1. Передумови і причини Національно-визвольної війни

На 1648 рік Річ Посполита стала однією з найсильніших держав у Європі. Економіка і торгівля держави були на піднесенні, коронне військо вважалося непереможним, політичне життя суспільства — гармонійним і стабільним. Замирення українського козацтва після повстань 1620-1630-х років здавалося надійним і остаточним. Відтак останнє десятиліття, як ви вже знаєте, поляки називали «золотим спокоєм».

Що ж могло порушити це, на перший погляд, стабільне життя? Насамперед, станові проблеми козацтва та його боротьба за станові привілеї. Розуміючи, що найбільшу загрозу для влади становить саме козацький стан, який перетворився у важливу військову і політичну силу, польський уряд посилив тиск на козаків. До прикладу, прийнята сеймом «Ординація реєстрового Війська Запорозького...» мала на меті упокорити козацтво. Усіх козаків, за винятком шести тисяч реєстровців, зобов’язали покинути Запорожжя. Проте, коли когось із козаків силою примусили повернутися до плуга, то це не означало, що він забув, як користуватися шаблею. Також ніде не зникло козацьке прагнення до волі і набутий досвід збройної боротьби проти коронного війська. Попри існуючі урядові заборони, втечі на Запорожжя тривали. Становлення козацького стану супроводжувалося появою нового типу господарювання, який Грунтувався на вільнонайманій праці. Відтак наростали суперечності між ним і шляхетським фільварковим, заснованим на праці кріпосних селян, який поширював на ці землі польський уряд.

Через поширення фільварків та збільшення панщини посилився тиск шляхти на селян. Від сваволі магнатів та урядників страждала навіть дрібна шляхта. Шляхтича легко міг обібрати, а то й скалічити сильніший сусід, і, як це не раз траплялося, скривджений не мав змоги знайти захист ані в шляхетських судах, ані в короля. Потерпали від влади і містяни, котрих обкладали додатковими повинностями. Православних містян здебільшого змушували жити в спеціальних кварталах, обмежували їхнє право займатися ремеслом і торгівлею. Були і релігійні утиски. Нерідко влада закривала православні храми і монастирі; час від часу православним забороняли здійснювати відправи, обіймати певні посади, створювати вищі навчальні заклади. Отже, поступово в усіх сферах — політичній, економічній, соціальній, культурно-релігійній — сформувалися суттєві протиріччя, які влада Речі Посполитої не могла усунути.

• 1. Що сприяло перетворенню Речі Посполитої на одну із найсильніших держав у Європі?
• 2. Чому польський уряд найбільше посилив тиск на козаків?
• 3. Які негаразди відчували на собі українці-представники різних соціальних станів?

2. Напередодні збройного виступу проти Речі Посполитої

Лідером, довкола якого згуртувалися незадоволені, був реєстровий козак і православний шляхтич Богдан Хмельницький. Приводом до початку збройного виступу стала його суперечка з чигиринським підстаростою Даніелем Чаплинським за хутір Суботів, який той хотів відібрати. Коли Богдана Хмельницького не було у Суботові, за наказом підстарости було побито його сина, згодом спалено дощенту хутір, а навколишні землі Даніель Чаплинський оголосив своєю власністю.

Після нападу на Суботів, Богдан Хмельницький безуспішно шукав справедливості у місцевому суді, тоді вирушив до Варшави і подав скаргу до польського сейму, але й тут — без жодних результатів. Перебуваючи у столиці, він навіть звернувся до польського короля, який, хоч і співчував Богдану Хмельницькому, визнав, що не має змоги втручатися в польську судову й адміністративну систему, цілковито контрольовану шляхтою. Зазнавши особистої кривди, Богдан Хмельницький із кількома десятками козаків і сином Тимошем подався на Запорожжя.

Ювілейна монета «Богдан Хмельницький» номіналом 200 тисяч крб. Реверс, Світлина

1. Національний банк України присвятив монету 400-річчю з дня народження Богдана Хмельницького. У якому році викарбували монету?

На Січі, що містилася тоді біля Микитиного Рогу (нині місто Нікополь), згідно з «Ординацією реєстрового Війська Запорозького...», перебувала польська залога і два полки реєстровців. Зважаючи на це, Богдан Хмельницький зупинився на острові Томаківка. Там він розпочав формування війська і встановив зв’язки із запорожцями. Заручившись їхньою підтримкою, в січні 1648 року оволодів Січчю. Реєстрові козаки, які несли там варту, перейшли на бік повсталих, вкотре підтвердивши стару приповідку: «Воювати козаками проти козаків — все одно, що вовком орати». Невдовзі відбулася козацька рада, на якій Богдана Хмельницького обрали гетьманом Війська Запорозького.

• 1. Що стало приводом до початку збройного виступу під орудою Богдана Хмельницького?
• 2. Наведіть приклади того, що сваволя шляхти в Речі Посполитій не мала меж.
• 3. Яка подія відбулася раніше: Богдан Хмельницький оволодів Микитинською Січчю чи Богдана Хмельницького обрали гетьманом Війська Запорозького?

Богдан Хмельницький

(1595-1657)

«Богдан Хмельницький, Війська Запорозького Головнокомандувач, Війни Хлопської Зачинатель, Повсталого Козацтва і Народу Українського Князь», Гравюра фламандського художника Вільгельма Гондіуса. 1651 рік

Ім’я (повне). Богдан-Зиновій Михайлович Хмельницький.