Козацько-селянські повстання 20-30-х років XVII ст.
- 17-10-2022, 23:22
- 564
8 Клас , Історія України 8 клас Власов, Панарін 2021
§ 14. Козацько-селянські повстання 20-30-х років XVII ст.
1. Польсько-козацький збройний конфлікт 1625 р.
Після блискучої перемоги над турецько-татарською армією під Хотином у 1621 р., здобутої Річчю Посполитою завдяки козацькому війську, польський уряд мусив виконувати свої обіцянки, зокрема щодо розширення козацького реєстру та збільшення плати за військову службу. Оскільки Туреччина зазнала поразки й небезпека війни з нею не загрожувала Речі Посполитій найближчим часом, натомість було вирішено скоротити козацький реєстр до трьох-п’яти тисяч.
Козаки ж, незважаючи на заборони польського уряду, відновили морські походи на турецькі й татарські міста на узбережжі Чорного та Азовського морів, вели успішні переговори про союз зі Швецією, Іраном, Московією, Кримським ханством. А найрішучіші відверто заявляли: «Якщо король не задовольнить наші побажання, буде біда для Польщі».
Стурбований створенням козацької «окремої республіки», уряд Речі Посполитої розпочав підготовку до чергового карального походу проти козаків. У вересні 1625 р. коронний гетьман Станіслав Конецпольський із 30-тисячним військом вирушив із Бара на Подніпров’я. Козацькі загони, очолені Марком Жмайлом, зустріли поляків поблизу Курукового озера (навпроти Кременчука). За своїми звичаями козаки оточили табір возами, викопали рови й розставили гармати. Понад два тижні козаки героїчно відбивали атаки коронного війська. Проте й шляхті було непереливки: війську загрожували нестача харчів і початок морозів. Це змусило польське командування вдатися до мирних переговорів, які завершилися укладенням компромісної угоди. Від козаків Куруківську угоду підписував Михайло Дорошенко, обраний гетьманом замість М. Жмайла.
Умови Куруківської угоди 1625 р.
- Козацький реєстр мав збільшитися до 6 тис.
- Ті, хто не увійшов до списку, мусили повернутися до маєтків своїх власників.
- Реєстровим козакам установлено річну плату за службу 60 тис. злотих (крім додаткової плати старшині).
- Одна тисяча козаків мала постійно перебувати на Запорожжі, щоб перешкоджати втечам селян.
- Було створено шість полків реєстровців: Білоцерківський, Канівський, Корсунський, Переяславський, Черкаський і Чигиринський, по тисячі вояків у кожному.
2. «Тарасова ніч»
Куруківська угода посилила суперечності між козаками - тими, хто потрапив до реєстру, і тими (близько 40 тис.), хто лишився поза ним. Не вщухали конфлікти на релігійному ґрунті. Аби втримати населення в покорі, польський уряд відрядив на Київщину значну частину коронного війська. Але ці нерозважливі дії лише погіршили становище. Мешканці міст і сіл бралися до зброї. Десятки тисяч утікачів збиралися на Січі. Так визріло нове повстання.
ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ
Пам’ятник Тарасові Федоровичу в Переяславі. Скульптор С. Зарічний. 2008 р.
Тарас Федорович (Трясило) (?-1639) - козацький гетьман кримськотатарського походження. Один із командирів козацьких найманців у Тридцятирічній війні. Реформував козацьке військо, посиливши роль кавалерії, організатор походу на Крим (1629), учасник Смоленської війни 1632-1634, керівник антиурядового козацько-селянського повстання 1630 р.
Нереєстровці обрали гетьманом Тараса Федоровича, більше відомого під прізвиськом Трясило. За свідченням джерел, митрополит Й. Борецький та інші представники православного духовенства звернулися до запорожців з листами, закликаючи козаків захистити православ’я. Повстання Тараса Трясила вирізняло з-поміж інших те, що козаки вперше сформулювали програму з вимогами соціально-економічного та релігійного характеру. У березні 1630 р. він із військом підійшов до Черкас, а звідти рушив до Корсуня, після здобуття якого на бік повстанців перейшла більшість реєстровців. Польський уряд на придушення повстання відправив у каральний похід коронне військо. Коли польські сили переправилися через Дніпро, їм завдав несподіваного удару загін повстанців. Коронний гетьман ледь урятувався від полону.
20 травня 1630 р. козаки влаштували карателям «Тарасову ніч», знищивши «Золоту корогву» - добірний загін польських офіцерів-шляхтичів - представників найвпливовіших польських родів. Протягом трьох тижнів точилися бої між повстанцями й польським військом під Переяславом. У них загинуло чимало шляхтичів, польське військо втратило артилерію, але в козацькому таборі розгорілися чвари, старшина та реєстровці прагнули угоди з поляками.
Успішні дії повстанців, а також невдоволення найманців, яким затримували платню, схилили коронного гетьмана С. Конецпольського до переговорів. Т. Федорович з великим загоном козаків, які не хотіли підписувати мир зі шляхтою, пішов на Січ. Реєстровці ж уклали з польською стороною Переяславську мирну угоду, за умовами якої залишалася в силі Куруківська угода, проте козацький реєстр мав бути збільшений до 8 тис.; до реєстру вписували козаків, вилучених із нього на початку року; нереєстрові козаки були зобов’язані розійтися по домівках і повернутися під владу шляхти; учасникам повстання обіцяли амністію.
С. Конецпольський вимагав видати Т. Федоровича, але козаки відмовилися виконати цю вимогу.
Роздивіться зображення кадрів із фільму «Тарас Трясило». Виконані завдання та відповіді на запитання обговоріть у групах. 1. Як гадаєте, чому режисер обрав саме цю історичну постать для екранізації? Відповідь обґрунтуйте. 2. Висловіть припущення, які події з життя Трясила екранізовано. 3. Чи відповідає, на вашу думку, зовнішній вигляд козаків у кадрах фільму епосі? 4. Уявіть себе учасником / учасницею процесу створення цього художнього фільму: створіть постер, що рекламує фільм; напишіть стислу анотацію до нього.
Кадри з фільму «Тарас Трясило». Режисер П. Чардинін. 1926 р.
3. Виступ козаків на чолі з Іваном Сулимою (1635)
Протягом 1632-1634 рр. тисячі козаків брали участь у польсько-московській (Смоленській) війні. Коли ж 1634 р. між Москвою та Варшавою було підписано Полянівський мирний договір, польський уряд укотре вдався до спроби ліквідувати козацтво. Уже в лютому 1635 р. сейм Речі Посполитої затвердив спеціальну постанову «Про припинення козацького свавілля», і на територію Наддніпрянщини було введено загони коронного війська. Крім того, з метою контролю над козаками передбачалося збудувати в пониззі Дніпра, біля Запорозької Січі, потужну фортецю, у якій постійно перебувала би польська залога. Вояки залоги мали перешкоджати втікачам, які прагнули потрапити на Низ, а також перекрити головний шлях постачання Запорожжя харчами й боєприпасами.
План фортеці Кодак. Проект Г. Л. де Боплана
Фортецю вирішили будувати на правому березі Дніпра біля першого порога - Кодацького, що й дало назву укріпленню. Будівництво очолив Г. Л. де Боплан. Кодак спорудили надзвичайно швидко: за чотири місяці, до середини літа 1635 р., фортеця була повністю збудована. Будівництво Кодака вкрай обурило запорожців. Вони обрали гетьманом І. Сулиму, який розробив план зруйнування фортеці й розіслав універсали із закликом до боротьби. І. Сулима вирішив скористатися відсутністю коронного війська й частини реєстровців, які воювали зі шведами на Балтиці. У серпні 1635 р. козаки непомітно проникли до фортеці й швидко захопили її, перебивши гарнізон охорони. Після цього фортецю зруйнували. Проте невдовзі завершилася війна на Балтиці, і коронне військо рушило на українські землі. Рятуючи власне життя, кілька старшин підступно схопили І. Сулиму та п’ятьох його сподвижників і передали полякам. Козаків конвоювали до Варшави, де й стратили.
4. Козацьке повстання 1637-1638 рр.
Розправа над І. Сулимою та його подвижниками сама по собі не здатна була придушити козацький рух. Тому уряд Речі Посполитої вирішив переглянути реєстр Війська Запорозького й вилучити з нього всіх неблагонадійних. Це стало приводом до нового повстання. Його очолив полковник реєстровців Павло Павлюк (Бут) - сподвижник І. Сулими. Перша битва з коронним військом закінчилася перемогою повстанців. Проте 6 грудня 1637 р. під Кумейками (неподалік Черкас) польське військо оточило козаків. Повстанці, які йшли табором, затято оборонялися. П. Павлюк із невеликим загоном пробився крізь вороже оточення й рушив до Чигирина, сподіваючись поповнити там запаси зброї. Керівництво табором було покладене на Дмитра Гуню. Під час чергового штурму козацького табору поляки підпалили вози з порохом. Потужний вибух спричинив паніку в лавах повстанців. Частина з них утекла, інші ж організовано відступили. Через кілька днів, оточені поляками, залишки загону П. Павлюка погодилися на переговори. 11 грудня 1637 р. полковник і четверо його соратників вийшли з табору, щоб узяти участь у переговорах, але їх по-зрадницькому схопили.
Дмитро Гуня. Сучасний портрет-реконструкція
Павло Павлюк (Бут). Сучасний портрет-реконструкція
1 березня 1638 р. у Варшаві розпочав роботу сейм. Він ухвалив постанову під назвою «Ординація Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої».
Скориставшись джерелом, заповніть пропуски в тексті.
Відповідно до «Ординації ______», козацький реєстр зменшено до і серед зареєстрованих могли бути тільки козаки, які ______. Було ліквідовано виборність ______ і скасовано ______. Замість виборного гетьмана на чолі козацького війська мав стояти ______, якого призначав ______. Козакам дозволено селитися тільки в прикордонних містах - ______. Міщанам і селянам під страхом смертної кари було заборонено ______, навіть ______. Два полки реєстровців повинні були постійно перебувати на Січі, щоб ______. На Запорожжя козак міг потрапити тільки ______.
«Оскільки козацька сваволя так розійшлася, - тому на вічні часи позбавляємо козаків старшинства, всяких старовинних судових установ, права, доходів й інших відзнак, набутих ними за вірні послуги від наших предків. ...число [реєстрових козаків] Річ Посполита визначила на своїй службі тільки 6 тисяч.
На місце старшого, який більше не буде вибиратися з-поміж козаків, ми будемо ставити старшого комісара... Цьому комісарові мусять коритися осавули, полковники, сотники, як і все військо. Всі вони, також полковники з комісаром, мусять залежати від гетьмана... Полки з своїми полковниками повинні ходити по черзі на Запорожжя для охорони тих місць і щоб перешкодити татарським переходам через Дніпро. Разом з тим жоден козак не повинен наважуватися ходити на Запорожжя без паспорта комісара; спійманий комендантом козацьким, він підлягає смертній карі...
Наші міщани, згідно з старовинними правами і заборонами, не повинні ні самі вступати в козаки, ні втягати в це своїх синів, ні навіть віддавати заміж за козаків своїх дочок під страхом кари з конфіскацією майна. Попереджаємо і про те, щоб козаки в далеких українських місцевостях (крім Черкас, Чигирина, Корсуня, де для безпеки від поганих повинні проживати) і в інших містах на самій Україні не проживали».
«Ординація Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої»
Наприкінці березня 1638 р. кілька загонів запорожців, очолюваних Я. Острянином, Д. Гунею і К. Скиданом, вийшли із Січі та рушили на Київщину й Полтавщину. Дорогою до січовиків приєднувалися численні озброєні загони селян і містян. Повстанці вирішили зупинитися під містечком Говтва (нині - Козельщинський район Полтавської обл.), де 1 травня 1638 р. відбувся бій з поляками, який приніс повстанцям іще одну перемогу. Так під владою повсталих опинилася вся Полтавщина. Щоб остаточно розбити ворога, Я. Острянин повів військо на Лубни. Проте, зазнавши численних утрат, повстанці відійшли до Жовнина й отаборилися там.
ЗАУВАЖТЕ
Здавалося, козацькій сваволі нарешті було покладено край. Через те, що потужних виступів козаків протягом 1638-1648 рр. не було, поляки назвали те десятиліття часом «золотого спокою». Щоправда, спокій був примарним. Козацтво як стан польський уряд ліквідувати не спромігся, тож марними були сподівання, що козаки облишать спроби вибороти собі більше прав.
У битві під Жовнином сили повстанців було розпорошено. Тяжко поранений К. Скидан потрапив у полон і, ймовірно, був страчений. Я. Острянин із козацькою кіннотою, відрізаний від табору, вирішив, що битву програно, і з частиною козаків перейшов на землі майбутньої Слобожанщини. Повстанці, які залишилися в таборі (близько 20 тис.), обрали гетьманом Д. Гуню і продовжували боротьбу. 10 червня Д. Гуня організував відступ 10 тис. козаків. Над старим Дніпровим річищем, в урочищі Старець, повстанці заклали новий табір. Близько двох місяців (червень-липень) козаки вперто билися з ворогом. Командування обох сторін вирішило вдатися до переговорів. Вони завершились укладанням козацько-польської мирної угоди на основі «Ординації Війська Запорозького...».
Роздивіться карту на с. 95, дайте відповіді на запитання та виконайте завдання. 1. На які території поширювалися козацькі повстання 20-30-х років XVII ст.? 2. Знайдіть на карті міста, у яких, за умовами Куруківської угоди, мали жити реєстровці. У яких воєводствах вони розташовані? Як гадаєте, чому саме ці міста було надано реєстровцям для прожиття? 3. Роздивіться карту на с. 90, порівняйте території, охоплені козацько-селянськими повстаннями 90-х років XVI ст., з територіями поширення козацьких повстань 20-30-х років XVII ст. Зробіть висновки. 4. Знайдіть на карті місце розташування фортеці Кодак, прокладіть маршрут із свого населеного пункту до фортеці, по дорозі відвідавши ще кілька місць бойової слави козаків (на ваш вибір). Результати роботи представте у класі.
Повстання 30-х років XVII ст. не досягли мети, адже їхні вимоги не мали широкої підтримки серед українського населення Речі Посполитої. Звідси стихійність, брак згуртованості, розпорошеність сил повстанців та їхніх бойових дій - ті вади, через які козацько-селянські рухи 30-х років не мали успіху.
ПІДСУМОВУЮЧИ ВИВЧЕНЕ
ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ ЩОДО ЗАПРОПОНОВАНИХ ТВЕРДЖЕНЬ
- Після перемоги Речі Посполитої в Хотинській війні загострилися відносини між польською владою і козаками через невиконання обіцянок уряду щодо розширення реєстру.
- Соціально-економічні та релігійні утиски українського населення, а також спроба польської влади позбавити козацтво його станових прав призвели до спалаху козацьких повстань 20-30-х років XVII ст.
- Намагаючись приборкати козацькі повстання, король прийняв «Ординацію Війська Запорозького...», що передбачала обмеження прав реєстровців та заборону низового козацтва.
- Незважаючи на поразку повстань 20-30-х років XVII ст., українське козацтво довело, що є виразником і захисником інтересів українського народу.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Установіть хронологічну послідовність подій.
► Затвердження сеймом Речі Посполитої «Ординації Війська Запорозького...» ► здобуття запорожцями фортеці Кодак ► Куруківська угода ► «Тарасова ніч».
2. Хто з названих історичних діячів очолював повстання першої половини XVII ст.?
Марко Жмайло; Криштоф Косинський; Северин Наливайко; Іван Сулима; Дмитро Вишневецький; Тарас Трясило; Василь-Костянтин Острозький; Павло Павлюк; Яків Острянин; Дмитро Гуня; Іван Федоров.
3. Дайте відповіді на запитання.
► Унаслідок яких подій було підписано Куруківську угоду? ► Що спричинило «Тарасову ніч»? ► Як і чому козаки зруйнували фортецю Кодак? ► Унаслідок яких подій польський уряд ухвалив «Ординацію Війська Запорозького...»? Що вона передбачала і чим відрізнялася від Куруківської угоди?
4. У загальних рисах порівняйте повстання 90-х років XVI ст. і 20-30-х років XVII ст. Що вони мали спільного, чим відрізнялися?
5. З якого документа наведено уривок? Які події спричинили його ухвалення?
«Найбільше й найсерйозніше непокоїли Річ Посполиту морські походи козаків, здійснювані всупереч забороні уряду, а також їх свавільства, які вони чинили в містах. Злочини ці зазнали належної кари від зброї коронного війська... І надалі козаки повинні будуть коритися виключно тому старшому, якого самі вони оберуть, але який буде затверджений королем його милістю або його наступниками, польськими королями... Протягом цих шести тижнів козаки мусять скласти правильні реєстри, які не перевищують 6 тисяч, із зазначенням, скільки їх живе в кожному старостві. З числа 6000 козаків 1000 або більше, на розсуд коронного гетьмана і з відома їхнього старшого, залежно від умов часу, мусять перебувати на Низу за порогами і там виконувати свою службу».
6. Використавши додаткові ресурси (літературу, мережу Інтернет), знайдіть інформацію про те, в яких відомих творах (літературних, мистецьких) згадуються козацькі повстання 20-30-х років XVII ст. Хто з ватажків цих повстань згадується найчастіше? Підготуйте стислу довідку про один із таких творів.
Коментарі (0)