Культурне життя в Україні за доби незалежності
- 3-05-2022, 01:43
- 578
11 Клас , Історія України 11 клас Хлібовська, Наумчук (рівень стандарту)
§ 37. Культурне життя в Україні за доби незалежності
- Які тенденції у розвитку культури окреслилися у другій половині 1960-х - середині 1980-х років?
- Назвіть кінострічки українського поетичного кіно.
- Визначте зміни у релігійному житті України у період перебудови.
1. Загальні тенденції у розвитку культури. Освіта. Наука.
Здобуття незалежності створило можливості вільно, без будь-яких репресивних наслідків для себе та своєї сім'ї, висловлювати свою думку, працювати в певному художньому стилі тощо. В Україні, з її поліетнічним складом населення, широким спектром регіонально-культурних відмінностей, релігійною множинністю, культура може функціонувати на засадах плюралізму. Водночас українська культура позбувається рис провінційності. Державна хода України налаштовує українських митців відчути себе невід'ємною часткою світової культури. Вони долають регіоналізм, периферійність колись радянського митця УРСР. За роки незалежності в українській культурі з'явилася низка творів літератури, кінематографа, образотворчого мистецтва, які відповідають рівневі світових стандартів. Важливим для нашої культури є державна підтримка україномовного й національно-духовного продукту. Там, де розвивається українська культура та мова, — там, зрештою, завжди буде українська земля. Упродовж 1991-2018 років Верховна Рада прийняла низку документів, що регулюють функціонування передусім національної культури в Україні.
Освіта — один із важливих чинників розвитку держави. Перед Україною постало завдання модернізувати освітній процес; націоналізувати освіту в середній і вищій школах; запровадити навчання українською мовою, при цьому забезпечити навчання мовами етнічних груп, які проживають в Україні; вводити в навчальний процес українознавчі дисципліни для виховання патріота України. Головна ж мета — досягнути відповідності українських освітніх стандартів європейським. А це означає демократизацію, гуманізацію та спеціалізацію нашої освіти та освітніх програм. У вересні 2017 року Верховна Рада прийняла Закон «Про освіту». Він визначив завдання нової української школи, зокрема виховання «інакшого» покоління молоді, готової до життя у відкритому суспільстві: комунікабельної і толерантної, духовної та високоінтелектуальної людини. Новий закон розвантажує учня від індивідуальної домашньої роботи, натомість більше уваги приділяє груповим формам навчання. Відмінено оцінки та домашні завдання в молодших класах. Звертається увага на ранні стадії професійної орієнтації школярів. Відбулися зміни і у вищій освіті. їхній зміст обумовлений цілями та потребами суспільства, зокрема підготовкою висококваліфікованих спеціалістів із урахуванням перспектив розвитку науки, техніки, технологій та культури.
На час здобуття незалежності в Україні діяло 156 вишів. Згодом, поряд із новими державними, були утворені приватні вищі навчальні заклади, зокрема Національний університет «Києво-Могилянська академія», Міжрегіональна академія управління персоналом, Національний університет «Острозька академія» тощо. У вишах здійснено перехід на триступеневу підготовку фахівців — бакалавр, спеціаліст, магістр; згодом двоступеневу — бакалавр, магістр. Із 2004 року за підтримки міжнародних і громадських організацій в Україні почала формуватися система зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), спрямована на визначення рівня навчальних досягнень випускників середніх навчальних закладів при їхньому вступі до вишів. Студент має право обирати предмети для навчання з відповідних кластерів предметів, здобувати вищу освіту в державних чи приватних вищих навчальних закладах. Велику увагу приділено, і це вже активно працює, підвищенню кваліфікації студентів у західних вишах. Вищі навчальні заклади України постійно розширюють міжнародні зв'язки та співробітництво із зарубіжними освітніми установами й організаціями. Проблемою у цій сфері навчання є «перевиробництво» фахівців з дипломом, недостатній рівень надання освітніх послуг низкою вишів.
Наукова галузь в Україні зберігає найбільше рудиментів радянської системи. Відстала і матеріальна база технічних, природничих науково-дослідних інститутів. Відчувається потужний відтік молодих кадрів і кваліфікованих співробітників у Європу і Північну Америку. Попри усі негаразди, недофінансування досліджень та зарплат науковців, українська наука має один з найпотужніших у світі інтелектуальний потенціал, який здатний до генерації наукових ідей світового рівня, сильні наукові школи з математики, інформатики, фізики, хімії, медицини, ядерної фізики, радіоелектроніки, біотехнології, розробки нових матеріалів, інформаційних технологій, засобів зв'язку та телекомунікацій. Україна входить до вісімки країн світу, які спроможні забезпечити повний цикл проектування та виробництва авіакосмічної техніки. В 1997 році Леонід Каденюк здійснив космічний політ на американському кораблі «Колумбія», ставши першим космонавтом незалежної України. Значний внесок у державотворення робить українська академічна гуманітарна наука. До її досягнень можна віднести багатотомний енциклопедичний словник «Тарас Шевченко», вихід «Енциклопедії НТШ» (Том 1-3), 25 томів зібрання творів Михайла Грушевського із запланованого 50-томника, «Український археографічний щорічник» тощо. Українська діаспора виконала для України неоціненну функцію оберігана і примножувача традицій української незалежності в духовній і культурній сфері у часи, коли в самій Україні таку діяльність прирівнювали до державного злочину. В країнах поселення політична еміграція створила сотні українських інституцій, які розвивали і вивчали національну інтелектуальну думку, нагадували світу про свою державну традицію.
Леонід Каденюк напередодні польоту в космос. Світлина. 1997 рік
Серед них визначні інтелектуали-гуманітарії — професори Юрій Шевельов (Шерех), Омелян Пріцак, Ігор Шевченко, письменники Ігор Качуровський, Василь Барка, Докія Гуменна та багато інших. Сьогодні важливо зберегти надбання нашої діаспори від забуття. Так, загальноукраїнське історичне значення мають колекції Музею-Архіву Української вільної академії наук (УВАН) у США. Цінні надбання зберігаються в Центрі енциклопедії українознавства у Сарселі (Париж, Франція), Українського вільного університету (УВУ) в місті Мюнхені (Німеччина). Неоціненні пам'ятки перебувають на зберіганні в університетських і архівних центрах міст Нью-Йорка, Торонто, Вінніпега, Праги, Варшави та інших осередків нашої політичної еміграції.
- 1. Назвіть фактори, що впливали на культурний процес.
- 2. Визначте мету державної політики в царині освіти.
- 3. Якою була роль української діаспори у збереженні та поширенні культурних надбань?
Уривок із оцінки вітчизняних експертів ролі науки в українському суспільстві. 2017 рік
«Модернізація сучасного суспільства без розвитку науки просто неможлива, оскільки саме наука та освіта формують суспільство, забезпечують його зміни зі знаком «плюс». Саме наука, виробляючи та поширюючи наукові знання, дає суспільству нові технології, нові джерела енергії, нові можливості для підвищення рівня життя і переходу на якісно новий рівень існування».
- 1. Чи погоджуєтесь ви з думкою експертів? Свою відповідь аргументуйте.
2. Література. Музика. Мистецтво. Спорт.
В українську літературу упродовж 1990-х - 2000-х років увійшла ціла плеяда нових талановитих українських авторів. Тематично — це письменство сучасного міського життя, індивідуальних філософських шукань, інтелектуальної заглибленості. Українська література вийшла з меж соціалістичного реалізму, вона афористична, образна, думаюча. Наші літератори стали затребувані читацькою аудиторією, зростають наклади популярних авторів. Поруч з Ліною Костенко, Юрієм Щербаком, Володимиром Яворівським, Дмитром Павличком, Валерієм Шевчуком, які створюють нові поезії і прозу, на літературному небосхилі світяться імена Оксани Забужко, Юрія Андруховича, Тараса Прохаська, Сергія Жадана та інших. Переживає ренесанс книжкова галузь, незважаючи на незадовільне державне фінансування. Збільшилася жанрова різноманітність української книги, поліпшилося її поліграфічне виконання. «Книжковий Арсенал» та «Львівський книжковий форум» стали популярними книжковими ярмарками, на яких бувають гості з усього світу. Книжковий бум, виникнення нових видавництв і їхні спеціалізації свідчать про те, що вільна творчість може перебороти і фінансову скруту. Нові потужні видавництва видають україномовну продукцію і на цьому заробляють гроші («А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га», «Фоліо», «Видавництво Старого Лева», «Дух і Літера», та інші). Розширюється ринок споживача української книжки.
Головним набутком мистецького життя за роки незалежності стали процеси оновлення. Зокрема, у музиці утвердилася жанрова різноманітність. Далеко за межами України відомі імена українських оперних співаків Вікторії Лук’янець, Володимира Гришка, Валентини Степової. В українську культуру повернули ім'я відомого танцюриста, хореографа, теоретика класичного балету Сергія Лифаря. З 1994 року в Україні проводять фестивалі його імені. Значних успіхів досягла українська естрада. Знаними стали музичні фестивалі «Червона рута», «Таврійські ігри», «Берегиня». Популярністю серед громадянства користуються пісні у виконанні Оксани Білозір, Василя Зінкевича, Тіни Кароль, Олександра Пономарьова, гуртів «Воплі Відоплясова» Олега Скрипки, «Океан Ельзи» Святослава Вкарчука, «Скрябін», «Піккардійська Терція» та інших. Переможцями пісенного конкурсу Євробачення були представниці України Руслана (Руслана Лижичко) у 2004 році та Джамала (Сусана Джамаладінова) — в 2016 році. На світову арену вийшло українське образотворче мистецтво. Відомими за межами України стали художні полотна Андрія Антонюка, Івана Марчука, Віктора Гонтарова, творчість кераміста Петра Мося, скульптора Романа Петрука. їхні художні пошуки сприймаються неоднозначно: одні з них послідовно спираються на національні традиції, інші більше тяжіють до авангардистських відкриттів початку XX століття, видозмінених у руслі власного творчого бачення. Новий імпульс отримало українське кіно. За останні роки щороку знімається до 50 фільмів. Низка стрічок одержали нагороди на різних європейських і світових кінофестивалях. Українське опановує сферу масової культури, захоплює молодь, за якою майбутнє.
Руслана на Євробаченні. Світлина. 2004 рік
Джамала на Євробаченні. Світлина. 2016 рік
Офіційний логотип Чемпіонату Європи з футболу 2012 року
Фізична культура і спорт у всьому світі представляють свою державу на міжнародній арені. В незалежній Україні держава поки що не може вкладати великі кошти у спорт. Проте наша країна має прославлених і знаних у світі спортсменів: боксерів братів Віталія і Володимира Кличків, Василя Ломаченка, Олександра Усика, фігуристку Оксану Баюл, плавчиню Яну Клочкову, гімнастку Лілію Подкопаеву, тенісистку Еліну Світоліну. Провідними футбольними клубами є «Динамо» (Київ) і «Шахтар» (Донецьк), останній із них у 2009 році став володарем Кубка УЄФА (Союзу європейських футбольних асоціацій). У 2012 році Україна і Польща приймали Чемпіонат Європи з футболу. З-поміж зимових видів спорту найбільші здобутки українців у біатлоні. Фізична культура — важливий елемент здоров’я нації. Наразі цій сфері культури ще мало в Україні приділяється уваги. Недостатньо в нас велосипедних доріжок, спортивних майданчиків коло житлових будинків, бракує колективної свідомості щодо необхідності зарядки та фізичних вправ для здоров’я кожного члена громади.
- 1. Які риси притаманні українському літературному процесу?
- 2. Назвіть основні тенденції розвитку музичного й образотворчого мистецтва в Україні.
- 3. Визначте стан масового спорту в Україні.
Боксер Володимир Кличко
Плавчиня Яна Клочкова
Тенісистка Еліна Світоліна
3. Релігійне життя.
Релігійна сфера має важливе значення для духовного життя української держави. Сьогодні Україна є поліконфесійним регіоном. Водночас значний прошарок населення має атеїстичний світогляд. У 1990-х - 2010-х роках в Україні існували три основні християнські конфесії: Українська греко-католицька церква, Українська православна церква Київського патріархату та Українська православна церква Московського патріархату. Функціонує й низка протестантських церков, найбільша з яких — Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів. Після десятиліть репресій і відновлення в 1989 році, УГКЦ у 1990-х роках поширила свою діяльність із західного регіону на всю Україну. 23 березня 2011 року, після відходу на емеретуру (заслужений відпочинок) колишнього Глави УГКЦ Любомира Гузара, одного з найвизначніших церковно-громадських діячів українського християнства кінця ХХ - початку XXI століття, Синод єпископів УГКЦ обрав єпископа Святослава Шевчука Верховним архієпископом Києво-Галицьким, Главою УГКЦ.
Головним змістом діяльності традиційних українських християнських церков була боротьба за набуття помісності. Ця боротьба для УПЦ КП й УАПЦ увінчалася успіхом. 15 грудня 2018 року відбувся об'єднавчий собор українських православних церков. Його результатом стало утворення Православної церкви України. УПЦ КП і УАПЦ припинили існування. Предстоятелем новоутвореної церкви (митрополитом) обрали Епіфанія — 39-річного єпископа УПЦ КП. 6 січня 2019 року Вселенський патріарх Варфоломій надав томос (указ, послання предстоятеля помісної православної церкви у деяких важливих питаннях церковного устрою) про автокефалію. Православна церква України вважається найчисельнішою церквою. До її парафіян у 2018 році належали 45 % українських православних. УПЦ МП — інтегральна частина Російської православної церкви з центром у Москві. 19 % вірних відносять себе до представників цієї конфесії. Керівником УПЦ МП з 2014 року є митрополит Онуфрій. Крім християн східної традиції, в Україні проживає близько 1 млн осіб римо-католиків. Більшість із них — українці, а також етнічні поляки.
З-поміж інших релігій близько 2 млн мешканців України сповідують іслам. Мусульмани проживають здебільшого у Криму, на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, а також у великих містах — Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Одесі, в якій діє 8 мечетей. Чисельно вони зростають в основному за рахунок демографічних і міграційних процесів. Урізноманітнюється релігійне життя мусульман України: функціонує Ісламський університет (Київ), виходять газети і журнали, відкрито Ісламський культурний центр (Київ) тощо. Мусульмани України прагнуть до виконання гуманістичних приписів своєї релігії, толерантно відносяться до іновірців. У нашій державі проживають також іудаїсти, індуїсти, синтоїсти та представники десятків інших релігій. Як і в радянську епоху, в Україні церква відділена від держави. Проте функціонує Державний комітет України у справах релігій, а глав церков завжди запрошують на урочистості з нагоди важливих державних свят.
- 1. Визначте головний зміст релігійного життя за доби незалежності.
- 2. Які процеси відбувалися у православ’ї в останні роки?
- 3. Охарактеризуйте діяльність мусульманських общин в Україні.
Любомир Гузар (1933-2017)
Український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української греко-католицької церкви. Народився 26 лютого 1933 року у Львові. Закінчив народну школу, навчався у гімназії. З переїздом сім'ї до Австрії продовжив навчання в українській гімназії міста Зальцбурга, а у 1949 році родина переїздить до США, там він здобув середню освіту в малій духовній семінарії в Стемфорді та Католицький університет Америки. Отримав ступінь доктора богослов'я. У 1972 році прийняв чернецтво, був сподвижником Йосифа Сліпого. В 2001 році був обраний Главою Української греко-католицької церкви та отримав статус Кардинала католицької церкви. 21 серпня 2005 року офіційно змінив свій титул на «Верховний Архиепископ Києво-Галицький», переніс свій осідок до Києва. Його кандидатуру розглядали як одного із кандидатів на Папський престол. Підтримував мітингувальників під час Революції Гідності. Став моральним авторитетом українського народу.
«Ми мусимо бути того свідомі, що у нашому народі є група людей, для яких найважливіша їхня власна вигода... Серед нас дуже багато добрих людей. Але замало бути добрим — треба чинити добро. Якщо хочете жити у нормальній державі, передати її дітям і внукам — чинімо добро».
- 1. До чого закликав Глава Української греко-католицької церкви Любомир Гузар?
Коли в Україні у повному обсязі набула чинності Угода про асоціацію між Євросоюзом та Україною (1.09.2017 р.), в Іспанії парламент Каталонії проголосував за резолюцію, яка формально декларує її незалежність від Іспанії (27.10. 2017 р.).
Підсумуйте свої знання
1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:
- вересень 2017 р. — Верховною Радою прийнято Закон «Про освіту»;
- 6 січня 2019 р. — надано томос про автокефалію Православній церкві України.
2. Поясніть значення понять: гуманізація освіти, томос.
3. Підготуйте повідомлення на тему: «Чи є перспектива в сучасного українського школяра здобути освіту у вишах Західної Європи, Північної Америки?».
4. Підготуйте презентацію про творчість художника Івана Марчука на тему: «Для мене мистецтво — це життя і одкровення».
Коментарі (0)