Правобережна Україна. Землі Західної України у 20-90-х роках XVIII ст.
- 25-10-2022, 21:54
- 581
8 Клас , Історія України 8 клас Щупак 2021
§ 45. Правобережна Україна. Землі Західної України у 20-90-х роках XVIII ст.
Пригадайте, які наслідки для Правобережної України мали події часів Руїни. Які заходи вживав польський уряд для налагодження мирного життя в регіоні? Коли і за яких обставин у регіоні було ліквідоване козацтво?
1. РОЗВИТОК ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ. ПОЯВА ГАЙДАМАКІВ
Наприкінці XVII ст. Річ Посполита повернула собі території Правобережної України. На цих землях польська влада почала відновлювати шляхетське землеволодіння і систему панщини.
У межах своїх володінь магнати створювали слободи — самоврядні поселення, населення яких на певний період часу звільнялося від податків. Але після закінчення цього пільгового терміну знову вводилася панщина і зростав визиск із селянства.
Через посилення економічного і соціального гніту частішали випадки втечі селян з панських маєтків.
Крім цього, значно посилився наступ католицької церкви на православ’я. Майже всі території Правобережжя приєдналися до унії та прийняли греко-католицьку віру, а православні парафії перетворювали на уніатські. Таким чином, до соціальних утисків додавався релігійний тиск.
Більшість міст, які не мали магдебурзького права, залежали від магнатів і потерпали від їхнього свавілля. Тому на початку XVIII ст. міста перебували у стані занепаду.
Погіршення становища населення призвело до розгортання стихійної боротьби з поляками. Оскільки козацтво на Правобережжі було ліквідоване, деякий час повстанці не мали єдиного керівництва. Їх, щоправда, називали збірною назвою — гайдамаки.
Свідчать документи
З козацького документа «Маніфест про білоцерківські громади»
...через панщину велику милості не було. Вже і козак хоч найслухняніший, то нижчий у них (польської шляхти), бо же всім ярмо на шиї козацькі мали тією осінню остаточно бути.
З листа наказного гетьмана Самуся
За весь народ православний Український, щоб від того часу ляхи з отчизн наших українських відійшли і вже більше на Україні не розпоряджалися...
Які основні причини невдоволення серед населення можна побачити в цих джерелах? Про які цілі гайдамацьких лідерів свідчать документи?
Варто запам’ятати!
Гайдамаки (від тюрк. «гайде» — гнати, нападати, свавілля чинити) — учасники соціальних повстань XVIII ст., спрямованих проти релігійних і соціальних утисків українського населення Правобережжя, а також здобичники, які займалися грабунками.
Думки істориків
Польський історик Тадеуш Корзон
У душі руського люду... нагромаджувалося почуття щораз більшої ненависти до «ляхів», головно в Україні, де зберігалися спомини про Хмельницького, обичаї та дух козаччини. Підсичували цю нехіть: терпкість повсякденних відносин, несправедливість судів... Гайдамацтво, або попросту розбої, вибрики свободи створювали дійсний хаос під кожним оглядом. Самі пани не мешкають в Україні із-за щоденного страху. Живеться тут як на вулкані в безупинній тривозі.
- 1. Як історик пояснює появу гайдамацтва на Правобережжі?
- 2. Яке ставлення до гайдамаків висловлює автор?
- 3. Чому, на думку автора, панам жилося «як на вулкані»?
- 4. Який зв’язок проводить історик між гайдамаччиною і часами Б. Хмельницького?
2. ГАЙДАМАЦЬКИЙ РУХ. КОЛІЇВЩИНА
Перша згадка про гайдамаків зустрічається у польських історичних документах і датується 1717 р.
До загонів гайдамаків вступали українські селяни, найбідніші козаки, яких називали «сіромою» або «голотою», наймити і міщани. Як правило, керівниками гайдамацьких виступів були запорозькі козаки.
Центром боротьби гайдамаків була територія Брацлавщини. У 1734 р. сотник на ім’я Верлан очолив повсталих Поділля.
Думки істориків
Францішек Равіта-Ґавронський, польський історик
Протягом нецілого пів року ім’я Верлана стало марою (для польської шляхти), злим духом, що розпростер свої крила від Побережжя аж по Волинь і Руське воєводство. Ніде не знаходимо згадки, щоб він особисто брав у який-небудь спосіб участь у грабежах, хоч вина спадала на нього. Повстання Верлана було рухом одностайним, зорганізованим і пролетіло через Правобережжя і Волинь як вогняна куля.
- 1. Поміркуйте, чому ім’я Верлана було марою для польської шляхти.
- 2. Чому, незважаючи на те, що Верлан не брав участі в нападах, його вважали винним?
Швидко повстання охопило всю територію Правобережної України. У 1750 р. повстання гайдамаків спалахнули на території Київщини й Поділля. Тільки спільними діями московсько-польських військ повстання гайдамаків 1750 р. були придушені.
У 1768 р. гайдамацьке повстання вибухнуло з новою силою. Саме в цей період на Київщині закінчувалися терміни пільгових умов для жителів слобод, і селяни повинні були відбувати повинності. Крім цього, під тиском московського уряду постало питання щодо надання рівних прав католикам і православним.
З відродженням прав православних не погоджувалася частина магнатів і шляхти, які спільно з католицьким духовенством створили опозиційне до цього рішення об’єднання — Барську конфедерацію (центром було м. Бар, що у Вінницькій області). Учасники Барської конфедерації:
- виступали проти втручання Росії у внутрішні справи Речі Посполитої;
- домагалися збереження прав і привілеїв шляхти.
Поява Барської конфедерації ще більше загострила релігійний конфлікт між католиками, уніатами та православними на українських землях.
Думки істориків
Тарас Чухліб, український історик
У багатьох випадках конфедерати силоміць змушували місцеве населення присягати на вірність у їхній боротьбі проти королівської влади. Дії польських конфедератів нерідко супроводжувалися пограбуванням місцевого сільського населення, побиттям православних священників, спаленням церков.
Поміркуйте, чи сприяла діяльність конфедератів посиленню польської шляхти й католицької церкви.
Гайдамацьке повстання 1768 р. в історію увійшло під окремою назвою — Коліївщина. Вважається, що назва походить від слова «колій» або «колоти», адже традиційною зброєю повсталих були довгі залізні списи, якими вони кололи ворогів. Також є версія, що походження терміна «коліївщина» пов’язане з польськими словами kolej або sluzba kolejn, що в перекладі означає «несення надвірної козацької служби при магнатських помістях».
Саме повстання розпочалося із заклику, який пролунав у Мотронинському монастирі (розташований у с. Мельники на Черкащині) 18 травня 1768 р. Організатором і провідником повстання був запорожець Максим Залізняк. Від грабунків і вбивств, які чинили під час набігів гайдамаки, пани втікали в укріплене місто Умань, яке належало магнату Францішеку Потоцькому. Охорону всередині міста очолював сотник Іван Гонта. Проте саме він відчинив повсталим міські ворота, коли до Умані підійшов М. Залізняк.
Те, що відбулося в Умані 9-10 червня 1768 р., деякі сучасники подій та історики наших днів назвали «Уманською різаниною». У місті було знищено не тільки військових, а й цивільне міське населення. Були вбиті тисячі мирних жителів — поляків і євреїв. Серед загиблих були й українці-уніати, зокрема учні української василіанської унійної школи.
Пісня про М. Залізняка
https://cutt.ly/zb8Wvwx
Послухайте історичну народну пісню про М. Залізняка. Чи можна вважати її історичним джерелом? Відповідь обґрунтуйте.
Жорстоке ставлення повсталих до євреїв мало релігійне й економічне підґрунтя. В євреях, які сповідували юдаїзм, українці вбачали представників «чужої» релігії. Крім цього, євреїв сприймали як союзників поляків-католиків. Як і напередодні Національно-визвольної війни XVII ст., євреї часто були орендарями земель, на яких працювали залежні селяни. Відповідно, гнів повсталих поширювався на тих, кого вважали винними в поневіряннях і бідності українських селян.
Ілюстрація до поеми Т. Шевченка «Гайдамаки» (робота художника Опанаса Сластіона, 1886 р.)
Іван Гонта в Умані вбив своїх дітей за те, що у школі їх перехрестили в католиків. Насправді І. Гонта не вбивав дітей. Ілюстрація відображає художній домисел Т. Шевченка.
Відео «Бандити чи герої?» (Канал ім. Т. Г. Шевченка, тривалість 18 хв 25 с)
https://cutt.ly/7nlQhu3
- 1. Поміркуйте, чому Великий Кобзар у своєму творі зобразив вигадану історію вбивства І. Гонтою своїх дітей.
- 2. Перегляньте вдома відео «Бандити чи герої?». Які нові факти про гайдамаччину ви дізналися?
Думки істориків
Семен Дубнов, єврейський історик
Коли гайдамаки увірвалися до міста, то перш за все накинулися на євреїв, які були страшенно нажахані: їх по-звірячому убивали, топтали кіньми, скидали з високих будинків; дітей підіймали на вістря, жінок мучили. Маса євреїв, біля трьох тисяч, заховалися у будівлі синагоги. Гайдамаки приставили до дверей синагоги гармату, двері синагоги були підірвані, розбійники потрапили всередину та перетворили її на бійню.
- 1. Яке ставлення до гайдамаків демонструє історик?
- 2. Чому, на вашу думку, євреї стали жертвами нападу?
- 3. Яке ставлення до гайдамацького руху викликають події, описані в уривку?
Масштаби повстання налякали польський уряд. Поляки вкотре звернулися по допомогу до Російської імперії. За наказом імператриці Катерини II російські війська почали діяти спільно з польськими. М. Залізняка та І. Гонту було заарештовано, багатьох учасників повстання страчено. Але виступи повстанців тривали аж до травня 1769 р.
Отже, гайдамацький рух значно вплинув на соціальну свідомість населення та спричинив міжнародний резонанс. Залучення Росії до придушення Коліївщини посилювало її вплив на Правобережжі.
3. ПОДІЇ НА ТЕРИТОРІЇ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ. РУХ ОПРИШКІВ
Національно-релігійний і соціально-економічний гніт у XVIII ст. посилився і на західноукраїнських землях. Селяни Буковини, Східної Галичини і Закарпаття були обтяжені податками, відпрацьовували панщину й піддавалися свавіллю з боку панів. Невдоволення населення своїм становищем переростало у виступи, учасників яких тут називали опришками.
Історичні подробиці
Більшість дослідників вважає, що назва «опришки» походить від латинського слова oprressor, що означає «порушник», «пригноблювач», «знищувач». Одним з перших відомих опришків вважають Федора Головатого, який наприкінці XV ст. очолив загони народних месників, що діяли на території Західного Прикарпаття.
Варто запам’ятати!
Опришки — учасники українського селянського повстанського руху в Галичині, на Закарпатті й Буковині, спрямованого проти польської шляхти, молдовських бояр, угорських феодалів наприкінці XV — у першій половині XIX ст.
Фрагмент кінофільму «Олекса Довбуш» (1959 р.). (Кіностудія ім. Олександра Довженка, режисер Віктор Іванов; тривалість 1 хв 53 с)
https://cutt.ly/mb8Wbb9
- 1. Перегляньте уривок кінофільму «Олекса Довбуш». Хто і з якої причини ставав опришками, на думку авторів фільму? Чи погоджуєтеся ви із цією позицією?
- 2. Яким постає Олекса Довбуш у фільмі? Які риси його характеру намагався підкреслити режисер?
Найбільший розмах руху опришків пов’язаний з ім’ям їхнього ватажка — Олекси Довбуша. Він очолював виступи опришків у період з 1738 до 1745 рр.
Історичні подробиці
Народився Олекса Довбуш у 1700 р. в селянській родині в с. Печеніжені на Галичині. Його батьки були такими бідними, що не мали навіть власної хати. Організаторські здібності і сміливість дали змогу О. Довбушу згуртувати навколо себе опришків і здобути їхню пошану.
Опришки переховувалися в Карпатських горах, нападали блискавично і несподівано зникали. Польська влада відправляла на пошуки повстанців каральні загони, які поверталися ні з чим. Адже маючи підтримку місцевого населення, опришки легко змінювали своє місце розташування.
Найбільша активність опришків припала на 1744-1745 рр. Олекса Довбуш здійснив походи на Поділля і Прикарпаття, під час яких опришки вбивали панів і грабували шляхетські маєтки.
У серпні 1745 р. О. Довбуша було вбито, але багато загонів опришків продовжували діяти на Закарпатті. Повстання не згасало і після смерті свого ватажка.
Загибель Олекси Довбуша (картина художника Юрія Дмитерка, XX ст.)
- 1. Уважно розгляньте картину. Який настрій населення Західної України після смерті О. Довбуша відтворив художник?
- 2. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся історію поранення і смерті народного героя.
- 3. Наведіть твердження на підтримку однієї з тез: «Олекса Довбуш — розбійник» або «Олекса Довбуш — народний месник».
ЗНАЮ МИНУЛЕ || ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ || ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Знаю і систематизую нову інформацію
Утворіть логічні пари з назв подій і їхніх дат.
Обговорюємо в групі
1. Якими були основні передумови виступів гайдамаків і опришків? Укажіть основні рушійні сили повстань.
2. Які спільні риси притаманні рухам гайдамаків і опришків? Чому саме Правобережжя і Західна Україна були центрами повстань?
Мислю творчо
1. Повстання гайдамаків відобразив в однойменній історико-героїчній поемі Т. Шевченко. Історик Олексій Сокирко вважає, що через літературу складно сприймати історію. Вчений зазначає: «Для Шевченка "Гайдамаки” — звернення до сучасників, до людей першої половини XIX століття: ось, до чого нас довів період бездержавності».
Як ви розумієте слова історика? Чому пам’ять про гайдамаків зберігається серед українців століттями?
2. Створіть історичні сенкани «Гайдамаки», «Опришки».
3. Як ви думаєте, чи можна давати моральні, етичні характеристики подіям історії, історичним особам з точки зору сучасної людини?
Обкладинка видання поеми Т. Шевченка «Гайдамаки» (1918 р.)
Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію.
Запам’ятайте їх:
1734 р. — Повстання на Поділлі під керівництвом Верлана
1738-1745 рр. — Повстання під керівництвом Олекси Довбуша
1750 р. — Повстання гайдамаків на Київщині й Поділлі
1768 р. — Повстання під проводом Максима Залізняка
Коментарі (0)