§ 22. ВІД ЗБОРІВСЬКОГО ДОГОВОРУ ДО КАМ'ЯНЕЦЬКОЇ УГОДИ

1. ЯКІ ПОДІЇ ВІЙНИ ВІДБУЛИСЯ у 1650—1651 рр.

Визначте основні події названих років. Чим завершився цей етап війни для козацької держави? Чому обидві сторони були незадоволені його підсумками?

Річ Посполита намагалася укласти військовий союз із молдовським господарем Василем Лупу лом. Тому восени 1650 р. Хмельницький здійснив успішний похід у Молдову, внаслідок чого встановився військово-політичний союз двох держав. За традиціями того часу його хотіли скріпити шлюбом сина Богдана Хмельницького Тимоша та доньки молдовського господаря — Розанди. Під тиском Туреччини союз із Богданом Хмельницьким знову уклав і кримський хан.

Тиміш Хмельницький

Обидві сторони активно готувалися до нової війни. Напередодні боїв чисельність коронних і козацьких сил була майже однаковою. Зіткнення військ відбулося поблизу міста Берестечка (нині райцентр на Волині). Коронне військо переправилося через р. Стир і отаборилося на її правому березі. Хмельницький, дочекавшись підходу татар під проводом хана Іслам-Гірея III, став навпроти, маючи 100 тисяч вояків та 120 гармат.

Битва почалася 28 червня 1651 р. сутичками татарських загонів із підрозділами королівських сил. Протягом дня українсько-татарське військо атакувало противника, але завдати йому значних втрат удалося лише наступного дня з підходом підкріплення.

Уранці 30 червня козацьке військо разом із татарами продовжувало атакувати. Польська артилерія зосередила вогонь на татарах, змусивши їх відступити.

Під час наступного обстрілу отримали поранення сам кримський хан і його воєначальники. Налякані татари вдалися до втечі. Хмельницький із кількома старшинами кинувся навперейми, аби завернути їх. Але хан, відступаючи, силоміць вивів із собою гетьмана, позбавивши козаків єдиного командування. Ініціатива в битві перейшла до коронного війська. Аби залякати козаків, король наказав убити всіх полонених, більшість із яких були пораненими.

Зазнавши невдачі, козацьке військо відступило до невеличкої річки, притоки Стиру, де болотом і хащами можна було прикрити власний тил. Козаки укріпили земляними валами свій табір, перетворивши його на своєрідну фортецю. Вони успішно відбивали штурми і здійснювали сміливі вилазки. Вимогу короля капітулювати було відхилено.

Урешті-решт вирішили під прикриттям ночі вирватися з оточення. Командування козаками взяв на себе полковник Іван Богун. Було зведено переправу, вимощену возами, наметами, кожухами та ін. Богун спершу вивів козацьку кінноту, аби нею прикрити прорив. Проте, коли селянська частина війська довідалася про початок операції, тих, хто залишилися в облозі, охопила паніка. Вони вирішили, що їх залишають у таборі відволікати противника. Люди кинулися до переправи, топлячи один одного.

Про що свідчить документ? Чи можемо ми довіряти йому? Чому?

Епізод із битви під Берестечком. Зі щоденника польського шляхтича Станіслава Освенціма

Одна ватага козацька... зробивши засіку на острівці, ставила опір так відважно, що їм обіцяли життя, коли піддадуться. Але не схотіли і так почали відбиватися від наших, що піхота мусила на них гуртом наступати. І хоча прорвала їх укріплення і витіснила з острова з великими власними втратами, вони відступили на болота, не піддаючись, так що кожного доводилось добивати.

Спираючись на текст, документ та ілюстрації, відтворіть події битви під Берестечком.

Етапи битви під Берестечком:

перший охоплює бої 28—29 червня, другий — 30 червня, третій — 1—10 липня.

1 — М. Івасюк. Богун під Берестечком;

2 — А. Серебряков. Битва під Берестечком;

3 — В. Полтавець. Битва під Берестечком

Останнього дня битви (10 липня 1651 р.) у боях загинуло до 8 тисяч козаків і селян. Коронне військо захопило табір, а разом з ним — 18 гармат, 7 бочок пороху, 20 козацьких корогв, гетьманську булаву й печатку, документи канцелярії Б. Хмельницького. Богуну вдалося вивести лише 20 тисяч кінноти і врятувати частину артилерії.

Поразка під Берестечком стала тяжким ударом для національно-визвольного руху. Проте і коронне військо, просуваючись углиб української території, опинилося в скрутному становищі. Воно стикалося з постійними партизанськими діями місцевого населення, йому бракувало харчів, а невдовзі сталася епідемія і розпочалося масове дезертирство.

Це змусило польського короля піти на переговори й укласти 18 вересня 1651 р. новий Білоцерківський договір.

У цілому Білоцерківський договір спричинив посилення соціальної напруги в Україні, антигетьманські виступи і масове переселення козаків у північно-східні та східні українські землі, які перебували в межах Московії.

У чому відмінність нового договору від Зборівського?

Умови Білоцерківського договору:

територія автономії обмежувалася лише Київським воєводством;

козацьке військо скорочувалось із 40 до 20 тисяч осіб. Усі нереєстрові козаки зобов’язувалися повернутися до попереднього соціального стану;

шляхті надавався дозвіл повернутися до своїх маєтків, навіть до тих, що розміщувалися на козацьких територіях;

гетьман підпорядковувався польському королю та позбавлявся права закордонних відносин.

2. ЧИМ ЗАВЕРШИЛАСЯ БИТВА ПІД БАТОГОМ

Які наслідки мала перемога під Батогом? Коли і з якою метою було здійснено молдовські походи?

Мирний перепочинок тривав недовго, у квітні 1652 р. Хмельницький універсалом оповістив козацьку старшину про підготовку до нових боїв. Вони розпочалися походом козацько-татарських загонів у Молдову. Річ Посполита відрядила на їх перехоплення військо, очолюване Мартином Калиновським. Це військо стало табором між горою Батіг над р. Бугом і містечком Ладижином (нині райцентр Вінницької обл.), очікуючи підкріплення. Воно почувалося в безпеці, не розраховуючи на швидкий напад козаків, і тому не укріпило свої позиції.

У травні 1652 р., поки основне військо Богдана Хмельницького рухалося до Умані, поповнюючись місцевим козацтвом, гетьман відправив свого сина Тимоша зав'язати бої з коронним військом. Раптова поява козацької і татарської кінноти стала несподіванкою для Мартина Калиновського. Тимошу вдалося заманити частину королівської кінноти в засідку й розгромити її.

Згодом, підійшовши з основними силами, Б. Хмельницький атакував ворожий табір. Козаки вогнем знищили залишки укріплень поляків і зламали їхній опір. Разом із Мартином Калиновським полягло багато магнатів і шляхтичів. Загинула майже вся піхота, було знищено половину гусарів Речі Посполитої. Такого розгрому коронне військо ще не знало. Сучасники порівнювали цю перемогу Богдана Хмельницького з успіхом карфагенського полководця Ганнібала над римлянами в битві під Каннами. Битва під Батогом перекреслила Білоцерківський договір і заохотила українців до подальшої боротьби за незалежність Козацької держави.

Розкажіть про битву під Батогом, спираючись на схему та картину А. Серебрякова. Визначте значення битви.

Cxeматична карта «Битва під Батогом» 1—2 червня 1652 р.

А. Серебряков. Битва під Батогом

Богдан Хмельницький разом із татарами почав готувати другий воєнний похід на Молдову. У травні-червні 1652 р. просування української армії змусило молдовського господаря Василя Лупула виконати свої попередні зобов’язання щодо одруження гетьманича Тимоша з княжною Розандою.

Зміцнення позицій Богдана Хмельницького у Придунайському регіоні стривожило правителів Трансільванії і Валахії. Вони розпочали боротьбу за відсунення Лупула від влади. Підтримка його Тимошем разом із козацьким військом спричинила формування антиукраїнського союзу у складі Валахії, Трансільванії та Речі Посполитої. Наприкінці літа 1653 р. під час чергового походу козацького війська на допомогу Василю Лупулу Тимоша Хмельницького було смертельно поранено.

Покажіть на карті 3 молдовські походи козаків 1652—1653 рр. Опишіть перебіг подій та підсумки походів.

3. ЧОМУ І ЯК БУЛО УКЛАДЕНО КАМ’ЯНЕЦЬКУ УГОДУ

Яким було становище козацької держави після облоги Жванця та Кам'янецької угоди?

1653 р. Річ Посполита знов почала збирати військо для продовження боротьби з козацтвом. Спроби Богдана Хмельницького розпочати переговори з королем щодо врегулювання відносин були демонстративно відкинуті.

Коронне військо, численністю 40 тисяч, розташувалося під містечком Жванець над р. Дністер (навпроти Хотина). Приблизно стільки ж вояків було і в Богдана, який разом із татарами у жовтні 1653 р. заблокував королівське військо. Почалася тривала облога, за якої обидві сторони під холодними осінніми дощами виснажувалися хворобами, нестачею харчів та фуражу.

Чому, на думку історика, Хмельницький відмовився від битви?

Історик Ярослав Дзира про Жванецьку облогу

До початку грудня від голоду і хвороб померло щонайменше 10 тисяч жовнірів, а з 20 тисяч німецьких рейтарів (найманці кіннотники) живими залишилося ледве 5 тисяч. Б. Хмельницький був упевнений, що за таких обставин король буде змушений капітулювати. Тому він відмовився від генеральної битви, покладаючись на облогу.

Насправді, сил для вирішальної битви не вистачало у жодної зі сторін. І тоді кримський хан, не зацікавлений у зміцненні ані козацької держави, ані Речі Посполитої, розпочав таємні переговори з обложеними. Він уклав із королем сепаратне (окреме) перемир’я і згорнув воєнні дії.

У цьому усному договорі, що називався Кам’янецька угода, обидві сторони домовилися про одержання татарами від поляків викупу. Політичне й правове становище козаків чітко не визначалося. Шляхта поверталася до своїх маєтків. На території України могли розміщуватися польські військові підрозділи.

Оскільки Б. Хмельницький не брав участі в обговоренні угоди, він заявив, що цей договір його ні до чого не зобов’язує. Однак після того, як татарські загони залишили табір під Жванцем, козакам довелося зняти облогу королівського війська, бо утримувати її самотужки стало неможливо. Від того часу козацька держава, втративши надію на врегулювання відносин з Річчю Посполитою, розпочала налагоджувати відносини з Московією.

Перевірте засвоєне на уроці

1. Назвіть дати та опишіть основні битви Національно-визвольної війни 1651—1653 рр.

2. Покажіть на карті 3 основні напрямки походів і битви Національно-визвольної війни у 1651—1653 рр.

3. Розкажіть про молдовські походи Богдана Хмельницького.

4. Схарактеризуйте зміст Білоцерківського договору та Кам’янецької угоди.

5. Чому битву під Батогом (1652 р.) порівнюють із перемогою Ганнібала під Каннами (216 р. до н. е.)?

6. Чому у 1653 р. ускладнилось внутрішньо- та зовнішньополітичне становище козацької держави?

7. Чому склалась антиукраїнська коаліція? Що ставили за мету її учасники?

8. Як ви оцінюєте діяльність Б. Хмельницького на цьому етапі війни?

Домашнє завдання

1. Яку роль відігравали у Національно-визвольній війні сподвижники Богдана Хмельницького? Розкрийте цю роль на конкретних прикладах.

2. Розгляньте наведену схему та доберіть факти, які ілюструють її положення.

Становище української держави наприкінці 1653 р.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно