1. Гетьманування Юрія Хмельницького

Після відмови Івана Виговського від булави, 28 вересня 1659 року новим гетьманом обрали Юрія Хмельницького. Того ж року він уклав Переяславські статті з Московським царством. Згідно тієї угоди, Гетьманщина перетворювалася на автономну частину Московської держави. Козаки не могли самостійно переобирати гетьмана та старшину, розпочинати чи закінчувати війну, вести міжнародні перемовини. В українських містах — Києві, Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві та Умані — мали розміщуватися царські залоги з воєводами, які б утримувалися коштом місцевої людності.

1660 року Юрій Хмельницький разом із московським військом Василя Шереметьева, яке йшло окремою групою, здійснив похід на західноукраїнські землі. Ця операція увійшла в історію під назвою Чуднівська кампанія, бо союзні війська просунулися не далі Чуднова (нині місто в Житомирській області). Під Чудновим в оточення потрапив Василь Шереметьев, а війська гетьмана зазнали поразки поблизу Слободищ, тож він був змушений підписати Слободищенську угоду з Річчю Посполитою, яка в головних рисах повторювала Гадяцький договір, але вже без згадки про Велике князівство Руське. Відтак Гетьманщина перетворювалась на автономну частину Речі Посполитої. Шляхта отримала право повертатись у свої старі маєтки.

Через Слободищенську угоду значна частина лівобережного козацтва відмовилася визнавати владу гетьмана й обрала наказним гетьманом Якима Сомка (1660-1663 роки). У відповідь Юрій Хмельницький організував кілька походів на Лівобережжя, але в усіх зазнав невдачі і, зрештою, на початку 1663 року на раді в Чигирині зрікся булави і під іменем Гедеон постригся в ченці.

• 1. Хто став гетьманом у 1659 році? З якою державою він підписав угоду?
• 2. Як називалася військова операція Юрія Хмельницького на Правобережжі?
• 3. До чого призвело підписання Слободищенської угоди?

2. Розкол Гетьманщини. Правобережний гетьман Павло Тетеря

У 1663 році Військо Запорозьке розкололося на дві частини: Правобережну і Лівобережну Гетьманщину. Правобережні козаки більше схилялися до союзу з Річчю Посполитою, а лівобережні — із Московською державою. Першим правобережним гетьманом став військовий і дипломат Павло Тетеря (1663-1665 роки), котрий прагнув об’єднати Гетьманщину.

Спочатку він намагався проводити політику лавірування у відносинах з оточуючими державами, однак згодом почав орієнтуватися на Річ Посполиту і діяв відповідно до Слободищенського трактату 1660 року. В 1663-1664 роках козаки під орудою Павла Тетері разом із польськими військами та кримськими татарами здійснили похід на Лівобережжя з метою відновлення цілісності Гетьманщини. Однак похід був невдалий, оскільки королівські і ханські загони руйнували та грабували українські міста і села.

Посилювала незадоволення гетьманом і його внутрішня політика. Окрім того, що при ньому шляхта взялася відновлювати свої старі порядки в козацьких землях, поляки стратили відомих старшин — Івана Богуна та Івана Виговського. Такі дії викликали незадоволення козаків. На Правобережжі точилися братовбивчі бої. Як наслідок, Павло Тетеря зрікся гетьманської булави і в 1665 році виїхав до Речі Посполитої.

• 1. В якому році відбувся розкол Війська Запорозького?
• 2. Чим закінчився похід козаків, поляків і кримських татар на Лівобережжя?
• 3. Що змусило Павла Тетерю втекти до Речі Посполитої?

Павло Тетеря

(1620 (1622) - 1671)

Ім’я (повне). Павло Іванович Тетеря-Моржковський.