Історія України 11 клас Власов, Кульчицький (профільний рівень)
- 3-05-2022, 01:55
- 2 143
| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
... |
«1) у військовій сфері: — діяльність незаконних збройних формувань на території України, що спрямована на дестабілізацію внутрішньої соціально-політичної ситуації в Україні, блокування важливих об'єктів промисловості й інфраструктури; нелегальне поширення торгівлі зброєю, що призводить до неконтрольованого володіння зброєю населенням країни та можливостей її придбання; 2) в інформаційній сфері: — використання українських телевізійних каналів та інших медіа для трансляції проросійських наративів у дозованому вигляді чи під опозиційними гаслами; [...] 4) у кіберсфері: — збереження присутності в Україні російських банків, які продовжують контролювати значну частину фінансів, бізнесу і громадян; контроль над важливими економічними активами в Україні; руйнування стратегічних підприємств. До основних транснаціональних загроз для України, що їх активно експлуатують у гібридній війні на сучасному етапі, можна віднести наявність сепаратистських тенденцій в окремих прикордонних районах: на додачу до тимчасово окупованих Криму і частини території Донбасу. № 6. Ірина Бекешкіна, соціолог, директор фонду «Демократичні ініціативи» «Рівень розвитку демократії в різних країнах прямо співвідноситься з відсотком людей, які задіяні у громадянському суспільстві. У старих європейських демократіях кількість тих, хто безпосередньо чи опосередковано долучається до громадських справ, досягає 25-30 %. У нових демократіях, таких як Польща, — приблизно 10-15 %. В Україні — 5-6 %, тобто якісно громадянське суспільство стає більш активним, однак кількісного зростання поки що немає». № 7. Петро Порошенко, п’ятий Президент України «Необхідне зміцнення стійкості проти російських гібридних загроз. Ми повинні переосмислити наші підходи до гібридної безпеки, до фейкових новин і пропаганди. Наголошую, що цифрова ера вимагає від нас взяти на озброєння нові й ефективні законодавчі запобіжники заради захисту досягнень вільного вибору наших суспільств, водночас забезпечивши делікатний баланс між демократичними свободами та вимогами кібербезпеки».... |
Здобуття незалежності створило можливості вільно, без будь-яких репресивних наслідків для себе та своєї сім'ї, висловлювати свою думку, працювати в певному художньому стилі тощо. В Україні, з її поліетнічним складом населення, широким спектром регіонально-культурних відмінностей, релігійною множинністю, культура може функціонувати на засадах плюралізму. Водночас українська культура позбувається рис провінційності. Державна хода України налаштовує українських митців відчути себе невід'ємною часткою світової культури. Вони долають регіоналізм, периферійність колись радянського митця УРСР. За роки незалежності в українській культурі з'явилася низка творів літератури, кінематографа, образотворчого мистецтва, які відповідають рівневі світових стандартів. Важливим для нашої культури є державна підтримка україномовного й національно-духовного продукту. Там, де розвивається українська культура та мова, — там, зрештою, завжди буде українська земля. Упродовж 1991-2018 років Верховна Рада прийняла низку документів, що регулюють функціонування передусім національної культури в Україні. Освіта — один із важливих чинників розвитку держави. Перед Україною постало завдання модернізувати освітній процес; націоналізувати освіту в середній і вищій школах; запровадити навчання українською мовою, при цьому забезпечити навчання мовами етнічних груп, які проживають в Україні; вводити в навчальний процес українознавчі дисципліни для виховання патріота України. Головна ж мета — досягнути відповідності українських освітніх стандартів європейським. А це означає демократизацію, гуманізацію та спеціалізацію нашої освіти та освітніх програм. У вересні 2017 року Верховна Рада прийняла Закон «Про освіту». Він визначив завдання нової української школи, зокрема виховання «інакшого» покоління молоді, готової до життя у відкритому суспільстві: комунікабельної і толерантної, духовної та високоінтелектуальної людини. Новий закон розвантажує учня від індивідуальної домашньої роботи, натомість більше уваги приділяє груповим формам навчання. Відмінено оцінки та домашні завдання в молодших класах. Звертається увага на ранні стадії професійної орієнтації школярів. Відбулися зміни і у вищій освіті. їхній зміст обумовлений цілями та потребами суспільства, зокрема підготовкою висококваліфікованих спеціалістів із урахуванням перспектив розвитку науки, техніки, технологій та культури.... |
В означений період в економіці країни тривав процес модернізації, який передбачав роздержавлення, приватизацію, реформування відносин власності. Новим позитивним моментом стало створення так званих точок росту — підприємств та галузей, які можуть виробляти конкурентоспроможну продукцію. Простежується тенденція до закриття старих заводів і фабрик, розташованих у центральній частині міст, та заснування нових потужностей на їх околицях. Відбувається перепрофілювання старих виробництв на нові, модерні. Зросли обсяги іноземних інвестицій в економіку держави. У 2018 році в Україну інвестували капітали 130 країн, головно у галузі переробної промисловості, сферу оптової та роздрібної торгівлі — туди, де швидко з'являються нові товари, змінюється асортимент, повертаються витрати та є невисокі комерційні ризики. Зарубіжних інвесторів приваблюють емкий внутрішній ринок з більшості товарних позицій; географічне розташування України на перетині основних транспортних шляхів між Європою та Азією; порівняно дешева та водночас кваліфікована робоча сила; науковий потенціал; розвинена інфраструктура (наявність портів, мостів, летовищ, складів, систем зв'язку, водопостачання) та інше. Проте притік іноземних інвестицій у країну гальмують корупція, неефективна судова система (неможливість захистити право власності чи справедливо вирішити бізнес-суперечку), митні процедури, часті зміни законодавства; отримання великої кількості дозвільних документів у різних інстанціях; перевищення повноважень органами контролю та перевірки. Усе це змушує потенційного інвестора упереджено ставитися до України. Негативний вплив на економічну ситуацію в державі спричинили російсько-український збройний конфлікт, втрата Криму, а також частини промислових регіонів Донецької та Луганської областей, де розташовувалися бюджетоутворюючі промислові комплекси, несприятлива ситуація на міжнародних ринках. Відтак у 2013-2018 роках зафіксовано зниження темпів розвитку економіки і падіння обсягів валового внутрішнього продукту (ВВП) зі 183,3 млрд доларів у 2013 році до 130,8 млрд доларів у 2018 році.... |
Процеси, що стрімко розгорталися в Україні наприкінці лютого-березня 2014 року, невдовзі після завершення Революції Гідності, внесли корективи у весь подальший розвиток та життя країни. Євромайдан сплутав карти російському політичному керівництву. Тоді Російською Федерацією був застосований силовий варіант повернення України під свій вплив і контроль. На Півдні і Сході України проживала значна частина етнічних росіян і російськомовного населення, зорієнтованого на російські традиції і радянські цінності. Цей регіон був тісно пов'язаний із Російською Федерацією родинними зв'язками, торгівлею, близькістю кордонів. Враховуючи проросійські настрої населення Сходу та Півдня України, президент Російської Федерації Володимир Путін сподівався на підтримку його планів. Першим об’єктом агресії з боку Російської Федерації проти України став Крим. Операцію із захоплення Кримського півострова розпочали 20 лютого 2014 року, коли були зафіксовані перші випадки порушення збройними силами Російської Федерації, всупереч міжнародно-правовим зобов'язанням, порядку перетину державного кордону України через Керченську протоку. 23 лютого 2014 року виникло протистояння в Криму між проросійськими силами та кримськотатарським Меджлісом і проукраїнськими організаціями, які відстоювали інтереси України на півострові. Це зірвало плани Російської Федерації видати окупацію Криму як результат бурхливого волевиявлення корінних мешканців півострова. Тоді 27 лютого підрозділи спеціального призначення та повітряно-десантних сил Російської Федерації захопили будівлі Ради міністрів та Верховну Раду Криму, над якими підняли прапор РФ. Наступного дня депутати Верховної Ради Криму ухвалили постанову про проведення так званого «референдуму» в Криму щодо статусу півострова. Йшлося не про збільшення його прав у складі України, а про приєднання Криму до Російської Федерації. Того ж дня російськими військовослужбовцями було захоплено установи засобів масової інформації, зв'язку, аеропорт у Сімферополі, аеродром Бельбек у Севастополі, поромну переправу в Керчі. Невдовзі Чорноморський флот Російської Федерації заблокував військово-морські бази, де перебували кораблі Військово-Морських сил України, а російські підрозділи разом із іррегулярними формуваннями блокували українські військові частини. Особовий склад російських збройних формувань не мав розпізнавальних знаків і діяв у вигляді так званих «зелених чоловічків». Уже фактично після... |
Перед новообраним Президентом Віктором Ющенком і його командою постало багато складних проблем, які потрібно було вирішувати: примирити українське суспільство, продовжити економічні реформи, подолати корупцію (відокремити бізнес від політики), просуватися до НАТО і ЄС та не погіршити відносини з Росією. Зміна політичної влади додала оптимізму українському суспільству, воно виставило високу планку очікувань. Віктор Ющенко мав великий кредит довіри (до 80 % громадян його підтримували), але мало часу на його виправдання. Одним із перших рішень новообраного Президента стало призначення главою українського уряду Юлії Тимошенко, першої в історії України жінки на посаді Прем’єр-міністра. Тоді ж затвердили програму нового уряду «Назустріч людям». Початок діяльності уряду був доволі оптимістичним. Без підвищення податків і жодної позики збільшили доходну частину державного бюджету, зменшили суму державного боргу, сформували єдину систему оподаткування. Зріс рівень доходів громадян, соціальних виплат і пенсій, збільшилася допомога при народженні дитини. Значну увагу приділяли поверненню із забуття правдивої національної історії українців, пріоритетному розвиткові української культури. З ініціативи Віктора Ющенка були відкриті «Мистецький арсенал» у Києві на Печерську, реконструйовані стара козацька столиця гетьмана Івана Мазепи в Батурині та палац Кирила Розумовського, створено музей «Героїв Крут» на честь полеглих у боротьбі з більшовиками в 1918 році гімназистів і студентів. Для формування історичної пам’яті багато зробили акції зі вшанування жертв Голодомору 1932-1933 років.... |
«Мільйон українців зібрався на київському майдані Незалежності, вимагаючи скасування результатів другого туру виборів та призначення нових чесних виборів. Перебуваючи під постійною загрозою, десятки тисяч мирних маніфестантів кілька тижнів мешкали у наметах на майдані за низької мінусової температури до того часу, як після голосування 26 грудня було відновлено справедливість». 5. Визначте зовнішньополітичні пріоритети України у 1991-2004 роках і складіть розгорнутий план відповіді. 6. Розкрийте сутність етнонаціональних і демографічних процесів. Простежте їхню динаміку на прикладі вашого населеного пункту, використавши статистичні дані та усну історію (спогади сучасників). 7. Консервативна ідеологія класика української суспільної думки В'ячеслава Липинського закликала до утвердження в Україні середньої та дрібної приватної власності на землю як підґрунтя для появи середнього класу, зацікавленого у власній державі та підтримці національної культури. Поміркуйте, чи вдалося створити середній клас упродовж зазначеного періоду.... |
«З огляду на своє геополітичне становище, історичний досвід, культурні традиції, багаті природні ресурси, потужний економічний, науково-технічний та інтелектуальний потенціал Україна може і повинна стати впливовою світовою державою, здатною виконувати значну роль у забезпеченні політико-економічної стабільності в Європі. Неодмінною умовою успішної реалізації Україною своїх можливостей є її активне і повномасштабне входження до світового співтовариства. Долаючи кризові явища у суспільстві і торуючи свій шлях у світ, Україна спирається на свої фундаментальні загальнонаціональні інтереси, відповідно до яких визначаються засади, напрями, пріоритети та функції її зовнішньої політики [...] економічні інтереси пов'язані з інтегруванням економіки України у світове господарство; регіональні, субрегіональні, локальні інтереси пов'язані із забезпеченням різноманітних специфічних потреб внутрішнього розвитку України». № 4. Світова організація торгівлі (СОТ) Із угоди про заснування Світової організації торгівлі. 01.01.1995 рік «Сторони цієї Угоди, визнаючи, що їхні відносини в галузі торгівлі та економічного підприємництва повинні бути спрямовані на підвищення рівня життя, забезпечення повної зайнятості й значного та постійного зростання реального доходу й ефективного попиту, а також розширення виробництва товарів та послуг і торгівлі ними з урахуванням оптимального використання світових ресурсів відповідно до цілей сталого розвитку, прагнення захистити й зберегти навколишнє середовище, засновують Світову організацію торгівлі (СОТ)».... |
Проголошення незалежності й припинення існування СРСР створили умови для зовнішньополітичної діяльності України на якісно нових засадах — самостійності і рівноправності. Процес суверенізації — визнання України у світі — розпочався відразу після референдуму. За перше п'ятиріччя більше 150 держав уклали з Україною угоди про двосторонні відносини. Активну роботу проводило Міністерство закордонних справ, яке почало відкривати посольства і консульства України в різних країнах світу. Для обґрунтування власної лінії на міжнародній арені 2 липня 1993 року Верховна Рада України схвалила «Основні напрями зовнішньої політики України». Цей документ визначив національні інтереси України і завдання її зовнішньої політики, зокрема розвиток двосторонніх міжнародних відносин, участь у європейському співробітництві і співробітництві в рамках Співдружності Незалежних Держав, ООН та міжнародних організаціях. Важливим зовнішньополітичним завданням після проголошення незалежності України стало врегулювання відносин із Російською Федерацією, яка намагалася зберегти свій вплив над колишніми республіками СРСР за посередництвом СНД. У цю організацію Російська Федерація і Україна вкладали цілком відмінні розуміння: для Бориса Єльцина це була нова форма Союзу РСР, для Леоніда Кравчука — м'яка форма розлучення з імперією. Водночас здійснювався тиск на Україну в кримському питанні. Спочатку Росія визнала державну територію України, а потім відразу зазіхнула на Крим, використовуючи проблему російського флоту в місті Севастополі. Під тиском домагань Росії Україна була змушена поступитися в питанні територіальної автономії Криму, пішовши на компроміс із російською владою, яка вимагала спеціального статусу для цієї частини української території. 21 вересня 1994 року була проголошена Автономна Республіка Крим (АРК). На жаль, Україна не змогла нав'язати Росії своє бачення кримської проблеми. Не був використаний потенціал української громади Криму, яка у чисельному еквіваленті складала майже третину населення півострова і компактно проживала у степових районах Криму. Не одержали територіально-національної автономії кримські татари, котрі налічували приблизно 10 % населення. Проте як репресований народ вони сподівалися на створення національних органів влади на територіях татарського поселення. Курултай — вищий представницький орган кримськотатарського народу — не став рівноправним гравцем на політичній мапі Криму. Влада на... |