Войти
Закрыть

Передумови, рушійні сили та періодизація Української революції 1917-1921 рр.

10 Клас

Велика війна спричинила наслідки, що не відповідали тим, на які розраховували імперії: замість очікуваного зміцнення імперської могутності, вона призвела до глибокої економічної і соціально-політичної кризи. Породжена війною господарська руїна, погіршення становища населення викликали гостру соціальну напруженість. У Росії зростали антивоєнні настрої і крайнє невдоволення політикою імператора Миколи II не лише лівих опозиційних сил (соціал-демократів, есерів, кадетів), а й тих політичних партій, що були лояльними до влади. Мільйонні маси солдатів-фронтовиків, котрі щодня бачили кров і смерть, жадали миру, повернення до землі. Популярним у той час стало гасло «Геть війну!». Відтак монархія втрачала опору в армії. Чи усвідомлювали правлячі кола небезпеку, що їм загрожувала? Наближені до Миколи II з відчаєм говорили йому: «Буде революція, нас усіх повісять, а на якому ліхтарі, — все одно». Однак імператор уперто не хотів бачити цієї небезпеки, сподіваючись на милість Провидіння. У ході війни дедалі більше українців — як членів українських національних партій, так і безпартійних громадян — переконувалися, що Російська імперія жодним чином не враховує їхні національні інтереси. У цих умовах національний рух набув радикальніших форм. У результаті, в 1917 р. український народ отримав історичний шанс створити власну соборну державу. Перша світова війна ослабила воюючі держави і стала безпосереднім поштовхом до революції. 27 лютого 1917 р. у Росії було повалено монархію. Імператор Микола II зрікся престолу. Владу перейняв утворений 2 березня 1917 р. коаліційний Тимчасовий уряд, до якого увійшли кадети, октябристи, безпартійні. Очолив його голова Всеросійського союзу міст князь Георгій Львов. Уряд повинен був діяти до скликання Установчих зборів, які мали вирішити питання про державний устрій та прийняти конституцію. Тимчасовий уряд прагнув зберегти контроль над усіма територіями держави, зокрема над Україною, де його підтримували промисловці, землевласники, чиновники. Виконавчу владу на місцях було передано губернським і повітовим комітетам, дозволено діяльність політичних партій та громадських організацій, видання преси різних напрямків, проведення маніфестацій, зборів. Проте втомлене війною та економічними негараздами суспільство вимагало від нього аграрних реформ, фінансової стабільності, збалансованої цінової політики, розширення соціальної допомоги, припинення війни. Однак Тимчасовий уряд не міг зважитися на...
0 Переглянути

Узагальнення за розділом: Україна у роки Першої світової війни

10 Клас

Народився у с. Вовчок на Полтавщині. Закінчив трирічну парафіяльну школу. Був одним з лідерів РУП та УСДРП. Через переслідування й заборону політичної діяльності у 1907 р. покинув Російську імперію і виїхав до Львова, де редагував журнали «Економіст» і «Самопоміч». У 1912 р. був одним із засновників Українського інформаційного комітету (УІК), який мав інформувати європейську спільноту про український національний рух. Ініціював створення СВУ, був членом ГУР, а згодом — ЗУР. Доклав багато зусиль для створення синьожупанної та сірожупанної дивізій з українських полонених. Народився у Дрогобичі на Львівщині. Закінчив Дрогобицьку учительську семінарію. Вчителював у Бережанах, Ясениці. Керував Бережанською філією товариства «Сокіл», був активним діячем «Просвіти» і товариства «Січових Стрільців» на Дрогобиччині. З початком Першої світової війни воював у австрійській армії. А з третього серпня 1914 р. призначений отаманом другого куреня легіону Українських січових стрільців. У 1915 р. виконував обов’язки командира полку УСС, у 1916 — командир 1-го полку УСС. За хоробрість, проявлену у боях на горі Маківка, нагороджений австрійським військовим хрестом Заслуги 3-го ступеня. З 1924 р. проживав в УСРР. У 1939 р. був заарештований і страчений....
0 Переглянути

Повсякденне життя на фронті та в тилу

10 Клас

Першу світову війну сучасники назвали Великою війною, бо вона спричинила небачені раніше явища та зміни, стала довгою, смертоносною, тотальною. На цю війну мобілізували військових, цивільне населення, чоловіків та жінок. Проте напередодні війни не було чіткого розуміння ні її перебігу, ні її наслідків. Українські солдати й офіцери обох імперій виконували свій військовий обов’язок і воювали в арміях тих держав, де вони народились і жили. В обох країнах на початку воєнного протистояння панувало патріотичне піднесення. Коли ж війна розпочалася, то виявилася відмінною від того, що уявляли про неї цивільне населення та військові. Мобілізовані на фронт солдати гинули в боях, страждали від ран, проклинали війну і тих, хто її почав. Із переходом до «сидячої», «окопної війни» припинилися масштабні військові дії. Сила оборони виявилася потужнішою за атаку. У вологих шанцях (окопах) набагато більше солдатів помирало від хвороб, аніж від куль противника. Війна знизила моральну межу: люди тепер наважувалися робити те, що раніше вважали неможливим з етичних та релігійних міркувань. Людське життя на фронті знецінилося. Відбулася зміна моральних і релігійних засад: від християнського принципу «не убий» до воєнного імперативу «убий ворога»....
0 Переглянути

Вплив Першої світової війни на українські землі

10 Клас

Перша світова війна стала важким випробуванням для жителів українських земель. Військові дії періодично охоплювали Галичину, Буковину, Волинь та Поділля, щоразу залишаючи після себе могили, руїни і страждання. Території, що одна держава силоміць відібрала в іншої без визнання за першою суверенних прав на них, опинилися під режимом окупації. Російська й Австро-Угорська імперії утверджували свою присутність на захоплених землях зазвичай репресивними методами. Російський уряд утворив на окупованих у 1914 р. територіях військове Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, тобто таке, управління яким керували військові з метою ефективного використання його ресурсів в умовах перебування у прифронтовій зоні. Очолив генерал-губернаторство російський генерал-лейтенант, знаний українофоб граф Георгій Бобринський. До цього об’єднання належали Львівська, Перемишльська, Тернопільська та Чернівецька губернії. Зважаючи на стан війни, Г. Бобринський насаджував у Галичині й Буковині військову адміністрацію. На початку квітня 1915 р. імператор Микола II, демонструючи серйозність російських намірів, прибув до Львова і Перемишля на оглядини новоприєднаних територій. Окупаційна адміністрація проводила відверту антиукраїнську політику. За власним зізнанням, генерал-губернатор вважав своїм завданням викорінення «мазепинства» і надання захопленим землям «російського характеру»: запровадження російської мови у різні сфери життя краю, а також російських законів і адміністративного устрою. В регіоні закривали українські школи, журнали, газети, книгарні. Для галицьких шкіл були видані підручники, написані російською мовою....
0 Переглянути

Воєнні дії на території України в 1914-1917 рр.

10 Клас

Під час Першої світової війни через українські землі — Волинь, Східну Галичину та Північну Буковину — проходив фронт, що утворився на російсько-австро-угорському кордоні. Більшість учасників війни називали цю ділянку південною частиною Східного фронту. Російське військове командування найменувало його Південно-Західним фронтом. Зі сторони Росії й Австро-Угорщини тут було зосереджено більше ніж 100 дивізій. У перші дні серпня військові дії проти Росії розпочали австро-угорські армії, однак вели їх украй невдало. Під час Галицької битви, що тривала упродовж серпня-вересня 1914 р., російські війська захопили Львів; витіснили супротивника за р. Сян; вийшли до карпатських перевалів; блокували австрійську фортецю Перемишль (нині місто Пшемисль, Польща), одну з найукріпленіших у Європі після Вердена (Франція) і Антверпена (Бельгія). У березні 1915 р., після чотиримісячної облоги Перемишль із 117-тисячним гарнізоном капітулював. Для російських армій відкривалася перспектива переходу Карпатських гір і вторгнення в Угорщину. Але завдяки допомозі Німецької імперії Австро-Угорщина уникнула цілковитого розгрому. Внаслідок Галицької битви, що розгорнулася на ділянці фронту завдовжки близько 400 км і стала однією з наймасштабніших у цій війні, російські війська оволоділи Східною Галичиною та Північною Буковиною. Австро-угорські збройні сили були знекровлені, втративши 400 тис. осіб, із яких 100 тис. — полоненими. Захоплення цих територій росіяни розцінювали як завершення «справи великого князя Івана Калити», котрий розпочав підкорення Москві земель, що раніше перебували під владою Великих князів київських....
0 Переглянути

Перша світова війна: плани та очікування

10 Клас

1 серпня 1914 р. розпочалася Перша світова війна, яку сучасники назвали Великою війною. До неї світ наближався поступово. Міжнародні відносини наприкінці ХІХ - початку XX ст. визначалися двома тенденціями: з одного боку, зростала співпраця країн з метою ефективного використання світових ресурсів; з іншого — відбувалася подальша відокремленість кожної з них задля задоволення власних потреб. У процесі суперництва за розподіл світу оформилися два військово-політичних блоки держав — Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія, який уже в ході війни видозмінився на Четверний (Італія перейшла на бік Антанти, її змінили Болгарія і Туреччина) й Антанта, до якої увійшли Велика Британія, Франція та Росія. Серед основних суперечностей, що породили напругу і конфлікти, були стосунки між Росією й Австро-Угорщиною та Росією й Німеччиною. Через своє геополітичне становище Україна неминуче потрапляла до сфери першочергових інтересів воюючих коаліцій, ставала одним із неодмінних об’єктів обопільних розрахунків, а відтак — «українське питання» — одним з епіцентрів майбутнього військового протиборства. Його сутність у міжнародних відносинах напередодні Першої світової війни визначалася кількома чинниками, зокрема територіальною розчленованістю українських земель, відсутністю власної держави, незадовільним економічним і культурно-національним становищем населення....
0 Переглянути

Повторення. Вступ 10 клас Бурнейко, Хлібовська (рівень стандарту, нова програма)

10 Клас

Історики розрізняють календарні століття, які тривають справді сто років, й «історичні століття». «Історичні століття» бувають і довшими, і коротшими за цей термін. Так, XIX ст. європейські вчені часто називають «довгим», оскільки воно охоплює події в Європі: від Французької революції 1789-1799 рр. до початку Великої війни (Першої світової війни) 1914 р., а це справді більше ніж сто років. «Довге» XIX ст. змінило «коротке» XX ст. Його датують зазвичай початком Першої світової війни у серпні 1914 р. Закінчується «історичне» XX століття груднем 1991 р. — із припиненням існування Радянського Союзу, внаслідок чого утворилися незалежні держави, серед яких Україна, і витворилася нова геополітична ситуація у світі. Отже, початком Першої світової війни завершилося «довге» XIX століття. Його основною рисою стала модернізація, котра охопила всі основні сторони життя суспільства. В економіці — це індустріалізація. Вона забезпечила швидкі темпи розвитку, виникнення нових форм організації виробництва: фабрик, заводів, монополій. На підприємствах запроваджували новітні технології, винайшли конвеєр, телефон, радіо, почалась ера автомобілів і авіації. Найбільших успіхів досягнуто у металургії, машинобудуванні, транспорті, електротехнічній та хімічній галузях. Інтенсивне будівництво залізниць та інших шляхів сполучення прискорило формування ринку, який став основним регулятором виробництва. Небаченими до цього часу темпами розвивалася наука і техніка. Технічний прогрес сприяв формуванню нової якості життя, докорінно змінивши побут людей. Напередодні Першої світової війни розвинені країни світу переживали відчутне економічне піднесення. Модернізаційні зрушення відбувались і в суспільно-політичному житті. На початку XX ст. у багатьох країнах діяли парламенти, громадяни мали політичні права, утвердився принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову, легально існували політичні партії і громадські організації, виникла масова преса. Переважали дві форми правління: конституційна монархія та республіка. Урізноманітнилася соціальна структура суспільства, зросла питома вага промислової буржуазії та робітників. Збільшилася частка та роль інтелігенції. До нових умов життя змушені були пристосовуватись усі групи населення. Домогтись успіхів у житті могли працьовиті, наполегливі, налаштовані на конкретні справи, освічені люди....
0 Переглянути

Історія України 10 клас Бурнейко, Хлібовська (рівень стандарту, нова програма)

10 Клас

Що об’єднує фрагмент спогадів В. Винниченка та вислів: «Хто платить, той замовляє музику»? • підготуйтесь аналізувати діяльність історичної особи, користуючись біографічними довідками. Запам’ятайте зображення, вміщені у них; • рубрика «internet» допоможе вам порівняти, як розвивались Україна та інші країни світу. Під час опрацювання параграфів, у яких подано матеріали для практичних робіт, слід особливу увагу приділити аналізу історичних джерел та виконанню завдань, що під ними. Важливо! Якщо параграф стосується архітектури та образотворчого мистецтва, треба запам’ятати, як виглядають будівлі, ікони, портрети тощо. В підручнику вміщено зображення всіх пам’яток мистецтва, розпізнавання яких вимагає програма ЗНО. Важливо! Під рубрикою «Підсумуйте свої знання» є перелік дат, які потрібно запам’ятати, та перелік термінів, які необхідно вміти пояснювати і використовувати. А на задньому форзаці підручника розміщено хронологічну таблицю з датами, знання яких вимагають шкільна програма та програма ЗНО....
0 Переглянути

Україна на завершальному етапі війни. Радість і смуток перемоги

10 Клас

У вересні 1944 р. армії 3-го Українського фронту взяли участь у визволенні Болгарії. Наприкінці вересня 1944 р. його підрозділи вийшли на болгарсько-югославський кордон. 20 жовтня було звільнено Белград. Після того війська 3-го Українського фронту були залучені до Будапештської операції, провадили тяжкі бої в районі озера Балатон, а потім розгорнули наступ на віденському напрямку і 13 квітня 1945 р. увійшли в австрійську столицю. Очолював групу солдатів, яким поставили завдання підняти Прапор Перемоги у Берліні над рейхстагом, лейтенант Олексій Прокопович Берест. П'ятеро бійців, серед яких були лейтенант Єгоров і сержант Кантарія, що стали всесвітньо відомими за цей вчинок, отримали звання Героя Радянського Союзу. Однак серед нагороджених лейтенанта Береста не було. У 1953 р. його безвинно засудили; відбував покарання у пермських таборах. У 1970 р. Олексій Берест загинув, рятуючи дитину з-під коліс потяга. Лише у 2004 р. йому посмертно надали звання Героя України....
0 Переглянути

Вигнання з України нацистських загарбників

10 Клас

Після розгрому гітлерівців у битві під Сталінградом почалося їх вигнання і з України. Першим населеним пунктом, очищеним наприкінці грудня 1942 р. від німецьких військ, було село Півнівка Міловського району Ворошиловградської (тепер Луганської) області. Війська Воронезького і Південно-Західного фронтів звільнили більшу частину Харківщини з м. Харків і частину Донбасу. Передові з’єднання радянських військ навіть підійшли до Дніпропетровська і Запоріжжя, таким чином просунувшись на 700 км у глиб окупованої території України. Однак у лютому 1943 р. німці завдали відчутних контрударів, унаслідок яких радянським військам довелося знову залишати територію України. 15 березня 1943 р. німецькі війська вдруге взяли Харків, а 18 березня — Бєлгород. Під контролем Червоної армії залишилися тільки північ Ворошиловградської області та східна частина Харківської. Внаслідок німецьких контрударів утворився Курський виступ, так звана Курська дуга, де з квітня до липня 1943 р. панувало відносне затишшя. Обидві сторони готувалися до рішучих боїв влітку 1943 р. Першими пішли у наступ війська Західного, Брянського і Центрального фронтів, які здійснювали операцію «Кутузов». З 12 липня по 17 серпня 1943 р. їх передові частини ліквідували Орловський виступ і звільнили місто Орел. У цей момент військам Південного та Південно-Західного фронтів було дано наказ про проведення Донбаської операції. Передбачалося прорвати Міуський рубіж і звільнити територію Донбасу. Проте наступ радянських військ 17-30 липня 1943 р. провалився. 3-23 серпня 1943 р. відбувся наступ Червоної армії на бєлгород-харківському напрямку (операція «Полководець Румянцев»). Війська Воронезького і Степового фронтів витіснили ворога з Курського виступу та оволоділи містами Бєлгород і Харків....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 312 313 314 315 316 317 318 319 320 ... 370
Назад

Навігація