Наступ Російської імперії на автономію Гетьманщини
- 25-10-2022, 20:24
- 512
8 Клас , Історія України 8 клас Хлібовська, Наумчук 2021
§ 35. Наступ Російської імперії на автономію Гетьманщини
Упродовж уроку доберіть факти, які свідчать про обмеження української автономії російською владою
Згадайте, у складі якої держави перебувала Лівобережна Україна на початку XVIII століття.
Як ви розумієте значення понять «автономія», «Гетьманщина»?
Чи пам’ятаєте ви, що в листопаді 1708 року Петро І здійснив батуринську різанину, а в 1709 році зруйнував Чортомлицьку Січ? Що вам про це відомо?
1. Гетьман Іван Скоропадський
У листопаді 1708 року новим гетьманом став Іван Скоропадський. Вперше цар не уклав з ним договору, який би підтверджував давні права Гетьманщини, а надіслав «Решетилівські статті» у формі указу. Крім того, при гетьмані перебував царський представник Андрій Ізмайлов, котрий був «вухами і очима» Петра І. Він стежив за гетьманом і старшиною, мав право втручатися в міжнародні, майнові, управлінські справи Гетьманщини.
Так звана «зрада» гетьмана Івана Мазепи та запорожців була використана царем як привід для посилення антиукраїнських заходів у різних сферах. У політичній: резиденцію гетьмана перенесли ближче до російського кордону — в місто Глухів, де розташували два московські полки. В економічній: українським купцям дозволяли вивозити зерно в Європу тільки через російські північні порти; мито з російсько-українського кордону надходило до царської казни; козаків часто залучали до будівництва фортець, каналів, доріг по всій Росії, де їх багато гинуло від надтяжких умов праці. У культурній: заохочувався переїзд до Петербурга і Москви українських науковців та діячів культури; було заборонено друкувати українські книги, окрім церковних. З монастирів до Росії вивезли рукописні і друковані книги. Усі ці заходи російського царя Петра І прийнято називати наступом на автономію Гетьманщини.
Для посилення контролю над Гетьманщиною Петро І ще за життя Івана Скоропадського 29 квітня 1722 року створив першу Малоросійську колегію. Відчуваючи неладне, Іван Скоропадський призначив наказним гетьманом Павла Полуботка, а сам відійшов від справ і в скорому часі помер. Після його смерті Петро І заборонив вибори нового гетьмана.
- 1. Як Петро І обмежив владу новообраного гетьмана Івана Скоропадського?
- 2. Які антиукраїнські заходи здійснював Петро І? Наведіть приклади.
- 3. Чому Іван Скоропадський ще за життя передав владу наказному гетьману?
Іван Скоропадський
(1646-1722)
Ім’я (повне). Іван Ілліч Скоропадський.
Народження. Народився в Умані.
Походження. З козацької старшини.
Освіта. Випускник Києво-Могилянського колегіуму.
Ключові події життя.
До 1708 року. Був полковником Стародубського полку. Однодумець Івана Мазепи, але згодом відійшов від нього. Великий вплив на Івана Скоропадського мала його друга дружина — Анастасія Маркевич, згадувана у джерелах як «Гетьманича Настя». Козаки жартували, що Іван носить плахту, а Настя — булаву.
З 1708 року. Гетьманував у найскрутніші часи терору (фізичних розправ з метою залякування) царату над українцями. За указом Петра І, у 1711-1712 роках здійснив другий згін населення Правобережної України на Лівобережжя. Неодноразово звертався до царя із проханнями про відновлення козацьких вольностей. Натомість у 1722 році його владу обмежила Малоросійська колегія. Помер у Глухові. Похований у збудованому ним Гамаліївському монастирі.
- 1. Доберіть факти, які підтверджують, і факти, які спростовують твердження: «Іван Скоропадський був винуватцем обмеження автономії Гетьманщини».
2. Малоросійська колегія і наказний гетьман Павло Полуботок
До Малоросійської колегії (1722-1727 роки) входили 6 російських офіцерів на чолі з бригадиром Степаном Вельяміновим. Розташовувалася вона у Глухові. Зі створенням Малоросійської колегії Гетьманщину вивели із підпорядкування Колегії іноземних справ і підпорядкували, як будь-яку іншу російську провінцію, Сенатові.
Картина Василя Волкова «Павло Полуботок розмовляє з Петром І у Петропавлівській фортеці»
Малоросійська колегія отримала від Петра І широкі повноваження. Вона здійснювала управління Гетьманщиною, збирала податки в царську казну, контролювала Генеральну військову канцелярію, розселяла російських солдатів та розглядала скарги від населення на діяльність місцевих органів влади та судів. Останнє запровадили, щоб посварити між собою українців.
За таких умов наказний гетьман Павло Полуботок вирішив діяти через постійні клопотання до царя, його наближених та російського сенату щодо відновлення в Україні гетьманства. Восени 1723 року він та козацька старшина розробили і подали на розгляд царю Коломацькі чолобитні (від слів «бити чолом», тобто просити). Вони містили прохання про відновлення здавна обіцяних українцям виборів гетьмана і старшини. У відповідь Петро І ув’язнив усіх причетних до написання того документа у Петропавлівській фортеці-в’язниці. Відбуваючи покарання, Павло Полуботок помер у 1724 році.
- 1. Малоросійська колегія автономні права Гетьманщини звузила чи розширила?
- 2. Які функції виконувала Малоросійська колегія?
- 3. Чому Павло Полуботок та його однодумці потрапили до Петропавловської в’язниці?
Павло Полуботок
(1660-1724)
Ім’я (повне). Павло Леонтійович Полуботок.
Народження. Народився в родинному хуторі Полуботівка (нині смт. Шрамківка Черкаської області).
Походження. Із козацької старшини.
Освіта. Випускник Києво-Могилянського колегіуму.
Ключові події життя.
До 1722 року. Був одружений з Євфимією Самойлович, племінницею гетьмана Івана Самойловича. У політичні справи чоловіка вона не втручалась, але разом з ним зажила доброї слави як меценатка церков і монастирів. У 1708 році претендував на гетьманство, але Петро І не підтримав його кандидатуру: «Він дуже хитрий. Може Мазепі уподібнитися».
З 1722 року. У липні 1722 року став наказним гетьманом. Ініціював проведення судової реформи. За доносами Степана Вельямінова був викликаний у Петербург. Тут він звернувся до Петра І з Коломацькими чолобитними. До Петропавлівської фортеці-в’язниці його і старшин кинули нібито за зв’язки із Пилипом Орликом. У 1724 році помер у в’язниці. Похований у Петербурзі.
- 1. Підберіть факти з біографії Павла Полуботка, які свідчать про те, що його підтримувала значна частина козацької старшини.
3. Гетьман Данило Апостол. «Правління гетьманського уряду»
Російська держава готувалася до нової війни з Османською імперією, тож їй була потрібна підтримка козацького війська. У зв’язку з цим, у 1727 році ліквідували Малоросійську колегію й дозволили вибори гетьмана.
Того ж року на Генеральній раді у Глухові гетьманом обрали Данила Апостола. Умови його гетьманування визначалися «Рішительними пунктами» (1728 року), виданими у формі царського указу.
З метою впорядкування державного життя на Лівобережжі Данило Апостол провів низку реформ (перетворень): впорядкував торгівлю — відновив пряму торгівлю з країнами Європи; у 1729-1730 роках провів «Генеральне слідство про маєтності» — повернув у державну власність незаконно захоплені землі; здійснив реформу фінансів — встановив точний бюджет (розподіл коштів) прибутків і витрат; удосконалив порядок судочинства — сільські і сотенні суди ставали колегіальними, а полкові ділилися для розгляду важливих та дрібних справ; розпочав укладення кодексу законів — «Прав, за якими судиться малоросійський народ»; дещо зміцнив владу гетьмана — відновив право самостійно призначати генеральну старшину та полковників, зменшив кількість царських полків у Гетьманщині до шести, повернув під владу гетьмана Київ.
Після смерті Данила Апостола в 1734 році російська імператриця Анна Іоанівна заборонила вибори гетьмана. Натомість було створено новий орган влади — «Правління гетьманського уряду». До його складу увійшло троє українців та троє росіян, а головою призначено князя Олексія Шаховського. Завдання «Правління...» полягало в ефективному постачанні російської армії людськими та матеріальними ресурсами з України під час нової російсько-турецької війни. Урядники були націлені на русифікацію населення Гетьманщини, зокрема шляхом заохочення російсько-українських шлюбів, практикувалися доноси. Достатньо було викрикнути «Слово і діло государеве» і вказати на когось, щоб його заарештувала Таємна канцелярія. Там людину допитували, могли засудити до страти чи заслання.
- 1. Що сприяло відновленню гетьманства в 1727 році?
- 2. Які реформи здійснив Данило Апостол?
- 3. «Правління гетьманського уряду» діяло в інтересах Гетьманщини чи Російської імперії? Відповідь обґрунтуйте.
Данило Апостол
(1654-1734)
Ім’я (повне). Данило Павлович Апостол.
Народження. Народився в селі Великі Сорочинці на Полтавщині.
Походження. Мав давнє молдовське боярське коріння. Представники козацько-старшинського роду Апостолів протягом 1659-1736 років були полковниками в
Миргородському полку.
Освіта. Випускник Києво-Могилянського колегіуму (ймовірно).
Ключові події життя.
До 1727 року служив миргородським полковником. Співавтор Коломацьких чолобитних, за що був ув’язнений протягом 1723-1725 років.
Після 1727 року. У віці 73 років очолив Гетьманщину. Провів низку реформ. Посприяв поверненню запорожців у їхні старі володіння — домігся дозволу на зведення Нової (Підпільненської) Січі. За його гетьманування розпочалося будівництво «Української лінії» — укріплення між Дінцем і Дніпром завдовжки 85 км. Помер 1734 року у Великих Сорочинцях на Полтавщині. Похований у збудованій ним Спасо-Преображенській церкві.
- 1. Порівняйте, що спільного в біографіях Івана Скоропадського та Данила Апостола.
1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки імена гетьманів та роки їхньої діяльності.
2. Складіть історичну довідку про Малоросійську колегію та «Правління гетьманського уряду» за критеріями: час існування, склад, керівники, напрямки діяльності.
3. Знайдіть спільні і відмінні риси в діяльності Івана Скоропадського, Павла Полуботка, Данила Апостола. Результати своєї пошукової діяльності запишіть у зошит, заповнивши таблицю.
4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.
Коментарі (0)