1. Іван Мазепа: здобуття гетьманства та внутрішня політика

Після усунення від гетьманства Івана Самойловича, 1687 року старшинська рада в таборі на річці Коломак новим гетьманом обрала генерального осавула Івана Мазепу. Відносини Війська Запорозького з Московським царством визначали Коломацькі статті 1687 року. Згідно з ними: гетьман не міг самостійно проводити зовнішню політику; у гетьманській столиці — Батурині — розташовували полк московських стрільців; заохочували українсько-московські шлюби; гетьман не мав права без царського дозволу позбавляти старшину посад, а старшина — скидати гетьмана.

Ставши гетьманом, Іван Мазепа докладав зусиль до об’єднання українських земель, розбудови козацької держави за європейським зразком. У внутрішній політиці він спирався на свої освіченість та знання людей. Йому вдалося зміцнити гетьманську владу, оминувши обмеження Коломацьких статей і, водночас, забезпечити стабільність у Гетьманщині. Для цього, з одного боку, роздавав заможним старшинам посади та маєтки (землю), збирав не загальні, а тільки старшинські ради, тобто формував аристократичну республіку. Він запрошував до своєї адміністрації дітей впливових старшинських родин, щоб вони, виконуючи різні доручення, готувалися до управління державою в майбутньому. Водночас, гетьман заборонив забирати в козаків землю та перетворювати їх у селян, а також вимагати від селян відробітків більше, ніж два дні на тиждень. Для управління державою, ведення судочинства, розвитку артилерійської справи та дипломатичної діяльності потрібні освічені люди. Задля цього Іван Мазепа підтримував освіту, науку, книгодрукування. Особливо піклувався про Києво-Могилянський колегіум: розбудував його, добився статусу академії, сприяв заснуванню бібліотеки та друкарні.

Гетьманування Івана Мазепи позитивно позначилося на господарському становищі козацької держави. Освоювалися запустілі та раніше не оброблювані землі, зростали вже існуючі та засновувалися нові населені пункти. Розвивалися промисли, ремесла, торгівля. За містами зберігали магдебурзьке право.

• 1. В якому році і за яких обставин гетьманом став Іван Мазепа?
• 2. Які заходи проводив Іван Мазепа для забезпечення стабільності в Гетьманщині?
• 3. Що робив новий гетьман для розвитку економіки?

2. Зовнішня політика Івана Мазепи

У зовнішній політиці Іван Мазепа не наважувався протидіяти московському уряду. 1689 року разом з московським військом здійснив невдалий другий Кримський похід, а в 1695-1699 роках брав участь у війні проти Османської імперії. Для Гетьманщини ці війни принесли лише розорення господарства і збільшення чисельності московських військ, які утримувалися за рахунок українців.

У 1700 році Московська держава розпочала Північну війну проти Швеції. Військо Запорозьке як союзник Москви брало участь у цій війні. Цар Петро І використовував козацьке військо, яке несло втрати тисячами і не отримувало при цьому ніякої платні. Більше того — українці мали власним коштом споряджати не тільки козацькі полки, а й утримувати царську армію. До того ж Петро І залучав козаків до важких земляних робіт, з яких багато хто не повертався через голод, холод та важкі каліцтва. А коли польський король, не даючи ради визвольному повстанню під проводом Семена Палія, попросив у Петра І допомоги, то він проти українців направив інших українців з лівобережних полків.

1704 року Іван Мазепа придушив повстання під проводом Семена Палія на Правобережжі. Гетьман використав цю ситуацію для об’єднання українських земель по обидва береги Дніпра. Взявши Правобережну Київщину й частину Волині під свою булаву, він їх утримував за собою упродовж 1704-1709 років. Проте через безцеремонну політику Петра І серед козаків і, головне, старшини зросло число незадоволених. Та й сам Іван Мазепа добре розумів ситуацію і хоча пам’ятав про гіркий досвід своїх попередників, все ж дуже обережно, потай від ненадійної старшини, налагодив таємне листування з іноземними володарями: спочатку з польським королем Станіславом Лещинським, а згодом зі шведським королем Карлом XII.

• 1. В яких військових кампаніях Петра І брав участь Іван Мазепа?
• 2. Як московський цар використовував козацьке військо?
• 3. Коли і за яких умов Правобережна Україна потрапила під владу Івана Мазепи?

3. Північна війна і Україна

Шведський король Карл XII Густав первісно планував наступати одразу на Москву, але з цим виникли труднощі, і він повернув на південь, щоб поповнити свої сили козаками Івана Мазепи. Для українського гетьмана це стало несподіванкою, але він, попри значні ризики, заради своєї Батьківщини зібрав 4-тисячний загін з вірних йому козаків і в жовтні 1708 році прибув з ним до табору Карла XII Густава, де уклав вигідний шведсько-український союз. До Івана Мазепи в березні 1709 року приєднався кошовий отаман Кость Гордієнко з 8-тисячним загоном запорожців.

Щоб зберегти контроль над козаками, Петро І швидко організував «вибори» нового гетьмана, на яких 1708 року булаву отримав Іван Скоропадський. 2 листопада 1708 року за наказом царя було знищено гетьманську столицю Батурин. Загинули всі жителі міста — близько 3 тисяч осіб. У травні 1709 року зруйновано Чортомлицьку Січ. Обидві сторони — шведсько-козацьке військо і московське — готувалися до вирішальної битви, яка відбулася 27 червня 1709 року під Полтавою. В ній шведсько-козацьке військо зазнало цілковитої поразки. Іван Мазепа, після поразки у Полтавській битві емігрував з України і невдовзі — 22 вересня 1709 року — помер у місті Бендери (нині Республіка Молдова).

Ще 1708 року розлючений Петро І проголосив Івана Мазепу зрадником, хоча як може бути зрадником той, хто захищає свою Батьківщину і дбає про свій народ; організував гоніння на людей, які мали хоч якісь стосунки із гетьманом. У них відбирали маєтки, їх відправляли до Сибіру, страчували.

• 1. Коли було укладено союз між Іваном Мазепою та Карлом XII? Хто приєднався до цього договору?
• 2. Як розгорталися бойові дії в українських землях у 1708-1709 роках?
• 3. Які антиукраїнські заходи здійснював Петро І, починаючи з 1708-1709 років?

Із записок Густава Адлерфельда (камер-юнкера Карла XII Густава) про зруйнування Батурина