1. Умови і стан розвитку культури

Культура українських земель у XVI столітті успадкувала традиції культурних надбань минулого і розвивалася під впливом нових віянь. На її поступ впливала низка чинників: суспільно-політичні події, пожвавлення торгово-економічних відносин, розвиток міст, західноєвропейські процеси Ренесансу, Реформації та Контрреформації.

У цей час українці, поєднавши звичаї та традиції княжої доби, культурні надбання народів, що жили поруч, — кримських татар, поляків, німців, угорців, румунів та інших, — зі здобутками нових західноєвропейських ідейно-культурних течій — Ренесансу, Гуманізму, Реформації та Контрреформації, створили власну, — неповторну культуру.

Піднесення культурного життя стало можливим завдяки активним представникам усіх станів українського суспільства: тим князям і шляхтичам, які матеріально підтримували українську культуру; містянам, що входили в українські православні братства; діячам православної церкви, які боролися за її права; селянам, які зберігали рідну мову та давні традиції; козакам, які стали на захист прав, свобод і віри українського народу.

• 1. Які чинники визначали розвиток культури українських земель у XVI столітті?
• 2. Чи можна стверджувати, що культурний процес в українських землях мав поліетнічний характер?
• 3. Представники яких суспільних станів сприяли піднесенню культурного життя?

2. Освіта

У XVI столітті шкільництво в українських землях розвивалося, поєднуючи існуючі традиції і західноєвропейський досвід. Початкову освіту надавали парафіяльні (православні, католицькі, протестантські) школи при більших церквах і монастирях відповідних конфесій. Діти заможних шляхтичів навчалися переважно вдома.

Сучасний корпус Острозької академії. Світлина

Нові риси в освіті започаткувала Острозька академія, яку відкрив у 1576 році на свій кошт князь Василь-Костянтин Острозький. Її першим ректором став відомий письменник і науковець Герасим Смотрицький. Острозька академія була триступеневим навчальним закладом: у ній надавали початкові знання — вчили церковнослов’янської азбуки, потім можна було отримати середню освіту. Для цього, окрім церковнослов’янської, вивчали ще й грецьку та латинську мови, а також «сім вільних наук»: граматику, арифметику, геометрію, астрономію, музику, риторику й діалектику. Кращі учні студіювали також філософію та богослов’я — і так здобували вищу освіту. При академії були друкарня і бібліотека.

За зразком Острозької академії організовували і кращі братські слов’яно-греко-латинські школи, але в них не навчали філософії та богослов’ю. Отже, Грунтовну освіту можна було здобути або в єзуїтських колегіумах, або у братських школах. І в перших, і в других вивчали «сім вільних наук». Українці могли навчатися також у європейських університетах, долучившись тим самим до західноєвропейського освітнього простору.

• 1. Де українці в XVI столітті могли здобути початкову освіту?
• 2. Поясніть, чому Острозька академія започаткувала нові риси в освітньому процесі.
• 3. Які навчальні заклади в українських землях надавали ґрунтовну освіту?

Детальніше про...