1. Слобожанщина

На схід від Гетьманщини розкинулися ліси й степи, багаті на звірину та рибу, але не заселені людьми. З XVI століття ця земля формально належала Московському царству, але фактично була неконтрольованою. Кримські хани, користуючись вододілом між басейнами Дніпра та Дону, здійснювали через ті території набіги вглиб Московського царства.

З XVII століття на ці землі переселялися українці, які прагнули волі й більш спокійного життя, аніж в охопленій війнами Гетьманщині. Московський уряд заохочував таке переселення. Українцям дозволяли користуватися правом займанщини (обирати для володіння будь-які вільні землі) і жити там за козацьким звичаєм: створювати полки і сотні, користуватися власним судочинством, не сплачувати податки. Поселенці мали визнати зверхність московського царя і захищати край від набігів з півдня. Оскільки вільні поселення називали слободами, то і новий край, опанований українцями, став називатися Слобожанщиною.

Всього у Слобідській Україні сформувалося 5 козацьких полків: Харківський, Сумський, Охтирський, Ізюмський та Острогозький. Полки були водночас адміністративно-територіальними і військовими одиницями. Полковників обирали довічно, але їх ще мав затвердити московський цар, і вони підпорядковувалися бєлгородському воєводі. Поселяни Слобідської України могли вільно переходити з одного суспільного стану в інший: селянський, козацький, духовний чи містянський.

• 1. Кому формально належали незаселені землі на схід від Гетьманщини?
• 2. На яких умовах українці заселяли землі майбутньої Слобожанщини?
• 3. Назвіть полки, сформовані на Слобожанщині. Кому вони підпорядковувалися?

Слобідська Україна та Запорожжя

Попрацюйте з картою.

• 1. Відшукайте центри слобідських полків, а також місто Бєлгород.

2. Запорозька Січ у другій половині XVII століття

З Микитинської Січі розпочав свою боротьбу Богдан Хмельницький. Запорожці поруч з реєстровцями складали основу його війська. Проте після укладання Зборівського та, особливо, Білоцерківського договору відносини між гетьманом і запорожцями стали напруженими, оскільки більшість низових козаків опинилася поза реєстром. Це навіть привело до зміни місця розташування Запорозької Січі — її перенесли ближче до Дніпровських плавнів у гирло річки Чортомлик. Так 1652 року припинила своє існування Микитинська Січ, натомість постала Січ Чортомлицька.

Соціальний склад Чортомлицької Січі дещо змінився порівняно з попередніми роками. Представники «старовинного» козацтва, а також покозачена шляхта знаходили собі заняття переважно в городових козацьких полках. На Січі ж побільшало тих, хто не бажав коритися суворій дисципліні гетьманів. Сюди стікалася козацька голота, а також ті, хто зазнав кривд від козацької старшини. У результаті Запорозька Січ стала автономною і найбільш радикальною та непередбачуваною частиною Війська Запорозького.

Хоча за умовами Андрусівського договору 1667 року Чортомлицьку Січ підпорядкували Московському царству й Речі Посполитій, а, згідно з Вічним миром 1686 року, вона опинилася під контролем Московського царства, проте запорожці вели свою власну політику, яку не узгоджували ні з гетьманами, ні з країнами, які їх ніби контролюють. На жаль, низове козацтво не завжди розуміло складну зовнішньополітичну діяльність гетьманів, тому часто діяло всупереч інтересам козацької держави.

• 1. Коли і чому була створена Чортомлицька Січ?
• 2. Яким був соціальний склад Чортомлицької Січі?
• 3. Кому підпорядковувалася Січ за умовами Андрусівського перемир’я та Вічного миру?

3. Господарство Запорожжя. Кошовий отаман Іван Сірко

Основу економічного добробуту Січі складали промисли (полювання, рибальство, бортництво). Поступово набувало поширення скотарство. Особливо прибутковим заняттям стало конярство. Продавали козаки мед, хутро, шкіру, рибу, віск, худобу, а купували хліб, тканини, порох, сировину для ремесла. Торговими партнерами запорожців були Гетьманщина, Правобережжя, Річ Посполита, Кримське ханство, Османська імперія. Значні прибутки Запорожжя отримувало, збираючи торгові мита, мостове на перевозах на Дніпрі та Бозі (Південному Бузі).

Та, попри все, саме військові походи залишалися головним заняттям козаків Чортомлицької Січі. У походах вони здобували військові трофеї, зброю та отримували грошову винагороду від іноземних монархів, якщо перебували у них на службі. І коли в городовій Україні зросла роль старшинської ради, то Чортомлицька Січ залишалась осередком демократичних традицій, де всі справи вирішували на загальній військовій раді.

Найвідомішим і найавторитетнішим кошовим отаманом Чортомлицької Січі був Іван Сірко. Він володів особливим військовим талантом і хоробрістю. Кошовим отаманом обирався 15 разів, провів близько 55 битв і лише кілька програв. Головним завданням Іван Сірко вважав боротьбу проти Кримського ханства та Османської імперії.

• 1. Що складало основу економічного добробуту Січі?
• 2. Назвіть головне заняття січовиків.
• 3. Чим відомий Іван Сірко?

Іван Сірко

(бл. 1618-1680)

Реконструкція зовнішності Івана Сірка, Галина Лебединська