Кожна людина має ім’я та прізвище. Гори, ріки, моря, океани, континенти, країни, міста і села мають назви. Даючи географічну назву, люди прив’язують місце до поверхні Землі, а також виявляють своє ставлення до нього. Вивчає назви та їхню історію топоніміка. Історична топоніміка (від грецьких слів «топос» — місце та «онома» — ім’я, назва) — наука, що вивчає походження, значення та історичний розвиток географічних назв. У минулому назви ніколи не давали випадково. Вони поєднували особливості навколишньої природи зі способом життя людей. Тому правильне пояснення сутності та походження географічної назви допомагає отримати важливу інформацію про природу краю, про заняття людей, які тут мешкали, про історичні події, що відбувалися саме на цій території. Деякі з географічних назв досить «прозорі» для розуміння, а значення і походження інших пояснити складно. Тому топоніміку часто порівнюють з мовою природи, що розкриває свої багатства, історію, традиції народу. Спробуйте пояснити, від яких слів походять назви українських населених пунктів: Мости, Броди, Базар, Гуляй-Поле, Щасливе, Андріївка, Софіївка. Часто, щоб зрозуміти сутність назви, необхідно знати не лише географічні особливості місцевості, а й мови багатьох народів. Наприклад, що означає найменування річки Сули — лівої притоки Дніпра, яка протікає територією Сумської та Полтавської областей? Хто і якою мовою її так назвав? Знавці тюркських мов1 допомогли це з’ясувати. Вони розшифрували назву так: су — річка, лай, лей — глина. Тобто Сула — це «глиняна річка». Так утворилася назва, якою користуються понад тисяча років....
|