§ 24. ПРАВОБЕРЕЖНЕ КОЗАЦТВО В ОСТАННІЙ ЧВЕРТІ XVII ст. ЗАКРІПЛЕННЯ РОЗПОДІЛУ ГЕТЬМАНЩИНИ МІЖ МОСКОВСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ І РІЧЧЮ ПОСПОЛИТОЮ

За цим параграфом ви зможете:

• пояснювати, як відбулося закріплення поділу козацької держави між Річчю Посполитою і Московською державою;

• розповідати про відродження правобережного козацтва в останній чверті XVII ст.

1. Укладення Бахчисарайського мирного договору між Московською державою і Османською імперією

Після підписання з поляками Журавненського миру (1676 р.) і зруйнування Чигирина (1678 р.) Османська імперія закріпила за собою Поділля і більшу частину Правобережжя, крім Північної Київщини. Проте ці території були спустошені тривалими бойовими діями.

Правителем Правобережжя турки залишили Ю. Хмельницького. Резиденцією він обрав місто Немирів. Проте Ю. Хмельницький правив недовго. За однією з версій, турки його арештували за пограбування купців та тортури і вбивства невинних. Згодом задушили і скинули з мурів Кам’янця-Подільського у річку Смотрич. За іншою, він доживав віку в одному з монастирів на острові в Егейському морі.

Тим часом Москва і Стамбул домовилися про поділ України. 13 січня 1681 р. сторони підписали Бахчисарайський мир на 20 років, за яким:

• кордон між державами пролягав по Дніпру;

• Лівобережна Україна, Київ з навколишніми містами та Запорожжя визнавалися за Московією, а Південна Київщина і Поділля — за Османською імперією;

• обидві сторони зобов’язувалися не споруджувати і не відбудовувати укріплення між Південним Бугом і Дніпром, а також не заселяти ці землі;

• татарські орди могли вільно кочувати в південноукраїнських степах, а запорозькі козаки і все населення — ловити рибу в Дніпрі, добувати сіль, полювати і пересуватися річками до Чорного моря;

• турецький султан і кримський хан зобов’язувалися не допомагати ворогам Московської держави.

Таким чином, було закріплено руйнування і спустошення Правобережжя, яке стало наочним втіленням періоду Руїни.

Кому передали владу турки після захоплення і зруйнування Чигирина?

За яким договором Московська держава й Османська імперія поділили українські землі між собою?

2. Відновлення козацтва на Правобережжі. Його участь у боротьбі проти Османської імперії

Примирення між Московською державою й Османською імперією не завершило боротьбу за Правобережжя. З новою силою спалахнула боротьба між Річчю Посполитою та Османською імперією.

У 1681 р. турецький султан віддав Брацлавщину і Київщину під управління молдавського господаря Георгія III Дуки, який титулував себе «господарем земель молдавських і земель українських». Він призначив наказним гетьманом Я. Драгича (Драгинича). Останній, оселившись у Немирові, почав призначати полковників до колишніх полкових міст і зайнявся активною колонізаційною політикою. Було проголошено «всезагальне право свободи по всій Україні і відновлення козацьких полків». Ці заходи викликали занепокоєння Москви, яка вбачала в цьому порушення Бахчисарайського миру. Лівобережний гетьман І. Самойлович навіть здійснив рейд на Правобережжя, щоб розігнати нових поселенців.

Водночас Польща теж заходилася відновлювати козацтво, розуміючи, що без нього вести успішну боротьбу з Туреччиною і відродити Правобережжя неможливо. Ще в 1674 р. подільський полковник Остап (Євстафій) Гоголь був призначений наказним гетьманом. У його відання перейшли Могилівський, Брацлавський, Кальницький та Уманський полки. У 1676 р. польський сейм ухвалив рішення затримати козаків на службі не лише для використання їх у військових цілях, а й «як представників панування Речі Посполитої в Україні». Оскільки більша частина Правобережжя була під владою Туреччини, польська влада виділила для козаків землі на Київському Поліссі. Гетьманською резиденцією стало місто Димер.

Підписання Бахчисарайського миру суттєво змінило розстановку сил у Західній Європі. Він розв’язав руки турецькому султанові для останнього, як виявилося, могутнього наступу на Європу.

Остап Гоголь

Перемога під Віднем 1683 р. (худ. М. Альтомонте)

Кульмінацією цього наступу стала облога Відня у 1683 р. На допомогу Відню вирушив польський король Ян III Собеський із 25-тисячним військом, у якому були й українські козаки. Стрімкий удар польських гусарів по турецькому табору змусив останніх утікати з місця битви.

Після цієї перемоги Польща вступила до Священної ліги (Рим, Венеція, Австрія), яка вела боротьбу проти Османської імперії.

У той час, як польський король Ян III Собеський громив турецьку армію під Віднем, 5 тисяч козаків на чолі з гетьманом Стефаном Куницьким здійснили похід через молдавські землі у буджацькі та білгородські степи, здобувши гучну перемогу над турецькими і татарськими військами у битві під м.Тягиня (тепер Бендери), і вийшли до Чорного моря. Проте незабаром козаки зазнали значних втрат, звинуватили в них С. Куницького і вбили його. Новим гетьманом стає Андрій Могила (Мигула) (1684-1689 рр.).

Тим часом Ян Собеський розумів, що без відновлення традиційного козацького господарства й устрою неможливо створити повноцінне козацьке військо, яке б стало на перешкоді турецько-татарським нападам. Тому король вирішив узаконити територіальне козацьке військо на землях правобережної Наддніпрянщини.

Відповідно до універсалу короля (1684 р.) і сеймової конституції (1685 р.) за козаками затверджувалися вольності, свободи і привілеї, а їм дозволялося заселяти землі колишніх семи правобережних полків (Чигиринського, Канівського, Корсунського, Черкаського, Уманського, Білоцерківського й Кальницького).

Пам’ятник Ю. Кульчицькому у Відні

У кав’ярні Юрія Кульчицького

У битві під Віднем особливо уславився козак Юрій Кульчицький, уродженець м. Самбір на Львівщині, про подвиги якого писали тодішні європейські газети. Коли почалася турецька облога, Кульчицький перебував у місті у справах торгівлі. Не вагаючись, він став у ряди захисників Відня. Знаючи турецьку мову і звичаї (колись був у полоні), Кульчицький неодноразово проникав до турецького табору і приносив важливі розвідувальні дані. Коли після розгрому турецької армії союзники ділили захоплену здобич, Кульчицький узяв собі вози, навантажені кавою. Ніхто не знав, що це і що з нею робити. Кмітливий козак відкрив у Європі першу кав’ярню й навчив європейців вживати цей напій. Після смерті Кульчицького у столиці Австрії йому було встановлено бронзовий пам’ятник. Так були закладені традиції всесвітньо відомої віденської кави.

Процес колонізації цих земель очолили старі заслужені козаки Семен Палій, Захар Іскра, Самусь (Самійло Іванович) й Андрій Абазин. На відміну від своїх попередників, які спиралися переважно на військовий, авантюристичний елемент, вони віддавали перевагу осілому землеробському населенню. Оголошені пільги привертали сюди мешканців Лівобережжя, переселенців з інших районів Правобережжя, Галичини, вихідців із Білорусії та Молдавії.

На теренах, визначених польською владою, було створено чотири територіальні козацькі полки, де влада належала полковникам, сотникам та іншим представникам адміністрації. У містах і селах створювали органи козацького самоврядування. Очолював козацьку адміністрацію наказний гетьман, якого призначав король. У 1689-1693 рр. наказним гетьманом був Гришко.

Андрій Могила (Мигула)

Зміцнення козацтва призвело до загострення конфлікту із шляхтою, що спалахнув у 1688 р. Однак поки йшла війна з Туреччиною, вища влада Речі Посполитої дивилася на це крізь пальці.

У 1699 р. Річ Посполита й Османська імперія підписали Карловацьке перемир’я. Цього ж року сейм ухвалив рішення про ліквідацію козацького війська на Правобережжі.

У якому році польський сейм ухвалив рішення про ліквідацію козацтва на Правобережжі?

Повернення козаків з походу (худ. Ю. Брандт)

3. «Вічний мир» між Московською державою і Річчю Посполитою. Перший Кримський похід московського війська і козаків

Щоб залучити Москву до боротьби з Османською імперією і закріпити за собою Правобережжя, король Ян III Собеський пішов на примирення з Московією. 6 травня 1686 р. у Москві між Річчю Посполитою і Московією було підписано «Трактат про вічний мир», відповідно до якого:

• Лівобережжя, Запорожжя і Київ з околицями визнавалися за Московією, а більша частина Правобережжя (Північна Київщина й Волинь) — за Польщею. Московія також залишала за Польщею Поділля, якщо та згодом відвоює його в Туреччини;

• правобережні землі Подніпров’я, спустошені польськими і турецько-татарськими військами, мали залишитися незаселеними;

• поляки зобов’язувалися забезпечити православному населенню на своїй території вільне віросповідання;

• Московія і Річ Посполита вступали у спільний військовий союз, спрямований проти Османської імперії та Кримського ханства.

«Трактат про вічний мир» між Московською державою і Річчю Посполитою 1686 р.

Фактично «Вічний мир» 1686 р. робив недійсними договори з Туреччиною, укладені обома державами раніше. Для України договір означав узаконення на міжнародному рівні її поділу на дві частини. Саме тому проти договору виступав гетьман Самойлович, але всі його звернення до царя були проігноровані.

Після укладення «Вічного миру» для Московії склалися сприятливі умови для активізації боротьби за Північне Причорномор’я і припинення турецько-татарських нападів. Із цією метою у 1687 р. було здійснено спільний Кримський похід 150-тисячного російського і 50-тисячного козацького війська на чолі з князем В. Голіциним і гетьманом І. Самойловичем. Він завершився цілковитою поразкою. Провину за це поклали на Самойловича, що стало приводом до позбавлення його булави.

Таким чином, після тривалої внутрішньої боротьби і зовнішнього втручання на Правобережжі була ліквідована влада гетьмана, а сусідні держави розділили між собою українські землі.

Коли між Московією і Річчю Посполитою було укладено «Вічний мир»?

Які українські землі потрапляли під владу Московської держави за «Вічним миром»?

З висловлювання гетьмана І. Самойловича про «Вічний мир» Московії з Річчю Посполитою

«Військо Запорозьке ніколи не зречеться свого давнього достоянія (Правобережної України. — Ред). Не так воно станеться, — як Москва у своїх мирових умовах з поляками постановила, — зробимо так, як нам треба!»

1. Чому була такою реакція І. Самойловича на «Вічний мир»? 2. Якою, на вашу думку, була реакція Москви на такі висловлювання?

З «Історії Русів»

«Армії тії рушили у своїх границях одна за одною, але обидві разом і одною дорогою або степом. Дивний і неймовірний страх перед татарами, закорінений у росіянах, ... змушував їх триматися всім вкупі, терплячи страшенні через те нестатки, утиски і нужду, так що й саму воду вважали інколи за велику рідкість і коштовність, і ті, що нею торгували, наживали грубі гроші. <...> Нарешті, дійшовши до того, що коні в кінноті і худоба в обозах провіантських усі майже з голоду повиздихали, а запаси харчові та інші мусили покинути й спалити, переконані тим вернутися до своїх границь, доволоклися до них з великою втратою людей та худоби від голоду й спраги».

На яких причинах поразки у походах наголошується в уривку джерела?

ВИСНОВКИ

Інтереси Москви і Стамбула в Україні були примирені повним винищенням (руїною) українських земель між Південним Бугом і Дніпром, що було закріплено у Бахчисарайському договорі 1681 р.

Війна Туреччини і Польщі, що тривала в останній чверті XVII ст., поставила на порядок денний питання про відродження козацтва, яке мало стати на перешкоді набігам татар і турків та сприяти господарському відродженню Правобережжя.

Відроджене козацтво відіграло важливу роль у боротьбі проти турецького панування на Правобережжі, а також взяло активну участь в антитурецькій коаліції, яка зупинила останній великий наступ Османської імперії на Європу.

У 1686 р. був укладений «Вічний мир» між Річчю Посполитою і Московією, результатом якого став остаточний розподіл українських земель між двома державами.

ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ

1. Чому Ю. Хмельницький, спираючись на владу османів, не зміг закріпитися на Правобережжі?

2. Як умови Бахчисарайського миру між Московською державою й Османською імперією відобразилися на українських землях?

3. Чим було зумовлено відновлення козацтва на Правобережжі в останній чверті XVII ст.?

4. Які чинники вплинули на укладення «Вічного миру» між Московією і Річчю Посполитою? Як ця подія позначилася на історичній долі України?

5. Чому в 1680-ті рр. став можливим факт розподілу українських земель між сусідніми державами без згоди на те українців?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно