§ 34. Суспільно-політичне життя в 2005-2013 роках. Революція Гідності

• Визначте причини й результати Помаранчевої революції.
• Які чинники впливали на становлення громадянського суспільства в Україні?
• Що було властиве для економічного розвитку держави на початку 2000-х років?

1. Внутріполітичне становище у 2005-2010 роках.

Перед новообраним Президентом Віктором Ющенком і його командою постало багато складних проблем, які потрібно було вирішувати: примирити українське суспільство, продовжити економічні реформи, подолати корупцію (відокремити бізнес від політики), просуватися до НАТО і ЄС та не погіршити відносини з Росією. Зміна політичної влади додала оптимізму українському суспільству, воно виставило високу планку очікувань. Віктор Ющенко мав великий кредит довіри (до 80 % громадян його підтримували), але мало часу на його виправдання. Одним із перших рішень новообраного Президента стало призначення главою українського уряду Юлії Тимошенко, першої в історії України жінки на посаді Прем’єр-міністра. Тоді ж затвердили програму нового уряду «Назустріч людям». Початок діяльності уряду був доволі оптимістичним.

Без підвищення податків і жодної позики збільшили доходну частину державного бюджету, зменшили суму державного боргу, сформували єдину систему оподаткування. Зріс рівень доходів громадян, соціальних виплат і пенсій, збільшилася допомога при народженні дитини. Значну увагу приділяли поверненню із забуття правдивої національної історії українців, пріоритетному розвиткові української культури. З ініціативи Віктора Ющенка були відкриті «Мистецький арсенал» у Києві на Печерську, реконструйовані стара козацька столиця гетьмана Івана Мазепи в Батурині та палац Кирила Розумовського, створено музей «Героїв Крут» на честь полеглих у боротьбі з більшовиками в 1918 році гімназистів і студентів. Для формування історичної пам’яті багато зробили акції зі вшанування жертв Голодомору 1932-1933 років.

Національний музей «Меморіал жертв Голодомору», заснований з ініціативи Віктора Ющенка у Києві в 2008-2009 роках. Світлина

Проте провести ефективні реформи в державному і приватному секторах економіки не вдалося. Люди сподівалися, що Президент та уряд саме на цьому напрямі зможуть досягти прогресу. Але так не сталося. Відсутність реформ у господарському секторі стала найбільшою проблемою післяпомаранчевих часів. Це розчарувало людей, які підтримали Майдан. До того ж економічну ситуацію в країні ускладнила світова фінансово-економічна криза 2008-2009 років. Президент України, котрий був наділений достатніми повноваженнями, ними ефективно не скористався. Спроби глави держави створити ефективну систему управління не мали стратегічного характеру, а тому не змінили ситуації кардинально. У Верховній Раді не вдалося сформувати міцну пропрезидентську більшість, яка б законодавчо забезпечувала здійснення необхідних реформ. Як наслідок, змінилося лише обличчя влади, але не її суть.

Майже відразу після виборів почалися негаразди та інтриги в команді Президента, її покидали одна за одною люди Майдану. Постійні конфлікти супроводжували стосунки між двома лідерами Помаранчевої революції — Президентом Віктором Ющенком та Прем'єр-міністром Юлією Тимошенко. Все це негативно впливало на роботу державного апарату. Відсутність успіхів в економічній сфері призвела до програшу партій національно-демократичного напряму на дострокових парламентських виборах у 2007 році. Перемогу вчергово отримала «партія влади». Посаду Прем'єр-міністра обійняв знову Віктор Янукович. На виборах 2010 року його було обрано Президентом України.

• 1. Розвитку якої сфери надавав особливого значення Віктор Ющенко?
• 2. Які проблеми залишилися нерозв’язаними за час президентства Віктора Ющенка?
• 3. Визначте підсумки парламентських виборів 2007 року та президентських виборів 2010 року.

Мінімальна зарплата в Україні у 2005-2010 рр., грн. (за даними Міністерства фінансів України)

• 1. Проаналізуйте, як змінився розмір мінімальної зарплати в Україні протягом 2005-2010 років.
• 2. Який показник варто додати до графіка, щоб зробити об’єктивний висновок про розвиток економіки України в окреслений період?

2. Президентство Віктора Януковича.

Віктор Янукович повернув у дію командно-адміністративну систему. Створена управлінська вертикаль фактично означала відновлення олігархічної моделі розвитку держави, за якої усе вирішує політико-промислове лобі найбільших компаній, що склалися за рахунок непрозорого перерозподілу державної власності. Віктор Янукович спирався передусім на фінансово-економічні групи Донбасу. Конституційний суд відмінив Конституційну реформу 2004 року і відновив в Україні президентсько-парламентську форму правління. Відтак Президент зумів зосередити в своїх руках більшість владних повноважень у країні. Розпочалися політичні переслідування. Була заарештована та засуджена головна конкурентка Віктора Януковича на виборах — Юлія Тимошенко.

Основним напрямком соціально-економічної політики Президент Віктор Янукович і Прем'єр-міністр Микола Азаров проголосили подолання наслідків світової економічної кризи, проведення податкової, пенсійної реформ, скорочення бюрократичного апарату. Проте ці гасла не були реалізовані на практиці. Цінності радянського минулого ставали домінантними в культурному житті. У 2012 році Верховною Радою був ухвалений Закон «Про засади державної мовної політики», запропонований депутатами Вадимом Колесніченком і Сергієм Ківаловим, що, при незмінності визнання української мови як державної в Україні, істотно розширював використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10 % від населення певного регіону, а в окремих випадках і менше 10 %. Закон викликав неоднозначну реакцію в українському суспільстві. Авторів закону звинувачували у впровадженні політики русифікації. Після набуття чинності закону деякі обласні і місцеві ради проголосили російську мову регіональною. Окрім того, у західних областях регіональною було визнано угорську, молдовську, румунську мови.

У зовнішній політиці пріоритетним напрямком стала орієнтація на Російську Федерацію. її керівництво схиляло Віктора Януковича вступити у Митний союз, що означало приєднання України до євразійського політико-економічного простору і кінець двадцятирічним потугам увійти в ЄС. У 2010 році в місті Харкові була підписана угода між Україною і Російською Федерацією, яка продовжила термін перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України із 2017 до 2042 року з автоматичним продовженням на п'ять років, якщо жодна зі сторін не буде мати заперечень.

Володимир Путін і Віктор Янукович приймають морський парад у місті Севастополі. Світлина

Вона ратифікована Верховною Радою України та Державною Думою Російської Федерації. Водночас Віктор Янукович заявляв про бажання України створити зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Увесь 2013 рік минув у постійних дискусіях щодо геополітичного вибору України. В травні 2013 року Прем'єр-міністр України Микола Азаров підписав Меморандум про поглиблення взаємодії між Євразійською економічною комісією та Україною. Він передбачав надання Україні можливості мати представника в ЄЕК і одержати статус спостерігача в Євразійському економічному союзі з 2015 року. Паралельно ЄС запропонувало Україні підписати Угоду про асоціацію між Україною і Євросоюзом. Керівництву держави необхідно було визначатися. 28-29 листопада 2013 року на Саміті глав держав у Вільнюсі Віктор Янукович відмовився підписувати угоду з Євросоюзом, що викликало бурхливу негативну реакцію як на Заході, так і в Україні. Суспільство відчуло, що Віктор Янукович хоче назавжди залишити Україну в орбіті російських інтересів та національної ідеї. Для більшості молоді, інтелектуалів та національно мислячих людей це означало згортання проекту державної незалежності. Відповіддю народу став Євромайдан — так назвали патріотичні протестні акції в Україні проти корупції, свавілля правоохоронних органів, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.

• 1. Які перші кроки в політичній сфері здійснив Президент Віктор Янукович?
• 2. Чи була реалізована на практиці проголошена владою соціально-економічна програма?
• 3. Визначте передумови виникнення Євромайдану.

Зі звернення народного артиста України Богдана Ступки, українського письменника Івана Драча до Президента України Віктора Януковича щодо законопроекту Колесніченка-Ківалова

«Цим законопроектом правляча партія — Партія регіонів — здійснює замах на найсвятіше українського народу — на його мову. Українська мова конституційно закріплена як єдина державна мова в Україні, а надання регіонального статусу російській мові та ще 17 мовам національних меншин є нічим іншим, як спробою узаконити русифікацію України. В Україні російській мові ніщо не загрожує. Захищати російську мову таким способом означає поставити під загрозу існування української мови та української державності. Цього український народ не допустить і буде вимагати від Президента України як гаранта Конституції України покласти край антиконституційним діям Партії регіонів, яка разом із комуністами намагається продовжувати комуністичну політику русифікації України».

Співавтор звернення Богдан Ступка

• 1. Яку загрозу для існування української мови і української державності вбачали діячі української культури у законі Колесніченка-Ківалова?

Президенти України

Віктор Янукович (народився 1950 року)

Народився 9 липня 1950 року на Донеччині. Навчався в Єнакіївському гірничому технікумі, Донецькому політехнічному інституті. Упродовж 1997-2002 років займав посаду голови Донецької облдержадміністрації. З 2003 року очолював Партію регіонів. Був Прем'єр-міністром України (2002-2004 роки, 2006-2007 роки). Обраний Президентом України у 2010 році. Перебував на цій посаді упродовж 2010-2014 років. За час президентства призначав на керівні посади здебільшого вихідців з Донбасу; ініціював зміну форми правління в Україні з парламентсько-президентської на президентсько-парламентську, підписав Харківські угоди з Російською Федерацією, відмовився в 2013 році підписувати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Його політика призвела до системної кризи й Революції Гідності. В 2014 році втік з України до Росії.

3. Євромайдан. Революція Гідності.

Протестні акції розпочалися ще напередодні Вільнюського саміту, 21 листопада 2013 року в Києві на майдані Незалежності та Європейській площі. Як і в 2004 році, тут були встановлені намети й активісти розпочали безстроковий страйк з вимогами підписати документ про асоціацію з Євросоюзом, боротьби з корупцією, олігархічною системою правління, відставки Кабінету Міністрів Миколи Азарова, побудови справжнього народовладдя в країні та перемоги європейських цінностей над пострадянськими. 30 листопада 2013 року відбувся розгін силами спецназу «Беркута» студентського наметового містечка на Майдані, з побиттям і арештами молоді. Цей акт зухвалого вандалізму, порушення людської гідності підняв до акцій протесту усю Україну. Щотижневі недільні мітинги на Хрещатику і Майдані збирали у деякі дні до 1 млн учасників. Такого масового спротиву владі Україна ще ніколи не знала. Неупередженій людині ставало очевидним, що владі треба прислухатися до вимог народу і відмінити своє рішення. Проте Віктор Янукович не хотів йти на поступки опозиції. Але й народ не збирався відступати. Були захоплені будинок Київської міської державної адміністрації на Хрещатику та Будинок профспілок і будівля колишнього Інституту шляхетних дівчат. Вони стали штабами революції. Відбулося й повалення пам'ятника Володимиру Леніну в Києві — як символу тоталітаризму. Євромайдан продемонстрував народження нової української людини, яка вже не хотіла вертатися назад у духовне рабство тоталітаризму.

Кількаразові спроби розігнати Майдан силою владі не вдалися. Навіть звезення до Києва майже усього підрозділу міліції особливого призначення «Беркут» (близько 8 тисяч осіб) з інших областей України не дали результату. Майдан перетворився на своєрідну фортецю, оточену барикадами. Народ демонстрував дива самоорганізації. Були налагоджені харчування і гарячі напої, ліки, місця для ночівлі, збирали гроші на потреби маніфестантів. Влада намагалася створити ілюзію широкої підтримки з боку людей Сходу і Півдня України. Навколо Марийського палацу був влаштований Антимайдан, переважно з людей, котрих «партія влади» привезла до Києва. Протистояння перейшло на вулицю Михайла Грушевського, де вперше пролилася кров маніфестантів. Для зупинки спецназівців майданівці палили шини, «Беркут» почав застосовувати нелегальну зброю, а потім стріляти й на ураження.

Сергій Нігоян на Євромайдані. Світлина

Першими загиблими були вірменин з Дніпропетровщини Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський. У цей час в усіх великих і малих містах України відбувалися свої Євромайдани. Розпочалася практика захоплення держадміністрацій і повалення пам'ятників Володимиру Леніну на місцях. Українську опозицію підтримував світ, «партію влади» і Віктора Януковича — Росія. Вирішальними у революції стали три дні — з 18 до 20 лютого 2014 року, — коли під час протистоянь на вулицях Михайла Грушевського, Інститутській тощо від куль снайперів спецпризначенців загинуло більше ста протестувальників, яких відразу було названо Небесною сотнею. Під час прощання зі загиблими мітингувальниками на майдані Незалежності 21 лютого лунала жалобна пісня «Плине кача по Тисині...», яка стала українським народним реквіємом. Події історії України, які відбувалися упродовж 21 листопада 2013-21 лютого 2014 років, названі Революцією Гідності, яка мала своїм змістом суспільні та політичні зміни, викликані зривом підписання Угоди про європейську інтеграцію України. Вночі з 21 на 22 лютого Віктор Янукович з найближчим оточенням покинув країну. Спочатку він залишив Київ й виїхав до міста Харкова, де намагався влаштувати з'їзд для відділення східних регіонів від України. Однак цей план не вдався і Віктор Янукович та більшість членів його уряду втекли до Росії. Того ж таки 22 лютого Верховна Рада своєю постановою відсторонила його від влади. Також було звільнено низку високопосадовців. Головою Верховної Ради обрано Олександра Турчинова, який постановою парламенту виконував також обов'язки Президента. Отже, Євромайдан, а згодом Революція Гідності були одними з наймасштабніших подій у новітній історії України і логічним продовженням обстоювання прав людини та громадянина. Народ продемонстрував свою єдність, європейськість, гідність і прагнення до свободи. На Майдан виходили жителі Сходу та Заходу, мешканці мегаполісів, маленьких міст і сіл; незалежно від віри, люди творили свою державу.

У травні 2014 року відбулися дострокові президентські вибори. П'ятим Президентом став Петро Порошенко — підприємець і політичний діяч, котрий був активним учасником Революції Гідності. Він переміг у першому турі виборів із великим відривом, набравши 54 % голосів виборців. До присяги Президента був приведений 7 червня 2014 року. У зв'язку з Революцією Гідності втратив свою легітимність парламент України. На виборах до Верховної Ради у жовтні 2014 року перемогу одержали націонал-демократичні сили (Блок Петра Порошенка, «Народний фронт», «Батьківщина»). Вони мали велику чисельну перевагу над колишньою «партією влади». Ці сили сформували уряд, який очолили початково Арсеній Яценюк, а згодом Володимир Гройсман.

• 1. Коли розпочався Євромайдан?
• 2. Які засоби боротьби проти Євромайдану використовувала влада?
• 3. Якими були підсумки виборів Президента і Верховної Ради України у 2014 році?

Людмила Максимлюк, поетка

А сотню вже зустріли небеса...

Летіли легко, хоч Майдан ридав...

І з кров'ю перемішана сльоза...

А батько сина ще не відпускав...

И заплакав Бог, побачивши загін —

Спереду — сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній — сивий-сивий...

І рани їхні вже не їм болять,

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло...

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла...

Перші жертви розстрілів на вулиці Інститутській у Києві. Світлина. Лютий 2014 року

• 1. Прочитайте вірш та розгляньте світлину поруч. Які емоції вони у вас викликають?
• 2. На основі джерел доведіть справедливість висловлювання дисидента Івана Світличного: «Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна».

Президенти України

Петро Порошенко (народився 1965 року)

Народився на Одещині. Згодом сім'я переїхала до міста Бендери (Молдова). Тут здобув середню освіту, займався дзюдо. Відслуживши в армії, навчався на факультеті міжнародних відносин й міжнародного права Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчив з відзнакою. Захистив кандидатську дисертацію з права. Крім української, вільно розмовляє англійською, румунською, російською мовами. У 1990-х роках перейшов працювати у сферу підприємницької діяльності. Створив корпорацію «Рошен». У його бізнесі — страхова компанія, підприємство з виробництва скла та крохмалю, Міжнародний інвестиційний банк, телекомпанія «5 канал» та інші. Був обраний до Верховної Ради України 3, 4, 5 та 7 скликання. Працював міністром закордонних справ, міністром економічного розвитку та торгівлі, секретарем Ради з національної безпеки й оборони України. У грудні 2013 року захищав мирних демонстрантів на вулиці Банковій. Переміг у першому турі на дострокових президентських виборах 2014 року. Невдовзі після інавгурації розпустив Верховну Раду й оголосив дострокові вибори. Підписав закон про люстрацію, що обмежив право високопосадовців режиму Віктора Януковича займати державні посади. Задля популяризації української мови увів мовні квоти на радіо й телебаченні. Проводив «декомунізацію», в результаті якої Компартія України припинила свою діяльність, було демонтовано пам'ятники Володимиру Леніну, перейменовано низку населених пунктів; децентралізацію, що розширила повноваження органів місцевого самоврядування. Сприяв запровадженню безвізового режиму з ЄС для громадян України, набуття автокефалії об'єднаною Православною церквою України. Але найболючіші проблеми України — припинити війну на Сході та повернути Крим — йому так і не вдалося розв'язати. Нагороджений вітчизняними і закордонними відзнаками. Веде сторінки у соцмережах. На президентських виборах у 2019 році в другому турі поступився Володимиру Зеленському.

• 1. Що в діяльності Петра Порошенка вам імпонує найбільше?

Коли у місті Києві на Майдані відбувалися розстріли мирних протестувальників, у Росії, в місті Сочі частина українських спортсменів припинила участь у XXII зимових Олімпійських іграх на знак протесту проти кровопролиття в Україні.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- 2010-2014 рр. — президентство Віктора Януковича;

- 21 листопада 2013 р. — початок Євромайдану;

- 21 листопада - 21 лютого 2014 р. — Революція Гідності;

- 18-20 лютого 2014 р. — розстріл Небесної сотні на Євромайдані;

- 2014-2019 рр. — президентство Петра Порошенка.

2. Поясніть значення понять: Євромайдан, Революція Гідності, Небесна сотня.

3. Порівняйте президентство Віктора Ющенка, Віктора Януковича та Петра Порошенка. Які підсумки їхньої діяльності?

4. Відшукайте в інтернет-джерелах світлини та вірші, присвячені подіям на Євромайдані. Представте результати своєї роботи у класі.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Історія України 11 клас Хлібовська, Наумчук (рівень стандарту)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)