нижчу старшину затверджував гетьман;

— українське військо обмежувалося трьома полками (крім реєстрових козаків) і підпорядковувалося російським воєначальникам;

— вищим судом ставав Генеральний суд, до складу якого входило троє українців і троє росіян;

— контроль за фінансами віддався двом підскарбіям — росіянину та українцю;

— усувалися обмеження в торгівлі з іноземними купцями, але мито за імпортовані товари йшло до російської скарбниці;

— росіянам дозволялося купувати землі, але заборонялося привозити російських кріпаків.

Зважаючи на реальні обставини, Данило Апостол узявся за здійснення реформ, спрямованих на впорядкування внутрішнього життя Гетьманщини.

Визначте на основі схеми, які реформи запровадив Данило Апостол. Поясніть, який вплив на життя України мала кожна з них.

За гетьманування Данила Апостола в Україні встановився відносний мир і спокій. Захищаючи державні права свого народу та обмежуючи російські впливи на Україну, він стримував розчинення Гетьманщини в Російській імперії. Помер він на 80-му році життя і похований у Сорочинцях.

4. ЯКИМ БУЛО СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ ЗА ЧАСІВ ПРАВЛІННЯ ГЕТЬМАНСЬКОГО УРЯДУ

З кого складалось і які завдання ставило перед собою Правління гетьманського уряду?

Після смерті Данила Апостола вибори нового гетьмана не відбулися. Російський уряд, обмежуючи державність України, зобов’язав здійснювати владу у Гетьманщині спеціальному органу: Правлінню гетьманського уряду. Складалася ця установа із шести осіб: трьох українців і трьох росіян, проте реальна влада належала російському князеві Олексію Шаховському. Згідно з царською грамотою, Правління гетьманського уряду мало діяти до обрання нового гетьмана. Натомість князь Шаховський отримав таємну інструкцію, де йому наказували переконувати українців, що всі їхні біди — через недбалих гетьманів, а тому не треба поспішати з виборами. Для ослаблення української старшини радили заохочувати російсько-українські шлюби. Правління гетьманського уряду діяло до 1750 р.

Російська влада ігнорувала місцеві закони, звичаї, намагалася знищити місцеве самоуправління, залучила десятки тисяч українців до участі у черговій російсько-турецькій війні, де загинуло 34 тисячі наших співвітчизників. Лихом для Гетьманщини стало поширення на її території діяльності «Таємної канцелярії», яка, шукаючи «зраду», тероризувала населення.

Які факти, наведені в документі, розкривають економічне й політичне становище українських земель за часів Правління гетьманського уряду?

Із листа російського міністра Артемія Волинського

До самого в’їзду мого в Україну не думав я, що така вона пуста і стільки тутешнього народу пропало, а тепер стільки вигнано на війну, що не зісталося й хліборобів, щоб їм самим для себе посіяти. Багато поля лишилося без засіву, але як по совісті розсудити, то й робити нема кому і нема чим — бо вже стільки волів торік викуплено і на підводах поморено, а тепер ще й з Ніжинського полку взято в армію 14 тисяч волів, а скільки з інших узято, того сказати не можна.

Перевірте засвоєне на уроці

1. Які заходи здійснив Іван Скоропадський на посаді гетьмана?

2. Коли і навіщо було створено Малоросійську колегію?

3. Якою була основна мета Павла Полуботка як наказного гетьмана?

4. Які реформи здійснив Данило Апостол?

5. Коли і з якою метою було створено Правління гетьманського уряду?

6. Схарактеризуйте політику Петра І щодо України після Північної війни.

7. Чи згодні ви з думкою, що Малоросійська колегія започаткувала реальний процес ліквідації української державності? Свою відповідь аргументуйте.

8. Як ви ставитеся до діяльності Павла Полуботка? Поясніть свою думку.

9. Як ви оцінюєте діяльність Данила Апостола?

10. Які особливості управління Гетьманщиною склалися після смерті Данила Апостола? Чому російський уряд не дозволив обирати гетьмана?

Домашнє завдання

1. Хто з історичних діячів цього уроку — Іван Скоропадський, Павло Полуботок чи Данило Апостол — для вас особисто більш привабливий? Чому?

2. Охарактеризуйте політику російського уряду щодо України кількома словами. Обґрунтуйте свою оцінку фактами у вигляді невеличкого усного чи письмового есе.

Історичний калейдоскоп

Остання зустріч

Існує легенда, начебто Петро І, дізнавшись про хворобу Полуботка, послав до нього в каземат особистого лікаря. Але наказний гетьман від послуг медика відмовився. Тоді імператор сам завітав до фортеці і став умовляти Павла Леонтійовича лікуватися. На що нібито Полуботок, з властивим йому красномовством, відповів Петрові:

— Ні, пане, ти не в силах вже повернути мені згасаючого життя; незабаром Петро і Павло постануть на одній дошці перед Господом... Він розсудить справи їхні...

Саме ця легенда і лягла в основу сюжету картини, яку написав полтавський художник В. Волков. Тут бачимо пророчий образ полковника з піднятою вгору долонею і замисленого та втомленого Петра І. Петро І помер за 40 діб після Павла Полуботка.

В. Волков. Петро І відвідує засудженого наказного гетьмана П. Полуботка

скачать dle 11.0фильмы бесплатно