§ 6. Культура України в XVI ст. Розвиток української мови, освіти, книговидання і літописання

Опрацювавши цей параграф, ви зможете: пояснювати, якими були умови розвитку культури на українських землях у XVI ст.; характеризувати розвиток української мови в цей період; розповідати про розвиток шкільництва; визначати основні досягнення у книговиданні й літописанні; пояснювати поняття і терміни «сім вільних наук», «слов’яно-греко-латинська школа», «колегія», «академія», «Острозька Біблія».

1. Як у другій половині XIV — XV ст. розвивалася на українських землях освіта? 2. Як розпочалося українське книговидання? 3. Як у цей період на українських землях продовжувалася традиція літописання?

1. Умови розвитку української культури в XVI ст.

Період XVI ст. характеризується подальшим розвитком української культури. Проте умови, у яких він відбувався, були досить складними.

Головною передумовою розвитку культури будь-якого народу є наявність власної держави. На жаль, відсутність державності в українців у цей період спричинила залежність розвитку культури від політики урядів країн, у складі яких перебували українські землі.

Унаслідок Люблінської унії 1569 р. в межах однієї держави опинилася більша частина українських земель. Це, з одного боку, сприяло їх культурному зближенню, а з іншого — спричинило процеси полонізації та окатоличення українців. Важливе місце в культурному розвитку цього періоду належало церкві. Укладення Берестейської унії 1596 р. призвело до поглиблення кризи православної церкви та втрати нею свого привілейованого становища в суспільстві, що негативно позначилося на розвитку української культури.

У XVI ст. українська культура зазнавала впливу культурно-ідеологічних течій, що панували в цей час у Європі. Із заходу на схід українськими землями поширювалися віяння, пов’язані з Відродженням, Реформацією та Контрреформацією. Українські культурні діячі, сприймаючи нові європейські ідеї цієї доби, шукали в них шляхи розв’язання тогочасних проблем своєї Батьківщини.

2. Розвиток української мови.

У XVI ст. писемну мову українців і білорусів називали руською. У Великому князівстві Литовському вона була офіційною мовою, якою були написані Литовські статути, здійснювалося діловодство в судах і установах тощо.

У текстах багатьох тогочасних документів дослідники визначають вплив усної народної мови. Вважається, що в XVI ст. в руській мові під впливом усного народного мовлення з’являються риси української літературної мови.

Однією з перших книг, перекладених із церковнослов’янської мови тогочасною українською мовою, було Пересопницьке Євангеліє. Переклад було здійснено на власні кошти волинської княгині Анастасії Заславської (?—1561 р.), відомої заступниці православ’я. Його перекладачами стали архімандрит Пересопницького монастиря Григорій і син священнослужителя з міста Сянок Михайло Васильович. Вони не просто замінювали слова церковнослов’янської мови або неслов’янського походження на зрозумілі тогочасним українцям розмовні, але й наводили їх тлумачення й добирали синоніми.

Пам'ятник А. Заславській в Дубровиці

Дещо пізніше з’являються інші переклади релігійних текстів українською мовою — Крехівський Апостол (60-ті рр. XVI ст.), Волинське Євангеліє (1572 р.) тощо.

3. Освіта.

У XVI ст. на українських землях, як і в попередні часи, при церквах і монастирях діяли початкові школи. Дяки, що вчителювали там, навчали дітей читання й письма церковнослов’янською мовою, арифметики й співу. Діти заможних верств суспільства здобували домашню освіту. Окрім читання, письма й арифметики вони вивчали латинську та грецьку мови, основи філософії.

У 70-х рр. XVI ст. на українських землях відбувається становлення закладів середньої освіти. У Європі в цей час виникали середні школи, де навчали латинської мови і «семи вільних наук» — граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії та музики. В Україні навчальними закладами такого типу стали слов'яно-греко-латинські школи.

Першу таку школу відкрив князь К.-В. Острозький у своєму замку близько 1578 р. Утримувалася вона коштом князя. Він також організував тут друкарню, науковий гурток і започаткував вивчення у цій школі основ філософії. Це означало, що Острозька школа стала давати початки вищої освіти. Одночасно із цим за підтримки князя запрошені ним українські та грецькі філологи й богослови готували переклад Біблії церковнослов’янською мовою для подальшого друку. Створений князем К.-В. Острозьким освітній, науковий і видавничий осередок сучасники з повагою називали академією.

Слов’яно-греко-латинські школи засновували також православні братства. Перша така школа на українських землях була створена 1585 р. при Львівському братстві.

Із «Порядку шкільного» — статуту Львівської братської школи 1587 р.

Багатий над убогим у школі нічим вищий не може бути, лише наукою самою... Навчати і любити дітей дидаскал (викладач) повинен усіх однаково — як синів багатих, так і сиріт убогих, так і тих, які на вулицях просять харчів, як того, хто має більше чи менше здібностей,— але, навчаючи, не віддавати переваги одному проти другого.

Учитель повинен кожного разу пильнувати: коли б котрого отрока не було, повинен за ним послати й довідатися про причину, чому не прийшов... Зранку, відразу після молитви, кожен повинен відповідати, що він учора вивчив, і показати своє письмо, яке підготував удома.

Після обіду хлопці повинні самі писати на таблицях завдання, які дав їм учитель, окрім малих, для яких повинен писати сам учитель, а вивчивши у школі, повинні одне одного запитувати важкі слова, тобто диспутувати, а йдучи додому, вірш повторити, щоб, прийшовши зі школи додому, діти могли перед своїми рідними... прочитати з поясненням те, що вивчили у школі; а що вчили того дня, повинні вдома ввечері написати і зранку принести до школи, показати своєму вчителеві...

1. Як, відповідно до статуту, відбувався процес навчання? 2. Чи можна стверджувати, що статут сприяв утвердженню принципів справедливості й відповідальності у шкільному житті? Чому?

Одночасно з братськими (православними) школами на українських землях виникли єзуїтські (католицькі), протестантські, а після Берестейської унії й греко-католицькі школи (колегії). Усі вони надавали середню освіту й одночасно сприяли поширенню впливу своїх церков в Україні.

4. Літописання, література і книговидання.

У XVI ст. на українських землях продовжувалася традиція створення літописів. У Короткому Київському літописі йдеться про події, що відбувалися у 862—1515 рр. Давня історія Русі подана в ньому на основі київського і галицько-волинського літописання XI—XIII ст., а період 1491—1516 рр., що відзначається докладністю й точністю датування,— очима людини, яка, ймовірно, жила на Волині.

У цей період також розвивалися різні жанри літератури. Під впливом західноєвропейського Відродження поширюється новолатинська поезія. Її представники дотримувалися ідеалів гуманізму, часто зверталися до образів античності, писали свої твори латинською мовою. Одним із кращих творів цього жанру є написана в 1584 р. поетом Себастіаном Кленовичем поема «Роксоланія». У ній змальовано побут і звичаї українського селянства, описано природу України, Львів, Київ та інші міста, наведено зразки українського фольклору латинською мовою.

У XVI ст. успішно розвивалося книговидання. Значний внесок у його становлення зробив московський першодрукар Іван Федоров (Федорович). Переїхавши до Львова, він видав за кошти Львівського братства в 1574 р. свої перші книги в Україні — «Апостол» і «Буквар». «Буквар» став першим шкільним підручником на українських землях.

Пам'ятник І. Федорову у Львові

Особливо плідною була діяльність І. Федорова в Острозі, куди його запросив працювати князь К.-В. Острозький. У 1581 р. Федоров надрукував тут Острозьку Біблію — перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою.

Окрім Острозької друкарні великою була друкарня Львівського братства, що розпочала свою роботу 1586 р. Її було створено на основі друкарні І. Федорова, викупленої братством після смерті друкаря.

Висновки. Великий вплив на умови розвитку української культури в XVI ст. мали політичні чинники.

У XVI ст. на основі писемної руської мови українців і білорусів під впливом усного мовлення формувалася українська літературна мова.

У другій половині XVI ст. на українських землях сформувався новий тип навчальних закладів — слов’яно-греко-латинська школа, що відповідала тогочасним освітнім потребам і сприяла підвищенню рівня освіти в Україні.

Розвиток книговидання на українських землях сприяв поширенню освіти, допомагав православним українцям протидіяти полонізації та окатоличенню.

Запитання та завдання

1. Як європейські культурно-ідеологічні течії впливали на розвиток української культури в XVI ст.? 2. Як називали в XVI ст. писемну мову українців і білорусів? 3. Коли було створено першу братську школу на українських землях? 4. Які навчальні предмети входили до «семи вільних наук»?

5. Який навчальний заклад тих часів в Україні давав початки вищої освіти? 6. Які літописи розповідають про події XVI ст. в Україні? 7. Яку назву мав перший шкільний друкований підручник на українських землях? 8. Коли було надруковано Острозьку Біблію?

9. Охарактеризуйте умови розвитку української культури в XVI ст. 10. Як відбувалося формування української мови? 11. Які форми здобуття освіти існували в Україні в XVI ст.? 12. Яке значення, на вашу думку, відігравав культурно-освітній центр, створений князем К.-В. Острозьким? 13. Як розвивалося літописання? 14. Якими були здобутки українського книговидання в XVI ст.?

15. Розпочніть складати таблицю «Розвиток української культури в XVI ст.» (у зошиті).

16. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про роль князя К.-В. Острозького в розвитку освіти в Україні.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно