Виникнення Запорозької Січі та Війська Запорозького
- 16-10-2022, 14:38
- 446
8 Клас , Історія України 8 клас Гісем, Мартинюк (поглиблене вивчення 2021)
§ 13. Виникнення Запорозької Січі та Війська Запорозького
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
як виникла Запорозька Січ; де розташовувалися Запорозькі Січі до середини XVIII ст.; про утворення реєстрового козацтва та Війська Запорозького; якими були характерні риси військового мистецтва українських козаків; визначення термінів і понять «Запорозька Січ», «Томаківська Січ», «Базавлуцька Січ», «чайка», «реєстрове козацтво», «козацькі клейноди», «Військо Запорозьке».
ПРИГАДАЙТЕ
1. Наведіть визначення поняття «українське козацтво». 2. Укажіть передумови й основні причини його виникнення. 3. Яким було ставлення влади до діяльності українського козацтва? 4. Що таке покозачення? 5. Покажіть на карті атласу територію Дніпровського Низу.
1. ВИНИКНЕННЯ ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ. На межі 70—80-х рр. XVI ст. в Україні виникла ситуація, що сприяла появі в українських козаків єдиної військово-політичної організації. У середині XVI ст. на Дніпровському Низу вже сформувалася ціла мережа козацьких «городків» і Січей. Козацькі ватаги жили в них як тимчасово, так і постійно. У разі потреби дати відсіч нападникам або рушити в похід по здобич вони часто виступали спільно під керівництвом виборних отаманів. Це сприяло усвідомленню козаками необхідності самоорганізації.
Розрізнені козацькі «городки» і невеликі Січі об’єднувалися також через кількісне зростання козаків. Якщо раніше, за повідомленнями сучасників, у пониззі Дніпра цілорічно перебувало лише кілька сотень українських козаків, то тепер їх були тисячі. Зростанню кількості козацтва сприяло розгортання покозачення, що стало однією з форм соціального протесту представників різних верств суспільства, невдоволених своїм становищем.
Чи дійсно наприкінці 70 — на початку 80-х рр. XVI ст. склалася сприятлива ситуація для виникнення Запорозької Січі? Чому?
Об’єднання козацьких Січей на Запорожжі прискорила політика правителя Речі Посполитої Стефана Баторія, який намагався підпорядкувати собі козаків на тлі їхньої постійної боротьби з турецько-татарськими нападниками.
Наприкінці 70 — на початку 80-х рр. XVI ст. нижче порогів Дніпра, на великому й неприступному острові Томаківка виникла перша Січ Великого Лугу — Томаківська. Її називали Запорозькою Січчю, а козаків — січовиками, або запорожцями. Це була самовладна військова організація, створена козаками-воїнами. За підрахунками дослідників, на Томаківській Січі перебувало близько 5 тис. козаків. Усього ж українське козацтво за часів першої Січі налічувало щонайменше 10 тис. осіб.
У 1593 р. Томаківську Січ зруйнувало татарське військо. Після цього козаки переселилися на острів Базавлук і заснували Базавлуцьку Січ — другу за часом створення Січ.
Запорозька Січ. Фрагмент малюнка ХVІ—XVII ст.
Запорозька Січ. Макет-реконструкція. Художник А. Левкін. 1977 р.
Опишіть за ілюстраціями вигляд Запорозької Січі.
Запорозька Січ — військово-адміністративна організація українського козацтва, яка існувала за порогами Дніпра в другій половині ХVІ ст. — 1775 р.
Томаківська Січ — найбільш рання з відомих Січей запорозького козацтва на острові Томаківка на Дніпрі.
Базавлуцька Січ — військово-адміністративний осередок запорозького козацтва в 1593—1638 рр. на острові Базавлук на Дніпрі.
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в другій половині XVI ст.
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
Із Літопису гадяцького полковника Григорія Грабянки про козацьку зброю й войовничість (початок XVIII ст.)
...Та коли йдуть походом у турецьку або татарську землю, то беруть дуже велику здобич і везуть силу-силенну добра всякого. На озброєнні мають самопали, шаблі, луки, стріли та списи й користуються всім цим так вправно, що й найвправніший польський гусарин або ж рейтар німецький з ними зрівнятися не можуть. Є кінні та піші, і стільки їх, козаків, скільки на Малій Русі люду, і їх зовсім не треба силою збирати, як ото в багатьох чужоземних краях роблять, не треба наймом заманювати; а кине клич старший або полковник який, і стільки воїнства збереться, що як трава стане, і з цього приводу добре було сказано турецькому цареві, коли той запитався, скільки козацького війська маємо. «У нас, — сказано було, — царю турецький, що лоза, то й козак, а де байрак, то й по сто й двісті козаків там». І всі вони в Січі незмірно хоробрі. Це про них сказано:
Вони Русь за своє багатство велике мають
Хитрість військову та мужність у війні знають.
Робота в парах. Обговоріть і визначте, як автор ставиться до українського козацтва. На підставі чого ви зробили свій висновок?
ЦІКАВІ ФАКТИ
У Західній Європі до Тридцятилітньої війни (1618—1648 рр.) піхотинці-стрільці вважалися допоміжними військами. При цьому європейські піхотинці поділялися на тих, хто володів вогнепальною і холодною зброєю. В українських козаків такого поділу не існувало. Вогнепальна зброя застосовувалася як основний тип озброєння.
2. ВІЙСЬКОВЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНСЬКИХ КОЗАКІВ. Серед козацтва існувало ефективне військове мистецтво, завдяки якому козаки досить часто перемагали як на суходолі, так і на морі. Основу козацького війська становила піхота, озброєна ручною вогнепальною зброєю. Для збільшення швидкострільності в бою козаки шикувалися кількома шеренгами. Козаки першої шеренги вели вогонь, а на задніх шеренгах їх прикривали та перезаряджали зброю. Велика увага приділялася артилерії, вогонь якої підтримував у бою дії піхоти. Перевагу віддавали легким гарматам завдяки їхній маневреності в бою.
Легка кіннота застосовувалася козацтвом як допоміжне військо для розвідки, переслідування, заманювання в пастку, рейдів у тили противника тощо.
У козаків існувало декілька видів тактики ведення бою:
- лава — наступ на противника півколом;
- галас — козаки йшли в бій у довільному порядку, змішувалися з противником, і кожен запорожець виявляв у бою особисту військову майстерність;
- табір — військо рухалося похідним рядом у вигляді рухомої фортеці з кількох рядів возів, скріплених між собою ланцюгами. Із возів козаки обстрілювали противника з гармат і рушниць. До бою піхота виходила з табору, а потім поверталася під захист пересувних укріплень;
- самообкопування — засіб індивідуального захисту козаків від обстрілу під час бою.
Козаки здійснювали також рейди в глиб території противника, раптово захоплювали фортеці, улаштовували засідки, нападали вночі тощо. Існували вартова служба й служба розвідки. Спеціальні підрозділи несли варту в Степу, де пролягали татарські шляхи, і в разі небезпеки давали сигнал за допомогою димової системи сповіщення. Козаки збирали інформацію про противника в його володіннях за допомогою розвідників і за їхніми повідомленнями складали плани походів.
Високого рівня досягло козацьке мистецтво ведення морського бою. Козацький флот складався із чайок — легких маневрених човнів, які мали два керма (кормове й носове), рухалися як на веслах, так і за допомогою вітрила. Великі чайки вміщували 50—70 козаків, озброєних рушницями й шаблями, та були оснащені чотирма-шістьма невеликими гарматами.
Наступ козаків лавою. Сучасний малюнок
Рухомий табір із возів. Малюнок ХVІ—ХVІІ ст. (фрагмент)
Чайка — безпалубний човен запорозьких козаків XVI—XVIII ст. завдовжки близько 18 м у вигляді видовбаної колоди, по бортах обшитої дошками.
Старовинна козацька зброя. Художник М. Самокиш. 1900 р.
Козацькі гармати з ядрами. Художник М. Самокиш. 1900 р.
Мала козацька чайка. Сучасна реконструкція
3. УТВОРЕННЯ РЕЄСТРОВОГО КОЗАЦТВА. Перетворення українського козацтва на помітний чинник суспільного життя, необхідність захисту південного кордону та ведення воєнних кампаній проти сусідніх держав сприяли появі реєстрового козацтва.
У 1524 р. вперше влада спробувала залучити козаків до державної служби. Польський король і великий князь литовський Жигмунт I доручив набрати 1—2 тис. козаків для захисту південного прикордоння. Проте через відсутність коштів цей проєкт не було здійснено.
У 1572 р. за дорученням польського короля й великого князя литовського Жигмунта II Августа прийняли на державну службу та вписали до спеціального списку — реєстру — 300 козаків. Реєстрові козаки, як їх почали називати, отримали особливі групові права й привілеї. Їх вилучали з-під підпорядкування місцевої влади, звільняли від сплати податків і надавали право на власне судочинство. За ними закріплювалося право на землеволодіння, а у Трахтемирівському монастирі влаштовувався козацький шпиталь. У результаті козацтво виділилося з-поміж інших верств населення та почало перетворюватися на окремий суспільний стан.
Подальші заходи з визнання українського козацтва як окремого стану здійснив польський король і великий князь литовський Стефан Баторій в 1578 р. Він погодився прийняти на державну службу 500 козаків, визначивши їхні права й обов’язки у спеціальній «Постанові щодо низовців». Військо козаків-реєстровців отримало назву «Його Королівської Милості Запорозьке Військо».
Військо Запорозьке мало клейноди — спеціальні військові знаки, регалії та атрибути. За часів правління
Висловіть аргументоване судження про те, як поява реєстрового козацтва вплинула на соціальну структуру тогочасного українського суспільства.
Реєстрове козацтво — частина українського козацтва, залучена владою Речі Посполитої до військової служби й записана до списків (реєстрів).
Козацькі клейноди — військові знаки українського козацтва та символи влади його старшини.
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
Із «Постанови щодо низовців», затвердженої королем Стефаном Баторієм 16 вересня 1578 р.
...Перед тим же паном старостою мають скласти присягу на вірність і йому послушними бути. тобто мають не воювати землі Волоської, не чинити в ній жодних шкод і розрух, а якщо хтось би це чинив, мали б гамувати, хапати й бити як нашого коронного неприятеля. Так само мають триматися щодо Білгорода, Очакова, Тягині, сіл і степів їхніх, аби там шкод жодних не чинили, ані не позволяли чинити цареві кримському, його землям, людям, улусам. однак мають давати нам знати про царських людей; взагалі будуть поступати відповідно до наших наказів.
Робота в парах. Опрацюйте документ і дайте відповіді на запитання: 1. Які обов’язки мали виконувати на державній службі реєстрові козаки? 2. Які факти свідчать, що влада Речі Посполитої намагалася використати реєстровців проти козаків Запорозької Січі?
Козацькі клейноди: 1) булава; 2) корогва; 3) литаври; 4) печатка
Військо Запорозьке — 1) військово-політична організація українського козацтва із центром у Запорозькій Січі; 2) Українська козацька держава, що виникла в роки Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.; 3) назва реєстрового війська в Речі Посполитій та Українській козацькій державі.
Стефана Баторія ними були прапор, печатка, булава та бунчук. Прапор (корогву) Війська Запорозького завжди носив хорунжий попереду війська, поруч із гетьманом. Печаткою Війська Запорозького розпоряджався суддя. Вона мала круглу форму, виготовлялася зі срібла. На ній був зображений козак у гостроверхій шапці й каптані з шаблею, порохівницею на поясі та мушкетом на лівому плечі.
Владу гетьмана уособлювала булава. Гетьману надавався також бунчук — палиця завдовжки 2—2,5 м із кулею або вістрям угорі, під яким прикріплювалися китиці чи волосся з кінського або телячого хвоста. Він указував місце перебування гетьмана під час бою. Згодом кожен полк також отримав свої прапор і печатку, а ознакою влади полковника стала невелика бойова булава — пірнач (шестопер).
Наданням прав і привілеїв реєстровцям уряд намагався розколоти козацтво, перешкодити зростанню його кількості й підпорядкувати собі. Відтоді влада визнавала лише реєстрове козацтво, а проти не вписаних до реєстру вела нещадну боротьбу. Однак ця політика виявилася невдалою. Фактично з реєстрових і нереєстрових козаків сформувалася одна організація — Військо Запорозьке. Козаки спільно виступали в морські походи, боролися за розширення козацьких прав і захищали права православних.
ЧИ ПОГОДЖУЄТЕСЬ ВИ З ТИМ, ЩО... ЧОМУ?
- Із появою Томаківської Січі окреслилася організаційно стійка форма військово-політичного об’єднання українських козаків, яка отримала назву Запорозька Січ.
- Військове мистецтво запорозьких козаків становило сукупність специфічних видів тактики ведення бою, характерних Війську Запорозькому.
- У результаті утворення владою Речі Посполитої реєстрового козацтва козаків фактично визнали новим станом суспільства на українських землях.
ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ
1572 р. — створення реєстрового козацтва.
1593 р. — утворення Базавлуцької Січі.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Перевірте свої знання за навчальною грою «Аукціон». Правила гри. На аукціоні можна «придбати» бали за свої знання як розрахункову одиницю. Для цього учням та ученицям необхідно двома-трьома реченнями охарактеризувати події та явища. Правильна відповідь дає можливість отримати 1 бал. Характеристики не можна повторювати.
2. Як виникла Запорозька Січ? 3. Назвіть особливості військового мистецтва українських козаків. 4. Укажіть особливості процесу утворення реєстрового козацтва.
5. Покажіть на карті (с. 68) місця розташування Запорозької Січі в XVI—XVIII ст., дотримуючись при цьому хронологічної послідовності. 6. Напишіть статтю до інтернет-енциклопедії «Вікіпедія» за темою «Українські козаки: історія і сучасність».
7. Робота в парах. За додатковими джерелами інформації ознайомтеся з особливостями військової стратегії, тактики й засобів ведення бою козацтва. Обговоріть і підготуйте лист від імені уповноваженого представника одного з європейських правителів. Опишіть переваги українських козаків у військовій справі й обґрунтуйте доцільність прийняття їх на службу. 8. Колективне обговорення. У чому, на вашу думку, полягає історичне значення виникнення Запорозької Січі та реєстрового козацтва?
Коментарі (0)