Повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVI - першої половини XVII ст. Практичне заняття
- 17-10-2022, 23:19
- 1 310
8 Клас , Історія України 8 клас Власов, Панарін 2021
§ 10. Повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVI - першої половини XVII ст. Практичне заняття
1. Повсякденне життя української шляхти
Польська шляхта в Гданську. Художник В. А. Стриєвський. Кінець ХІХ - початок ХХ ст.
Прочитайте тексти джерел 1-3, дайте відповіді на запитання. 1. Чим, на думку автора джерела 1, зумовлений особливий статус шляхтича? 2. На основі текстів джерел 2, 3 визначте, які зміни у становищі верстви, що мала «владу і зброю», відбулися на кінець XVI ст. - початок XVII ст. порівняно з попередніми часами. Із чим це було пов’язано? 3. Роздивіться картину В. А. Стриєвського «Польська шляхта в Гданську». Представників яких суспільних верств ви бачите на картині? Які почуття вона у вас викликає? До якої з наведених цитат, на вашу думку, ця картина найбільше підходить?
1. «Шляхтич завжди веселий у своєму королівстві, співає й танцює вільно, не маючи над собою жодних примусових обов’язків, бо не винен королеві, своєму вищому володареві, нічого, окрім титулу, двох грошей з лану і військової служби. Четвертого ж над шляхтичем немає нічого, що б псувало йому настрій у Королівстві».
Український мислитель С. Оріховський-Роксолан
2. «Руська шляхта поміж ними дуже нечисленна, наслідує польській і, схоже, соромиться того, що належить до іншої, аніж римська, віри, щоденно переходячи до неї, хоча вся знать і всі ті, що титулуються князями, вийшли з грецької віри».
Французький інженер Г. Л. де Боплан
3. «Раніше вважалося обов’язком селянина обробляти землю, а купцеві займатися міськими справами. Шляхтич же займався лицарським ділом і безперервно воював. Тепер у нас нема вояків, нема людей мужніх і героїв, проте є корчмарі, гендлярі й посередники... Усе, що мають їхні підлеглі у своїх домах на продаж, вони велять принести на панський двір, скуповують за найнижчими цінами і відправляють до міста... Туди ж вони відвозять і свої власні продукти».
Польський учений-енциклопедист Ш. Старовольський
2. Особливості повсякденного життя українських містян Львова
Прочитайте текст джерела 4 і дайте відповіді на запитання. 1. Що ви довідалися з джерела про мешканців та мешканок західноукраїнських міст, які належали до громад: 1) русько-української; 2) єврейської; 3) вірменської; 4) польської? 2. Які факти свідчать про багатоетнічний та багатоконфесійний склад населення західноукраїнських міст? 3. Що є прикладом толерантного співжиття та віротерпимості?
4. «У Русі багато віросповідань. Є християнська релігія, підпорядкована римському первосвященникові. Вона панує і переважає, хоча представники її нечисленні. Друга віра, руська, яка зберігає грецький обряд, більш поширена й охоплює всю Русь. Третя віра - іудейська; її прихильники, іудеї, - не лихварі, як у християнських з емлях, а ремісники, землероби або великі купці, які часто тримають у своїх руках громадські побори й податки. Четверта віра - вірменська, переважно в містах Кам’янці та Львові. Вірмени - досить досвідчені купці, які доходять зі своїми товарами до Кафи, Константинополя, єгипетської Александра, Алькаїра й країн Індії. В одязі та церковній службі русини наслідують греків. У них є своє письмо й алфавіт на зразок грецького, дуже з ним подібний. Євреї користуються єврейським письмом і грамотою. Вірмени мають свій обряд і своє письмо.
...У руських церквах при богослужінні читають і співають... слов’янською мовою; у вірменських церквах - вірменською мовою; в іудейських синагогах моляться єврейською мовою. Християни ж римського обряду співають, моляться й читають латинською мовою».
М. Маховський. «Трактат про дві Сарматії». 1517 р.
Прочитайте текст джерела 5, дайте відповіді на запитання та виконайте завдання. 1. Що передбачав привілей короля Сигізмунда ІІ Августа 1572 р.? Дайте відповідь, завершивши речення: «За привілеєм короля Сигізмунда ІІ Августа 1572 р., українці Львова здобули право...» Чи став привілей 1572 р. реальністю в житті української громади міста? Свої міркування доведіть, навівши рядки з джерела 7. 2. Випишіть із тексту джерел опорні слова-історизми, за якими будете характеризувати повсякденне життя у Львові.
5. «...Хочемо та постановляємо, щоб українці нарівні з іншими міщанами та перед міщанами поляками римської віри вживали всіх прав, привілеїв, вільностей, прерогатив та імунітетів, наданих місту Львову з різних нагод і різними способами найяснішими нашими попередниками.
