Войти
Закрыть

Розвиток української мови і літератури. Тарас Шевченко

9 Клас

«Талант Шевченка настільки визнаний читацькою публікою, і його твори настільки загальновідомі, що ми не сподіваємося заслужити на докори, якщо скажемо, що, на нашу думку, Шевченко належить до першокласних поетів слов'янського світу. Його місце поряд з Міцкевичем і Пушкіним. Які почуття збуджують його творіння, можна бачити з того, що великоросіяни, уродженці центральних і східних губерній читають і вчать їх напам'ять. З іншого боку, те саме бачили ми і серед поляків. Звідки ж ці почуття в людях, які не належать до народу, на мові якого пише Шевченко? Над цим варто замислитися... Щодо його земляків, то навряд чи знайдеться малорос, який читає, який не позбавлений почуттів до поезії, для якого твори Шевченка не були б святинею серця. І, між іншим, цією славою і почуттями Шевченко вже ніяк не зобов'язаний ані критикам, ані журналам, ані навченим знавцям смаків, ані навіть дужим покровителям. За першої появи у світ його зустріли холодно. Деякі підозрювали в ньому дар, однак жалкували, що він витрачає час на оброблення такої мови, на якій нікому читати; відгуки інших про нього були настільки холодними, що межували зі зневагою. Понад десять років потому ім'я Шевченка не згадувалось у виданнях; його творів не було в продажу, а між тим його читали, вчили напам'ять, і тепер, коли нарешті частина знайомих друком віршів південноруського поета з'являється знову в публіці, звісно, його прочитають із захопленням і почуттями...» (М. Костомаров. «Кобзар Тараса Шевченка». 1860) 1. Що визначало розвиток української літератури в першій половині 19 ст. Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нових героїв і нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані сучасною українською літературною мовою, тобто літературною мовою, в основі якої лежить жива, розмовна українська мова. Найяскравіші представники літератури кінця 18 ст. - 40-х рр. 19 ст. - І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка і, безперечно, Т. Шевченко....
0 Переглянути

Освіта, наука, музика і театр

9 Клас

Розпорядження попечителя Київського навчального округу ректорові Київського університету (1834): «Беручи до уваги умови тутешнього краю, я вважаю потрібним запропонувати вашому високородію доводити негайно до мого відома про такі обставини: 1. Якби у лекціях панів викладачів університету міг вкрастися хибний напрям, що протидіє вірі, моральності, покірності владі, і плекання любові до якоїсь батьківщини, відокремленої перекрученими думками від спільної улюбленої вітчизни, для цього я покладаю на вас пильний, але таємний нагляд за викладанням університетських лекцій. 2. Якби на нарадах університетських присутственних місць міг вкрастися дух непокори владі і протидія планам уряду. 3. Якби ви зі свого боку помітили особисті недозволені вчинки членів університету або зв'язки з людьми неблагонадійними чи підозрілими». 1. Якими були умови розвитку української культури в першій половині 19 ст. Проаналізуйте таблицю «Умови розвитку української культури в першій половині 19 ст.». До кожної з тез доберіть факти на її підтвердження. Своїми міркуваннями поділіться з класом....
0 Переглянути

Національний рух у західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії

9 Клас

Передусім бракує руському народові здібних керівників і проводирів, центру і органічного зв'язку окремих частин, а освіченим русинам - необхідної моральної сили, знання справи, любові до батьківщини і самопожертви. Народ розчленований, пригноблений і ледве животіє без самосвідомості, а його провідники, денаціоналізовані й чужі йому, спокійно присипляють його далі в цьому сні. Друга головна біда - у розділенні русинів з погляду політичного, соціального й церковного. Дещо менша частина народу перебуває під австрійським пануванням, але навіть і ці неповні З млн політично поділені. Майже 2,5 млн належать до Галичини, а 0,5 млн - до угорської корони. Нарешті, галицькі русини в релігійному відношенні діляться на уніатів і неуніатів (на Буковині близько 150 тис.)» (Я. Головацький). 1. Як розпочалася «Весна народів» у західноукраїнських землях Установлений Віденським конгресом порядок спричинив незадоволення різних груп населення в європейських країнах і сприяв посиленню революційних настроїв. У 1848-1849 рр. у Франції, Італії, Німеччині та інших країнах Європи прокотилася хвиля революцій. Не оминула вона й Австрійську імперію. Березневе повстання у Відні 1848 р. розбудило національно-визвольні рухи підкорених імперією Габсбургів народів. Серед останніх були українці підвладних Австрії західноукраїнських земель. Словник...
0 Переглянути

Історичні джерела про долю «Русалки Дністрової» та її авторів. Практичне заняття № 2

9 Клас

Зі спогадів «Пережите і вистраждане» Я. Головацького: «...Протягом 1835 і 1836 рр. я листувався з моїм другом з Пешта Георгієм Петровичем, сербським патріотом і літератором. Він обіцяв мені зайнятися друком і коректурою збірника творів в будимській друкарні за дозволом будимської цензури. В Угорщині цензура більш вільна, ніж у Львові, і ми думали, оминувши останню, пустити готову книжку нашу між люди. Я переписав майже всі статті із рукописної "Зорі” (стаття про Хмельницького десь загубилась у Шашкевича), ми додали деякі нові статті і назвали наш збірник "Русалка Дністрова”, - і я відіслав його Петровичу. Незабаром прийшов дозвіл цензури і чемний Петрович прислав мені рахунок за друк книжки на суму 400 гульденів. На радощах я написав письмо до директора Верещинського в Коломию, і він погодився дати...» З протоколу допиту М. Шашкевича, складеного керівництвом Львівської духовної семінари (1837): «Спочатку викликали і допитали Шашкевича Маркіяна: Питання. У творі "Русалка Дністрова” більшість статей підписано вашим прізвищем; вас запитують, чи ви автор цих статей? Відповідь. Підписані моїм прізвищем статті справді належать мені, частково я їх сам написав, частково переклав з сербської і чеської....
0 Переглянути

Соціально-економічне становище земель підавстрійської України та початок національного відродження

9 Клас

Визначний громадський діяч, літературознавець Сергій Єфремов в «Історії українського письменства» писав: «Перші три десятиліття 19 ст. в Галичині були цілком мертвим і глухим часом; народ по-старому робив панщину, а інтелігентні русини, самі за себе духовні, говорили польською мовою і з народом нічого спільного, опріч віри, мати не хотіли. ...Були коло того ж часу змагання про те, якою мовою вчити в народних школах. Місцева влада у цій справі стояла на тому, що найкраще вчити польською мовою, а церковні книги коли не перекласти на польську мову, то хоч друкувати латинським шрифтом, "бо не годиться, мовляв, для хлопа множити наріччя і письма". Хоч у Відні не згодилися на такий спрощений погляд і цісар дозволив учити народною мовою, проте це право лишилось на папері, бо нікому було навіть дбати, щоб його не ламано: самі русини ще не могли дати собі ради з тим, яку саме мову вважати їм за народну...» 1. Що визначало соціальне та національне становище українців під владою Австрійської імперії Українці, які опинилися під владою австрійських Габсбургів, не могли похвалитися культурним та економічним розвитком свого краю. Серед українців майже не було шляхти, міщанства, інтелігенції. Народ представляли селянство та духовенство....
0 Переглянути

Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства як джерело ідей українського національного руху. Практичне заняття № 1

9 Клас

Начальник III Відділення імператорської канцелярії граф Орлов повідомляв намісникові Царства Польського Івану Паскевичу (18 квітня 1847 р.): «У Київському університеті росіяни не займаються ідеєю слов’янства; польські уродженці мають свою мету - відновити польське королівство по Дніпру і Південній Двині, але вони обмежуються самими словами і надіями; більше ж діють малороси, які бажають колишньої Гетьманщини, якщо можливо, в незалежності від інших слов’янських племен. Ця перевага діяльності малоросів така велика, що товариство майже випустило з виду загальну мету - об’єднання всіх слов’янських племен - і піклується лише про Малоросію, її народність, мову і навіть незалежність. Першим засобом для досягнення своєї мети Товариство визнавало поширення освіти між простим народом у дусі української свободи. Для цього воно мало намір заводити училища у волостях, видавати книги і журнали малоросійською мовою; для цього ж збирало гроші, запрошуючи кожного з членів до пожертвування, але статки Товариства були надто обмежені, і старанність членів, спочатку палка, згодом збайдужіла. Другим засобом Товариство вважало примирення племен історично ворожих. З цією метою воно розшукувало акти, припускало всілякі виправдання проступків одного народу проти іншого, виправдовуючи їх часом й обставинами»....
0 Переглянути

Початок українського національного відродження

9 Клас

Поему «Енеїда» І. Котляревський почав писати близько 1794 р. Він не думав її видавати, тільки давав читати й переписувати своїм знайомим. Твір швидко розійшовся у багатьох переписаних примірниках. Один з них потрапив до конотопського шляхтича Максима Парпури, який своїм коштом надрукував «Енеїду» (перші три частини) у 1798 р. в Петербурзі. У 1808 р. побачило світ друге видання «Енеїди», знову без дозволу автора. 1809 р. І. Котляревський закінчив четверту частину поеми і видав її разом з попередніми, виправлену і доповнену. П’яту і шосту частини він писав понад 20 років. Поему написано на сюжет однойменної античної поеми Вергілія. Тож в «Енеїді» І. Котляревського, так само, як й у Вергілієвій, ішлося про мандри троянців на чолі з Енеєм, які, врятувавшись після загибелі Трої, вирушили на пошук нових земель. Переповідаючи античний сюжет українською, поет переосмислює давню історію, надає їй нового змісту. Поема І. Котляревського сповнена українських реалій тих часів, вона дихає пам’яттю про козацтво. Читач мандрує з Енеєм не римськими землями, а козацькою Україною. Створена на матеріалі суспільного життя України другої половини 18 ст., «Енеїда» І. Котляревського показала український народ з його історією, мовою, звичаями, віруваннями, традиційним побутом, етичними та естетичними поглядами. Зроблено це було настільки майстерно, що поему І. Котляревського й досі вважають енциклопедією українознавства. Написана розмовною українською мовою, як простонародна «казка», розрахована на сприйняття найширшими читацькими колами, «Енеїда» утверджувала дух козацького бойового товариства, мужність і патріотизм. Таке переосмислення античного сюжету свідчило про появу в українській літературі нового типу художнього бачення, що ґрунтувалося на матеріалі, взятому з національної історії та дійсності....
0 Переглянути

Громадська опозиція російському царизму в Україні. Соціальні протести

9 Клас

Прочитайте фрагмент джерела. 1. На яких суспільно-політичних засадах ґрунтувалася діяльність декабристської організації, про яку йдеться? 2. У яких ідеях товариства виявилися патріотизм і національне чуття декабристів? Із «Записок» Івана Торбачевського - одного із засновників підпільної організації «Товариство з'єднаних слов'ян»: «... Товариство мало основною метою звільнення всіх слов'янських племен від самодержавства; знищення національної ненависті, що існувала між деякими з них, і возз'єднання всіх населених ними земель у федеративний союз. Передбачалося з точністю визначити кордони кожної держави, запровадити в усіх народів форму демократичного представницького управління, утворити конгрес для управління справами Союзу і для зміни, у разі потреби, загальних основних законів, надаючи кожній державі (право) зайнятися внутрішньою будовою і бути незалежною у складанні окремих своїх узаконень. Беручи до уваги основи добробуту окремої людини, ми переконуємось, що вони бувають фізичні, моральні і розумові... Розгортати і поширювати ці три основні начала суспільного добробуту було першим і незмінним обов'язком слов'янина. Він повинен був по можливості викорінювати забобони і порочні схильності, і згладжувати різницю між станами, і викорінювати нетерпимість вірувань, власним прикладом спонукати до помірності й трудолюбства, прагнути до розумового і морального вдосконалення і заохочувати до цієї справи інших, всіма засобами допомагати бідним, але не бути марнотратним; не робити людей багатими, але вчити їх, яким чином за допомогою праці й ощадливості можна придбати багатства і яким чином, без шкоди для себе та інших, треба користуватися ними»....
0 Переглянути

Соціально-економічний розвиток

9 Клас

З етнографічної праці Олександра Афанасьєва-Чужбинського «Подорож у Південну Росію»: «Рільництво в хлібородній Малороси провадиться, за переказами, способом, заведеним споконвіку. Важкий плуг, запряжений трьома або чотирма парами волів, борознить землю, яка щедро нагороджує працю плугатаря. Якщо з'являться які-небудь несприятливі умови: занадто сухе або дуже мокре літо, сарана, град, хробаки, ховрашки, - то вони знищують іноді жниво, головний предмет доходів простолюдина. Не можна не зауважити, що в Малоросії існує звичай взаємної допомоги роботі. Три або чотири пари волів, потрібних для плуга, можна зустріти лише в дуже заможного селянина, а в кого не вистачає робочої худоби, той відшукує товариша, і орють вони разом». 1. Що визначало становище сільського господарства на землях підросійської України в першій половині 19 ст. Якими були причини економічного розвитку Південної України Упродовж першої половини 19 ст. становище сільського господарства в підросійській Україні визначали приватна власність поміщика на землю та, відповідно, особиста залежність селянина від поміщика. Характерною рисою поміщицького землеволодіння була наявність великих латифундій переважно на Правобережжі та Півдні. Панівною залишалася панщинна система господарювання, яка передбачала, що переважна більшість селян-кріпаків відробляли панщину. Усю поміщицьку землю, як і раніше, було поділено на власне поміщицьку і землю для селянських наділів. Проводячи періодичні переділи землі, поміщики часто надавали кріпакам непридатну і найбільш віддалену від села частину землі. Поміщики прагнули різними способами збільшити площі власних земель. З цією метою скорочували селянські наділи, переводили селян на віддалені ділянки або неродючі ґрунти. Це призводило до масового обезземелення селян, що істотно впливало на розвиток сільського господарства: упродовж першої половини 19 ст. селянські наділи зменшились більше ніж удвічі....
0 Переглянути

Українські землі в системі міжнародних відносин

9 Клас

Російсько-турецька війна 1806-1812 рр. була спричинена, з одного боку, прагненням Османської імперії повернути собі втрачені позиції на Балканах і в Північному Причорномор’ї. З іншого - імперськими бажаннями Росії просунутися в напрямку до протоків Боспор і Дарданелли, захопити території від Дунаю до Стамбула. У цій війні українські землі правили за найближчий тил* для російської армії. Як і в багатьох інших краях Росії, у Київській, Чернігівській, Полтавській, Харківській, Херсонській і Катеринославській губерніях було проведено мобілізацію до війська. Селяни мусили давати для армії велику кількість волів, коней, возів, фуражу, провіанту. Російські війська, якими командував Михайло Кутузов, здобули на Дунаї низку перемог. Унаслідок цього в 1812 р. у Бухаресті між Росією і Туреччиною було укладено мирний договір, за яким до Росії відійшла частина Молдавії - Бессарабія. У краї поряд з територіями, населеними здебільшого молдаванами, були й землі, де переважало українське населення: Хотинський (північна частина Бессарабії) та Ізмаїльський і Акерманський (Південна Бессарабія) повіти. Бессарабія 1828 р. була приєднана до Новоросійського генерал-губернаторства. * Тил - територія, розташована позаду лінії фронту. 2. Якою була участь українців у російсько-французькій війні 1812 р. Що передбачали плани Наполеона І Бонапарта стосовно України Тільки-но було укладено Бухарестський мир 1812 р., як Україну захопив вир нової, ще тяжчої війни, яка тепер точилася між Російською та Французькою імперіями. Ця війна, що унаслідок суперечностей між обома державами була неминучою, розпочалася в червні 1812 р. 600-тисячна армія французького імператора й полководця Наполеона І Бонапарта, який прагнув встановлення свого панування в Європі, переправившись через р. Німан, перетнула тодішній російський кордон у районі м. Ковно (нині Каунас) у Литві. Звідти Наполеон розгорнув наступ на Москву....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 247 248 249 250 251 252 253 254 255 ... 370
Назад

Навігація