Імперський наступ на автономію Гетьманщини
- 25-10-2022, 21:52
- 889
8 Клас , Історія України 8 клас Щупак 2021
§ 42. Імперський наступ на автономію Гетьманщини
Пригадайте, що стало причиною конфлікту Петра І й Івана Мазепи. Якою була реакція російського царя Петра І на спробу І. Мазепи здобути незалежність від нього?
1. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ГЕТЬМАНЩИНИ у XVIII ст.
На початку XVIII ст. Московське царство продовжувало міцнішати. Реформи Петра І мали на меті передусім підпорядкувати всі сфери життя держави царській владі й подолати відмінності в устрої Росії і новоприєднаних земель. Серед козацької верхівки не було єдиного бачення майбутнього Гетьманщини, існувала соціальна напруженість між козацькою старшиною і низами. Підкорюючи українські землі, російські правителі діяли методом тиску й підкупу.
Протягом 1715-1721 рр. за наказом Петра І на будівництво ладозьких каналів під Санкт-Петербургом було споряджено 20 тис. козаків. Тяжка праця і складні природні умови призводили до великої кількості смертей козаків на роботах.
Численні обмеження на торгівлю пришвидшували занепад міст. Тоді як в Європі суспільне життя поступово переміщувалося до міст, міське життя Гетьманщини занепадало. У Києві, що був найбільшим містом, налічувалося близько 2,5-6 тис. дворів. Розміри полкових міст не перевищували 400-600 дворів. Російські чиновники дедалі більше обмежували права міст на самоврядування.
Переважну частину населення Гетьманщини становили селяни. Протягом XVIII ст. селяни поступово втрачали особисту свободу та право вільно переміщуватися з одного місця на інше. Більшість земель належала козацькій старшині. На середину XVIII ст. вільними були трохи більше як 10 % сіл. Сотні, а іноді тисячі селян виконували повинності на користь окремих старшинських родин.
Посилювалося також розшарування в середовищі козацтва й селян. Відбувалося і збідніння деякої частини козаків.
Загострення відносин між різними станами суспільства грало на руку російським правителям. Вони, залежно від обставин, вдавали себе захисниками тієї чи іншої групи суспільства, посилюючи розбрат поміж українців.
Виконайте онлайн-вправу «Соціально-економічний розвиток Гетьманщини»
https://cutt.ly/Yb8Wsj4
Поміркуймо!
Проаналізуйте політику російського царизму щодо господарства Гетьманщини та спрогнозуйте особливості його подальшого розвитку.
- 1. Поясніть, чому, обмежуючи права Гетьманщини, російські правителі водночас розширювали привілеї верхівки українського суспільства.
- 2. Чому не передбачалося привілеїв і пільг селянам? Як це пов’язано з давнім принципом «поділяй і володарюй»?
- 3. Чому державні мануфактури, засновані на праці прикріплених селян, гальмували розвиток ремесла і перехід до індустріальної революції?
2. ПРОТИСТОЯННЯ ЦАРИЗМУ ТА КОЗАЦЬКОЇ СТАРШИНИ ЩОДО ПОЛІТИЧНИХ ПРАВ ГЕТЬМАНЩИНИ
Наступ царського уряду на політичну самостійність Гетьманщини був хвилеподібним. Політика тиску змінювалася послабленнями залежно від того, наскільки царі потребували підтримки українського козацтва для досягнення своїх імперських цілей.
Поміркуймо!
Подумайте, що спонукало російський уряд до частих змін своєї політики щодо козацтва.
Діємо: практичні завдання
Працюючи з текстом пункту 2 цього параграфа, започаткуйте дослідницький проект «Наступ російського царизму на державні права Гетьманщини». Під час дослідження заповнюйте таблицю за зразком.
Іван Скоропадський (портрет невідомого художника, XVIII ст.)
Обраний гетьманом на старшинській раді у Глухові в листопаді 1708 р. Іван Скоропадський (1708-1722 рр.) у своїй політиці змушений був оглядатися на надісланого Петром І резидента Андрія Ізмайлова.
І. Скоропадський міг призначати полковників лише після узгодження з А. Ізмайловим. Порушивши давній порядок, Петро І відмовився підписати подані гетьманом договірні Решетилівські статті, які мали підтвердити права й вольності Гетьманщини. Столицею козацької держави було призначено Глухів, що розташовувався майже на кордоні з Московією.
Значним ударом по авторитету гетьманської влади й державних правах Гетьманщини стало створення царським указом 1722 р. першої Малоросійської колегії. Її очолив бригадир Степан Вельямінов, а до складу увійшли шість офіцерів-росіян, які командували російськими полками на теренах Лівобережної України.
Свідчать документи
З листа київського генерал-губернатора князя Дмитра Голіцина
... Для нашої безпеки на Україні треба насамперед посіяти ворожнечу між полковниками й гетьманом... треба, щоб у всіх містах полковниками були люди, які не згодні з гетьманом; коли вони будуть не згодні, то всі їхні діла будуть нам відкриті...
Висловте припущення, яким чином через незгоди між гетьманом і полковниками російська влада планувала дізнаватися про справи в Україні. З якою основною метою, на вашу думку, до І. Скоропадського було направлено резидента А. Ізмайлова?
На захист давніх прав Гетьманщини від втручання російських чиновників став наказний (призначений спочатку І. Скоропадським, а після його смерті старшинською радою) гетьман Павло Полуботок (1722-1724 рр.)
Історичні подробиці
Павло Полуботок належав до козацького старшинського роду. Кар’єру розпочав у 1680-х роках, однак тривалий час не мав можливості обіймати високі посади через переслідування з боку І. Мазепи. Згодом порозумівся з гетьманом і став чернігівським полковником.
Маючи підприємницький хист, зміг істотно збагатитися. Був інтелектуалом: зібрав одну з найкращих бібліотек, колекціонував картини, ікони. Цікавився історією і навіть сам упорядкував історичну працю — «Кройнічку» про події вітчизняної історії 1452-1715 рр.
Павло Полуботок (портрет невідомого художника, XVIII ст.)
Відстоюючи права Гетьманщини, П. Полуботок намагався усунути Малоросійську колегію від вирішення внутрішніх справ Української козацької держави. Розлючений непокірністю української старшини, Петро І викликав П. Полуботка разом з генеральним писарем і генеральним суддею в Петербург.
У цей же час козацька старшина на чолі з Данилом Апостолом до листопада 1723 р. підготувала Коломацькі чолобитні. У зверненні старшина домагалася ліквідації Малоросійської колегії і просила дозволу обрати нового гетьмана.
Петро І не пішов на порозуміння з українцями. Навпаки, він наказав ув’язнити найактивніших учасників підготовки «чолобитних». Невдовзі після допитів П. Полуботок помер у казематі Петропавлівської фортеці (розташована в м. Санкт-Петербург, Росія).
Діємо: практичні завдання
В історію Павло Полуботок увійшов також як власник так званого «скарбу Павла Полуботка», який хвилює шукачів скарбів не одне століття.
Відео «Золото Полуботка» («Козацька звитяга», тривалість 06 хв 26 с)
https://cutt.ly/Hk3hQeX
Дізнайтеся з відео легенду про походження скарбів і висловте припущення щодо причин її появи.
ЗНАЮ МИНУЛЕ || ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ || ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Знаю і систематизую нову інформацію
Визначте, кого зображено на монетах серії «Герої козацької доби». Уявно розташуйте монети в хронологічній послідовності відповідно до часу діяльності зображених історичних діячів.
Обговорюємо В групі
Об’єднайтеся в групи та, використовуючи запропоновану схему, доведіть або спростуйте тези:
- Економічна політика царського уряду поступово перетворювала українські землі на колонію Росії.
- Підкоренню земель Гетьманщини російською владою сприяли внутрішні суперечності в українському суспільстві.
Мислю творчо
Виконайте творчий проект «Профіль історичного діяча в соціальних мережах» (на вибір: П. Полуботок або І. Скоропадський).
Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію.
Запам’ятайте їх:
1708-1722 рр. — Гетьманування Івана Скоропадського
1722-1727 рр. — Діяльність першої Малоросійської колегії
1723 р. — Коломацькі чолобитні
Коментарі (0)