Священники їхні церкви грецького обряду, які тепер живуть і будуть у майбутньому, повинні бути вільними та звільнені від будь-яких податків. Усім згаданим українцям грецького обряду надається львівське міське право. Також на уряди бурмистрів, лавників та інші префектури у цьому місті можна та треба нашому теперішньому й майбутньому старості обирати та призначати [українців]; своїх синів [українці] можуть та мають право давати та посилати для навчання вільних мистецтв до початкових шкіл, гімназій та вищих шкіл, які існують як у нашому місті, так і будь-де в королівстві та в наших володіннях; вони можуть вивчати будь-які, без винятку, цехові ремесла та в них працювати, навчати товаришів та учнів будь-якого ремесла, засновувати цехи та ремісничі братства і, згідно із звичаєм, бути у них старшими і сеньйорами, а майстри будь-яких польських ремесел зобов’язані приймати та допускати українців до цього роду ремесла та цехів. Вільно також їм українцям будь-якого роду товарами, як би вони не називалися, продавати сукно та будь-які інші купецькі та крамарські товари; вільно їм у приватних будинках, так і на будь-яких публічних місцях завжди та в будь-яку пору виставляти на продаж вина, виготовляти мед, пиво та будь-які інші напої».
З привілею короля Сигізмунда ІІ Августа. 1572 р.
3. Історичні джерела про повсякденне життя українських селян
Прочитайте тексти джерел 6 і 7, дайте відповіді на запитання й виконайте завдання. 1. На яких особливостях становища українських селян наголошують автори джерел? Чи заслуговує на співчуття становище селян? З якими проблемами стикалися українські селяни, які мешкали на межі зі Степом? 2. Чи можна на основі цих свідчень достовірно відтворити картину тогочасного повсякденного життя селян? Як ви гадаєте, чому документів про життя селян не було багато? 3. Проаналізуйте одне із джерел відповідно до правил роботи з історичними джерелами (с. 5).
6. «У селянських хатах руських місцевостей нема димарів, а лише піч, у якій чи перед якою на вогнищі все готують. По два боки в стінах хати є кілька отворів - вікна, які, залежно від вітру, відкривають чи зачиняють, щоб ними дим виходив надвір...»
«Димарі з жовтої глини, приміщені між дерев’яними ґратами, стирчать на даху, як грубі вежі, а хто більш дбайливий, обтикає їх назверх соломою або дошками, щоб вберегтися від дощу...
Діти бігають або цілком голі, або тільки в сорочці, аж доки доростуть, що можуть працювати в полі. Тоді дають їм як ціле убрання й пару чобіт. А до того часу скачуть при печі, що є немов замком свободи, й дуже зручно видряпуються на неї й з неї, навіть зовсім малі, що не вміють ще вільно ходити по рівній землі».
Зі щоденника німецького мандрівника У. фон Вердума.
Початок 70-х років XVII ст.
7. «Селяни тут надзвичайно бідні, бо мусять тричі на тиждень відбувати панщину своїми кіньми й працею власних рук. Крім того, залежно від розмірів наділу повинні давати відповідну кількість зерна, безліч каплунів, курей, гусей і качок перед Великоднем, Зеленими Святами (Трійцею) і на Різдво. До того ж мають возити своєму панові даром дрова та відбувати багато інших робіт, яких не мали б робити. Ще вимагають від них грошових податків, крім того, десятину з баранів, поросят, меду, усіляких плодів, - а що три роки - й третього волика. Одне слово, селяни змушені віддавати своїм панам усе, що тим лише заманеться вимагати. ...Пани мають безмежну владу не тільки над селянським майном, а й над їхнім життям; такою великою є необмежена свобода польської шляхти (яка живе наче в раю, а селяни наче в чистилищі), що коли селяни потрапляють у ярмо до такого пана, то опиняються в гіршому становищі, ніж каторжанин на галері. Таке рабство є причиною того, що багато селян тікає...»
Г. Л. де Боплан. «Опис України». 1660 р.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Які факти з повсякденного життя різних верств українського суспільства наприкінці XVI - у першій половині XVII ст. вразили вас найбільше? Чим саме?
2. Виконайте проєкт: «Один день із життя людини ранньомодерної доби». Розділіться на групи, кожна з яких представлятиме якусь верству українського суспільства (князі, пани, дрібна шляхта, містяни, селяни). Спираючись на здобуті під час попередніх уроків знання і проаналізувавши джерела цього параграфа, зніміть відеоролик (на 1 хвилину). Зміст ролика - один день із життя представника / представниці «вашої» верстви. Свої проєкти представте у класі для обговорення. У відео мають бути відображені особливості повсякдення жінок і чоловіків.
Коментарі (0)