§ 37 Освіта і наука на українських землях другої половини ХІХ — початку XX ст.

Поясніть поняття «поліетнічний характер культури».

Як змінилося становище жінки у суспільстві упродовж XIX століття?

Коли створили кафедру руської словесності у Львівському університеті?

Упродовж уроку з’ясуйте, як модернізація вплинула на розвиток освіти і науки в Україні.

1. Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців.

Модернізаційні процеси, що охопили усі сторони життя суспільства, неоднозначно вплинули на українські землі. Промисловий переворот і науково-технічна революція сприяли розвитку економіки та поступовому підвищенню рівня життя суспільства. Ліквідація кріпацтва і розвиток ринкових відносин формували новий тип особистості, котра опиралася на власні сили. Кожен тепер мав право купувати чи продавати землю, нерухомість та інші товари, займатися підприємництвом, процвітати або бідувати залежно від своїх зусиль і можливостей та обставин, в яких випадало жити й працювати.

З іншого боку, національно свідомі українці становили меншість серед буржуазії і робітників — нових соціальних груп. Буржуазія, зацікавлена в створенні сприятливих умов для підприємницької діяльності, була налаштована більш на співпрацю з імперською владою, ніж на відстоювання національних інтересів. Робітники, які на той час жили і працювали в надто складних умовах, головними проблемами вважали не національні, а соціальні; головним ворогом — не стільки імперську владу, скільки ненависну їм буржуазію. Проте помітною активністю вирізнялась українська інтелігенція, яка становила основу українських політичних партій.

Поширення і доступність преси, передовсім газет, виникнення та поширення залізничного сполучення, пароплавів, телеграфу і телефону, а на межі століть — автомобільного й авіаційного транспорту покращили життя людей. Ці ж реалії дозволяли імперіям ефективніше організувати систему контролю над підлеглими територіями, а опозиційним (національним, соціалістичним та ін.) політичним партіям — координувати свою діяльність і через пресу та пропагандистів впливати на думки й емоції якнайбільшої кількості людей. Активізація опозиційних політичних партій у поєднанні з неефективним державним регулюванням взаємин робітників та буржуазії призвели до політизації суспільства і радикалізації суспільних настроїв.

1. Якими були результати модернізаційних процесів на українських землях?

2. Які настрої поширювалися серед представників нових соціальних груп?

3. Як розвиток засобів комунікації і транспорту вплинув на життя українського суспільства?

Детальніше про... зв’язки між модернізацією та консолідацією української нації

Модернізація вплинула на піднесення національної свідомості населення, прискорила процес формування української нації. Проте дуже тісного зв’язку між розвитком економіки, культури і процесом консолідації нації не склалося. Цьому перешкоджали політика Російської й Австро-Угорської імперій, спрямована на денаціоналізацію українського населення; недостатній рівень освіченості української людності; наявність російсько-австрійсько-угорського кордону, який ускладнював економічні, суспільно-політичні, культурні зв’язки між Наддніпрянщиною і Західною Україною.

1. Що зображено на світлині?

2. Як зображення пов’язане з модернізацією?

3. Чому фотографія є символічною?

4. Назвіть світлину.

Історія в цифрах

Зростання чисельності міст Європи протягом ХІХ — початку XX століть

Невід’ємним супутником модернізації стала урбанізація — зростання і розвиток міст, збільшення відсотка міського населення, поширення міського способу життя.

1. Узагальніть одним словом процеси, відображені на графіку.

2. Потреба українізації системи освіти. Емансипація жінок.

Модернізація спричинила зростання потреби в освічених людях. Вищу освіту давали університети, яких на українських землях було п’ять: Харківський, Київський, Львівський, Новоросійський, відкритий в Одесі у 1865 р., та Чернівецький, заснований у 1875 році. Почали працювати вищі навчальні заклади для підготовки спеціалістів різних галузей промисловості й духовної сфери. Найбільші — Львівський і Київський політехнічні інститути, Харківський технологічний та ветеринарний інститути. У Російській імперії навчальних закладів з українською мовою викладання не було. Натомість у Львівському університеті в 1894 р. була відкрита кафедра східноєвропейської (фактично — української) історії, яку очолив М. Грушевський, а в 1900 р. — кафедра української літератури під орудою К. Студинського. Кафедру української мови та літератури у Чернівецькому університеті очолював С. Смаль-Стоцький.

Освітня реформа 1869 року в Австро-Угорщині запровадила обов’язкове початкове навчання для дітей віком від 6 до 14 років, яке найчастіше здійснювали рідною мовою. Освітня реформа 1864 року в Російській імперії значно розширила мережу закладів початкової освіти, але лише з російською мовою навчання. Така освіта посилювала асиміляцію українців. Навчальна література, яку створювали прихильники імперій, вкладала в учнівські чи студентські голови інформацію, що сприяла формуванню відданості імперським інтересам. Оскільки культурні, економічні та політичні інтереси українців найчастіше суперечили імперським, то виникла гостра необхідність в українізації освіти, особливо на українських землях Російської імперії.

Модернізація вплинула на долю жінки. Емансипація жінок (звільнення від залежності, збільшення прав) посприяла поліпшенню їхнього становища. Цьому допомогла також освіта жінок, яка започаткувалася з відкриттям у Києві Вищих жіночих курсів. Важливу роль у її становленні та розвитку відіграли Софія Русова і Христина Алчевська. Зокрема, Софія Русова вела у Києві позашкільну освіту для дорослих, викладала на Вищих жіночих курсах, заснувала педагогічний журнал «Світло». Вона послідовно відстоювала необхідність утворення національної школи і навчання дітей українською мовою. Таких самих поглядів дотримувалася Христина Алчевська, життя та діяльність якої були пов’язані з Харковом. Тут вона закінчила першу жіночу гімназію, викладала у Харківській гімназії після навчання на вчительських курсах у Сорбонні, а також заснувала в Харкові жіночу недільну школу, де, попри заборону уряду, навчала учениць української мови.

1. Які вищі навчальні заклади діяли на українських землях на початку XX століття?

2. Чому була необхідність в українізації системи освіти?

3. Що таке емансипація? Що ви знаєте про X. Алчевську та С. Русову?

Дослідник про початкову і середню освіту у Галичині. Ігор Гирич (український історик):

«...українська початкова школа в Галичині мала масовий характер. Протягом XIX ст. практично всі міста і великі села (Галичини) мали школу з національним викладанням; їх налічувалося більше 1000. Не менші успіхи мала і середня школа. Українські державні гімназії існували в усіх крайових і окружних містах. Академічна гімназія у Львові, Перемишльська, Станіславівська і Бережанська гімназії вже на другу половину XIX ст. підготували цілу генерацію нових громадських діячів...»

Заняття у львівській школі для незрячих. Початок XX ст.

1. Доведіть або спростуйте думку: «Освіта в Галичині була дискримінаційною щодо українців».

Бережани (нині — Тернопільської обл.). Початок XX ст.

Історія в цифрах

1. Порівняйте рівень письменності українців у Російській і Австро-Угорській імперіях. Де були сприятливіші умови для здобуття освіти?

Жінка в історії Софія Русова (Ліндфорс)

Батько Софії — відставний російський офіцер, швед за походженням, — і мати француженка виховували її в українському селі Олешня на Чернігівщині. Нянею була українська селянка, та й бавилася мала Софійка із селянськими дітьми. 15-річною закінчила жіночу гімназію у Києві. Невдовзі разом із сестрою Марією відкрила перший у місті та другий у Російській імперії дитячий садок. Так сталося, що садок відвідували діти українського письменника Михайла Старицького. Він і познайомив Софію з членами Старої громади. Поступово боротьба за національно-культурне відродження України стала для неї сенсом життя. За свої погляди п’ять разів була заарештована, але це не похитнуло вольову жінку. Під час розгортання революції 1905—1907 рр. С. Русова стала співініціаторкою З’їзду народів Російської імперії, на якому обговорювали необхідність національно-культурної автономії для кожного народу. Взяла участь у Всеросійському з’їзді вчителів. Згодом видала україномовні підручники «Буквар» та «Початкова географія». Читала лекції з української літератури для слухачок жіночих курсів у Петербурзі. Заснувала перший український педагогічний часопис «Світло». 1910 р. українська журналістка Софія Русова була запрошена у Брюссель (Бельгія) на Всесвітній конгрес преси і взяла у ньому участь.

1. Софія Русова висловилася: «Бути гарним педагогом — бути реформатором майбутнього життя України, бути апостолом Правди і Науки». Чи можна ці слова адресувати самій С. Русовій?

3. Видатні вчені.

Українські вчені зробили помітний внесок у розвиток різних галузей науки. Ілля Мечников і Микола Гамалія відкрили в Одесі першу в Російській імперії бактеріологічну станцію. У 1908 р. Ілля Мечников отримав Нобелівську премію за вивчення імунної системи. Мікробіолог Данило Заболотний запропонував ефективні методи боротьби з чумою та холерою. В Одесі працював всесвітньо відомий хірург Володимир Філатов, який у 1912 р. зробив першу операцію із пересадки рогівки ока. Фізик Іван Пулюй збудував першу в Європі електростанцію, що виробляла змінний струм. Відомими науковцями були: в галузі фізичної хімії — Микола Бекетов; ядерної фізики — Микола Пильчиков, біології — Олександр Ковалевський, математики — Олександр Ляпунов. Українець за походженням, авіаконструктор Ігор Сікорський у 1913 р. створив найбільший на той час у світі літак «Ілля Муромець», який встановив кілька світових рекордів.

Зосереджені в університетах дослідження у сфері гуманітарних наук відігравали ключову роль у консолідації українського суспільства. Засновником київської історичної школи був Володимир Антонович. Його учень, Михайло Грушевський, започаткував львівську школу істориків і у багатотомній праці «Історія України-Руси» обґрунтував ідею спадкоємності української історії від часів Київської Русі. Історію Слобідської України досліджував Дмитро Багалій, Хмельниччину і мазепинську добу — Степан Томашівський, козацтво — Дмитро Яворницький, автор праці «Історія запорозьких козаків» у 3-х томах. Серед учених-істориків успішно працювала перша жінка — доктор історичних наук Олександра Єфименко, чия «Історія українського народу» була опублікована російською мовою у Петербурзі.

Велике значення і для науки, і для піднесення національної свідомості мали вихід у світ чотиритомного «Словника української мови» (1907—1909 рр.), який уклав Борис Грінченко, та «Української граматики» за редакцією видатного ученого-мовознавця і сходознавця Агатангела Кримського. Етнографічні дослідження проводили Федір (Хведір) Вовк, який вивчав походження українців, Володимир Гнатюк, редактор «Етнографічного збірника» (60 томів) і «Матеріалів для української етнології».

1. Назвіть українських науковців та їхні досягнення у природничих науках та медицині.

2. Хто досліджував українську історію різних періодів?

3. Які вчені досліджували українську мову та етнографію?

А. Кримський

Активна життєва позиція Ілля Мечников (1845—1916)

Ім’я (повне). Ілля Ілліч Мечников.

Народження. 3 (15) травня 1845 р. у с. Іванівка на Харківщині.

Походження. Батько походив із шляхетного українсько-румунського роду Спетару. Українською «спетару» означає «зброєносець», російською його переклали як «мечников». Мати була донькою єврейського письменника.

Освіта. Харківська гімназія, фізико-математичний факультет Харківського університету.

Початкові умови формування особистості. Зростав у селі. Допитливого хлопчика цікавило, чому в світі усе влаштовано саме так, а не інакше. Старший брат Іллі — Лев — навчався на медичному факультеті, тож юнак завжди просив його розповісти щось цікаве.

Особистість і наука. Викладав у Новоросійському та Петербурзькому університетах. Разом з колегою Миколою Гамалією 1886 р. відкрив в Одесі першу в Російській імперії та другу в світі бактеріологічну станцію. Тут робили щеплення проти сказу, сибірки та ін. Досліджував причини холери, черевного тифу, туберкульозу та способи запобігання їм. Через рік виїхав у Париж, де до кінця життя працював у лабораторії інституту Луї Пастера. Відкрив явище фагоцитозу — існування в організмі клітин-захисників, які поглинають та знищують інородні хвороботворні тіла, і на його основі розробив імунну теорію. За це відкриття був нагороджений у 1908 р. Нобелівською премією. Обраний почесним членом Петербурзької Академії наук. Ім’ям Іллі Мечникова названо університет в Одесі.

Результати діяльності. (Сформулюйте самостійно).

1. На уроках з яких предметів ви згадували про імунітет. Запропонуйте власні висновки.

Активна життєва позиція Іван Пулюй (1845—1918)

Ім’я (повне). Іван Павлович Пульгуй (від 1881 р. — Пулюй).

Народження. 2 лютого 1845 р. у містечку Гримайлові на Тернопільщині.

Походження. Батько був греко-католицьким священиком, готував до того і свого Іванка.

Освіта. Сільська школа. Тернопільська класична гімназія. Теологічний факультет Віденського університету. Філософський факультет Віденського університету. Захистив у Страсбурзькому університеті докторську дисертацію з фізики.

Початкові умови формування особистості. З дитинства добре орієнтувався в сузір’ях. Захоплювався читанням, особливо «Кобзарем» Т. Шевченка.

Особистість та наука. Удосконалив нитки розжарювання для освітлювальних ламп. Винайшов переносну охоронну лампу, яку використовували у шахтах. Запропонував власну конструкцію телефонної станції. Збудував першу в Європі електростанцію, що виробляла змінний струм. Раніше від німецького фізика В. К. Рентгена відкрив і пояснив природу радіоактивного випромінювання та довів його важливість для медицини. Іван Пулюй першим зробив знімок людського скелета. Досліджував «холодне свічіння», яке тепер називають неоновим. 1884 р. очолив кафедру фізики Празького (Чехія) політехнічного інституту, де пропрацював усе подальше життя. Був дійсним членом НТШ. Разом з П. Кулішем та І. Нечуєм-Левицьким долучився до перекладу Біблії українською мовою. З його ініціативи у Празі створено Українську громаду. НАН України що два роки нагороджує премією ім. І. Пулюя кращих науковців-фізиків країни.

Результати діяльності. (Сформулюйте самостійно).

1. Доведіть причетність Івана Пулюя до науково-технічної революції.

Активна життєва позиція Олександр Потебня (1835—1891)

Ім’я (повне). Олександр Опанасович Потебня.

Народження. 1835 р. на хуторі Манев біля с. Гаврилівка (нині — с. Грушине Сумської обл.).

Походження. Батьки — дрібні дворяни, а їхні предки - запорозькі козаки.

Освіта. Радомська гімназія. Юридичний, згодом — історико-філологічний факультет Харківського університету. Захистив докторську дисертацію з філології. Стажувався з мовознавства у Берліні, Відні, Празі.

Початкові умови формування особистості. В сім’ї Олександра пам’ятали і шанували козацьку минувшину та рідне слово. Навчаючись на юридичному факультеті, хлопець захопився збиранням українського фольклору, а згодом навіть перевівся на історико-філологічний факультет.

Особистість і наука. Викладав у Харківському університеті. Долучився до створення Харківської громади і Харківського історико-філологічного товариства. Був переконаний, що мова кожного народу має право на самостійне існування. Засуджував русифікацію. На науковому рівні обґрунтував взаємозв’язок мови і мислення. Досліджував фонетику, граматику, семантику, діалекти, наголоси. Переклав українською уривки з «Одіссеї» Гомера. Видав «Азбуку для недільних шкіл». Його мовознавчі дослідження здобули наукове визнання.

Результати діяльності. «...(професор Потебня) коли говорив нам про історичне минуле нашої батьківщини, про нашу пісню, про нашу поезію... ми із захватом слухали його цілими годинами, і я впевнена, що кожен із нас присягав у душі ...присвятити батьківщині всі свої сили, віддати їй усе своє життя». (Христина Алчевська, сучасниця Олександра Потебні).

1. Сформулюйте результати діяльності на основі тексту рубрики та цитати X. Алчевської.

Коли в Україні було відкрито Новоросійський університет в Одесі, ... у США було прийнято ХІІІ-ту поправку до Конституції, яка скасувала рабство.

Підсумуйте свої знання.

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1865 р. — відкриття Новоросійського університету в Одесі;

— 1875 р. — відкриття Чернівецького університету.

2. Поясніть значення понять: урбанізація (див. рубрику «Історія в цифрах» на с. 249), емансипація.

3. Підготуйте повідомлення про розвиток української освіти під час модернізаційних процесів.

4. Доведіть твердження: «Українські вчені підняли вітчизняну науку до світового рівня».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно