§1. Вступ до історії України кінця XVIII — початку XX ст.

ЗА ЦИМ ПАРАГРАФОМ ВИ ЗМОЖЕТЕ:

визначати хронологічні межі періоду історії України, який ви будете вивчати в цьому році; скласти загальне уявлення про зміст Нової доби в історії України; пояснювати, що таке українське національне відродження.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Який період історії України ви вивчали в минулому році? Назвіть його хронологічні межі. 2. Імена яких видатних діячів вітчизняної історії цієї доби ви пам'ятаєте? У чому був їхній внесок в історію України?

1. «УКРАЇНСЬКЕ XIX СТОЛІТТЯ». У 9 класі ви продовжите вивчення курсу історії України, розпочатого в попередні роки.

Вивчаючи Нову історію України, ви дізнаєтесь, які події розгорталися на наших землях наприкінці XVIII — на початку XX ст., що в усій Європі стало добою модернізації всіх сфер життя суспільства. Помітні зміни відбувалися в цей час і на українських землях.

Модернізація — у суспільстві; широкомасштабний процес, в основі якого лежить запровадження змін і вдосконалень, пов'язаних із необхідністю перетворення всіх сфер життя суспільства відповідно до сучасних вимог.

Досить поширеною є точка зору, що одним із явищ, характерних для нової епохи в історії людства, стала поява модерних націй. Важливу роль у цьому, як вважають деякі вчені, відіграла Велика французька революція кінця XVIII ст. На їхню думку, саме революція, замінивши звичний раніше заклик «Хай живе король!» на новий — «Хай живе нація!», завершила донаціональну еру та започаткувала нову — еру національного існування.

Для того щоб зрозуміти роль націй як суб’єктів історичного процесу, необхідно зрозуміти, що ж таке нація. У XIX ст. над цим стали розмірковувати чимало європейських дослідників. Усі вони звертали увагу на те, що поступово нації починають посідати важливе місце в історії людства. Саме тому XIX століття назвали епохою націоналізму.

Нація — стійка історична спільність людей, що характеризується специфічними етнічними рисами, зумовленими особливостями економічного й культурного розвитку, спільною територією, мовою, побутом, звичаями, а також відображенням цих чинників у суспільній свідомості та рисах характеру.

Націоналізм — система ідей і політика в національному питанні, основою яких є визнання першості національного чинника в суспільному розвитку.

Нова доба нашої історії вмістила багато подій. Проте головною з них, що визначила її історичне обличчя та склала основний зміст «українського XIX століття», як назвав його знаний український історик І. Лисняк-Рудницький, стало національне відродження українців.

ПЕРІОДИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

З есе французького мислителя Е. Ренана «Що таке нація?»

Нація — це наслідок довготривалої роботи, жертовності й відданості. Спільна справа в минулому і прагнення ще раз разом здійснити велике в сучасному — ось головна умова для того, щоби бути нацією...

Нація — це велика спільність, створена розумінням, усвідомленням жертви, колись принесеної, та готовність до нової жертви. Вона існувала в минулому, вона відновлюється в сучасності реальною дією і розумінням, чітко висловленим прагненням продовжувати життя спільноти, існування нації... це щоденний плебісцит.

1. Як розумів процес появи націй Е. Ренан? 2. Як ви розумієте твердження, що існування націй є «щоденним плебісцитом»? 3. Завдяки чому, на думку автора, нація існувала в минулому й відновлюється в сьогоденні?

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Як характеризує поняття «нація» найавторитетніший із сучасних англомовних тлумачних словників — вебстерівський

[Нація]... будь-яка група людей, що мають спільні інститути та звичаї, почуття однорідності та спільного інтересу. Більшість націй сформовані із конгломератів (великих об'єднань — Авт.) племен, або народів спільного етнічного походження, або ж різних етнічних груп, змішаних в одне ціле тривалою взаємодією. Найхарактернішими ознаками [нації] зазвичай вважаються єдина спільна мова або близькі діалекти, спільна релігія, традиції, історія, спільне розуміння правди і кривди та більш-менш компактне територіальне розташування.

Проте одного чи декількох із цих елементів може бракувати, що не заважає групі залишатися спільнотою інтересів та не заперечувати прагнення жити разом і претендувати на ім'я нації.

1. Як характеризується нація? 2. Які ознаки нації у джерелі визначають як найхарактерніші? Чи поділяєте ви їхню думку? Обґрунтуйте свою точку зору. 3. Порівняйте наведене розуміння нації з тим, що існувало в XIX ст., і наведеним у параграфі сучасним його тлумаченням українськими істориками.

У XX — на початку XXI ст. вчені значно поглибили розуміння націй. Поширилося уявлення про те, що їх поява є закономірним явищем соціально-економічного та політичного розвитку суспільства, його модернізації.

Національне відродження — процеси, пов'язані з пробудженням національної свідомості бездержавних народів.

Національна свідомість — усвідомлення окремими людьми своєї належності до певного колективного цілого, наявність волі до його підтримки, віри у спільну долю з ним, відчуття солідарності зі «своїми» тощо.

Європейські мислителі XIX ст., які запровадили термін «національне відродження», вважали, що нації, які існували раніше й за несприятливих умов занепали, тепер прагнуть відродитися. Однак фактично за своїм змістом цей процес набув форми творення нових націй як суб’єктів модерної європейської історії. Національне відродження слов’янських народів долало кілька стадій, що визначаються вченими як фольклорно-етнографічна (вивчення дослідниками-ентузіастами історії, звичаїв та мови свого народу), культурницько-літературна (відродження мови, створення нею літературних творів, поширення національної свідомості серед широких верств населення) та політична (виникнення політичних організацій, які розгортають боротьбу за незалежність своєї нації).

Процеси українського національного відродження в модерну добу в цілому відповідають цій схемі. Шлях, який подолали українці протягом цього часу, перебуваючи під владою Російської та Австрійської імперій, був тяжким і складним. Однак наш народ пройшов його гідно: не втратив своєї мови, культури та історії, заклав підвалини індустріального суспільства, довів своє право на місце в спільноті новоєвропейських націй. З основними подіями, які відбувалися на українських землях протягом цього часу, ви ознайомитеся в цьому підручнику.

2. УКРАЇНА В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. У другій половині XVIII ст., як вам уже відомо з минулого року, у Центральній та Східній Європі відбулися значні територіальні зміни. Для України їх наслідком стало те, що її землі в основному опинилися у складі Російської та Австрійської імперій. Особливості розвитку цих держав у XIX ст. мали великий вплив на тогочасний розвиток українських земель.

Центральна вулиця Юзівки (сучасне місто Донецьк). Початок XIX ст.

Визначте за ілюстрацією особливості вулиць міста тогочасної Наддніпрянщини.

Селянка з Покуття (східна частина сучасної Івано-Франківської області). XIX ст.

Опишіть особливості вбрання тогочасної української селянки.

Модернізація для європейських країн XIX ст. стала часом докорінних перетворень, побудованих на розвитку науки й технологій та пов’язаних із цим змінах у всіх сферах життя людей. На її основі формувалося індустріальне суспільство, де провідне місце посідала машинна індустрія, визначаючи його економічне процвітання, військову силу та міжнародний авторитет.

Індустріальне суспільство — суспільство, у якому завершено процес створення великої, технічно розвиненої промисловості (як основи й провідного сектору економіки) та відповідних соціально-політичних структур.

Однією з ознак становлення індустріального суспільства в країнах Європи стала урбанізація — зосередження населення та економічного життя у великих містах. Іншою ознакою нової епохи стало розгортання міграційних процесів у формі еміграцій та імміграцій.

Міграція — переміщення людей, пов'язане зі зміною постійного місця проживання.

Еміграція — вимушене або добровільне переселення людей до інших країн з економічних, політичних або релігійних причин.

Імміграція — в'їзд іноземців до країни на тривале або постійне проживання.

Гуцул. XIX ст.

Становлення індустріального суспільства й пов’язані з ним зміни у структурі населення сприяли розвитку сільського господарства. На селі з’явилися парові жниварки, молотарки, косарки тощо. Унаслідок цього протягом XIX ст. кількість населення, зайнятого в сільському господарстві, зменшувалася.

Розвиток сільського господарства був пов’язаний із поширенням ринкових відносин та розгортанням промислової революції (перевороту). Сільське господарство забезпечувало нові промислові підприємства робочою силою й водночас було ринком збуту промислової продукції.

Ринкові відносини — відносини, що виникають між товаровиробниками й покупцями в процесі купівлі-продажу, органічний зв'язок між виробництвом і споживанням.

Промислова революція розгорталася в Європі в напрямку із заходу на схід. На межі 30—40-х рр. XIX ст. вона досягла Російської та Австрійської імперій, до складу яких входили українські землі. Головним наслідком промислової революції стала заміна аграрно-ремісничого суспільства на індустріальне.

У модерну добу традиційні стани поступилися місцем новим соціальним верствам. Важливу роль у розвитку суспільства стали відігравати «ділові люди» (підприємці), чиновники та інтелігенція. Найчастіше вони мали добру освіту, працювали та були основою стабільності суспільства. Важливим чинником, що впливав на суспільний розвиток, стали промислові робітники, умови життя більшості яких спочатку були дуже тяжкими.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Національне пробудження бездержавних народів, пов'язане з поширенням ідей націоналізму, стало невід'ємною складовою європейського суспільно-політичного життя XIX ст. Особливо багато національних рухів у цей час виникло в Центрально-Східній Європі, народи якої перебували під владою Австрійської, Османської та Російської імперій. Національне відродження стало тут реакцією на політику імперського поневолення та ігнорування національних прав народів. Одним із європейських національних рухів бездержавних народів став і український.

Для ідейних пошуків початку XIX ст. була характерною потужна хвиля нових теорій, поглядів і рухів, пов’язаних значною мірою з намаганнями зрозуміти й засвоїти уроки Великої французької революції кінця XVIII ст. Розчарування в ідеалах Просвітництва спричинило формування нових ідейно-політичних течій:

• лібералізму — об’єднував прихильників парламентського устрою, для яких першочерговим було питання економічних, громадянських і політичних прав та свобод людини;

• консерватизму — відображав погляди тих, хто виступав за збереження традиційних цінностей, заперечував необхідність рішучих змін у суспільстві, схиляючись до поступових перетворень;

• радикалізму — об’єднував прихильників проведення рішучих змін у суспільстві, його радикальної і негайної перебудови.

Одночасно з ними сформувався націоналізм, що об’єднував тих, хто вважав пріоритетним чинником суспільного розвитку нації. Він, як стверджують деякі дослідники, став однією з найвпливовіших і найжиттєздатніших ідеологій у подальшій історії людства. Нація, на думку прибічників націоналізму, є однією з найбільших цінностей, що повинна бути вільною й жити власним політичним життям, маючи автономію чи незалежну державу. Право на це є одним із природних невід’ємних прав людини. Саме націоналізм був в основі тогочасних національно-визвольних рухів, інколи поєднуючись із радикалізмом.

Усі зазначені явища й процеси, що охопили європейські країни в XIX ст., знайшли відображення в розвитку українських земель.

Висновки

• У 9 класі ви завершите вивчення Нової історії України, ознайомившись із подіями, що відбувалися на її землях наприкінці XVIII — на початку XX ст. Головним змістом «українського XIX століття» у суспільно-політичній сфері стало національне відродження українців.

• Модернізація, що в XIX ст. охопила Європу, спричинила значні зміни в розвитку народів, які її населяли, зокрема українців.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Якими є хронологічні межі Нової історії? 2. Який етап Нової історії України вивчається в 9 класі? 3. Що таке національне відродження? 4. Що таке індустріальне суспільство? 5. Якими є дві форми міграційних процесів? 6. Що таке ринкові відносини?

7. Чому, на вашу думку, національне відродження українців вважають основним змістом «українського XIX століття»? 8. Які зміни відбувалися під час модернізації, що охопила Європу в XIX ст.?

9. Покажіть на карті, які територіальні зміни, пов'язані з державною належністю українських земель, відбулися наприкінці XVIII ст. Порівняйте межі розселення українців наприкінці XVIII ст. та сучасні кордони України. 10. Об'єднайтеся в малі групи й сформулюйте якомога більше підстав, для чого необхідно вивчати історію України. Обміняйтеся думками між групами та складіть загальний перелік.

11. Чому, на вашу думку, саме зараз варто замислитися над тим, для чого ми вивчаємо історію? 12. Історик І. Крип'якевич писав: «Сила України полягає в тому, що вона постійно підтримувала зв'язки із Західною Європою і звідти переймала всі живі культурні течії. Для Європи її значення полягало в тому, що Україна творила висунутий найбільше на схід бастіон європейської культури». Поясніть, як ви розумієте цю думку.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно