1. Початок збройної боротьби проти Речі Посполитої

Щоб приборкати запорожців, польський уряд направив військо під орудою Миколая Потоцького. Натомість Богдан Хмельницький вирішив зустріти противника за межами Січі. 5-6 травня 1648 року козаки отримали першу перемогу в битві біля степової річки Жовті Води, розгромивши передовий загін карального війська.

Поразка польських вояків змусила їх відступати до Корсуня, куди мала надійти підмога — 6-тисячний загін на чолі з Яремою Вишневецьким. Однак, увійшовши в місто, поляки виявили, що повстанці і кримськотатарська кіннота перебувають недалеко від Корсуня. Щоб місто не дісталося Богдану Хмельницькому, вони пограбували і спалили його. З чисельнішими козацько-кримськотатарськими силами, Богдан Хмельницький переслідував поляків і переміг їх 16 травня 1648 року неподалік Корсуня. Обидва командувачі — коронний гетьман Миколай Потоцький, польний гетьман Мартин Калиновський — і частина польських вояків потрапили в полон. 20-тисячне коронне військо перестало існувати. Ще більше ускладнило ситуацію поляків те, що напередодні поразки під Корсунем помер король Володислав IV Ваза. Вибори ж наступного правителя призвели до суперечок між претендентами на королівський трон і могли тривати довго.

Перемоги під Жовтими Водами і Корсунем спричинили розгортання боротьби на всій території України. До кінця літа 1648 року Лівобережна і більшість земель Правобережної України опинилися під контролем повстанців. Уже перші битви дарували Богдану Хмельницькому побратимів — талановитих воєначальників Максима Кривоноса, Данила Нечая, Івана Богуна. Тим часом гетьман озброював військо і налагоджував управління звільненими територіями за козацьким звичаєм і правом. Тоді ж королівський уряд збирав посполите рушення (загальний військовий збір шляхти).

Сучасники оцінювали становище Речі Посполитої як катастрофічне: «Оскільки жодна сила вже не стояла на перешкоді, кримські татари і козаки вдерлись аж під Білу Церкву... могли загрожувати навіть Кракову і Варшаві, не зустрічаючи опору. Бо такий страх запанував, що всі думали більше про втечу, ніж про оборону».

• 1. Де й коли козаки отримали першу перемогу над коронним військом?
• 2. Які наслідки мала битва під Корсунем для польського війська?
• 3. Назвіть бойових побратимів Богдана Хмельницького.

Картина Миколи Самокиша «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким». 1934 рік

1. Поцікавтесь у вчителя, що таке батальний жанр. Чи можна стверджувати, що картина написана в батальному жанрі?

2. Дослідіть за допомогою інтернет-ресурсів причини й особливості протистояння між героями картини.

2. Пилявецька битва. Похід козацького війська в Галичину

Після безрезультатних переговорів між протиборчими сторонами, восени 1648 року відновилися воєнні дії. 11-13 вересня відбулася битва біля села Пилявці поблизу Старокостянтинова (нині село Пилява Хмельницької області). Козацько-кримськотатарському війську протистояла 80-тисячна польська армія. Її командувачів гетьман жартома назвав «периною», «латиною» та «дитиною». Річ у тім, що один із них полюбляв розкіш, інший мав хорошу освіту, але був недосвідченим у військовій справі, а третій — зовсім юний. У триденному бою коронне військо зазнало поразки, залишивши повстанням свої гармати та безліч іншого майна.

Одразу після Пилявецької битви Богдан Хмельницький розпочав похід на Галичину. Наприкінці вересня в облогу взяли Львів, а через місяць — Замости. Щоправда, обидва міста не вдалося захопити, через різні обставини. До прикладу, кілька спроб заволодіти Замостям були для козаків невдалими. Натомість перемовини із владою міст завершилися сплатою містянами викупу і зняттям облоги. Перебуваючи під Замостям, Богдан Хмельницький погодився на переговори з представниками новообраного польського короля Яна II Казимира. До цього гетьмана спонукало зменшення боєздатного війська і озброєння. Давалася взнаки також психологічна і фізична втома. Почалася епідемія чуми, а з осіннім бездоріжжям відчувалася нестача харчів, посилена ворожістю місцевого польського населення. Водночас звістка про наміри повстанців йти на міста Краків і Варшаву та дипломатичні зусилля Богдана Хмельницького з формування антипольської коаліції змусили польську владу почати переговори. Вони завершилися укладенням перемир’я. Король пообіцяв виконати вимоги повстанців, насамперед, повернути козацькі привілеї, забезпечити вільний прохід козаків до Чорного моря, амністувати всіх учасників повстання. Фактично на цей час гетьман став реальним володарем майже всієї України.

23 грудня 1648 року Богдан Хмельницький тріумфально в’їхав до Києва, який зустрів його дзвонами в церквах, тисячними натовпами люду. Студенти Києво-Могилянського колегіуму в своїх віршах-панегіриках вітали його, як Мойсея, спасителя народу, «добрим знаком названого Богданом — від Бога даним». Київський митрополит Сільвестр Косів та Єрусалимський патріарх Паїсій благословили гетьмана на переможне завершення війни.

• 1. Коли відбулася битва під Пилявцями? Які її наслідки?
• 2. Чим завершилася облога Львова та Замостя?
• 3. Хто зустрічав гетьмана під час його тріумфального в’їзду в Київ 23 грудня 1648 року?

3. Воєнні дії 1649 року. Зборівський договір

Попри укладене перемир’я, в 1649 році воєнні дії поновили. Коронна армія, порушивши перемир’я, почала наступ. Гетьман оголосив загальну мобілізацію. В травні 1649 року козацько-кримськотатарському війську вдалося оточити основні сили поляків біля міста Збараж. А коли сам король Ян II Казимир на чолі посполитого рушення спробував їх розблокувати, то й він зазнав поразки неподалік міста Зборова і змушений був просити миру.

У розпал Збаразько-Зборівської кампанії з півночі на Київ рушили військо великого гетьмана литовського князя Януша Радзивілла. Зупинив його просування неподалік міста Лоїв 10-тисячний козацький корпус київського полковника Михайла-Станіслава Кричевського. Кровопролитна Лоївська битва 21 липня 1649 року не визначила переможця: литовське військо було зупинене, але й козаки зазнали надто великих втрат, а сам тяжко поранений полковник потрапив у полон, де загинув смертю героя.

Початок Національно-визвольної війни

Попрацюйте з картою.

• 1. У якому місті було укладено військово-політичний союз із Кримським ханством?
• 2. Де Богдана Хмельницького проголосили гетьманом?
• 3. Назвіть головні битви 1648-1649 років.
• 4. Віднайдіть межі Війська Запорозького згідно Зборівського договору.

За результатами воєнних дій 8 серпня 1649 року був укладений Зборівський договір між Річчю Посполитою і Військом Запорозьким. Згідно з його умовами, під владу гетьмана переходили території колишніх Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств. Після цього Богдан Хмельницький вивів військо з території Речі Посполитої, згідно кордонів, встановлених угодою. Військо розпустили по своїх домівках. Гетьман зі штабом і частиною вояків рушили до Києва, згодом — до Чигирина, де Богдан Хмельницький отримав звістку про ратифікацію Зборівського договору польським сеймом.

• 1. Хто й коли порушив умови перемир’я, укладеного в 1648 році?
• 2. Коли відбулася Лоївська битва? Які її наслідки?
• 3. Підписанням якого договору завершилася Збаразько-Зборівська кампанія?

Детальніше про...