Воєнно-політичні події 1652-1653 рр.
- 20-10-2022, 08:17
- 547
8 Клас , Історія України 8 клас Дудар, Гук 2021
§ 15. Воєнно-політичні події 1652-1653 рр.
Аби Білоцерківський договір, укладений Богданом Хмельницьким і делегацією польського короля, набрав чинності і вступив у дію, потрібно було, щоб його затвердив сейм Речі Посполитої. Однак цього не сталося, бо один із шляхтичів на засіданні сейму застосував право вето (наклав заборону на договір). Хмельницький швидко оцінив ситуацію і у квітні 1652 р. сповістив козацьку старшину про підготовку до нової війни.
З-поміж своїх союзників у боротьбі проти поляків Хмельницький бачив молдавського господаря Василя Лупула. А щоб Лупул не порушив домовленостей із козаками, гетьман вирішив укласти династичний шлюб між своїм старшим сином Тимошем Хмельницьким та дочкою Василя Лупула — Розандою, і навесні 1652 р. загін Тимоша вирушив до Молдавського князівства, а згодом слідом за ним — п’ятдесятитисячне козацьке військо Богдана Хмельницького із союзниками.
Господар — слов’янський титул правителя, яким називалися монархи Східної Європи — правителі Великого князівства Литовського, Московії, Валахії і Молдавського князівства. У московських документах XVII ст. поступово витіснений титулом государ.
Битва під Батогом
Польський уряд, дізнавшись про плани гетьмана і молдавського господаря, наказав уряднику Мартину Калиновському знищити загін Тимоша. Тож Калиновський на шляху, як він думав, невеличкого козацького загону влаштував засідку: поблизу гори Батіг неподалік міста Ладижин він розмістив табір із двадцятитисячним військом, у якому було багато іноземних найманців.
Урядник — посада королівського чи магнатського урядовця-намісника у Великому князівстві Литовському і Речі Посполитій; командир військового загону.
Оскільки урядник розраховував легко розбити загін Тимоша , його військо не надто дбало укріпило свої позиції, до того ж Калиновський вибрав невдале розташування: перед табором — річка, на флангах — ліси й болота, за табором — гора. Тож раптова поява татарської кінноти й козаків на чолі з Богданом Хмельницьким стала для польського командира повною несподіванкою. Вже до вечора табір Калиновського було оточено, а на другий день розпочався його штурм, у якому полягло близько восьми тисяч польських вояків і винищено половину знаменитої шляхетської крилатої гусарії. Загинув і сам Калиновський, і багато інших воєначальників, а ще більше потрапило в полон до татар. Цей бій дослідники часом називають кривавим реваншем за Берестечко.
Крилата гусарія (крилаті гусари) — лицарська кіннота Речі Посполитої, що спеціалізувалася на «проламуванні» бойових порядків ворожої кінноти або піхоти скерованим та точним кавалерійським ударом.
Розгляньте схему. Поміркуйте, як козакам вдалося захопити польський табір.
На думку дослідників, недарма перемогу Богдана Хмельницького під Батогом сучасники порівнювали з перемогою карфагенського полководця Ганнібала над римськими легіонами у битві під Каннами. Адже Хмельницький уже вкотре залишив Річ Посполиту без війська, значно послаблюючи її позиції не лише на теренах України, а й у Європі загалом.
Жванецька облога
Поразка під Батогом, однак, ніяк не вплинула на польських сенаторів — сейм усе одно відхилив пропозицію Хмельницького про офіційне поновлення Зборівської угоди 1649 р. і Білоцерківського договору 1651 р. щодо кількості реєстрового козацтва та його привілеїв. Навпаки, зросла чисельність польського війська, яке у липні 1653 р. почало зосереджуватися у Глинянах під Львовом під проводом самого Яна ІІ Казимира. Хмельницький неодноразово пропонував королеві сісти за стіл переговорів, однак усі його пропозиції було демонстративно відкинуто.
А в березні 1653 р. загони під проводом коронного обозного Стефана Чарнецького пронеслися Брацлавщиною, сіючи смерть та руїну, і врешті отаборилися у Жванецькому замку (нині — село у Хмельницькій області). Їх чисельність досягала сорока тисяч осіб. Приблизно стільки ж налічувало козацьке військо, яке разом із татарами наприкінці жовтня взяло в облогу Жванецький замок, розгромивши підкріплення, що поспішали на допомогу Чарнецькому.
Коронний обозний — командир загонів кінноти й артилерії.
Затяжна облога виснажувала обидві армії, адже до непогоди додалися голод і нестача фуражу. Сил для вирішальної битви не вистачало ні у козаків, ні у поляків. Тоді Іслам-Ґерей ІІІ почав схиляти сторони до переговорів. Зауважте, що хан був не зацікавлений у посиленні жодної зі сторін.
Переговори розпочалися наприкінці листопада 1653 р. На них кримський хан вимагав відновлення Зборівського договору 1649 р., сплати данини татарам та дозволу вибирати ясир на території Речі Посполитої. Ця домовленість була усною — без підписання договору. Тому хан отримав найбільшу вигоду: виснажені сусіди, величезні данина та ясир.
Ясир — бранці , полонені , набрані кримськими татарами й турками на території Речі Посполитої та Московії під час війн або спеціальних людоловських набігів.
Воєначальники Речі Посполитої сприймали перемир’я як чергову змогу посилити своє військо. А от Богдан Хмельницький вів найскладнішу дипломатичну гру, адже він знав, що на початку жовтня Земський собор Московії ухвалив прийняти Військо Запорозьке «з городами їх і землями під государя високую руку». Тож тепер до протистояння додалася ще одна сторона — Московське царство.
1. Визначте основні наслідки подій 1652-1653 рр. для України.
2. Поміркуйте, чому Богдан Хмельницький звернувся по підтримку до Московії.
3. Як ви вважаєте, чи досяг бажаного кримський хан?
4. Виконайте онлайн-вправу.
Домашнє завдання
1. Складіть хронологічну задачу за матеріалами параграфа.
2. Охарактеризуйте причини успіхів та невдач козацької армії у 1652-1653 рр.
Коментарі (0)