Войти
Закрыть

Громадська опозиція російському царизму в Україні. Соціальні протести

9 Клас

Прочитайте фрагмент джерела. 1. На яких суспільно-політичних засадах ґрунтувалася діяльність декабристської організації, про яку йдеться? 2. У яких ідеях товариства виявилися патріотизм і національне чуття декабристів? Із «Записок» Івана Торбачевського - одного із засновників підпільної організації «Товариство з'єднаних слов'ян»: «... Товариство мало основною метою звільнення всіх слов'янських племен від самодержавства; знищення національної ненависті, що існувала між деякими з них, і возз'єднання всіх населених ними земель у федеративний союз. Передбачалося з точністю визначити кордони кожної держави, запровадити в усіх народів форму демократичного представницького управління, утворити конгрес для управління справами Союзу і для зміни, у разі потреби, загальних основних законів, надаючи кожній державі (право) зайнятися внутрішньою будовою і бути незалежною у складанні окремих своїх узаконень. Беручи до уваги основи добробуту окремої людини, ми переконуємось, що вони бувають фізичні, моральні і розумові... Розгортати і поширювати ці три основні начала суспільного добробуту було першим і незмінним обов'язком слов'янина. Він повинен був по можливості викорінювати забобони і порочні схильності, і згладжувати різницю між станами, і викорінювати нетерпимість вірувань, власним прикладом спонукати до помірності й трудолюбства, прагнути до розумового і морального вдосконалення і заохочувати до цієї справи інших, всіма засобами допомагати бідним, але не бути марнотратним; не робити людей багатими, але вчити їх, яким чином за допомогою праці й ощадливості можна придбати багатства і яким чином, без шкоди для себе та інших, треба користуватися ними»....

Соціально-економічний розвиток

9 Клас

З етнографічної праці Олександра Афанасьєва-Чужбинського «Подорож у Південну Росію»: «Рільництво в хлібородній Малороси провадиться, за переказами, способом, заведеним споконвіку. Важкий плуг, запряжений трьома або чотирма парами волів, борознить землю, яка щедро нагороджує працю плугатаря. Якщо з'являться які-небудь несприятливі умови: занадто сухе або дуже мокре літо, сарана, град, хробаки, ховрашки, - то вони знищують іноді жниво, головний предмет доходів простолюдина. Не можна не зауважити, що в Малоросії існує звичай взаємної допомоги роботі. Три або чотири пари волів, потрібних для плуга, можна зустріти лише в дуже заможного селянина, а в кого не вистачає робочої худоби, той відшукує товариша, і орють вони разом». 1. Що визначало становище сільського господарства на землях підросійської України в першій половині 19 ст. Якими були причини економічного розвитку Південної України Упродовж першої половини 19 ст. становище сільського господарства в підросійській Україні визначали приватна власність поміщика на землю та, відповідно, особиста залежність селянина від поміщика. Характерною рисою поміщицького землеволодіння була наявність великих латифундій переважно на Правобережжі та Півдні. Панівною залишалася панщинна система господарювання, яка передбачала, що переважна більшість селян-кріпаків відробляли панщину. Усю поміщицьку землю, як і раніше, було поділено на власне поміщицьку і землю для селянських наділів. Проводячи періодичні переділи землі, поміщики часто надавали кріпакам непридатну і найбільш віддалену від села частину землі. Поміщики прагнули різними способами збільшити площі власних земель. З цією метою скорочували селянські наділи, переводили селян на віддалені ділянки або неродючі ґрунти. Це призводило до масового обезземелення селян, що істотно впливало на розвиток сільського господарства: упродовж першої половини 19 ст. селянські наділи зменшились більше ніж удвічі....

Українські землі в системі міжнародних відносин

9 Клас

Російсько-турецька війна 1806-1812 рр. була спричинена, з одного боку, прагненням Османської імперії повернути собі втрачені позиції на Балканах і в Північному Причорномор’ї. З іншого - імперськими бажаннями Росії просунутися в напрямку до протоків Боспор і Дарданелли, захопити території від Дунаю до Стамбула. У цій війні українські землі правили за найближчий тил* для російської армії. Як і в багатьох інших краях Росії, у Київській, Чернігівській, Полтавській, Харківській, Херсонській і Катеринославській губерніях було проведено мобілізацію до війська. Селяни мусили давати для армії велику кількість волів, коней, возів, фуражу, провіанту. Російські війська, якими командував Михайло Кутузов, здобули на Дунаї низку перемог. Унаслідок цього в 1812 р. у Бухаресті між Росією і Туреччиною було укладено мирний договір, за яким до Росії відійшла частина Молдавії - Бессарабія. У краї поряд з територіями, населеними здебільшого молдаванами, були й землі, де переважало українське населення: Хотинський (північна частина Бессарабії) та Ізмаїльський і Акерманський (Південна Бессарабія) повіти. Бессарабія 1828 р. була приєднана до Новоросійського генерал-губернаторства. * Тил - територія, розташована позаду лінії фронту. 2. Якою була участь українців у російсько-французькій війні 1812 р. Що передбачали плани Наполеона І Бонапарта стосовно України Тільки-но було укладено Бухарестський мир 1812 р., як Україну захопив вир нової, ще тяжчої війни, яка тепер точилася між Російською та Французькою імперіями. Ця війна, що унаслідок суперечностей між обома державами була неминучою, розпочалася в червні 1812 р. 600-тисячна армія французького імператора й полководця Наполеона І Бонапарта, який прагнув встановлення свого панування в Європі, переправившись через р. Німан, перетнула тодішній російський кордон у районі м. Ковно (нині Каунас) у Литві. Звідти Наполеон розгорнув наступ на Москву....

Українські землі у складі Австрійської імперії: адміністративно-територіальний устрій і національне та соціальне становище

9 Клас

З листа Якова Головацького до Осипа Бодянського від 4 грудня 1845 р.: «Народність руська не загинула, живе, кріпиться, та не з одним ворогом боротися мусить. - В Галичині ж полонізація все приголомшила, подавила Русь, - освічений русин соромиться своєї мови, хапається за польську, нею розмовляє, всюди користується, - йому легше висловлюватися польською, якої він навчився у школі й товариствах, як своєю рідною мовою. Тому деякі русини і пишуть по-польськи. ...Русинам уряд тільки й ласки вчинив, що наказав у нововиданих шкільних правах, щоб при головних окружних школах і тривіальних школах руським дітям науку релігії викладали народною руською мовою і щоб руські діти по тих школах училися по-руськи читати й писати. - Але, на нещастя, закон той, як багато інших рятівних читань у книжці, бо ніхто не хоче його слухати: нікому вступитися за русинів...» Проаналізуйте карту на с. 15. 1. Згадайте, які українські землі увійшли до складу Австрії за першим поділом Речі Посполитої. 2. Яку назву отримали ці землі та терени Буковини у складі Австрійської монархії? 3. З огляду на терени розселення українців початку 19 ст. висловіть припущення, чому поділ Галичини на дві провінції був ключовою вимогою українського національного руху і чому з цією вимогою не погоджувалися польські політики. 4. У межах яких угорських комбатів (жупів) мешкали закарпатські українці?...

Українські землі у складі Російської імперії: адміністративно-територіальний устрій і національне та соціальне становище

9 Клас

Французький мандрівник маркіз Астольф де Кюстін 1844 р. в Брюсселі опублікував книгу «Росія 1839 року», у якій писав: «Росією править клас чиновників, які просто зі шкільної лави обіймають адміністративні посади, і править часто всупереч волі монарха. Кожен із цих панів стає дворянином, діставши хрестику петельку, і, озброївшись цим чарівним значком, перетворюється на поміщика, одержує землю і кріпосні "душі". І новоспечені ці поміщики користуються своєю владою, як і личить вискочням. На словах вони прихильники всіляких нововведень, а насправді - деспоти з деспотів. Свої поміщицькі права вони використовують з нечуваною жорстокістю, що робить їх об'єктом проклять нещасних селян, із надр своїх канцелярій ці невидимі деспоти, ці пігмеї-тирани безкарно гноблять країну». Проаналізуйте карту на с. 6. 1. Які дві держави, що впродовж 16-18 ст. справляли великий вплив на життя українського етносу, припинили існувати наприкінці 18 ст.? 2. Згадайте, які державні утворення існували на українських землях у 18 ст. Які укази царського уряду визначили їхню долю, коли це сталося? 3. Які зміни в територіально-адміністративному устрої Лівобережної, Слобідської України та Запорожжя сталися в другій половині 18 ст.? 4. Які українські землі перейшли під владу Росії внаслідок поділів Речі Посполитої? Коли це відбулося? 5. Визначте, коли і за яких обставин турецькі володіння в Північному Причорномор’ї та Криму було приєднано до Росії. 6. Які міста було засновано в другій половині 18 ст. на Півдні України?...

Узагальнення за курсом історії України кінця XVIII — початку XX ст.

9 Клас

Понад 100 років, що були висвітлені на сторінках підручника, стали важливими в історії українських земель. Це була доба великих змін у житті українців та їхньому світогляді. Незважаючи на те що в цей період українці були повністю позбавлені національної державності, опинилися розділеними між двома імперіями, вони зуміли знайти в собі сили усвідомити свою окремішність і підняти боротьбу за національне визволення. Другою важливою зміною в житті українських земель був їх швидкий промисловий розвиток (особливо східних і південних районів), залучення до світового господарства. Національне відродження, що охопило різні регіони наприкінці XVIII — на початку XIX ст., маючи свої регіональні особливості, у 60-ті рр. XIX ст. злилося в єдиний національний рух. Одна його частина перебувала на західноукраїнських землях, що підпорядковувалися владі Австро-Угорщини, а друга — у Наддніпрянській Україні, що входила до Російської імперії. Розвиваючись у складних умовах переслідувань і заборон (особливо в Російській імперії), набуваючи різних організаційних форм, український рух наприкінці XIX ст. став перед проблемою вироблення чіткої власної політичної програми. Цей процес політизації зумовив появу трьох основних політичних течій: соціалістичної, ліберальної (національно-демократичної) і націоналістичної. Відстоюючи національні інтереси українського народу, кожна з течій головним і першочерговим завданням висувала соціальне визволення, здобуття демократичних свобод або відродження Української держави....

Практичне заняття. Традиції та побут української сім'ї

9 Клас

РОДИНА. На початку XX ст. у побуті населення українських земель відбулися суттєві зміни. Вони були викликані стрімким розвитком технології виробництва та процесами модернізації суспільства. Зміни в побуті обумовили певні зрушення й у звичаях і традиціях українського населення. Такі процеси також були характерні й для інших країн та народів за доби індустріалізації. Проте на українських землях вони мали свої особливості (збереження патріархальності в сімейних відносинах, прив’язаність до землі значної частини міщан тощо). Спосіб життя окремих людей визначався їхніми матеріальними можливостями, рівнем освіти, культури, духовними потребами. Нові риси побутової культури проявлялися насамперед у житті населення міст. Наприкінці XIX ст. зміни призвели до остаточного розпаду великих патріархальних родин, які під одним дахом об’єднували декілька поколінь і сімей. Цей процес розпочався в XVI ст. У XIX і на початку XX ст. велика патріархальна сім’я зустрічалася як виняток тільки в таких місцевостях, як Полісся, гірські райони Закарпаття. Панівною формою української сім’ї залишалася мала родина, у складі якої в середньому було п’ятеро-шестеро осіб. Головою та розпорядником усіх господарських робіт у сім’ї був батько. Іноді старший син ще за життя батька отримував право вести господарство. Розпорядок дня залежав від господарського стану сім’ї, розміру господарства, наявності працездатних членів сім’ї та пори року. Спадкоємцями майна після батька, як правило, були сини, що отримували рівні частки, за винятком молодшого. Йому належала більша частка, якщо з ним залишалися жити старі батьки після розділу....

Навігація