§ 5. РОСІЙСЬКИЙ ТА ПОЛЬСЬКИЙ ВИЗВОЛЬНІ РУХИ У НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ

За цим параграфом ви зможете:

• характеризувати особливості масонства у Наддніпрянщині;

• порівнювати бачення майбутнього України у програмних документах декабристів;

• визначати прояви впливу руху декабристів на українські землі;

• пояснювати, яким був вплив на суспільну ситуацію у Наддніпрянщині польського Листопадового повстання 1830-1831 рр.

1. Що таке масонство? Коли воно виникло у Європі та до чого закликало? 2. Як розвивалися польський та російський напрями визвольного руху у Наддніпрянщині кінця XVIII — у першій третині XIX ст.?

1. Масонство в Україні

На початку XIX ст. у суспільному житті Наддніпрянської України помітну роль стало відігравати масонство, яке поширювалося на ці землі переважно через Польщу та Росію впродовж другої половини минулого століття.

Масонство — наднаціональний релігійно-етичний рух, що виник в Англії на початку XVIII ст. Його прихильники закликали до морального вдосконалення людей та їх об’єднання, попри релігійні та національні відмінності, на принципах братерства, рівності та взаємодопомоги.

Оскільки до масонів належали представники суспільної еліти, то їхні ложі (осередки діяльності) існували в містах, містечках і поміщицьких маєтках. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. вони діяли в Києві, Одесі, Житомирі, Харкові, Кременчуці, Полтаві, Немирові, Кам’янці-Подільському тощо. На українських землях діяли польські та російські масонські ложі. Польські масони були опозиційно налаштовані до російської влади й прагнули боротися за відновлення Речі Посполитої. Російські масони своєю метою вважали вдосконалення імперських порядків відповідно до принципів масонства.

Для українського дворянства участь у діяльності масонських лож стала формою прояву власних опозиційних настроїв. Вони поступово еволюціонували від роздумів над шляхами морального вдосконалення людини до пошуку способів зміни існуючих політичних порядків.

Масонські знаки і символи

Прийняття нового члена масонської ложі

У 1817 р. відомими масонськими ложами Наддніпрянщини були «Понт Евксинський», «Три царства природи» в Одесі, «Мінерва» в селі Буцьківці на Поділлі, «З’єднані слов’яни» в Києві, «Любов до істини» в Полтаві. До київської ложі «З’єднані слов’яни» належали поляки, росіяни та українці. Більшість становили поляки, та все ж ложа висловлювала загальнослов’янські прагнення: звільнення всіх слов’ян із-під влади імперій та об’єднання їх у єдиний союз. Найбільше українців було в полтавській ложі «Любов до істини». До неї входили І. Котляревський, В. Капніст, В. Тарновський, В. Лукашевич. Інтереси полтавських масонів відбивали світогляд лівобережних дворян-автономістів, насамперед поширювалися на дослідження минулого України.

• Розгляньте малюнок і складіть розповідь про церемонію посвяти в масони. Висловіть припущення, для чого влаштовували такі ритуали.

У 1819 р. член масонських лож «З’єднані слов’яни» та «Любов до істини» Василь Лукашевич (1788-1866) організував «Малоросійське таємне товариство». Члени товариства виступали заунезалежнення України від Російської імперії та відновлення української автономії в союзі з Польщею. Ці ідеї були викладені у програмному документі «Катехізис автономіста», написаному В. Лукашевичем. Членами товариства були С. Кочубей, В. Тарновський, П. Капніст, О. Велично, І. Котляревський та інші.

Діяльність масонських лож і таємних організацій на території Російської імперії була заборонена в 1822 р. Однією із причин цього стало те, що масонство почало політизуватися й перетворюватися на опозицію до влади. Через цю заборону й подальші переслідування в майбутньому воно не відігравало значної ролі в житті України.

У якому місті існувала масонська ложа «Любов до істини»?

2. Україна у програмних документах декабристів

У перші десятиліття XIX ст. на території Наддніпрянщини діяли таємні опозиційні організації офіцерів російської армії — декабристи.

Декабристи — учасники таємних організацій у Петербурзі та в Україні, які готували державний переворот, спрямований проти самодержавства й кріпосництва. Здійснити його спробували 14 грудня 1825 р. у Петербурзі.

У 1815 р. в Кам’янці-Подільському виникла таємна організація «Залізні персні», очолювана В. Раєвським, метою діяльності якої було запровадження республіканського ладу й ліквідація кріпацтва. У 1821 р. на Правобережжі, у Тульчині, було створено організацію декабристів «Південне товариство», очолюване полковником П. Пестелем, а роком пізніше в Петербурзі утворилося «Північне товариство», керівником якого став М. Муравйов. У лавах обох товариств у 1821-1825 рр. налічувалося понад 200 осіб, із-поміж яких було чимало місцевих дворян і масонів.

Засідання гуртка декабристів

Розгляньте картину, складіть за нею розповідь про засідання гуртка декабристів. Обов’язково вкажіть: хто міг бути присутнім на засіданні, які питання обговорювали?

Усі таємні товариства декабристів виробили програми перебудови Російської імперії. Програму «Південного товариства» — «Руську правду» склав П. Пестель. Вона передбачала перетворення імперії на унітарну республіку з однопалатним парламентом, скасування кріпацтва.

Населенню гарантувалися основні громадянські свободи. П. Пестель відмовляв народам імперії у праві на самовизначення. За Україною, якою він вважав лише Малоросію (Чернігівська і Полтавська губернії), жодних державних прав не визнавалося.

За програмою «Північного товариства» — «Конституцією», розробленою М. Муравйовим, Росія мала стати конституційною монархією із федеративним устроєм на зразок США. Кріпацтво скасовувалося, здійснювалися демократичні реформи. Країна поділялася на 14 федеративних штатів. Українські землі входили до складу чотирьох штатів: Дніпровського (столиця — Смоленськ), Бузького (Київ), Чорноморського (Одеса) та Українського (Харків).

Програмними документами «Товариства об’єднаних слов’ян», утвореного 1823 р. в Новограді-Волинському офіцерами-братами Андрієм і Петром Борисовими, були «Правила» та «Клятвена обіцянка». У них метою проголошувалося встановлення демократичного республіканського ладу та скасування кріпацтва.

На відміну від Інших організацій декабристів, «Товариство об’єднаних слов’ян» висувало ідею визволення всіх слов’янських народів від монаршого самовладдя та об’єднання їх у федерацію слов’янських республік. До цього союзу повинні були ввійти Росія, Польща, Богемія, Моравія, Сербія, Молдавія, Далмація, Хорватія, Угорщина та Трансільванія. Проте створення Української держави як окремого члена слов’янського союзу члени товариства (хоча серед них були й українці) не передбачали.

Яке місце посідала Україна у програмних документах декабристів?

3. Виступ декабристів та його наслідки

14 грудня 1825 р. у день присяги новому імператорові Миколі І, який сів на престол після смерті Олександра І, декабристи організували повстання в Петербурзі. Проте змовники утримувалися від активних дій і намагалися примусити уряд піти на поступки самим актом своєї громадянської непокори. Вони вивели на Сенатську площу 3 тис. озброєних солдатів і чекали задоволення своїх вимог. Увечері імператор Микола І, зібравши вірні війська, розстріляв повсталих із гармат.

Декабристи в Тульчині

Повстання Чернігівського полку

Через два тижні після цих подій підняв повстання Чернігівський піхотний полк, розташований на Київщині. Уряд направив проти нього каральні частини, які 3 січня 1826 р. розгромили бунтівників.

Декабристський рух мав проросійський характер й обмежувався переважно офіцерами армії. Політична байдужість декабристів до майбутнього народів, пригноблених імперією, була однією з причин їхньої поразки. На українських землях він, зокрема, показав, що тут не може перемогти суспільний рух, не підтриманий українцями.

Коли було придушено декабристський рух?

4. Польське повстання 1830-1831 рр. та Україна

17 листопада 1830 р. у Варшаві розпочалося національно-визвольне повстання проти російського панування. Імператорський намісник та його війська змушені були залишити Польщу. Національний уряд, створений у Варшаві в результаті перемоги повстання, висунув програму боротьби за відродження Речі Посполитої в кордонах 1772 р. І зробив спробу поширити рух на територію Литви, Білорусії та Правобережної України.

Розуміючи про брак сил для боротьби з імперією, вони висунули славнозвісне гасло: «За нашу і вашу свободу!» Повстанці сподівалися, що знайдуть підтримку в опозиційних колах росіян, українців, білорусів і литовців. Польський сейм звернувся до населення Правобережжя, закликаючи приєднатися до повстання.

На початку квітня 1830 р. до Правобережжя вступив кавалерійський корпус польських повстанців. Проте тут до нього приєдналися лише кілька дрібних шляхетських загонів. Українське селянство, яке було більшістю населення краю, сприймало повстання як чужу для себе «панську справу».

Польські повстанці

Київський університет Св. Володимира

Тим часом російський уряд, зібравши достатню кількість військ, розпочав придушення виступу.

У середині червня 1831 р. російські каральні війська розгромили сили повстанців на Правобережжі. Всього на Правобережній Україні в повстанні взяло участь близько 5600 осіб, із яких 74 % становили польські поміщики й шляхта.

Як українці поставилися до польського повстання 1830-1831 рр.?

5. Політика російського уряду у Наддніпрянщині після придушення польського повстання

Після придушення повстання 1830- 1831 рр. імперський уряд посилив політику русифікації українських земель. Спеціально створена у 1831 р. Комісія у справах західних губерній за наказом Миколи І мала «привести всі західні землі у відповідність до великоруських губерній в усіх сферах життя». Як влучно висловилися про політику імператора, він намагався зітнути всі голови, які вивищувалися над пересічним рівнем.

На Правобережжі російська мова стала єдиною офіційною мовою, впродовж кількох місяців на неї перейшли всі школи й судочинство. Кременецький ліцей, що був центром польської освіти та культури, ліквідували. Його бібліотеку в 50 тис. томів та викладачів перевели до створеного 1834 р. Київського університету Св. Володимира, який, за задумом міністра освіти імперії С. Уварова, мав «поширювати російську культуру й російську національність на спольщених землях Західної Росії».

За звинуваченнями в участі у повстанні зі 100 тис. польських дворян Правобережжя позбавили маєтків і вивели із дворянського стану 64 тис. осіб. У краю було закрито 61 католицький монастир і більшість костелів. У 1839 р. за «добровільним бажанням» греко-католицьких ієрархів греко-католицьку церкву на Правобережжі було ліквідовано й об’єднано з православною.

Російський уряд добре розумів, що результат повстання на Правобережжі залежить від його підтримки селянами. Головнокомандувач російських каральних військ Ф. Остен-Сакен звернувся до українських селян Правобережжя. «Не вірте їм (тобто полякам), — закликав він, — і тих, хто буде намовляти й силувати до бунту, намагайтеся схопити й доправити начальству. Ви вже ніколи не будете належати тим поміщикам, які повстануть проти законної влади». Отож селяни сподівалися на можливість звільнитися від своїх панів-гнобителів. Вони хапали бунтівних шляхтичів і передавали їх російській владі.

На Лівобережжі були ліквідовані малоросійські козацькі полки. Частину козаків перевели до складу місцевих частин російської армії, а більшість відправили на Кавказ, де імперія вела війну за підкорення гірських народів. Генерал-губернатора Малоросії М. Рєпніна за дружні відносини з українськими дворянами-автономістами та зв’язки з декабристами відправили у відставку.

Коли було ліквідовано греко-католицьку церкву на Правобережжі?

ВИСНОВКИ

На початку XIX ст. у Наддніпрянщині серед заможних верств населення набуло поширення масонство. «Малоросійське таємне товариство» у своїй діяльності відійшло від звичної для масонів діяльності й набуло рис, які. на думку деяких істориків, дають змогу вважати його першою українською таємною політичною організацією у Наддніпрянщині. Програмні документи декабристів свідчили, що, хоча українські землі були головною ареною діяльності їхніх організації!, «українське питання» вони, фактично, ігнорували. І все ж таки декабристський рух, незважаючи на його обмежений характер, був першою за нової доби спробою ліквідувати самодержавство і тому вплинув на розвиток українського національно-визвольного руху. Із поразки польського повстання 1830—1831 рр. розпочалася нова хвиля русифікації Правобережної України.

ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ

1. Охарактеризуйте особливості масонського руху у Наддніпрянській Україні.

2. Як визначалося майбутнє України у програмних документах декабристів? Чому виступ декабристів зазнав поразки?

3. Як вплинуло польське повстання 1830—1831 рр. на Наддніпрянщину?

4. Обговоріть у групах. Визначте спільне й відмінне у польському, російському та українському визвольних рухах, що діяли у Наддніпрянській Україні наприкінці XVIII — у першій третині XIX ст.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно