§ 10. Національний рух у західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії

Прочитайте фрагмент джерела. 1. У чому Я. Головацький убачав основні причини незадовільного становища українців в Австрійській імперії? 2. Який шлях для поліпшення свого становища обрали галицькі українці у 20-30-х рр. 19 ст.? 3. Хто, на вашу думку, був найактивнішим і найцілеспрямованішим на тому шляху? Вибір обґрунтуйте.

«Русини під ласкавим пануванням Австрії живуть без літератури, без періодичних видань, без національної освіти, без шкіл, як варвари...

Передусім бракує руському народові здібних керівників і проводирів, центру і органічного зв'язку окремих частин, а освіченим русинам - необхідної моральної сили, знання справи, любові до батьківщини і самопожертви. Народ розчленований, пригноблений і ледве животіє без самосвідомості, а його провідники, денаціоналізовані й чужі йому, спокійно присипляють його далі в цьому сні. Друга головна біда - у розділенні русинів з погляду політичного, соціального й церковного. Дещо менша частина народу перебуває під австрійським пануванням, але навіть і ці неповні З млн політично поділені. Майже 2,5 млн належать до Галичини, а 0,5 млн - до угорської корони. Нарешті, галицькі русини в релігійному відношенні діляться на уніатів і неуніатів (на Буковині близько 150 тис.)» (Я. Головацький).

1. Як розпочалася «Весна народів» у західноукраїнських землях

Установлений Віденським конгресом порядок спричинив незадоволення різних груп населення в європейських країнах і сприяв посиленню революційних настроїв. У 1848-1849 рр. у Франції, Італії,

Німеччині та інших країнах Європи прокотилася хвиля революцій. Не оминула вона й Австрійську імперію. Березневе повстання у Відні 1848 р. розбудило національно-визвольні рухи підкорених імперією Габсбургів народів. Серед останніх були українці підвладних Австрії західноукраїнських земель.

Словник

«Весна народів» - революційні події в Європі 1848-1849 рр., започатковані Лютневою революцією 1818 р. у Франції. Невід’ємним складником революції стали визвольні рухи багатьох національно поневолених народів Східної та Центральної Європи, боротьба цих народів за національну свободу. Звідси походить назва «Весна народів».

Революція поклала початок демократичним реформам у суспільному житті. Конституційною грамотою від 25 квітня 1848 р. Австрію було проголошено конституційною монархією, у якій законодавчу владу мали виконувати спільно імператор і парламент, декларовано демократичні свободи (свободу особи, совісті й віросповідання, друку, зборів, організацій, гласність суду, відповідальність міністерств перед парламентом тощо), усім народам гарантовано непорушність їхніх національності й мови.

У червні вперше відбулися вибори до австрійського парламенту.

Під час революції подією епохального значення стало оголошення імператорським указом від 22 квітня 1848 р. звільнення селян у Галичині від панщини з 15 травня - на чотири місяці раніше, ніж у всій монархії.

У Галичині до революційного руху найшвидше долучилися поляки. Вони утворили політичну організацію - Центральну раду народову (ЦРН) у Львові та її філії в провінції, що претендували на роль тимчасових органів влади. ЦРН мала на меті домогтися автономії як першого кроку до відновлення Польської держави в кордонах 1772 р., тож не визнавала національних прав русинів, яких уважала частиною польського народу. У відозві «до братів-русинів» ЦРН закликала місцеве руське населення до згоди й співпраці.

Українці Галичини сприйняли конституційні зміни з великою надією, що сприяло пожвавленню українського національного руху та набуття ним політичного характеру.

2. За яких обставин було створено Головну руську раду. Що визначало основні події української «Весни народів»

Зародження українського національного руху 1848-1849 рр. у Східній Галичині було пов’язане з середовищем греко-католицького духівництва. Першим заходом стало подання губернаторові Ф. Стадіону 19 квітня 1848 р. клопотання на ім’я імператора про запровадження в школах і громадському житті Східної Галичини української мови, забезпечення українцям доступу на всі посади та зрівняння в правах греко-католицького духівництва з католицьким.

Григорій Яхимович (1792-1863)

Едвард Злотницький. Перше засідання Головної руської ради у Львові. Травень 1848 р.

Сторінка «Зорі Галицької» за 15 травня 1848 р.

Національна символіка галицьких українців

2 травня 1848 р. у Львові було створено першу українську легальну політичну організацію - Головну руську раду (ГРР), яка перебрала роль представника інтересів українського населення Галичини перед центральним урядом і виконувала ЇЇ протягом 1848-1851 рр. Раду, яка складалася з 30 постійних членів - представників світської інтелігенції, вищого і нижчого духівництва, очолив єпископ Григорій Яхимович. До складу ГРР увійшов також провідник закарпатських українців Адольф Добрянський.

Друкованим органом Головної руської ради стала «Зоря Галицька» - перша в Галичині та Україні газета українською мовою. У відозві до українського народу, опублікованій у першому номері газети, Рада заявила: «Ми, русини галицькі, належимо до великого руського народу, який розмовляє однією мовою...» То була перша в Галичині офіційна заява про те, що наддніпрянські й галицькі українці - одна нація.

3 ініціативи Головної руської ради за національну символіку галицьких українців було прийнято синьо-жовтий прапор та герб із зображенням золотого лева на синьому тлі. У містах, містечках і селах Східної Галичини виникло близько 50 місцевих руських рад, до складу яких обиралися здебільшого представники духівництва, селяни, міщани, світська інтелігенція (вчителі, шкільна молодь). Діячі руських рад прагнули домогтися забезпечення вільного національного розвитку українського населення Східної Галичини.

Першим кроком у досягненні цієї мети став рух за відокремлення Східної Галичини від Західної (польської) та перетворення її на окремий коронний край, тобто на національно-територіальну автономію. На підтримку своїх вимог Головна руська рада до кінця січня 1849 р. зібрала 200 тис. підписів.

Галицькі поляки вже 1848 р. намагалися нейтралізувати національно-політичні заходи Головної руської ради. З цією метою вони створили 23 травня 1848 р. окремий політичний комітет - Руський собор, до якого увійшли представники польських магнатів і шляхти українського походження (так звані русини польської нації). Політичною метою Руського собору було зберегти цілість тодішніх кордонів Галичини, а в ній і польське верховенство, щоб у майбутньому передати відновленій Польщі і українців. Руський собор почав видавати свій орган «Дневник Рускій», редагований колишнім трійчанином І. Вагилевичем. Після придушення повстання у Львові проти Австрії, що відбулося 1 листопада 1848 р., Собор заборонила австрійська влада. Тоді також заборонено і Центральну раду народову, що керувала від часу проголошення конституції всім польським політичним життям у Галичині.

Революція спричинила активізацію громадських рухів у Північній Буковині. У краї спалахнуло селянське повстання під проводом Л. Кобилиці. Посилився рух за збереження адміністративно-політичної єдності Буковини з Галичиною. Щоправда, він не досяг мети: за конституцією 1849 р. Буковину було проголошено окремим коронним краєм зі своїм сеймом та адміністрацією.

Піднесення українського національно-визвольного руху спостерігалось і в Закарпатті. Частина закарпатської інтелігенції на чолі з О. Духновичем і А. Добрянським висунула ідею об’єднання Закарпаття зі Східною Галичиною. Її підтримала Головна руська рада у Львові. У квітні 1849 р. А. Добрянський на чолі делегації угорських русинів особисто виклав у Відні перед цісарем Францом-Йосифом І цю вимогу. Проте вже у жовтні під час нової зустрічі з імператором питання про об’єднання угорських і галицьких русинів не стояло: його на прохання самих галичан було вилучено як політично невчасне.

Прочитайте фрагмент історичного джерела. 1. Яку основну ідею проголошувала Головна руська рада в маніфесті? 2. Які першочергові завдання в національно-політичній, культурній, соціально-політичній сферах ставила перед собою Головна руська рада? 3. Кваліфікуйте рух, який очолила Головна руська рада.

З відозви Головної руської ради до галицьких русинів (українців), опублікованої 10 травня 1848 р.: «Ми, русини галицькі, належимо до великого руського народу, який розмовляє однією мовою і налічує 15 мільйонів, з якого третина мільйона заселяє галицьку землю. Той народ був колись самостійний, дорівнював у славі найвпливовішим народам Європи, мав свою літературну мову, свої власні закони, своїх власних князів; словом, був у добробуті, заможним і сильним...

Вставайте ж, браття, вставайте з тривалого сну вашого, бо вже час! Вставайте, але не до колотнечі і незгоди! Але виступимо, разом, щоби піднести народ наш і здобути дані нам права. Живімо з іншими народами в любові і злагоді. Будьмо тим, чим бути можемо і повинні - будьмо народом!

Свою діяльність Народна Рада окреслює такими трьома пунктами:

1. Першим нашим завданням є зробити все для збереження віри і добитися для нашої конфесії, Церкви і священиків прав, рівних з іншими конфесіями.

2. Розвивати і підносити наш народ через плекання нашої мови, запровадження її в початкових і вищих школах, заснування періодичних видань, підтримування листування з письменниками як нашими, так і чужими, які належать до слов'янської гілки, розповсюдження корисних і повчальних книжок руською мовою, докладання всіх можливих зусиль для впровадження її на рівні з іншими в публічних установах.

3. Будемо дбати про дотримання наших конституційних прав, розпізнавати потреби нашого народу і шукати способів зміни нашого становища конституційним шляхом, а права наші від усякої напасті і попирання постійно й потужно обороняти».

Г. Яхимович привітав Головну руську раду на її першому засіданні притчею про женця Русина, що став пізно до роботи на полі, а як став опісля жати, то порівнявся з сусідами і, поки сонце заходило, перегнав усіх женців. «Таких Русинів нам треба, - казав він, - бо сонце високо та сусіди давно в полі, а чим довше ми заспали, тим пильніше берімося до роботи, щоб вони не насміхалися з нас і щоб ми порівнялися з ними». 1. Як ви зрозуміли притчу, розказану Г. Яхимовичем? 2. У чому запізнилися галицькі українці? Як сподівалися наздогнати сусідів? 3. Кого мав на увазі Г. Яхимович?

3. Якими були результати діяльності Головної руської ради в громадсько-культурному житті

Діяльність Головної руської ради сприяла пожвавленню громадсько-культурного життя. Панівні кола Австрії погодилися на впровадження 1848 р. української мови в народних школах і викладання цієї мови як обов’язкового предмета в гімназіях. Незабаром уряд вдався до ще однієї поступки: на початку 1849 р. було відкрито кафедру української мови та літератури у Львівському університеті. Її очолив Я. Головацький.

Використовуючи досвід інших слов’янських народів, ГРР ухвалила рішення про заснування Галицько-руської матиці - культурно-освітньої організації, яка мала завданням видавати популярні книжки для народу (до 1885 р. світ побачило понад 80 книжок, серед яких «Читанка для малих дітей» М. Шашкевича (1850, 1853)). У червні було схвалено статут, за яким «Матиця» повинна була «друкувати і давати народові за найнижчими цінами добрі і корисні книги для утвердження віри і звичаїв, поширення знань, розвитку красномовства, краснописання, техніки (ремесла), економіки і педагогіки або доброго виховання». Уже від перших практичних заходів діячі «Матиці» гостро відчули проблему невипрацюваності граматичних засад української літературної мови. Саме тому з ініціативи письменника М. Устияновича ГРР організувала перший з’їзд діячів української культури, науки та освіти у Львові (жовтень 1848 р.).

З’їзд діячів української науки, культури та освіти. Малюнок. 50-ті рр. 19 ст.

Печатка Галицько-руської матиці

З усієї Галичини з’їхалися 118 учасників, серед яких письменники, учені, учителі, журналісти, дрібні службовці, юристи, студенти, а також духівництво. Протягом тижня учасники зібрання працювали в дев’яти секціях. На засіданнях секцій випрацювано пропозиції щодо створення господарського й історичного товариств, видання популярного підручника з історії України (пропонувалося перевидати «Історію Малоросії» М. Маркевича). Секція шкіл накреслила програму розвитку українського шкільництва. У секції мови й літератури виникла гостра дискусія про мову письменства. Більшість учасників обговорення висловилися за літературну мову, близьку до народної, «гражданський» шрифт і фонетичний правопис.

Визначними подіями стали відкриття 1848 р. першої в Галичині української читальні (у Коломиї) та заснування 1849 р. Народного дому у Львові з ініціативи ГРР на народні пожертвування. Нова громадсько-культурна установа ставила за мету піднесення національної свідомості народу засобами просвіти - заснуванням бібліотек, читалень, музеїв, друкарень, створенням стипендійних фондів тощо.

Прочитайте фрагмент джерела. 1. Про які події йдеться в ньому? 2. Які ідеї автор хотів донести до сучасників і наступників? 3. У чому цінність джерела?

З листа Я. Головацького до О. Бодянського (березень 1849 р.): «Із червня місяця працює в нас Галицько-руська матиця, створена з тих самих причин, що й чеська та інші слов'янські, і налічує вже понад сто членів. Оскільки вони не мали значних коштів, то й не могли видавати ще більше творів. Передусім ця спільнота звернула свою увагу на видання гарних навчальних книжок для дітей, зокрема, Матиця видала "Буквар язика малоруського", що його написав А. Добрянський, парох (парафіяльний священик) з Валяви, і почала друкувати "Граматику малоруську", яку написав я. Невдовзі Галицько-руська матиця видасть також кілька моїх "Преподаваній о руській словесності"... Левицький друкує в Перемишлі граматику язика руського. "Маруся", повість Основ'яненка, передруковується у Львові з життєписом Квітки. Мають намір також передрукувати "Енеїду" Котляревського, бо книжок із Росії нема можливості і грошей отримувати...»

«...З'їзд діячів культури був важливою подією в культурному житті краю. Це була перша організована публічна маніфестація української інтелігенції Галичини, яка, розбудивши національного духа, засвідчила більш-менш адекватне розуміння нею назрілих завдань національно-культурного розвитку української нації у добу "Весни народів" і готовність узяти участь у їх реалізації Дещо із визначених з'їздом завдань їй вдалось здійснити, чимало завдань реалізували наступні покоління інтелігенції» (Ф. Стеблій. «Предтечі "Просвіти"»).

Прочитайте міркування вченого. Доведіть кількома аргументами слушність його думки.

4. Що обстоювали представники західноукраїнських земель в австрійському парламенті

У липні 1848 р. у Відні відкрилося засідання вперше обраного загальноімперського парламенту (рейхстагу). Із 383 депутатів було обрано 39 українців від Галичини (серед яких 27 селян) та 5 від Буковини. Очолював українську делегацію першого австрійського парламенту єпископ, голова ГРР Г. Яхимович.

Метою австрійського парламенту було ухвалення конституції, тож українські та польські депутати прагнули узаконити свої національні вимоги. Дискусії в австрійському парламенті стосувалися проблеми адміністративного поділу Галичини на східну (українську) і західну (польську) частини, умов ліквідації панщини та мовних вимог галицьких українців.

Франц-Йосиф І (1830-1916)

Імператор (цісар) Австрії (з грудня 1848 р.) і король Угорщини (з 1867 р.). За своє 68-річне правління для кількох поколінь став символом життєвої стабільності.

Стосовно поділу Галичини за етнічною ознакою конституційна комісія вирішила, що частина Галичини, заселена українцями, не є самостійним утворенням, ніколи не була окремим краєм у Австрійській імперії і не мала окремої конституції, через це не підлягала відокремленню. Жваві дискусії виникли щодо умов скасування панщини. Депутати від селян Галичини та Буковини Іван Капущак і Лук’ян Кобилиця разом з іншими депутатами парламенту виступали з вимогою скасувати панщину без виплати викупу поміщикам. Резонанс мала промова І. Капущака: «Батоги і канчуки, що обвивалися довкола наших голів і нашого струдженого тіла, - казав він, - се нехай вистачає їм, се нехай буде їм відшкодуванням». У серпні 1848 р. рейхстаг схвалив постанову про звільнення селян від панщини з викупом (частково державним коштом).

У березні 1849 р. новий імператор (цісар) Австрії Франц-Йосиф І оприлюднив власну конституцію для країни і поклав край діяльності парламенту. У грудні 1851 р. було скасовано конституцію 1849 р., і Австрійська імперія знову повернулася до абсолютистського режиму.

Ігнатій Голембйовський. В’їзд цісаря Франца-Йосифа І до Львова у 1851 р.

Підтримка галицькими поляками австрійської влади під час подій 1848-1849 рр. відкрила шлях до перетворення Галичини на польську автономію. Незабаром поляки посіли всі виші адміністративні посади в провінції, а польській мові надали офіційного статусу в адміністрації та судочинстві.

Від 1849 р. Буковину відокремлено від Галичини й визнано автономним краєм - герцогством.

Які з демократичних перетворень, що відбувалися під час «Весни народів» (скасування панщини, оголошення конституції, скликання парламенту, декларування свободи преси, зборів, організацій тощо), на вашу думку, забезпечили піднесення українського національного руху в Галичині?

Перевірте, чого навчилися

1. Дайте відповіді на запитання до фрагмента джерела.

«Від останнього мого листа багато перемінилося. Русини наші досягли за півроку більше, ніж за десять років. Не говорю тут про політичні виступи, але в літературнім відношенні... Високе правительство ізрекло рівноправність нашого малоруського язика із другими Австрійської держави. Внаслідок того має бути язик руський заведен у школах, судах й урядах нашої Русі Галицької... У школи заводиться руський язик. Молодіж охоче береться до науки. В народних і городських училищах ледве не всюди в нашій Галицькій Русі навчають читання й писання руського. При гімназіях також закладені кафедри руського язика, де вся молодіж має учитися по-руськи... У Львівськім університеті заснована кафедра язика і словесності малоруської, котрих-то предметів я маю честь бути професором...»

1. Хто автор фрагмента документа - листа до О. Бодянського? 2. Про які події йдеться в документі? Коли вони відбулися? 3. Як автор ставиться до описаного? Чому ви так думаєте? 4. Чим були зумовлені зміни, про які зазначає автор? Якими були наслідки описаних подій для України?

2. Складіть хронологічну таблицю подій української «Весни народів».

3. Складіть речення, використавши назви, поняття і терміни, що стосуються подій 1848-1849 рр.: «Весна народів», «Зоря Галицька», «Головна руська рада», «Центральна рада народова», «Собор руський», «національно-територіальна автономія».

4. Побудуйте логічний ланцюжок, який розкривав би суть діяльності Головної руської ради.

5. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагменті джерела.

«Для швидкого і сильнішого піднесення нашої руської письменності і розширення між народом усіх практичних наук виникла нагальна потреба у з'їзді всіх учених русинів, які б, порадившись і порозумівшись між собою, спільними силами взялися б розвивати руську письменність, досі занедбану. Вони поділили б між собою роботу, до снаги кожному і по талану кожного, встановили б межі і форму язика. І отримали б сили для створення найважливішого для нас інституту з іменем "Матиця Руська". За взірці взято було б такі заклади у чехів, сербів та інших слов'ян, за допомогою яких ці народи протягом короткого часу досягли високого степеня просвіти» (Я. Головацький).

6. Схарактеризуйте одним реченням діячів української «Весни народів»: Г. Яхимовича, М. Устияновича, А. Добрянського, Л. Кобилицю, І. Капущака.

Перевірте, чого навчилися з теми «Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці 18 - у першій половині 19 ст.»

І. ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ.

1. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому їхнє історичне значення?

1.1. «Ми, русини, особливо в Галичині, з давен-давна хлопська нація. Майже все, що піднеслося понад хлопа, - чи то шляхта, чи міщани, - все те за польських часів зробилося поляком; за Австрії зразу німцем, а пізніше знов поляком. При руській мові, при руській народності лишалися тільки прості чорні хлопи і вбогі та маловчені сільські священики. Вищі духовні особи, єпископи та каноніки говорили й писали по-польськи або по-латині. Цікава річ, що в перших 50 літах австрійського панування польська мова серед галицького духовенства, навіть у менших містах і у селах, була розширена далеко більше, ніж за часів Польської держави. Так само й ті міщанські родини, що в початку австрійського панування ще були лишилися при рущині, до 1820 року майже зовсім спольщилися» (І. Франко).

1.2. «Найновіший, однак, твір малоросійської літератури, який дійсно можна рекомендувати кожному любителю слов'янської літератури, особливо філологам і граматикам, насамперед ради пізнання тієї мови, якою розмовляє більше мільйона слов'ян, є надрукований тут, у Буді, 1837 р. під назвою "Русалка Дністрова". Це перша книга, написана простою народною малоросійською мовою і надрукована нашими гражданськими буквами» (Т. Павлович, редактор часопису «Србскій народний листь»).

1.3. «...Вдень перед знесенням панщини зібралися Русини у Львові, заснували товариство Головну руську раду для оборони прав руського народу, в котрій обняв провід тодішній єпископ (опісля митрополит) Григорій Яхимович. З'явився тоді перший руський часопис "Зоря Галицька", а восени 1848 р. заходом поета Миколи Устияновича і Івана Борискевича з'їхалися у Львові руські учені, щоби порадитися над розвитком руської мови і руського письменства, і заснували товариство Галицько-руська матиця, котре мало видавати книжки для просвіти народу» (К. Левицький).

2. Кому з українських діячів першої половини 19 ст. ви віддали б пальму першості за активність та авторитетність у національному відродженні? Вибір обґрунтуйте.

3. Порівняйте діяльність Головної руської ради та Кирило-Мефодіївського братства. Що в них було спільного, чим різнилися?

II. ВИБЕРІТЬ ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ.

1. Коли відбувся перший поділ Польщі, унаслідок якого Галичина увійшла до складу Австрійської монархії?

а) 1768 р.; б) 1772 р.; в) 1775 р.; г) 1793 р.

2. Яке місто Галичини стало провідним центром українського культурно-освітнього руху в 30-40-х рр. 19 ст.?

а) Перемишль; б) Львів; в) Тернопіль; г) Станіслав.

3. Усі слова якого переліку можна використати для характеристики реформ Марії-Терезії та Йосифа II у 70-80-х рр. 18 ст.?

а) Головна руська рада, народні школи, самоврядування міст; б) зростання панщини, Чернівецький університет, «Руська трійця»; в) свобода віросповідання, Руський інститут, Львівський університет; г) греко-католицька семінарія, єзуїтська академія, закріпачення селян.

4. Який історико-географічний регіон заштриховано на карті «Українські землі у складі Австрійської імперії в першій половині 19 ст.»?

а) Північна Буковина;

б) Закарпаття;

в) Східна Галичина;

г) Східне Поділля.

5. Укажіть назву заштрихованого українського регіону, що перебував у складі Австрійської монархії.

а) Північна Буковина;

б) Східна Галичина;

в) Західна Галичина;

г) Закарпаття.

6. З діяльністю Перемишльського культурно-освітнього осередку священиків пов’язують...

а) появу української преси в Галичині; б) розвиток нової української літератури на західноукраїнських землях; в) появу в новій українській літературі жанрів байок і романтичних балад; г) першу хвилю українського національного відродження в Галичині.

7. Виберіть портрет історичного діяча, про якого йдеться.

Духовний лідер «Руської трійці», про якого І. Франко писав: «Людина наскрізь симпатична, щира, проста, огріта неложною любов’ю до рідного народу і непохитно певна своєї дороги». Саме цій людині належала ініціатива збирання та популяризації українського фольклору.

8. Про яку книжку йдеться в джерелі?

«...Маркіян Шашкевич хотів видати книжку, у якій були б вірші, казки, наукові розвідки... Шашкевич з товаришами вирішили видати книжку в Угорщині, де була вільніша цензура. Організатором цього заходу став Яків Головацький».

а) «Вінок русинам на обжинки»; б) «Відомість о руськім язиці»; в) «Русалка Дністрова»; г) «Становище русинів в Галичині».

9. Про кого йдеться у твердженні?

Культурно-освітній і церковний діяч. Заклав багато народних (парафіяльних) шкіл, видав низку підручників для них. Співзасновник першого в Галичині освітнього товариства священиків 1816 р., автор першої в Галичині «Граматики» книжної української мови.

а) Іван Могильницький; б) Михайло Левицький; в) Іван Снігурський; г) Маркіян Шашкевич.

10. Коли відбулася подія, про яку йдеться в історичному джерелі?

«...Засноване політичне товариство "Головна Рада” - єдиний український національний уряд, що мав обстоювати перед центральним правительством політичні й національні потреби українців».

а) 1847 р.; б) 1848 р.; в) 1849 р.; г) 1850 р.

11. Яку назву мала перша в Галичині (та Україні) газета українською мовою, створена Головною руською радою як її друкований орган?

а) «Дневник руський»; б) «Зоря Галицька»; в) «Основа»; г) «Русалка Дністрова».

12. Яка верства населення Галичини ініціювала створення Головної руської ради?

а) міщани та селяни; б) греко-католицьке духівництво; в) селяни і галицька буржуазія; г) світська інтелігенція та селяни.

13. Які вимоги висувала Головна руська рада під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії?

а) поділ Галичини на дві провінції - польську та українську з окремими адміністраціями; б) підвищення заробітної плати, скорочення робочого дня, поліпшення умов праці й життя робітникам; в) проведення виборчої реформи: зміна системи представництва в галицькому сеймі та віденському парламенті на основі загального й рівного виборчого права; г) зрівняння в правах духовенства всіх віросповідань, дозвіл українцям обіймати державні посади, навчання в усіх навчальних закладах рідною мовою; д) створення кафедри української історії та другої кафедри української літератури у Львівському університеті.

14. Про роботу вперше обраного загальноімперського австрійського парламенту (рейхстагу) відомо, що

а) від Галичини з 383 депутатів було обрано лише 5 українців; б) промова І. Капущака із с. Ляхівці з вимогою скасувати панщину без виплати викупу поміщикам мала неабиякий резонанс; в) у серпні 1848 р. рейхстаг схвалив постанову про звільнення селян від кріпосної залежності без викупу; г) повноваження парламенту істотно розширювалися за нової конституції, яку в березні 1849 р. оприлюднив цісар Австрії Франц-Йосиф І Габсбург.

15. Яку політичну організацію створено з ініціативи Центральної ради народової на противагу Головній руській раді «в ім’я удержування згоди і єдності з миром Вітчизни»?

а) «Руський собор»; б) «Руська рада»; в) Галицько-руська матиця; г) Народна рада.

16. Про якого історичного діяча йдеться?

«У Галичині й на Буковині було запроваджено воєнний стан. Усі, хто приєднався до повсталих, лихословив проти австрійського імператора, зберігав зброю, підлягали покаранню військовим трибуналом. Масові екзекуції, арешти і розправи над селянами ознаменували придушення селянських повстань у Галичині й на Буковині. Ватажок буковинських повстанців був позбавлений депутатського мандата, незабаром заарештований і після тяжких тортур помер».

а) Іван Капущак; б) Яків Головацький; в) Устим Кармалюк; г) Лук’ян Кобилиця.

17. Що передбачала селянська реформа в Галичині 1848 р.?

а) скасування панщинних повинностей селян; б) позбавлення селян права власності на землю; в) скасування громадянських прав селян; г) ліквідацію поміщицького землеволодіння; д) сплату селянами викупу поміщикам.

18. Установіть відповідність між іменами історичних діячів та їхніми стислими характеристиками.

1 Яків Головацький

2 Григорій Яхимович

3 Іван Капущак

4 Олександр Духнович

А єпископ, перший голова Головної руської ради, згодом греко-католицький митрополит

Б депутат першого австрійського парламенту, захисник інтересів українського селянства

В перший професор новоствореної - першої в нашій історії - кафедри української мови й літератури у Львівському університеті Г учений-славіст і церковний діяч, автор шеститомної «Історії карпатських русинів»

Д закарпатський будитель, автор вірша «Я Русин був, єсм і буду...»

19. Які українські землі входили до складу Австрійської монархії в середині 19 ст.?

а) Волинь; б) Закарпаття; в) Східна Галичина; г) Східне Поділля; д) Північна Бессарабія; е) Північна Буковина.

20. Виберіть членів «Руської трійці».

а) Іван Могильницький; б) Іван Вагилевич; в) Яків Головацький; г) Лук’ян Кобилиця; д) Вен едикт Левицький; е) Маркіян Шашкевич.

21. У яких твердженнях ідеться про діяльність Головної руської ради?

а) заснування греко-католицької семінарії для навчання руського духовенства; б) зібрання з’їзду діячів науки, освіти й культури - Собору руських учених; в) видання першого літературно-художнього, наукового та громадсько-політичного щомісячника «Український вісник»; г) відкриття Львівського університету; д) створення у Львівському університеті кафедри української мови; е) заснування культурно-освітнього товариства - Галицько-руської матиці.

22. Якими були наслідки «Весни народів» 1848-1849 рр. у західноукраїнських землях?

а) скасування панщинних повинностей селян; б) поділ Галичини на східну та західну з окремими адміністраціями; в) створення великої фабричної промисловості; г) набуття українцями досвіду парламентської діяльності; д) угода між поляками та українцями щодо майбутнього Галичини; е) зростання національної свідомості українців.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно