1. Обрання гетьманом Івана Виговського

25 жовтня 1657 року генеральна рада в Корсуні обрала гетьманом колишнього генерального писаря Івана Виговського, знаного політика і дипломата. Його прихід до влади припав на час ускладнення становища Війська Запорозького. Насамперед, гетьману вдалося досягнути значних успіхів у зовнішньополітичному напрямку. 1657 року Іван Виговський уклав рівноправний договір зі Швецією, відновив відносини з Османською імперією, Трансильванією та Кримським ханством, домовився про перемир’я з Річчю Посполитою. Гетьман прагнув проводити різносторонню зовнішню політику, яка б відповідала насамперед інтересам козацької держави.

Тим часом цар Олексій Михайлович намагався посилити вплив на Гетьманщину. Московські посли неодноразово передавали Івану Виговському грамоти від царя, в яких він вимагав розірвати договір зі Швецією, якщо та не піде на мир з Московським царством; вивести козацькі війська із Білорусі; розташувати московські військові залоги на чолі з воєводами в Чернігові, Ніжині, Переяславі, щоб контролювати дії гетьмана та козацької старшини і збирати податки в тих містах.

Іван Виговський був проти такого обмеження прав Війська Запорозького, але, не бажаючи порушувати союзу з Московським царством, пішов на окремі поступки. Зокрема, дозволив розмістити московські військові залоги в Чернігові, Переяславі та Ніжині. Це призвело до втручання воєвод у справи місцевого управління та судочинства.

• 1. Кого обрали гетьманом на Корсунській раді 1657 року?
• 2. Які вимоги ставив московський цар перед Іваном Виговським?
• 3. На які поступки Московському царству погодився гетьман Іван Виговський?

2. Внутрішня політика Івана Виговського

Населення Гетьманщини було неоднорідним за своїми майновими статками і соціальним становищем. Але талант Богдана Хмельницького та його авторитет утримували в суспільстві рівновагу. Іван Виговський намагався створити керівну верству Гетьманщини з освічених, достатньо заможних людей, які б дбали про державу. Відтак у внутрішній політиці більше уваги приділяв інтересам старшини, покозаченої шляхти та православного духовенства, і замало — усім іншим. Не вдалося також гетьману налагодити дієву співпрацю із козаками Запорозької Січі.

Нехтування інтересами селян та козацької сіроми (бідноти) призвело до бунтів проти гетьмана. Навесні 1658 року розпочалося антиурядове повстання, яке очолили полтавський полковник Мартин Пушкар і запорозький отаман Яків Барабаш за підтримки московського царя Олексія Михайловича. Іван Виговський спробував переконати повсталих не чинити братовбивства, але його не почули. У травні 1658 року поблизу Полтави війська гетьмана при допомозі кримських татар розбили військо повстанців.

Хоч перемога була на боці гетьмана, але стабільності й миру це не принесло. В ході битви загинуло багато українців, що ще більше посилило незадоволення Іваном Виговським серед Війська Запорозького. Окрім того, майже відверта підтримка повстанців московським царем спонукала Івана Виговського до зміни зовнішньої політики. Він вирішив розірвати стосунки з Московським царством і повернутися до союзу з Річчю Посполитою.

• 1. На кого у внутрішній політиці орієнтувався Іван Виговський?
• 2. Хто очолив антигетьманське повстання в 1658 році?
• 3. Що спонукало Івана Виговського укласти союз із Річчю Посполитою?

3. Гадяцький договір

6 вересня 1658 року, після складних перемовин із поляками, Іван Виговський уклав Гадяцький договір із Річчю Посполитою. Згідно нього, Річ Посполита відтоді мала складатися з трьох рівноправних частин: Польщі, Литви та України під назвою Велике князівство Руське.

Підписання Гадяцького договору призвело до московсько-української війни 1658-1659 років. Головна битва відбулася 28 червня 1659 року в районі села Соснівка поблизу міста Конотопа (нині Сумська область). У Конотопській битві війська гетьмана Івана Виговського та кримського хана Мехмед-Гірея IV завдали нищівної поразки московському війську, яким командував князь Олексій Трубецький. Через це цар наказав своїм послам на переговорах іти на будь-які поступки Війську Запорозькому заради миру.

Але в Гетьманщині надто багато людей боялися, що Іван Виговський відновить владу шляхти та «старі» порядки. Тому відразу після Конотопської битви проти гетьмана піднімається потужне повстання на чолі з авторитетними козацькими полковниками, яке змусило Івана Виговського зректися булави. Так відсутність єдності між українцями призвела до поступового настання періоду Руїни — часу розколу Гетьманщини, коли різні претенденти на гетьманську булаву боролися між собою, спираючись на своїх прихильників та іноземні війська. У підсумку — зруйновані міста і села, ослаблена, зневажена й поділена сусідами Україна.

• 1. В якому році було підписано Гадяцький договір?
• 2. Де і коли відбулася головна битва московсько-української війни?
• 3. Що в українській історії називають періодом Руїни?

Іван Виговський

(1608-1664)

Ім’я (повне). Іван Остапович Виговський.