Козацько-селянські повстання 20-30-х років XVII ст. «Ординація Війська Запорозького реєстрового»
- 19-10-2022, 23:43
- 696
8 Клас , Історія України 8 клас Дудар, Гук 2021
§ 11. Козацько-селянські повстання 20-30-х років XVII ст. «Ординація Війська Запорозького реєстрового»
На початку 1620-х рр. учергове загострилися відносини козацтва з урядом Речі Посполитої, адже за умовами мирного договору 1621 p., укладеного після Хотинської битви, козакам було заборонено судноплавство по Дніпру та вихід у Чорне море. Окрім того, польський уряд не виплатив зароблених грошей, ще й скоротив реєстр. У відповідь козацтво продовжило походи на володіння кримського хана й османського султана, порушуючи умови мирного договору. А коли королівський посол на Запорожжі дорікнув козакам, вони заявили: «Мир укладав король, а не ми!»
Частина учасників Хотинської війни повернулася до шляхетських маєтків, але відмовилася виконувати повинності — особливо у Київському воєводстві, де чимало місцевих жителів покозачилося, тобто самовільно проголосило свою належність до козацького стану.
Марко Жмайло. Михайло Дорошенко
А. Томін. Михайло Дорошенко. 2012
Для придушення козацько-селянського руху на Київщину в 1625 р. було спрямовано тридцятитисячне військо коронного гетьмана Станіслава Конецпольського. Проти шляхти виступили об’єднані сили місцевих повстанців та запорожців (майже двадцятитисячне військо) на чолі з гетьманом Марком Жмайлом. Найбільша битва відбулася в урочищі Ведмежі Лози поблизу Курукового озера. Жодна сторона не могла перемогти. Тож старшина вирішила усунути від влади Марка Жмайла і передала гетьманську булаву Михайлові Дорошенку, який уклав Куруківський договір. Згідно із цим договором усіх повстанців було амністовано (помилувано), козацький реєстр збільшився удвічі — із трьох до шести тисяч, а щорічна плата реєстровцям виросла до шістдесяти тисяч злотих. Однак козакам було заборонено втручатися в релігійні справи на українських землях, здійснювати морські походи і мати відносини з іноземними державами.
Знайдіть на карті місце укладання козацько-польської угоди 1625 р.
Тарас Трясило
Після закінчення війни зі Швецією 1626-1629 рр. польський уряд значну частину своїх військ розмістив на утримання в Україні, що призвело до невдоволення селянства, адже польські жовніри грабували місцевих, до того ж зростали релігійні утиски.
Жовніри — солдати польської армії.
Постер до кінофільму «Тарас Трясило». 1926
Так початком нового козацького повстання стала відмова запорожців коритися гетьману реєстровців Григорію Чорному. У березні 1630 р. козаки, обравши ватажком Тараса Федоровича (Трясила), вирушили із Січі. Повстання швидко охопило Полтавщину та значну частину Лівобережжя. Цікавий факт: Тарас Трясило першим серед козацьких ватажків звернувся з універсалами до всіх, хто був коли-небудь козаком і хто хоче ним стати, закликаючи битися за віру і давні вольності. У відповідь до нього приєднувалися випищики (козаки, вилучені з реєстру), міщани й покозачені селяни. Коли Трясило з військом підступив до Корсуня, на його бік перейшла більшість зосереджених там реєстровців.
Невдовзі козаки підійшли до Переяслава. Проти повстанців знову було кинуто війська коронного гетьмана Конецпольського. Майже три тижні тривали кровопролитні бої. Ніч, коли невеликий загін повстанців знищив Золоту роту — добірне шляхетське формування, що охороняло штаб Конецпольського, увійшла під назвою «Тарасова ніч».
Прочитайте уривок із поеми Тараса Шевченка «Тарасова ніч».
Лягло сонце за горою,
Зірки засіяли,
А козаки, як та хмара,
Ляхів обступали.
Як став місяць серед неба,
Ревнула гармата,
Прокинулись ляшки-панки -
Нікуди втікати!
Прокинулись ляшки-панки
Та й не повставали.
Зійшло сонце — ляшки-панки
Покотом лежали.
Який епізод повстання, на вашу думку, поетично описав Кобзар?
Зазнавши значних втрат, коронний гетьман змушений був піти на переговори. Козацько-старшинська верхівка знову усунула ватажка від керівництва, і Тарас Трясило мусив із частиною прибічників повернутися на Запорожжя. Старшина ж уклала компромісну Переяславську угоду 1630 р., за якою зберігалася дія основних пунктів Куруківської угоди, а козацький реєстр виріс до восьми тисяч осіб.
Порівняйте хід повстання 1625 р. з подіями 1630 р., використовуючи карту.
Хоча Тараса Трясила й усунули від керівництва повстанням, він, як стверджують дослідники, і надалі відігравав помітну роль в історії козацтва. Імовірно, у 1631-1632 рр. Тарас Трясило організовував морські походи, а згодом був учасником Смоленської війни. Збереглися уривчасті свідчення про участь Трясила у виступі під проводом Івана Сулими.
Якими рисами характеру, на вашу думку, визначався Тарас Трясило?
Іван Сулима
Н. Павлусенко. Гетьман Іван Сулима. 2013
У 1635 році поляки завершили будівництво Кодацької фортеці на Дніпрі, яка заблокувала рух утікачів на Запорожжя та рейди запорожців у верхів’я Дніпра. Того ж року гетьман Іван Сулима на чолі загону січовиків знищив кодацький гарнізон та зруйнував фортечні мури. Але козацького ватажка було підступно схоплено реєстровцями і видано польській владі.
Оскільки інформації про виступ Івана Сулими в історичних джерелах надзвичайно мало, історики по-різному визначають масштаб і наслідки цього повстання. Однак про його серйозний розмах свідчить залучення майстрів із «козацької дипломатії» — польських комісарів Лукаша Жолкевського та Адама Киселя. Вони швидко «майже цілком розсипаною шкатулкою» із грошима переконали реєстрову старшину залишитися лояльною до уряду.
Розгляньте карту. За підписом визначте, на які етапи історики поділяють повстання. Порівняйте свої висновки з текстом підручника.
Повстання під проводом Остряниці
Невідомий художник. Яків Остряниця. XVII ст.
Новим масштабним виступом стало козацьке повстання 1637-1638 рр., яке очолили Павло Бут (Павлюк), Дмитро Гуня та Яків Остряниця (Яків Острянин, Іскра Яцко). На початковому етапі лідером повстання став гетьман нереєстрового козацтва Павло Бут, який зібрав під свої знамена майже десять тисяч осіб. Повстання поширило свій вплив на все Подніпров’я. Наприкінці 1637 р. під Кумейками поблизу Черкас відбулася вирішальна битва. Козацьке військо зазнало поразки, а невдовзі після невдалого бою біля Боровиці гетьману Миколі Потоцькому було видано Павла Бута та інших ватажків.
Однак поразка не зупинила повстанців, і вже навесні 1638 р. козаки знову виступили проти польських військ. Спочатку повстання очолив Яків Остряниця, потім — Дмитро Гуня. Та сили були нерівними, особливо коли на допомогу полякам прийшли жовніри магната Яреми Вишневецького. Після поразки в бою під с. Жовнин (нині — с. Жовнине Черкаської області) повстанці змушені були капітулювати. Яків Остряниця із залишками свого війська перейшов кордон Московського царства та оселився у Слобідській Україні.
Слобідська Україна, або Слобожанщина, — історико-географічний край у східній частині України та прикордонних областях Російської Федерації. У нинішніх межах охоплює частину Луганської, Сумської, Харківської областей України та частину Воронезької, Білгородської, Курської областей Російської Федерації.
«Ординація Війська Запорозького реєстрового»
На козацьких радах 1638 р. у Києві та Масловому Ставі на Канівщині реєстровці під тиском польського уряду визнали ухвалену сеймом постанову «Ординація Війська Запорозького реєстрового», за якою було скасовано козацьке самоврядування, число реєстрових козаків зменшилося до шести тисяч. Козаки мали право селитися лише у трьох староствах — Черкаському, Чигиринському та Корсунському. Замість обраного гетьмана уряд направляв свого комісара. Нереєстрові козаки переходили до стану посполитих. Реєстровці мали почергово нести службу на Запорожжі, щоб придушувати там козацьку «сваволю» і перешкоджати морським походам запорожців проти Османської імперії.
Прочитайте текст присяги, яка міститься у положеннях «Ординації Війська Запорозького реєстрового». Які обмеження мали визнати козаки?
«Я, [такий-то], присягаю Господу Богу, в Святій Трійці єдиному, що на цій посаді вірно і віддано буду служити найсвітлішому Владиславу IV, королю... сваволю козацьку по моїй можливості буду заспокоювати, заздалегідь запобігати бунтам і про останні гетьмана коронного вчасно повідомляти, чинити справедливість потерпілим від козаків, а козакам кривд і несудових присудів не чинити. Буду додержуватися всіх вказівок і в усьому коритися наказам гетьмана...»
Повстання 1620-1630-х років не досягли бажаного успіху, вони свідчили про великі проблеми в розвитку на південно-східних теренах Речі Посполитої. Становлення козацтва як окремої суспільної верстви і боротьба за свої права і привілеї, зокрема через повстання, давали унікальний досвід. Саме цей досвід робив неминучим нове велике повстання.
1. Стисло охарактеризуйте причини повстань 1620-1630-х років.
2. Поміркуйте, чому козакам не вдавалося досягти бажаного.
3. Виконайте онлайн-вправу.
Домашнє завдання
1. Складіть хронологічну задачу на основі дат, які зустріли в параграфі, та найважливіших подій історії українських земель другої половини XVII ст.
2. Заповніть таблицю. Зазначте час повстання, характеристику виступу та його наслідки.
Козацькі повстання 20-30-х років XVII ст.
Коментарі (0)