§ 40 Практичне заняття № 8

В якому соціальному середовищі зберігалися давні українські звичаї і традиції?

Кого називають підприємцями (буржуазією), а кого — робітниками (пролетарями)?

Які установи стали осередками формування діяльності української інтелігенції?

Тема. Традиції та побут української сім’ї.

Мета. Визначати особливості побуту і традиції селянської, робітничої сім’ї та сім’ї інтелігенції, проаналізувавши документи.

Хід заняття

Завдання 1. Об’єднайтеся в групи: «селяни», «робітники», «інтелігенція» та виконайте те завдання практичної роботи, яке відповідає назві вашої групи.

Завдання 2. «Традиції та побут селянської сім’ї». Ознайомтесь із документами № 1-2. Підготуйте відповіді на запитання.

1) Хто був головним у селянській сім’ї?

2) Яку роль відігравали батьки у вихованні й навчанні дітей?

3) Чи допомагали діти по господарству? Як саме?

4) Для підтвердження наведіть цитати з тексту.

5) Упродовж XIX ст. в сільських хатах появилися печі з димарями і дерев’яна підлога. Розгляньте кожну з трьох реконструкцій (№ 3-5). На якій із них згадані удосконалення відображені, а на якій — ні? Які саме?

№ 1 Дослідник про виховання дітей у селянській родині XIX ст. Валентина Федяєва (український науковець-педагог):

«...діти виховувалися в більшості у багатодітних сім’ях, вчилися жити дружньо, спільно працювати й відпочивати... Також українська сім’я XIX століття складалася з декількох поколінь, ...а в дітей, насамперед, виховували повагу до старших. ...Велику увагу приділяли трудовому вихованню, постійному залученню дітей до фізичної праці... Сім’я трималася на авторитеті батьків, насамперед, чоловіка. Головною вихователькою дітей ...була мати».

№ 2 Етнографи про лемківські селянські сім’ї. Юрій Гошко, Роман Хмелик, Микола Мушинка (етнографи):

«В... (селянській) сім’ї другої половини XIX — початку XX ст. чоловік був господарем і організатором виробництва, а жінка його помічником. Усі прибутки від господарства отримував голова сім’ї і повертав їх на потреби всього господарства. Жінка окремо мала свій прибуток за яйця, кури, сало, масло і полотно. Його вона використовувала на купівлю мила, стрічок, ... гасу (для освітлення гасовими лампами) тощо... Чоловіки і сини найбільше часу були зайняті у рільництві, а жінки і доньки — у хатній роботі».

«...при першому купанні хлопця після хрещення вмочували у воду молоток, сокиру, пилку, леміш від плуга, батіг, а дівчини — веретено, ...голку з ниткою, ножиці, шматок мила. Одне з найперших і найосновніших занять пяти-шестирічних хлопчиків і дівчаток — це пастушення. В такому віці переважно пасли гусей біля села. Від 7-10 років пасли худобу та допомагали в господарстві. Різницю в трудовому вихованні дівчаток і хлопчиків можна зауважити після семи років. Семирічна дівчинка вже допомагала мамі прибирати в хаті. У вісім-дев ять років починала прясти, вишивати, у 10 років — ткати. Восьмирічний хлопець пас коней, в 11-15 років ходив з батьком за плугом, з 15 років — косив, рубав дрова. ...Діти збирали гриби і ягоди в такій кількості, що їх вистачало не тільки для потреб сім’ї, а й на продаж».

«Про розумові здібності дитини дбали від самого її народження — при першій купелі після хрещення, крім згаданих предметів, ...клали також олівець, перо і зошит, щоби добре вчилися. Школу діти мали змогу відвідувати лише в зимові місяці. У селах, в яких не було школи, дітей писати і читати вчили здебільшого вдома. Основними носіями знань були батько і мати, ...дідо й баба, ...Змалку дітей вчили молитися Богові, пояснювали, що таке гріх».

Гасова лампа

Жінка, яка сидить за прядкою (реконструкція). Верхньодніпровський КДНЗ «Сонечко»

Реконструкція сільських будинків кінця XIX — початку XX ст. з різних регіонів України:

 № 3 — Полісся

№ 4 — Гуцульщина

№5 — Південь України

Завдання 3. «Традиції та побут робітничої сім’ї». Ознайомтесь із рубриками «Детальніше про...» та документами № 6-8. Підготуйте відповіді на запитання.

1) Де мешкали сім’ї робітників?

2) Якою була роль жінки в робітничих сім’ях?

3) Чи були робітники набожними?

4) Для підтвердження наведіть цитати з тексту.

5) На основі документів № 8-10 визначте, якими були умови праці робітників.

Детальніше про... будинки робітників.

У робітничих селищах поширеними були мазанки — будинки, сплетені з хмизу, обмазаного з обох боків саманом (сумішшю глини і подрібненої соломи або кінського кізяку), які мали сіни і кімнату; землянки — напівукопані в землю, з одним-двома віконцями, обмазані зсередини глиною. Щоб заробити гроші на власне житло, робітникам потрібні були іноді десятиліття важкої праці. Тому власники підприємств будували для своїх робітничих сімей із саману, дерева або вапняку казарми — колективні робітничі житла, обладнані дво- або триярусними нарами для відпочинку.

№ 6 — Юзівка (Донецьк). Робітничі казарми

№ 7 — Юзівка (Донецьк). На православному святі

Детальніше про... особливості робітничих сімей

У робітничих селищах та у містах було багато міжнаціональних шлюбів. При цьому більшого авторитету в родині набувала жінка-мати, яка вела домашнє господарство, розпоряджалася грошима, що заробив чоловік, виховувала дітей і, найчастіше, також працювала, бо важко було прогодувати сім’ю тільки на платню чоловіка.

№ 8 Очевидець про робітників нафтових компаній Борислава. Іван Франко (український громадсько-політичний діяч):

«...купи хворосту, купи глини, брудні магазини та ще брудніші помешкання людські. Ні зелені свіжої, ні виду всміхненого не побачиш. Воздух удушливий, загуслий від нафтового сопуху. ...(Люди) зачорнені скрізь нафтою і глиною, мов ворони, на них пошарпані шмати...»

Робітники черпають нафту

Пожежа на свердловині компанії Оil City в Бориславсько-Дрогобицькому нафтодобувному районі

Завдання 4. «Традиції та побут української інтелігенції». Ознайомтеся з документами «№ 11-14, а також світлинами, що поруч, у котрих є інформація про дитячі роки письменниці Лесі Українки (Лариси Косач), яка виховувалась у сім’ї поміщиків-інтелігентів. З’ясуйте за документами:

1) Хто був моральним взірцем для Лесі та інших дітей?

2) Яким було виховання у родині Косачів?

3) Чи були сімейні свята? Які саме? (Для підтвердження наведіть цитати з тексту).

4) Якому одягові надавали перевагу Косачі? Про що це свідчить?

№ 11 Зі спогадів Ольги Косач-Кривинюк (сестри Лесі Українки):

«Розказували, як батько Лесю, ще зовсім маленьку, навчав, проказуючи, — бо вона не вміла ще читати, — байки Глібова «Кущ та билина», і вона дуже гарно та чуло її декламувала... З дітьми ж і своїми, і чужими батько був завжди ласкавий та ніжний, ...розмовляв поважно, наче з рівними собі, зовсім так само поводилася Леся.

Коли народилася Леся, то мати наша заслабла... і мусила серйозно лікуватися... батько взяв відпустку спеціально для того, щоб доглянути Лесю... і врешті осягнув того, що Леся не лише залишилася при житті, а зовсім одужала і поправилася.

Леся Українка

Батько був дуже начитаною людиною, хоч і в перекладах, але добре знав світову літературу, літературу російську знав досконало, не гірше знав і українську.

З наймолодшого віку Леся бачила, як мама збирає народні узори, перемальовує їх, лагодячи до друку. Леся дуже добре розумілася на них і артистично виконувала різні українські народні вишиванки... Пам’ятаю, як мама повезла нас, дітей, з Луцька ...до села Чекни в Луцькому повіті, навмисне для того, щоб ми побачили й почули веснянки.

(З братом Мишком) завжди мали свій квітник і город, що самі обробляли та доглядали. Леся зовсім маленькою, в шість років, навчилася шити і вишивати... І тоді вже задумувала вишити батькові сорочку.

Леся Українка із сестрою Ольгою та Оксаною Старицькою

№ 12 Зі спогадів Олени Пчілки (матері Лесі Українки):

«Діти з великою охотою читали Кулішеві твори, оповідання Марка Вовчка, «Пана Твардовського» Гулака-Артемовського знали напам’ять, ...андерсенові казки в перекладі Старицького і сербські пісні в його ж перекладі... У Києві ...до нас ходили вчителі, запрошувані для науки до дітей репетитори-студенти. ...Леся разом з Михайлом учила й класичні мови — грецьку з латинською».

Леся та її брат Михайло

№ 13 Зі спогадів Варвари Дмитрук (подруги Лесі Українки):

«До Шевченківських свят готувалися (у сім’ї Косачів) за кілька днів: прибирали, на кухні пекли пиріжки, Петро Антонович привозив з Ковеля цукерки. Увечері, як сходилися люди, всіх розсаджували у великій кімнаті, частували. На столі в рушниках стояв портрет Шевченка, де Тарас Григорович був у великій смушевій шапці, в пальті та з козацькими вусами. Перед портретом запалювали свічечку».

№ 14 Зі спогадів Марти Балак (служниці):

«Косачі добрі люди були. Рідко такі трапляються серед багатих... Розмовляли вони в сім’ї з селянами українською мовою. До людей ставилися дуже добре... розумні, здатні, грамотні, а з усіма держаться просто...»

Завдання 5. Обміняйтеся результатами роботи в загальному колі. З’ясуйте причини розбіжностей, коли такі будуть.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно