Початок українського національного відродження на західноукраїнських землях
- 10-09-2022, 13:53
- 887
9 Клас , Історія України 9 клас Бурнейко
§ 9 Початок українського національного відродження на західноукраїнських землях.
Пригадайте значення поняття «національне відродження».
Кого в Європі називали просвітниками?
Як реформи Марії-Терезії та Йосифа II стосувалися греко-католиків?
Упродовж уроку з’ясуйте, яку роль відіграли греко-католицькі священики у національному відродженні на західноукраїнських землях.
1. Передумови українського національного відродження.
Утвердження української національної самосвідомості на західноукраїнських землях було процесом важким і повільним. Початкам українського національного відродження сприяли реформи Марії-Терезії та Йосифа II, в ході яких було створено релігійний фонд підтримки греко-католицьких священиків, засновано у Відні греко-католицьку духовну семінарію, утворено при Львівському університеті Руський інститут (1787 р.). Завдяки цим реформам зросла кількість освічених українців, передовсім греко-католицьких священиків, які стали провідною верствою західноукраїнського суспільства у процесі національного відродження.
На процес національного відродження позитивно вплинули просвітницькі ідеї, що передбачали побудову справедливого суспільства через поширення освіти та розвиток науки. На західноукраїнських землях просвітництво частково набуло національних рис: виник інтерес до вітчизняної історії, до життя народу, його мови й усної народної творчості.
Негативно позначилися на становищі українського населення консервативні реформи наступників Марії-Терезії та Йосифа II: скасування обов’язкової початкової освіти, переведення шкіл під контроль католицької церкви, зменшення у них чисельності дітей. Це стимулювало передових людей до пошуку способів протидії такій політиці. Відтак наприкінці XVIII ст. на західноукраїнських землях сформувались умови для початку національного відродження.
1. Хто став провідною верствою українського суспільства у Західній Україні?
2. Яких рис набули ідеї Просвітництва на західноукраїнських землях?
3. Що змусило передових людей шукати способи захисту прав українського народу?
Сучасний герб УГКЦ
Дослідник про західноукраїнську інтелігенцію. Орест Субтельний (українсько-канадський історик):
«...Говорити про західноукраїнську інтелігенцію початку XIX ст. — значить говорити про духовенство. І справді, оскільки духовенство було єдиною соціальною групою, яка могла користуватися перевагами вищої освіти в Австрійській імперії, вища освіта у Західній Україні практично стала синонімом освіти богословської. Так, на початку 1840-х років із майже 400 студентів Львівського університету та інших закладів 295 навчалися теології, в той час як майже всі решта займалися філософськими дисциплінами, котрі також входили до курсу богослов’я...»
Будівля Львівського університету. Світлина кінця XIX ст.
Дослідник про західноукраїнську інтелігенцію. Ярослав Грицак (український історик):
«... греко-католицтво, з одного боку, не засимілювалось і зберегло свою етнічну окремість, з іншого, було єдиною елітою руського суспільства. Його патріотизм мав релігійний характер. Віросповідання слугувало надійним і простим способом самоідентичності руського населення».
1. Користуючись документами, доведіть чи спростуйте думку: греко-католицькі священики були майже єдиними представниками західноукраїнської еліти.
Церква Св. Духа греко-католицької семінарії у Львові. Гравюра XIX ст.
2. «Будителі». Товариство галицьких греко-католицьких священиків.
Значний вплив на піднесення культурно-освітнього рівня закарпатського духовенства мала діяльність єпископа Андрія Бачинського (1732-1809). Він заснував в Ужгороді духовну семінарію і заклав велику бібліотеку, сприяв організації шкіл при церквах. Завдяки цьому в останній чверті XVIII ст. осередком просвітницької діяльності на Закарпатті став Ужгород. Разом з тим, патріоти з-поміж греко-католицького духовенства краю, отримавши належну освіту, почали проявляти інтерес до національної спадщини і працювати над її збереженням та примноженням. Оскільки вони, неначе від сну, пробуджували в місцевих українців національні почуття, їх шанобливо називали «будителями». Під цим ім’ям в історію Закарпаття увійшли відомі культурно-політичні діячі: Олександр Духнович, Іоанікій Базилович, Михайло Лучкай та інші. Вони упроваджували рідну мову в освіту, пресу, літературу, виступали за дослідження та популяризацію місцевої історії як невід’ємної частини історії усієї України, сприяли розширенню зв’язків краю з Галичиною і Наддніпрянщиною.
Центром національного руху в Галичині став Перемишль, де розміщувалася резиденція греко-католицького єпископа, були семінарія і багаті книгозбірні. У 1816 р. з ініціативи митрополита Михайла Левицького та священика Івана Могильницького в Перемишлі створено Товариство греко-католицьких священників (Перемишльський просвітницький гурток), яке видавало шкільну і популярну літературу народною мовою. За сприяння Товариства засновано близько 400 шкіл, запроваджено українську мову навчання у початкових школах. Іван Могильницький та його однодумці вважали, що руська (українська) мова є окремою від польської та російської мовою.
Процес національного відродження на Буковині розпочався дещо пізніше, приблизно зі середини XIX ст. У нечисленних початкових школах навчали румунською або ж німецькою мовами. Першу спробу друкувати українські народні пісні кириличною азбукою зробив Іван Велигорський. Проте його наступники на буковинській літературній ниві продовжували вживати застарілу книжну мову.
1. Кого і чому називають «будителями» Закарпаття?
2. Хто та з якою метою створив Товариство греко-католицьких священиків у Перемишлі?
3. Хто сприяв початкам національного відродження на Буковині?
Детальніше про... літературну діяльність «будителів» Закарпаття
Іоанікій Базилович написав «Короткий нарис фундації Федора Корятовича» — першу працю з історії Закарпаття, де стверджував, що закарпатські русини є східними слов’янами.
Михайло Лучкай став автором першої на західноукраїнських землях «Граматики слов’яно-руської мови» (1830 р.).
Олександр Духнович написав вірш «Подкарпатские русины, оставте глубокий сон», який згодом став гімном Закарпаття.
Активна життєва позиція Олександр Духнович (1814—1865)
Ім’я (повне). Олександр Васильович Духнович.
Народження. 24 квітня 1814 р. у с. Тополя (тепер Гуменського округу в Словаччині).
Походження. Батько Василь — греко-католицький священик, мати Марія — дочка священика.
Освіта. Після закінчення сільської школи Олександр навчався в Ужгородській школі, гімназії у Кошицях, Ужгородській семінарії.
Початкові умови формування особистості. Вихованням займалися батько, а після його смерті — дядько Дмитро та дід Іван, які теж були священиками і прищеплювали повагу до рідної землі й народу.
Особистість і українське національне відродження. Спочатку О. Духнович займався домашнім учительством. Свій досвід описав у підручнику з педагогіки для вчителів і батьків. Згодом працював у різних церковних інституціях Закарпаття. Написав для місцевих шкіл український буквар, підручники з граматики та географії, посприяв, щоб українську мову було уведено до програм шкільної освіти Закарпаття, впорядкував україномовний молитовник, записував твори усної народної творчості, організував перше літературне товариство закарпатських русинів-українців. Був депутатом крайового сейму в Братиславі. Написав народною мовою поезії «Жизнь русина», «Голос радості», «Піснь земледільця весною», «Руський марш», твори для дітей: «О ділах шкільських», «О справованню дітей в школі», «Жаба». Друкував свої твори у віденських, будапештських, галицьких, київських періодичних виданнях. Вірш «Подкарпатские русины, оставте глубокий сон» був гімном Підкарпатської Русі.
Результати діяльності. Денаціоналізація, Закарпаття, боротьба, українська освіта, література Закарпаття, педагогіка, національне відродження.
1. Сформулюйте результати діяльності, використовуючи записані курсивом слова.
Сучасник про роль мови у розвитку нації. Єпископ Андрій Бачинський (мукачівський єпископ ГКЦ):
«Історичний досвід, численні приклади свідчать, що для зміцнення будь-якої народності або нації немає підойми міцнішої та тривкішої, ніж збереження питомої батьківської і материнської мови, писемності й віри. Як тільки який-небудь народ починає соромитись і цуратися рідної мови, писемності та релігії, а відтак і зовсім їх забувати, відразу ж починають відбуватися незворотні зміни із самим цим народом...»
1. У чому автор вбачає взаємозв’язок між мовою і майбутнім українського народу?
Мукачівський єпископ Андрій Бачинський
Детальніше про... літературну діяльність галицьких просвітителів
Денис Зубрицький — «Історія міста Львова», «Історія стародавнього Галицько-руського князівства».
Йосиф Левицький — «Граматика руської або малоруської мови в Галичині», «Колядки та щедрівки».
Йосиф Лозинський — збірка пісень і весільних обрядів «Руське весілля», рукописний «Буквар» та польською мовою «Граматика руської мови».
Іван Могильницький — підручники українською мовою: «Буквар славеноруського язика», «Катехізис малий», «Розвідка про руську мову».
3. «Руська трійця».
У 30-х-40-х рр. XIX ст. під впливом ідей романтизму та польського визвольного руху відбулося нове піднесення українського національного руху в Галичині. Його центром став Львів, де було утворено громадсько-культурне об’єднання «Руська трійця», яке діяло з 1833 до 1837 р. Заснували його Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький — у той час студенти Львівського університету і водночас вихованці греко-католицької духовної семінарії. Навколо них об’єдналися майже два десятки молодих священиків, семінаристів та представників світської інтелігенції. Нове покоління діячів національного руху жило й мислило ідеями романтизму.
Члени гуртка вивчали українську і слов’янські мови, збирали зразки усної народної творчості, описували пам’ятки старовини, виступали за розширення сфери вживання рідної мови. Маркіян Шашкевич підготував підручник для молодших школярів «Читанка», написаний розмовною українською мовою; до того ж термін «Читанка» вперше використав саме М. Шашкевич. Гуртківці прагнули перетворити народну мову на мову науки та літератури, щоб за її допомогою українці могли отримати вільний доступ до знань.
У 1834 р. «Руська трійця» підготувала до друку історико-літературну збірку «Зоря», але на вимогу цензури віденська поліція заборонила її публікацію. Проте невдача не зупинила патріотів. У м. Буда (нині Будапешт, Угорщина) в 1837 р. вони таки опублікували літературно-науковий альманах «Русалка Дністровая», до якого подали деякі твори з попередньої збірки, доповнені літературними та історичними статтями. Альманах «Русалка Дністровая» став першою книжкою, опублікованою українською мовою на західноукраїнських землях. Він засвідчив відмінність галицьких русинів від поляків і росіян, їхню спорідненість із наддніпрянськими українцями. Однак вихід «Русалки Дністрової» викликав невдоволення у Відні та Львові. На вимогу влади увесь наклад книги було конфісковано і знищено. Врятувати пощастило тільки 200 примірників. Видання «Русалки Дністрової» стало своєрідним підсумком діяльності «Руської трійці». Через постійні утиски й переслідування гурток розпався.
1. Коли і хто створив громадсько-культурне об’єднання «Руська трійця»?
2. Якою була мета членів «Руської трійці»?
3. Коли і де було надруковано альманах «Русалка Дністровая»?
Маркіян Шашкевич
Іван Вагилевич
Яків Головацький
Жінка в історії Юлія Шашкевич
Юлія Шашкевич — дружина засновника й натхненника «Руської трійці» Маркіяна Шашкевича. Стосунки між подружжям були теплими й ніжними. Та не квітами, а полином стелила доля сімейству Шашкевичів: часті переїзди з парафії в парафію, безгрошів’я, хвороба Маркіяна (туберкульоз, або ж сухоти), смерть сина Святослава — випробування, які довелося пережити подружжю. Саме Юлія Шашкевич допомогла чоловікові витримати життєві негаразди. Крім того, вірна дружина підтримувала свого чоловіка у літературній творчості та в громадській діяльності. Після того, як 7 червня 1843 р. відійшов до Бога кволий фізично, але міцний духом Маркіян Шашкевич, Юлія залишилася вдовою і все своє подальше життя присвятила синові Володимиру, який не лише зовні, а й хистом до слова був дуже схожим на свого батька.
1. У чому проявилась активна життєва позиція Юлії Шашкевич?
Детальніше про... альманах «Зоря»
У 1834 р. «Руська трійця» підготувала до друку історико-літературну збірку «Зоря», в якій було вміщено біографію Богдана Хмельницького, популярне оповідання і народну пісню про його походи, вірш Маркіяна Шашкевича про козацького ватажка Северина Наливайка, оповідання «Олена», у котрому опришків зображено як борців за народну волю, та інші матеріали. У передмові до видання М. Шашкевич закликав розглядати альманах як продовження роботи літераторів і науковців Наддніпрянщини, що стало виявом протесту проти польської й австрійської політики в Галичині.
Дослідник про подальшу долю членів «Руської трійці». Олександр Донік (український історик):
«Маркіян Шашкевич після висвячення на священика був переведений в одну з дрібних парафій, де він, виснажений працею та постійними злиднями, помер 32-річним. Якову Головацькому тривалий час не надавали сану священика, а Іван Вагилевич, щоб уникнути переслідувань, вирішив перейти на протестантську віру (лютеранство). Після розправи над «Руською трійцею» подальший поступ національного відродження в Галичині відзначався дуже скромними масштабами».
1. Запропонуйте обґрунтовану гіпотезу. Кому присвячено пам’ятник на світлині, що поруч документа? Назвіть імена відтворених у скульптурі людей.
Пам’ятник в Івано-Франківську
Коли в Україні з’явилися перші примірники «Русалки Дністрової», ... в Англії королевою було проголошено 18-річну Вікторію — розпочалася славнозвісна «Вікторіанська епоха».
Підсумуйте знання.
1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:
— 1816 р. — створення в Перемишлі товариства греко-католицьких священиків;
— 1833—1837 рр. — діяльність у Львові «Руської трійці»;
— 1837 р. — опублікування в Будапешті альманаха «Русалка Дністровая».
2. Поясніть значення понять: «будителі», «Руська трійця».
3. Напишіть есе на тему «Греко-католицькі священики — лідери національного руху на західноукраїнських землях».
4. Визначте, які події відображає схема. Назвіть схему, доповніть її. На основі схеми складіть розповідь про національне відродження на західноукраїнських землях.
Коментарі (0)