Іван Мазепа належав до роду шляхтичів. Його батько брав участь в укладенні Гадяцької угоди. Мати також була непересічною жінкою. Втративши чоловіка, вона опікувалася громадськими і церковними справами, була ігуменею Києво-Печерського Вознесенського монастиря. І. Мазепа здобув добру освіту: навчався в Києво-Могилянській колегії та єзуїтській школі у м. Варшава. Служив при дворі короля Яна II Казимира. І. Мазепа, крім української, добре володів польською, латинською, італійською, французькою і татарською мовами. І. Мазепа став гетьманом Лівобережжя після усунення від влади І. Самойловича 25 липня 1687 р. Цього самого дня він підписав нову угоду з Московією під назвою Коломацькі статті. Ця угода, в основі якої лежали Глухівські статті 1669 р., ще більше обмежували права Української козацької держави. Усі нові положення по суті погіршували правове становище Гетьманщини. КОЛОМАЦЬКІ СТАТТІ 1687 р.: основні положення Обмеження прав козацтва щодо обрання гетьмана. Заборона самостійної зовнішньої політики. Збільшення кількості московських гарнізонів. Заборона ведення торгівлі з Кримським ханством. Обмеження права гетьмана на пожалування маєтків. Упроваджувалася політика денаціоналізації українців — закладалися основи майбутньої асиміляції. У договорі значився пункт про заохочення шлюбів між українцями і московитами. Поступово І. Мазепа, показавши свої політичні здібності, здобув авторитет у московського царя Петра І та підняв статус гетьманської влади. Це дало йому можливість рішуче діяти як у внутрішній, так і зовнішній політиці....
|