Войти
Закрыть

Соціально-економічний розвиток

9 Клас

Наприкінці XVIII—у першій половині XIX ст. в економіці українських земель продовжував переважати аграрний сектор: більшість населення була зайнята у сільському господарстві. Як і раніше, діяла кріпосницька система, проте поміщицьке землеволодіння переживало кризу: багато поміщицьких господарств розорялося через застарілі методи господарювання та неефективне використання прибутків. Щоб уникнути розорення, частина поміщиків вирішили покращити свої господарства якісно. Для цього вони почали використовувати вільнонайманих робітників; сільськогосподарські машини: сіялки, віялки, молотарки; застосовувати добрива; вирощувати технічні культури: тютюн, льон, цукрові буряки та ін. Такий спосіб розвитку господарства називається інтенсивним. Проте переважна більшість поміщиків через необізнаність, небажання витрачати кошти на нові знаряддя праці й традиційність поглядів намагалися підвищити прибутки, примушуючи кріпаків більше працювати та відбираючи у селян землю. Такий спосіб господарювання називають екстенсивним. На початку XIX ст. у Російській імперії діяв закон, який обмежував панщину трьома днями, однак землевласники запровадили уроки — обсяг робіт, що поміщик визначав на один день, але реально селянин міг виконати його лише за два-три дні, та місячину — щоденну панщину за місячну норму харчів для селянина, котрий втратив земельний наділ....
0 Переглянути

Українські землі у системі міжнародних відносин

9 Клас

На початку XIX століття українські землі опинились у вирі бурхливих здій європейської історії. Тривала боротьба коаліцій (об’єднань) європейських держав із наполеонівською Францією. Учасники антифранцузької коаліції — Австрійська та Російська імперії — володіли українськими землями. Не з власної волі український народ втягувався у велику війну. Водночас на початку XIX ст. накопичилося багато протиріч між Російською та Османською імперіями. Російська імперія намагалася закріпитися на узбережжі Чорного й Азовського морів і забезпечити собі вихід до Середземного моря через протоки Босфор та Дарданелли, які контролювала Туреччина. Натомість Османська імперія прагнула утримати позиції у регіоні та повернути свої колишні володіння на північному узбережжі Чорного й Азовського морів. Окрім того, Росія була супротивником наполеонівської Франції, а Туреччина — її союзником. Відтак, перша третина XIX ст. ознаменувалася трьома великими конфліктами, які безпосередньо торкнулись України. Ними стали російсько-турецька війна 1806-1812 рр., французько-російська війна 1812 р. та російсько-турецька війна 1828-1829 років....
0 Переглянути

Вступ. Українські землі в добу модернізації

9 Клас

Визначальною рисою розвитку людства у XIX ст. стала модернізація (оновлення), що охоплювала всі сторони життя людей. В економіці відбувся промисловий переворот: перехід від ручного до машинного виробництва. Виникли нові соціальні групи: промислова буржуазія (підприємці) та вільно наймані робітники, зросла чисельність інтелігенції (осіб інтелектуальної праці). Зміни торкнулись і політичного життя: у багатьох європейських країнах утвердилися конституційні монархії або республіки. Упродовж XIX ст. відбулися зміни у житті та побуті людей: виникли нові види транспорту, електричне освітлення, телефон, телеграф, кінематограф, поліпшилося медичне обслуговування, зріс освітній рівень населення. Одночасно з модернізацією в Європі відбувалися процеси національного відродження — пробудження національної самосвідомості народів. XIX ст. — це час формування націй, тобто великих груп людей, пов’язаних спільною територією, економічними зв'язками, мовою, культурою, національним характером. Упродовж XIX ст. українські землі належали до Російської й Австрійської (згодом Австро-Угорської) імперій. Імперські уряди намагалися проводити щодо українських територій колонізаційну політику: чинили перепони розвитку української економіки й культури, сприяли денаціоналізації та перетворенню українських земель на ринок збуту своїх товарів і джерело сировини й дешевої робочої сили. Негативно впливали на суспільне життя українців характерні для обох імперій абсолютизм і залежність селян від землевласників. Тому перехід від аграрного до індустріального суспільства на українських землях відбувався пізніше та повільніше. Однак, незважаючи на перешкоди, тут розгорталися модернізаційні процеси, які суттєво вплинули на українське національне відродження....
0 Переглянути

Історія України 9 клас Бурнейко

9 Клас

Підручник з історії України для 9 класу відповідно до чинної програми з історії України подає навчальний матеріал курсу від кінця XVIІІ до початку ХХ ст. Завдання для учнів, а також способи групування та подачі навчального матеріалу в підручнику передбачають можливість індивідуального підходу до організації навчального процесу на уроці. Залежно від специфіки теми повноцінними джерелами знань, поруч з базовим авторським текстом, служать цитати авторитетних дослідників минувшини, уривки з першоджерел, схеми і картосхеми, окремі зображення. В підручнику є завдання для актуалізації опорних знань і матеріал для синхронізації подій з історії України та всесвітньої історії. Методичний апарат підручника передбачає можливість поетапного закріплення опрацьованого матеріалу, спрямований на полегшення організації взаємодії учителя/учительки та учнів на уроці й на підвищення ефективності самостійної роботи учнів з підручником. ...
0 Переглянути

Практичне заняття. Традиції і побут української сім’ї у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

9 Клас

Аж до початку XX ст. в районах Карпатської зони і Полісся зустрічалися елементи сімейної громади великої патріархальної сім’ї, яка складалася з кількох поколінь і заснована на колективній власності на землю і знаряддя праці та спільне використання продукції загального виробництва. Такі сім’ї нараховували до 20-25 осіб. Вони були поширені в районах із тяжкими умовами обробітку землі, де потрібно було більше дорослих осіб для виконання робіт на своєму полі. Панівною формою сім’ї поступово ставала мала сім’я, чисельність якої на початку XX ст. в середньому по Україні становила близько 6 осіб. За сучасним українським дослідником Романом Чмеліком Розвиток української сім’ї в цей період відбувався в напрямку збільшення кількості робітничих сімей. На початку виникнення робітнича сім’я мало чим відрізнялися від селянської. Більшість членів таких сімей не втрачали зв’язків із сільськогосподарським виробництвом. Це визначало їх традиційний уклад, який був подібний до сімей на селі. Проте у внутрішньосімейних стосунках, у розподілі родинних обов’язків, становищі молоді були помітні зміни в бік рівноправ’я та незалежності між чоловіком і жінкою, батьками і дітьми. На початку XX ст. сім’я кадрових робітників істотно відрізнялась від селянської. За типом вона була простою і, як виняток, траплялися розширені чи складні сім’ї. Кількість дітей у ній була меншою за селянську....
0 Переглянути

Розвиток живопису й архітектури

9 Клас

У центрі уваги художників-реалістів було буденне життя, з його проблемами, людськими думками, зображенням подій вітчизняної історії, природи. Цей етап розвитку мистецтва пов’язаний з об’єднанням художників-передвижників. Серед них українські митці — Кириак Костанді, Петро Левченко та ін. Українська тема сприяла посиленню романтичних тенденцій у деяких картинах Іллі Рєпіна, пейзажних творах Архипа Куїнджі. Уже в 1872 р. відбулась перша виставка цього товариства в Києві та Харкові. Наступного року до маршруту включено Одесу, Полтаву, Миколаїв. Формується українська національна школа пейзажного живопису, серед майстрів якого постать Сергія Васильківського є найбільш масштабною й багатогранною. Він відкрив український живопис Європі, де був удостоєний честі виставляти свої картини в Паризькому салоні «поза чергою». Пейзаж у творчості С. Васильківського органічно поєднувався з історичними сюжетами з доби козацтва («Козаки в степу») або з побутовими картинами («Ярмарок у Полтаві»). До побутового жанру, пейзажу звертався й Опанас Сластіон у творах «Весна», «Волинь» та ін....
0 Переглянути

Особливості розвитку культурного життя в середині ХІХ – на початку ХХ ст.

9 Клас

На хвилі антиукраїнської політики обох імперій розгорнулася творчість багатьох українських митців, які збагатили вітчизняну духовну скарбницю. Соціально-психологічні проблеми суспільства відображав у своїй творчості Іван Нечуй-Левицький. Він описав життя чи не всіх суспільних верств («Микола Джеря», «Кайдашева сім’я» та ін.). Глибоким психологізмом сповнена творчість Панаса Мирного (Панас Рудченко), який відтворив панораму життя українського народу в XIX ст. Зокрема, у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» та інших творах. У Північній Буковині та Східній Галичині предвісником українського національного відродження був Юрій Федькович, який у своїх творах («Довбуш» та ін.) змальовував життя буковинців. Починаючи з 80-х років XIX ст. в українській літературі плідно працював Борис Грінченко — прозаїк, поет, драматург, перекладач. У 90-х роках заявила про себе Леся Українка (Лариса Косач-Квітка). Проаналізувавши документ, ілюстрацію, а також пригадавши все те, що ви знаєте про творчість Лесі Українки, визначте основні напрями її творчості....
0 Переглянути

Зрушення в соціокультурному житті України в середині ХІХ – на початку ХХ ст.

9 Клас

Характерними рисами нової економічної еліти українського суспільства були висока господарська культура, відкритість до нового (у техніці, науці, духовній сфері), активна громадянська позиція. Особливістю Харитоненків, Яхненків, Терещенків, Симиренків полягала в тому, що вони вийшли з глибин українського народу та зберігали зв’язок з його культурою і традиціями, одночасно приймаючи нові європейські здобутки. Які риси модернізаційної еліти ілюструє приклад, наведений дослідником? Сучасний український історик Олександр Сердюк про українських підприємців нового типу Представником нових підприємців був Іван Гвоздик із Полтавщини. У дитинстві наймитував. Пізніше займався торгівлею. З часом розбагатів та скупив занедбані маєтки дворян. Добре оплачував працю робітників, наголошуючи, що це вигідно господарю: угіддя будуть краще оброблені, врожай — щедрішим і зібраний вчасно. Дбаючи про майбутнє своїх господарств, набирав у робітники й підлітків, що закінчили земські школи. Діти працювали першу половину дня, а після обіду ставали учнями сільськогосподарської школи, яку утримував Гвоздик. Уроки практичного господарювання проводив сам господар. Від учнів не приховував, що готує їх до зайняття адміністративних посад у своїх господарствах....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 257 258 259 260 261 262 263 264 265 ... 370
Назад

Навігація