§ 23 Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.

Коли було скасовано панщину на західноукраїнських землях?

Якою була сільськогосподарська спеціалізація краю?

У чому особливість промислового розвитку регіону?

Упродовж уроку з’ясуйте, якими були основні зміни в економіці та соціальній сфері західноукраїнських земель у другій половині XIX століття.

1. Сільське господарство краю після селянської реформи 1848 року.

Селянська реформа 1848 р. створила сприятливі умови для розвитку ринкових відносин. Селянські господарства втягувалися в товарно-грошові відносини. У землеробство впроваджували нові сільськогосподарські машини та поліпшені знаряддя праці: вдосконалені залізні плуги і борони, косарки, січкарні тощо. Традиційне трипілля замінювали прогресивнішою системою сівозмін, проводили меліорацію земель. Окрім того, поширилася пропаганда сільськогосподарських знань: публікували сільськогосподарську літературу, відкрили сільськогосподарську школу в Дублянах біля Львова. За нових умов одні поміщики збільшували свої земельні угіддя. Інші — розорялися, продавали свої землі або здавали їх у довготермінову оренду. З іншого боку, землевласниками були й українські селяни. Серед них переважали малоземельні господарства, хоча були і середняцькі, й, навіть, заможні.

Через малоземелля, незначну кількість промислових підприємств у регіоні й зростання кількості населення багато селян залишали рідні землі та вирушали на сезонні роботи в центральні й західні провінції Австрії або ж у пошуках кращої долі виїжджали до Канади, США, Бразилії, Аргентини. Тимчасове або на постійній основі переміщення людей з рідної землі в інші країни через складні економічні умови називають трудовою еміграцією.

Щоб якось підняти рівень життя селян, західноукраїнська інтелігенція започаткувала кооперацію — самоврядне об’єднання людей із спільними інтересами для взаємодопомоги та співпраці. Поширеними були споживча, заготівельно-збутова, кредитна форми кооперації. Першим українським споживчим товариством у Галичині стала «Народна торгівля», котру заснував у Львові в 1883 р. Василь Нагірний. Щоб домогтися позик на вигідних умовах і не бути при цьому ошуканими, селяни об’єднувались у кредитні спілки. Масовою організацією стало товариство «Сільський господар», члени якого навчали селян новітнім методам господарювання на своїй землі.

1. Які позитивні зміни відбулись у землеробстві?

2. Що таке трудова еміграція? Чим вона була спричинена?

3. Як розвивався кооперативний рух в українських регіонах Австро-Угорської імперії?

Детальніше про... меліорацію земель

До меліорації належать осушення й зрошення земель, регулювання річок та поверхневого стоку вод, закріплення пісків і ярів тощо.

Детальніше про... еміграцію українців Галичини, Закарпаття і Буковини

Упродовж другої половини XIX ст. із західноукраїнських земель на постійне проживання за кордон виїхало понад 400 тис. осіб.

Історія в цифрах

Селянські господарства українських регіонів Австрійської імперії

Активна життєва позиція Василь Нагірний (1848—1921)

Ім’я (повне). Василь Степанович Нагірний.

Народження. 11 січня 1848 р. у с. Гірному на Львівщині.

Походження. З родини селян-середняків.

Освіта. Чотири роки навчався у сільській парафіяльній школі. У Стрию закінчив три класи реальної школи, а четвертий і п’ятий — у Львові. Був слухачем Технічної академії у Львові. В Цюриху (Швейцарія) закінчив відділ будівництва політехнічного університету.

Початкові умови формування особистості. Під час навчання у школі хлопцеві доводилося перебиватися абиякими харчами, а в лютий мороз носити легку одежину. Рано втратив матір. Бабуся (по батькові) виховала у Василька любов до свого народу та велику набожність.

Особистість та професійна і громадська діяльність. Працював у Швейцарії в будівельній сфері. Там ознайомився з кооперативним рухом, а згодом написав статтю «Як люди собі у нужді помагають». У Львові продовжив інженерну працю: за його проектами було побудовано понад 200 церков у Галичині. Водночас займався громадською діяльністю. У 1883 р. заснував товариство «Народна торгівля» у Львові. Ставши редактором газети «Батьківщина», час від часу друкував практичні поради для будівництва. Видав брошуру «Порадник для крамниць», де докладно описав, як започаткувати власну торговельну справу. Василь Нагірний також долучився до створення товариств руських ремісників «Зоря», «Сокіл» та ін. Задля підтримки галицького мистецтва створив «Товариство для розвою руської штуки». Очолив товариство українських робітників «Сила».

Результати діяльності. (Сформулюйте самостійно)

1. Будь-яка діяльність потребує бажання і можливостей. Що спонукало В. Нагірного до активної громадської діяльності? Звідки у нього були можливості?

2. Промисловий розвиток.

Після революції 1848 р. промислове виробництво на західноукраїнських землях пожвавилося, хоч австрійський уряд і надалі розглядав цей регіон як джерело сировини для західних провінцій імперії та ринок збуту їхніх промислових товарів. У 70—90-х рр. XIX ст. відбувався промисловий переворот, почали діяти новозбудовані фабрики і заводи. Основними галузями промисловості залишалися нафтодобувна, харчова, лісопильна та деревообробна. У них переважав іноземний капітал — передусім австрійський, німецький, англійський.

Нафтова промисловість була зосереджена в районі Борислава та Дрогобича, її фінансували переважно австрійські й англійські підприємці. У лісопильній і деревообробній промисловості дрібні водяні лісопильні почали замінювати паровими. За участі іноземних інвесторів у Великому Бичкові на Закарпатті спорудили лісохімзавод, де переробляли букові дрова на оцет, деревне вугілля та іншу продукцію. В харчовій промисловості переважали борошномельні підприємства, пивні, спиртові та цукрові заводи. Зріс видобуток солі. В українських регіонах він становив 64% від загальноімперського. У Східній Галичині працювали кілька невеликих машинобудівних заводів. Але ремісництво і надалі займало чільне місце у промисловості західноукраїнських земель. Зокрема текстильне та взуттєве виробництво залишалися справою ремісників.

Із 60-х рр. XIX ст. розпочалося будівництво залізниць. У 1861 р. відкрито першу на українських землях залізничну лінію Львів— Перемишль. У результаті цього Львів через Краків був з’єднаний зі столицею держави Віднем. У 1873 р. почала діяти залізниця Золочів-Тернопіль— Підволочиськ, що з’єднала Західну Україну з Наддніпрянською. Через залізничне сполучення австрійський уряд прагнув сполучити центральні райони Австрії з російським прикордонням, а також забезпечити збут товарів австрійської промисловості та вивезення сировини з українських регіонів імперії.

1. Як проявлялася колоніальна політика Австрії щодо економіки її українських регіонів?

2. Охарактеризуйте галузі промисловості, що розвивалися на західноукраїнських землях.

3. Коли розпочалося будівництво залізниць? Назвіть основні залізничні лінії.

Нафтовий шиб. Битків (Івано-Франківська обл.)

Очевидець про зайнятість у промисловості Східної Галичини жінок та дітей. Іван Франко (український письменник та громадський діяч):

«Найбільше (жінок) працює ось при яких (професіях): при малярстві 204, при цегельнях 147,... в копальнях глини 4100 (більше, ніж мужчин...), в копальнях (гравію) 2204..., в фабриках тютюну 1521 (86% працюючих в тих фабриках)... Дітей нижче 14 літ ...при гончарстві 3682..., при копальнях глини 2300..., при копальнях (гравію) 3200..., при фабриках сірників 155, при різництві 200, ...при шевстві 568».

1. Зробіть власні висновки, спираючись на наведену цитату.

Галицькі сірники, виготовлені на фабриці у Сколе (Львівщина)

Очевидець про значення залізниць. Уривок з поезії Івана Франка «Стріча»:

В чудову ніч через Підгір’я сонне,

Мов лютий звір зірвавшись з пут, жене

Якеєсь диво чорне, невгомонне, [...]

Куди летиш, куди чвалаєш ти

З могучим розмахом, залізний коню?

Земля тісна для твої бистроти, [...]

І межі ти прорвав, предвічні перешкоди,

В одну сім’ю з’єднав всі землі, всі народи!

Примітка. До 1892 р. довжина залізничних колій на західноукраїнських землях досягла 3200 км.

1. Про які позитивні та негативні особливості залізничного сполучення написав Іван Франко?

Залізничний міст в Яремчі (нині — Івано-Франківської обл.), збудований у 1894—1896 рр.

3. Торгівля. Розвиток міст.

Розвиток ринкових відносин зумовив зміни у сфері торгівлі. У найбільших містах діяли філії австрійських банків, а також місцеві банки. Переважаючими формами торгівлі були ярмарки і торги. Але поступово зростала стаціонарна торгівля. Оптовою торгівлею займалися здебільшого іноземні компанії. Вивозили (експортували) із західноукраїнських земель нафту, озокерит, сіль, худобу та різні сільськогосподарські продукти, довозили сюди (імпортували) предмети побуту, машини й обладнання, хімікати, мінеральні добрива, цемент, кам’яне вугілля, чорні та кольорові метали.

У пореформені десятиліття зросла кількість міського населення. Для регіону найтиповішими залишалися міста з населенням до 10 тис. осіб. Проте були і великі міста, зокрема Львів, Чернівці, Ужгород. Якщо серед сільських мешканців українці становили понад 70% населення, то серед містян їхня частка була значно меншою — не сягала й 20%. Західноукраїнські міста і надалі залишалися більше торговельними, ніж промисловими центрами.

Економічний розвиток викликав зміни у соціальній структурі суспільства — формувався клас найманих робітників та підприємців. При цьому українських підприємців було небагато, а українська інтелігенція залишалася хоч і активною, але нечисленною. Найбільшу частку українського суспільства становили селяни.

1. Що експортували із західноукраїнських земель, а що імпортували до них?

2. Які міста були найбільшими на західноукраїнських землях?

3. Які особливості соціальної структури української спільноти краю?

Історія в цифрах

Співвідношення основних національних груп Львова (170,1 тис. мешканців: 49, 9% поляків, 45,1% євреїв, 19,19% українців) та Чернівців (83 тис. мешканців: 34,4% євреїв, 17,9% поляків, 17,3% українців)

1. Порівняйте дані цієї діаграми з діаграмою на с. 174.

Детальніше про... підприємців Галичини

Промисловий розвиток викликав виникнення класу підприємців. Тодішніми підприємцями з місцевого населення були переважно поляки, євреї, вірмени, німці. Їхня діяльність часто зводилася до дрібного підприємництва, бо попит на промислові товари залишався низьким. Селянські господарства залишалися здебільшого самодостатніми, а поміщики надавали перевагу імпортним товарам і послугам. Підприємницька діяльність потребувала певного рівня освіти. Оскільки поляки від 1867 р. контролювали освітню політику, українське населення, з огляду на це, було дискриміноване. Тому українців серед галицьких підприємців виявилося небагато. А жменька освічених людей цікавилася більше політикою чи культурою, ніж господарським життям.

Дослідниця про населення міст Галичини у XIX столітті. Христина Бойко (український історик):

...у 47 повітових містах Східної Галичини в 1870 р. римо-католики становили 31%, греко-католики — 22%, євреї — 45%. ...у 1900 році у 8 містах (Галичини) євреїв було більш як 75% усіх мешканців (наприклад: у Бориславі, Дуклі, Щирці, Тарнобжегу, Розвадові, Бродах, Заліщиках та Косові), а у 55 — більш як 50% (наприклад: у Бучачі, Дрогобичі, Станіславі (нині Івано-Франківськ), Тернополі, Коломиї).

1. Визначте за релігійним складом західноукраїнських міст їхній національний склад.

Галицькі міщани

Коли в Україні на новозбудований Львівський залізничний вокзал прибув перший потяг з Відня, ... в Російській імперії було скасовано кріпацтво.

Підсумуйте свої знання.

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1848 р. — селянська реформа в Австрійській імперії;

— 1861 р. — відкриття першої в Україні залізничної лінії Львів-Перемишль.

2. Поясніть значення понять: трудова еміграція; кооперація.

3. Підготуйте історичну довідку про діяльність українських кооперативів.

4. За схемою складіть розповідь про причини, напрямки і наслідки трудової еміграції українців.

Наслідки. Виснажлива праця українців заради виживання за межами своєї Батьківщини. Утворення української діаспори — українських спільнот за межами своєї Батьківщини.

Українці обробляють поле у Канаді

Українці добувають вугілля у США

Українці збирають мате (чай) в Аргентині

Українські робітничі бараки в Бразилії

скачать dle 11.0фильмы бесплатно