Гетьманування Юрія Хмельницького. Розкол Гетьманщини
- 19-10-2022, 22:40
- 589
8 Клас , Історія України 8 клас Власов, Панарін (поглиблене вивчення 2021)
§ 25. Гетьманування Юрія Хмельницького. Розкол Гетьманщини
1. Початок гетьманування Юрія Хмельницького. Переяславський договір 1659 р.
СЛОВНИК
Руїна - громадянські війни в Україні другої половини 50-х - 80-х років XVII ст., що супроводжувалися міжусобною збройною боротьбою в українському суспільстві через загострення соціальних, політичних та регіональних протиріч. У боротьбу за владу активно втручалися інші держави. Усі ці події призвели до розколу Гетьманщини.
Зі зреченням гетьманства І. Виговським та гетьмануванням молодшого сина Б. Хмельницького Юрія історики зазвичай пов’язують початок в Україні доби Руїни.
Наступним після І. Виговського гетьманом став Ю. Хмельницький. Його обрали 28 вересня 1659 р. на Білоцерківській раді. На час приходу нового гетьмана до влади становище Української козацької держави було складним. На Лівобережжі перебували московські залоги, тому відносини з Московією будь-коли могли загостритися до стану війни. Тож він мусив порозумітися з московським царем. Однак небажаним було розірвання договору і з Варшавою, адже це загрожувало війною проти Польщі та союзного їй Кримського ханства.
Гетьманування Ю. Хмельницький розпочав укладенням нового договору з Московською державою. Московський воєвода О. Трубецькой, який перебував в Україні з часів Московсько-української війни, запросив Ю. Хмельницького на особисті переговори до Переяслава. Той певний час зволікав, побоюючись засідки. Зрештою у супроводі нечисленної старшини вирушив до Переяслава, де справді потрапив у пастку. О. Трубецькой, за підтримки промосковськи налаштованої лівобережної старшини 27 жовтня скликав раду. Після того, як рада, оточена 40-тисячним московським військом, затвердила Ю. Хмельницького гетьманом, О. Трубецькой запропонував йому на підписання Переяславські статті - фальсифікований варіант Березневих 1654 р.
ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ
Юрій Хмельницький. Портрет із репродукції твору XVII ст.
Юрій Хмельницький (бл. 1641-1685) - молодший син Б. Хмельницького, гетьман України (1659-1663). Здобув непогану домашню освіту. У 1657 р. шістнадцятирічний Юрій вперше був проголошений гетьманом України. Особиста нерішучість та слабовілля призвели до того, що він став маріонеткою в руках старшинських угруповань. За його гетьманування у 1659 р. було підписано Переяславський договір із Московією та у 1660 р. - Слободищенський трактат з Річчю Посполитою. Ці угоди спричинили громадянську війну в Гетьманщині й зумовили її поділ на Правобережну й Лівобережну. Зрікся гетьманства у 1663 р. і постригся в ченці під іменем Гедеона. У 1664 р. польський уряд заарештував Юрія та ув’язнив у Марієнбурзькій фортеці. Звільнившись, жив у монастирі в Умані. Захоплений у полон татарами, у 1677-1678 рр. проголошений гетьманом удруге, вже як підданий турецького султана.
Умови Переяславських статей 1659 р.
- Московські залоги мали бути розміщені не лише в Києві, а й у Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві та Умані.
- Гетьманському урядові заборонялося вести самостійну зовнішню політику: укладати міжнародні договори, приймати іноземних послів тощо.
- Київський митрополит повинен був визнати зверхність Патріарха Московського (Українська православна церква відкинула цю статтю як неправомірну).
- Заборонялося без царського дозволу переобирати гетьмана, а також оголошувати війну або посилати полки на допомогу сусіднім державам.
- Гетьман втрачав право призначати й звільняти генеральну старшину та полковників.
СЛОВНИК
Автономія (від грец. - самостійність, незалежність) - право на самоврядування певної території у складі іншої держави.
Отже, договір закріплював зміни в українсько-московських відносинах. Українська держава втрачала незалежність, перетворюючись на автономну частину Московії. І хоча автономія була тоді ще доволі широкою, дії царату однозначно свідчили, що наступ на незалежність України триватиме.
Прочитайте уривок з праці М. Грушевського й дайте відповіді на запитання. 1. Чи погоджуєтеся ви з думкою українського історика про роль козацької старшини у Переяславській раді, чи вважаєте її хибною? 2. Що автор мав на увазі, написавши «...але не глянули в справу глубше, не поміркували в чім причини їх слабості...»?
«Москва помішала всіх їх рахунки і вони покорилися, присягли - і затаїли гнів і злість, що Москва так їх обдурила. Але не глянули в справу глубше, не поміркували, в чім причини їх слабости, а московської побіди - в їх відчуженню від народу, в тім, що свою політику вони будували... не на свідомій помочі і участі свого народу».
М. Грушевський. «Ілюстрована історія України»
Роздивіться портрет Ю. Хмельницького, прочитайте текст до нього й дайте відповідь на запитання. Чому історичних діячів на портретах не завжди зображено такими, якими вони були насправді? Відповідь обґрунтуйте фактами з біографії Ю. Хмельницького.
Портрет Юрія Хмельницького. Художник Д. Бонаціна. 1670 р.
Портрет Ю. Хмельницького італійського гравера Джованні Бонаціни, на думку істориків, не відповідає історичним реаліям. На гравюрі бачимо безстрашну й безкомпромісну людину, здатну ухвалювати самостійні рішення, враження підсилює напис італійською: «Георгій Хмельницький, козацький генерал». Насправді, як відомо, Ю. Хмельницький таким не був, його зовнішність правдоподібно відтворює прижиттєвий малярський портрет, який у XVIII ст. скопіював тушшю учень малярської майстерні Києво-Печерської лаври О. Іркліївський.
2. Чуднівська кампанія та її наслідки
Наступним зовнішньополітичним заходом гетьмана став ініційований Москвою похід українсько-московських військ на Західну Україну. Мета походу - «визволити» західноукраїнські землі з-під влади Речі Посполитої. Щоправда, влітку 1660 р. міжнародне становище Речі Посполитої покращилося завдяки укладенню миру зі Швецією: це дало змогу полякам вигнати московські війська з Литви й Білорусі та сконцентрувати сили на Волині. Назустріч полякам мали вирушити двома окремими військами московські сили й гетьман Ю. Хмельницький. Очолив кампанію царський вельможа В. Шереметєв, призначений напередодні «головним воєводою» в Гетьманщині.
Основні події кампанії відбулися в районі Чуднова (нині Житомирська обл.). 40-тисячне московське військо і 30-тисячний козацький загін під командуванням наказного гетьмана Т. Цицюри були оточені польсько-татарською армією. Витримавши на підступах до Чуднова кілька боїв, Ю. Хмельницький, що прямував на допомогу оточеним українсько-московським військам, вислав до польського командування полковника Петра Дорошенка з повідомленням про готовність Гетьманщини розпочати мирні переговори.
Схема Чуднівської битви
Вони завершилися підписанням 17 жовтня 1660 р. біля с. Слободища мирної угоди, яку ще називали трактатом. Її було розроблено на основі Гадяцького договору. Щоправда, текст останнього зазнав істотних змін.
Прочитайте умови Слободищенського трактату, дайте відповідь на запитання і виконайте завдання. 1. Порівняйте умови Слободищенського трактату й Гадяцького договору 1658 р. (с. 235). Яка з угод була вигіднішою для української сторони? 2. Уявіть себе учасником підписання Слободищенського трактату від української сторони. Ви отримали можливість запропонувати пункти для договору, що задовольнили б і українську, і польську сторони. Вкажіть ці пункти. Відповідь обґрунтуйте.
Умови Слободищенського трактату 1660 р.
- Усунуто статтю про Велике князівство Руське.
- Проголошено повернення польській шляхті й магнатам усіх маєтностей в Україні.
- Гетьмана позбавлено права зовнішньополітичних зносин і зобов’язано надавати військову допомогу Польщі у війнах з іншими державами.
- Гетьманщина ставала тільки автономною частиною Речі Посполитої.
Після підписання Слободищенської угоди частина загону Т. Цицюри перейшла на бік Ю. Хмельницького. В. Шереметєв від імені царя підписав акт про капітуляцію царських військ. Москва відмовлялася під територіальних претензій на Україну. Московські військові залоги мали вийти з усіх українських міст, залишивши при цьому усю артилерію та воєнні припаси. Польська ж сторона обіцяла московським військам безперешкодний відхід з українських земель. Кримське ханство мало отримати грошовий викуп від царя, утримуючи на знак гарантій В. Шереметєва та ще кілька десятків бояр у заручниках. Утім, на практиці все вийшло зовсім не так, як планувалося. Татари, незважаючи на домовленості з поляками, накинулися на беззбройних козаків, які намагалися шукати захисту в таборі Шереметєва, котрий замість надання захисту видав їх татарам. Утім, невдовзі й сам Шереметєв, залишений напризволяще царем, опинився у татарському полоні разом зі зрадженими козаками.
3. Розкол Гетьманщини
Козацька рада в Корсуні схвалила Слободищенську угоду з поляками, та це не поклало край внутрішнім усобицям у Гетьманщині. Рух проти Ю. Хмельницького очолив його рідний дядько, Яким Сомко. Він від імені Переяславского, Чернігівського та Ніжинського полків склав присягу на вірність цареві перед московськими залогами, які відмовилися покидати терени України попри домовленість із польсько-татарською стороною. Сомка було затверджено наказним гетьманом замість Т. Цицюри.
Утім, Я. Сомко був не єдиним претендентом на гетьманську булаву, її домагався також ніжинський полковник Василь Золотаренко. У Москві вдало скористалися з міжусобної боротьби в Україні. Підтримуючи то одного, то іншого претендента, московський уряд загострював ситуацію й водночас посилював свою владу на Лівобережжі.
ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ
Яким Сомко. Невідомий художник XVII ст.
Яким Сомко (? - 1663) - переяславський полковник, наказний гетьман Лівобережної України (1660-1663). Походив із заможної міщанської родини м. Переяслава. Наприкінці 1647 р. Я. Сомко дав притулок малолітнім дітям Б. Хмельницького, коли той вирушив на Запорозьку Січ. Брав активну участь у Національно-визвольній війні. Після смерті Б. Хмельницького ворогував із І. Виговським. За гетьманування Ю. Хмельницького виконував обов’язки наказного полковника Переяславського полку, а під час походу гетьмана на Волинь як наказний гетьман керував Лівобережною Україною. Політичну переорієнтацію Ю. Хмельницького з Москви на Варшаву не підтримав. У квітні 1662 р. на Козелецькій раді Сомко проголошений гетьманом Лівобережної України.
Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Як гадаєте, що стало причиною такої негідної поведінки московських вояків на території Гетьманщини? З якою метою вони це робили? 2. Припустіть, чи міг цар знати про випадки безчинств своїх військових? 3. Зверніть увагу, як архімандрит звертається до московського царя, яке ставлення київських ченців до царя це засвідчує? 4. Поміркуйте, чи могла така поведінка московських ратних людей вплинути на ставлення українського населення до гетьмана Ю. Хмельницького?
СЛОВНИК
Ратні люди - в Московській державі XIV-XVIII ст. загальна назва осіб, зобов’язаних нести військову або адміністративну службу на користь держави.
«...Неможливо нам описати образ та насильства, які починили ратні люди нам, обителі святій Печерській... Численні вотчини і хутори пресвятої Богородиці раніше є від них розорені, церкви розрушені, престоли перекинені, пресвяті тайни із посудин викинені, священники оголені, а інші на смерть побиті, а піддані наші від убозтва та нажитків своїх розорені, а інші помучені і попечені, а іншим руки й ноги відсічено У святій обителі і в больницях хлібні запаси сильно потравлені, а інші забрані. З цього нам відомо є, що за дозволом своїх начальників ратні люди те чинять і за нашим чолобиттям їх не карають.
І через це, більше терпіти не можучи, б’ємо чолом і смиренно прохаємо: одаруй нас, вір них богомольців своїх, пресвітлий і доброчесний царю..., заборони своєю царською грамотою київським начальним, тим, що є тепер, і тим, що за ними наступлять, нехай заборонять ратним людям розоряти маєтки Пресвятої Богородиці...».
Скарга І. Гізеля, архімандрита Києво-Печерського монастиря царю Олексію Михайловичу. 16 червня 1661 р.
У 1661 р. Ю. Хмельницький за підтримки польсько-татарських військ здійснив спробу зламати опір Я. Сомка, проте похід не лише не мав успіху, а й розгнівав лівобережне населення через безчинства, що їх чинили татари під час походу. У червні 1662 р. під Переяславом московські війська за підтримки лівобережних козаків завдали поразки загонам Ю. Хмельницького, поляків і татар, змусивши їх відступити на Правобережжя.
Становище Ю. Хмельницького погіршувалося ще й через негативне ставлення запорожців до союзу з поляками й татарами. Вони докоряли гетьманові за допущені беззаконня, міжусобиці й пролиту кров, погрожуючи розправитись із ним. Молодий гетьман остаточно вирішив зректися булави. Скликана на початку січня 1663 р. рада в Чигирині обрала гетьманом Правобережної України Павла Тетерю. Після зречення гетьманства Ю. Хмельницьким 1663 р. територію України було поділено на Правобережну та Лівобережну Гетьманщину.
ПІДСУМОВУЮЧИ ВИВЧЕНЕ
ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ ЩОДО ЗАПРОПОНОВАНИХ ТВЕРДЖЕНЬ
- Після зречення І. Виговського гетьманську булаву було передано Ю. Хмельницькому, який почав гетьманування з підписання Переяславських статей із Московією. Молодий гетьман цілковито перебував під впливом козацької старшини, яка схиляла його до союзу з Московським царством.
- У 1660 р. відновилися воєнні дії між Річчю Посполитою та Московією за українські землі. Кампанія завершилася перемогою поляків, що змусило Ю. Хмельницького змінити зовнішньополітичні орієнтири й підписати з Річчю Посполитою Слободищенський трактат.
- Переорієнтацію гетьмана Ю. Хмельницького на Річ Посполиту негативно сприйняли підбурювані Москвою лівобережні козаки, а також козаки Правобережжя й січовики, невдоволені умовами Слободищенської угоди.
- Проти гетьмана спалахнуло одразу кілька повстань по обидва боки Дніпра, що призвело до розколу Гетьманщини та зречення Ю. Хмельницького.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Установіть хронологічну послідовність подій.
• Підписання Гадяцького договору • повстання Я. Сомка та І. Золотаренка • укладення Переяславських статей • Чуднівська кампанія.
2. Виберіть із запропонованих понять ті, які стосуються правління Ю. Хмельницького, складіть із ними речення.
Березневі статті; автономія; Слободищенський трактат; Руїна; Переяславська рада; Зборівський договір; Конотопська битва.
3. Дайте відповіді на запитання.
• Яким було становище Української козацької держави на час приходу до влади Ю. Хмельницького? • Якими діями розпочав гетьманування Ю. Хмельницький? • Якими були наслідки Чуднівської кампанії? • За якої внутрішньополітичної ситуації Ю. Хмельницький утратив гетьманську булаву?
4. Поміркуйте, чи могли заходи, вжиті Ю. Хмельницьким, урятувати Гетьманщину від розколу? Висловіть припущення, яку подію можна вважати межею, після якої Українська козацька держава розпалася на Лівобережну й Правобережну Гетьманщину.
5. Чи погоджуєтеся ви з думкою відомого українського історика Д. Яворницького? Свою позицію обґрунтуйте.
«Юрась тримався нових союзників досить завзято. Почались репресії проти козаків, незгідних із пропольським курсом. Запорозькі козаки йменували Юрія не "ясновельможним”, а "явно безбожним” гетьманом і писали йому: "Ми теперь получили достовірное и несомненное известіе о твоем неизлічимом бешенстві; проливши множество крови человіческой уже в теченіе сего літа, ты готовишься на новое пролитіе крови; ты насильно влечешь себя и нашу братію в лядскую душевредную лигу.”».
Яворницький Д. «Історія запорозьких козаків»
6. Порівняйте умови Березневих (1654; с. 211) та Переяславських (1659; с. 243) статей. Дані оформіть у вигляді таблиці.
Коментарі (0)