Повсякденне життя представників основних верств суспільства XVI - першої половини XVII століття
- 25-10-2022, 20:01
- 1 020
8 Клас , Історія України 8 клас Хлібовська, Наумчук 2021
§ 11. Повсякденне життя представників основних верств суспільства XVI - першої половини XVII століття
Практична робота № 1
Мета. На основі доступних джерел з’ясувати особливості соціально-економічного становища та повсякденного життя представників різних верств суспільства.
Завдання 1. Попрацюйте в парах «Обвинувачувач — адвокат». Ознайомтеся з документами № 1, 2 та 3. Спочатку разом оберіть та запишіть з-поміж можливостей магнатів три, на вашу думку, найважливіших. Обвинувачувач має вказати на шкоду від таких можливостей для суспільства, а адвокат — на користь.
Документ № 1. Із записок папського нунція Джуліо Руджієрі (близько 1560 року) про привілеї шляхти
«...Правдивим шляхтичем є той, хто уродився від батьків шляхетського стану... Шляхта має велику вищість над не шляхтою... Окрім того, що вони є самовладними панами у своїх добрах, мають багато привілеїв, кожний їх боїться і низько кланяється... Шляхті дають усі уряди (посади), з неї виходять на єпископів, сенаторів, на усіх двірських урядовців... Шляхта живе розкішно, любить тримати багато слуг і коней, маючи їх сто і більше...»
Документ № 2. Із «Юстифікації невинності» Нова Борецького про права шляхти
«Надано вольність... (українській шляхті) врівень з двома народами польським і литовським посідати сенаторські гідності, радити про добро їхніх країн і своєї вітчизни... З такою вольністю з вільними народами польським і литовським український (руський) народ з’єднався в єдине ціле».
Документ № 3. Зі звернення київської шляхти до короля про збереження прав української мови (1571 рік)
«Нагально (особливо) прохаємо Його королівську мость, нашого милостивого пана, щоб сеймові листи і універсали, Конституції і кожну справу, які надсилаються до Київської землі, були писані не іншими літерами і словами, як тільки руськими».
Князі роду Сангушків, Острозьких, Вишневецькнх, Розпис у соборі Успення Пресвятої Богородиці Києво-Печерського монастиря
Завдання 2. Розгляньте портрети шляхтича та шляхтянок. Що в портретах вказує на їхню заможність? Попрацюйте з інтернет-джерелами, дізнайтеся, ким вони були і чим уславилися. Напишіть по три речення про кожного з них.
Завдання 3. Попрацюйте в четвірках. Користуючись документом № 4 та рубрикою «Детальніше про...», підготуйте редагування тверджень. 1 твердження: «Люди в містах завжди селилися згідно своїх матеріальних можливостей та ... приналежності». 2 твердження: «Під час міських святкувань майстри об’єднувались у групи залежно від ... приналежності».
«Прижиттєвий портрет галицького магната Яна Даниловича». Художник невідомий
«Прижиттєвий портрет княжни Беати Острозької (Костелецької)». Художник школи Луки Кранаха-молодшого
«Портрет Софії Головчинської». Художник невідомий
Документ № 4. Із записок голландського мандрівника Ульріха фон Вердума про багатоетнічність західноукраїнських міст на прикладі Кам’янця (Подільського)
«...Місто ділилося на три частини: південна була заселена вірменами, які мали там свій окремий ринок, ратушу, гарну церкву й багато добре збудованих купецьких будинків. Центральну частину займали руси. Вони мали великий міський дім з високою вежею, кілька гарних церков грецької релігії. У північній частині міста мешкали поляки, які теж мали там свої костьоли, ратушу й ринок. Кожна частина міста мала своє окреме управління... Крім того, тут жило ще понад сімдесят єврейських родин, старшина яких також вершила судові справи своїх...»
Кам’янець на карті XVII століття
1. Що зображено темно-зеленим кольором?
2. Чому довкола м. Кам’янця не скрізь є мури?
Детальніше про...
цехове життя
Центром громадського та обрядового життя деяких великих цехів був цеховий дім. Тут майстри вирішували справи, пов’язані з виробництвом і побутом, відзначали календарні й цехові свята й обряди, переобирали цехову владу... Члени цехів та інших корпорацій під час відзначення містом особливих подій одягалися у святковий одяг, відмінний у кожного об’єднання, несли прапори, геральдичні знаки, різноколірні свічки великих розмірів — ставники.
Завдання 4. Попрацюйте в парах. Користуючись документом № 5, перерахуйте селянські зобов’язання перед панами.
Документ № 5. Із «Опису України» Гійома Левассера де Боплана про становище селян Галичини та Поділля
«Селяни тут надзвичайно бідні, бо мусять тричі на тиждень відбувати панщину... Крім того, залежно від наділу, повинні давати відповідну кількість зерна, безліч ... курей, гусей і качок перед Великоднем, Зеленими святами і на Різдво, ... мають возити своєму панові даром дрова, ... (давати) грошових податків, ... десятину з баранів, поросят, меду, усіляких плодів, а що три роки — й третього волика... Одним словом, селяни змушені віддавати своїм панам усе, чого ті захочуть».
«Околиця». Фрагмент картини Сергія Васильківського
Завдання 5. Опрацюйте документи № 6 та 7. Лаконічно запишіть у зошит, як сьогодні проявляються описані в них традиції.
Документ № 6. Із «Опису України» Гійома Левассера де Боплана про святкування українцями Великодня в XVII столітті
«Протягом (наступного після Великодня) тижня не варто зовсім ходити по вулицях, не маючи запасу фарбованих яєць (крашанок), щоб роздавати їх усім знайомим, кого зустрінеш, промовляючи до них ті самі слова («Христос воскрес!»)... Тоді знайомий або знайома відповідають так само, як вище, обнімаються і цілуються, а той чи та, кого привітали, повинен при цьому дати (свою крашанку)...».
Документ № 7. Із «Опису України» Гійома Левассера де Боплана про українське весілля
«...Голова (нареченої) не покрита, волосся розсипане по плечах, відкриваючи лише обличчя, на голові вінок із квітів залежно від пори року. У такому вбранні батько, брат чи близький родич ведуть її до церкви, а попереду — скрипка, дуда або цимбали».
Завдання 6. Підведіть підсумки, зайнявши позицію за вибором.
- 1. Магнати мали найбільше прав у суспільстві, тому що ...
- 2. Селяни Галичини та Поділля були безправними, тому що ...
- 3. Проживання містян у певній частині міста було зумовлено такими причинами: ...
- 4. Традиції та звичаї українського народу мають глибоке коріння, оскільки ...
«Дівчата-селянки в святковому вбранні». Літографія Бориса Крюкова
Коментарі (0)