Войти
Закрыть

Кризові явища в Римській імперії

6 Клас

Після періоду розквіту в Римській імперії почалася тривала криза. Органи влади не мали колишніх повноважень, повставали не лише провінції, а й легіони. Частина провінцій проголосила незалежність. Армія — опора імператорського Риму — втратила дисципліну, а відтак і боєздатність. Через нераціональні витрати спорожніла скарбниця, почалася інфляція — знецінення грошей. У результаті цього стрімко занепадала торгівля. Із припиненням загарбницьких війн Рим перестав отримувати достатню кількість рабів. Тому, щоб невільники працювали старанніше, господарі намагалися їх заохотити: виділяли землю, дозволяли створювати сім’ї, мати власне майно. Таких рабів називали колонами. Але втримати господарство їм було важко. Відтак колони потрапляли у боргове рабство, їх продавали вдруге, але вже із земельною ділянкою та боргами. Як ви вважаєте, чи існував спосіб подолати ці кризові явища?...

Римська імперія за нащадків Октавіана Августа

6 Клас

Ставши на чолі держави, Тіберій продовжував провадити політику Августа. Під час його правління посилилася влада імператора, збільшилася державна казна, удосконалилася система управління у провінціях. Водночас плебеї втратили свої останні політичні права, оскільки при Тіберієві коміцій більше не скликали. Починаючи з 15 р. всі судові процеси зі звинувачення в порушенні закону про образу величі були спрямовані проти представників опозиції (незгодних) сенату, результатом чого стали незліченні заслання, конфіскації майна і страти опозиційних аристократів. Із часом Тіберій став нелюдимим і підозріливим, що призвело до рішення покинути Рим і виїхати до Кампанії на Кіпрі. Із 21-го до 31 р. країною фактично правив префект преторіанців Сіян. Жертвою його честолюбства серед інших став Друз — син Тіберія. Відповідно до заповіту Тіберія наступниками стали Гай Калігула і Тіберій Гемелла. Калігула усунув свого суперника і став правителем Риму. Він прагнув зміцнити свою владу, відтак відновив заборонені Тіберієм гладіаторські бої та інші видовища; роздавав гроші незаможним і влаштовував бенкети для сенаторів; дозволив повернутися вигнанцям і помилував засуджених. Але такі заходи потребували значних коштів, тому Калігула наказав не лише підвищити податки, а й запровадити нові. Він проголосив себе божеством, звів на свою честь храм, у якому римляни поклонялися золотій статуї правителя....

Давньоримська культура

6 Клас

На початок II ст. до н. е. остаточно утвердився культ 12 головних римських богів. Він полягав у виконанні обрядів і жертвоприношень у точно визначені моменти й у чітко визначених формах. Винятково важливою формою культу була мантика — ворожіння жерців. Перед кожною важливою подією римляни зверталися до богів. Вони ворожили на польоті птахів або спостерігали, як священні кури клюють зерно. Також у римлян побутували гаруспіції — ворожіння після жертвопринесення. У Римській імперії утвердилося обожнення імператорської влади. Обожнення самого правителя, спочатку посмертне, а потім і за життя, почалося з Юлія Цезаря. Він першим почав поширювати уявлення про свою належність до богів. Громадяни влаштували для нього апофеоз — офіційні божественні почесті після смерті. Великого значення набув культ генія Августа, що безпосередньо стверджував його виняткову владу. Чим відрізнялося поклоніння богам в Елладі та Римі? Мистецтво Давнього Риму Римська культура увібрала традиції місцевих племен, зазнавши впливу більш розвиненої грецької культури, зокрема її науки, літератури, скульптури й архітектури. Якщо греки підтримували ідею краси вільної особистості, то римляни створили культ влади і сили. У культурі Риму надійно утвердилась ідея могутності держави, її світового володарювання й нездоланності. Наприклад, поет Вергілій у поемі «Енеїда» так сформулював призначення римського генія: «Ти народи повинен вести, о римлянине, владою своєю. Ось мистецтва твої — надавати звичаї світу, підлеглих щадити та завойовувати гордих»....

Римська імперія. Октавіан Август

6 Клас

Ще за життя Юлій Цезар проголосив своїм наступником племінника Октавіана Августа, який у момент загибелі Цезаря перебував на чужині. Диктатор заповів спадкоємцеві не тільки величезну державу, а й більшість свого майна. 25 відсотків статків Цезар заповів роздати римському народові. Але ця частина спадку дісталася Марку Антонію. Саме його сенатори призначили правителем держави. Антоній відмовився виконати волю Цезаря. Тоді Октавіан продав свою частину спадку та власне майно і роздав отримані кошти римлянам. Після цього популярність Октавіана стрімко зросла. Після нетривалої боротьби Октавіан і Марк Антоній змушені були примиритися, бо жоден із них не мав переваги над іншим. До їхнього союзу приєднався близький соратник Цезаря, намісник в Іспанії Лепід. Так виник другий тріумвірат. Союзники змусили сенат надати їм повноваження реформувати життя держави. Вони, як диктатор Сулла, запровадили проскрипції. Проскрипції — списки осіб, оголошених поза законом. За видачу або вбивство занесеного до списків призначалася нагорода (навіть рабам), за приховування — страта. Майно особи, внесеної до такого списку, конфісковували, а її нащадки втрачали почесні права та стан....

Диктатура Цезаря

6 Клас

Після багатьох переможних війн Риму в Середземномор’ї територія держави збільшилася, але внутрішня ситуація ускладнилася через становище дрібних землевласників. Коли чоловік служив у війську, він не мав можливості займатися господарством, відтак потрапляв у боргову залежність чи навіть перетворювався на раба. Раб, своєю чергою, не міг служити у війську. Отже, римська армія втрачала боєздатність, а суспільне напруження зростало. Дехто з політиків, наприклад Сципіон Африканський, пропонував великим землевласникам повернути землю державі, щоб чиновники перерозподілили її між бідними римлянами. Така реформа сприяла посиленню Риму. Прихильники цієї ідеї — популяри — почали об’єднуватися, їхнім намірам протистояли оптимати. У 133 р. до н. е. народний трибун, представник популярів Тіберій Гракх запропонував сенату передати безземельним громадянам державні землі, які були захоплені багатіями. Але інший трибун оптимат Марк Октавій застосував право вето. Тоді Тіберій Гракх за підтримки народних зборів домігся зміщення Октавія. Це викликало обурення сенату. До того ж вороги трибуна поширювали чутки, що нібито Гракх має намір позбавити сенат влади і правити одноосібно. І сенатори вирішили вбити Гракха....

Військова експансія Риму

6 Клас

Жителі цього багатого міста займалися торгівлею: в Іспанії вони закуповували залізо, олово, срібло, із Сардинії привозили мідь і хліб. Мандрівників приголомшували розкішні будинки, помпезні палаци та храми Карфагена. Це було одне з найбільших міст цивілізованого світу, яке утримувало величезну армію із сильною кіннотою та бойовими слонами. Флот Карфагена вважали непереможним. Римляни шукали привід напасти на пунів (або пунійців, як називали себе карфагеняни). У 264 р. до н. е. вони відвоювали у колишніх союзників Мессану на Сицилії. Так розпочалася перша із трьох Пунічних війн, яка тривала 23 роки. На суходолі римляни мали певні переваги. Вони оточили Сиракузи, і тиран цього міста Гієрон II під тиском уклав союз із Римом. Чимало грецьких міст також перейшли на бік латинян. Але перемога над Карфагеном була неможливою без флоту. Римляни доклали величезних зусиль і дуже швидко побудували 120 кораблів. У 260 р. до н. е. у битві під Мілами римський флот зумів завдати поразки своєму противникові. На її честь у Римі спорудили мармурову колону, прикрашену носами захоплених карфагенських кораблів. У 256 р. до н. е. біля сицилійського мису Екном 330 римських кораблів зійшлися у бою з більшим за чисельністю флотом карфагенян. Фортуна була на боці Риму. На узбережжі Африки висадилося понад 15 тисяч солдатів армії консула Атілія Регула. На своєму шляху до Карфагена завойовники грабували всі поселення....

Римська республіка у V-I ст. до н. е. Соціальний устрій та організація влади

6 Клас

Народні збори (коміції) трьох рівнів відігравали провідну роль у політичному житті. У куріальних коміціях святкували народження дітей, проводили ініціацію (посвячення) юнаків, підтверджували укладання шлюбу й оплакували померлих. Члени центуріатних коміцій ухвалювали закони, обирали чиновників, зокрема консулів, преторів, цензорів і квесторів. Визначте, які повноваження мали різні римські чиновники. Чому преторів, цензорів і консулів обирали по двоє? Посадовці виконували свої обов’язки протягом року. Кожен магістрат (обраний чиновник) користувався недоторканністю. Виступ проти нього розцінювався як образа всього Риму. Охороняли представників влади ліктори. Серед патриціїв обирали двох консулів. Вони володіли вищою цивільною і військовою владою, збирали військові легіони й очолювали їх, скликали сенат і коміції, призначали диктаторів, проводили ауспіції (ворожіння жерців на птахах). У надзвичайних обставинах сенат наділяв консулів необмеженими повноваженнями. Судову владу очолювали двоє преторів. До повноважень одного входило вирішувати суперечки між римськими громадянами, а другий розглядав справи між громадянами й іноземцями. Претори стежили за порядком у місті та його передмістях....

Природно-географічні умови Апеннінського півострова. Виникнення міста Рим

6 Клас

Поблизу Апеннінського півострова лежать три великі острови: Сицилія, Сардинія (наразі вони входять до складу Італії) та Корсика. Як бачимо, їх набагато менше, ніж біля узбережжя Греції. Найвищі гори Європи Альпи стримують холодні потоки вітру з півночі. Клімат на півострові у давні часи був трохи інакший, ніж тепер. У Середній та Північній Італії опадів випадало достатньо. На півдні було посушливіше. Територією країни протікали досить великі річки — По, Арно та Тибр. На відміну від Давньої Греції, Давня Італія була багата на території, придатні для землеробства і скотарства, а гори — на поклади заліза, золота, срібла, міді й олова. Найдавніше населення Італії У І тис. до н. е. на цих землях жило багато народностей: італійські племена латинів, самнітів, сабінів та інших, а за рікою Тибр лежали землі етрусків. З ними пов’язано чимало історичних загадок. Їхню мову не розшифрували й до сьогодні, відтак текста залишаються таємницею для вчених. Відомо, що у VIII ст. до н. е. етруски навчилися обробляти бронзу, залізо і камінь, були вправними вершниками й мореплавцями. З каменю вони будували міста, дороги, мости. Серед їхніх ремісників було багато майстерних ткачів, ювелірів, гончарів та будівельників. Учені стверджують, що держава етрусків Етрурія доволі довго чинила опір латинам. І навіть після захоплення їхніх територій у III ст. до н. е. етруски не втрачали надії на звільнення батьківщини. Останнє їхнє повстання латини придушили тільки через 200 років — у І ст. до н. е....

Сармати на території України

6 Клас

Накресліть у зошиті лінію часу і позначте на ній період панування сарматів у степах Північного Причорномор'я. Порівняйте тривалість цього періоду і час перебуванням північно-причорноморських земель під владою інших іраномовних племен. Дослідникам не відомо, як саме називали себе нові володарі Північного Причорномор’я. Саме ж слово «сармати» давньоіранською мовою означає «оперезані мечем». Його вживали давньогрецькі й давньоримські історики, зокрема Геродот. За його свідченнями, предки сарматів кочували у степах на схід від скіфів, за рікою Танаїс (так називали нижню течію ріки Дон). «Батько історії» записав легенду про походження сарматів від амазонок, з якими одружилися скіфські юнаки. Можливо, це твердження не було зовсім безпідставним. І сармати, і скіфи належали до іраномовних народів, а їхні жінки мали набагато вищий статус, ніж у тогочасних цивілізованих народів. Пригадайте, де жінки, так само як амазонки, мали високий статус, вправно володіли зброєю і займалися спортом. Сармати витіснили скіфське населення і перетворили більшу частину їхньої країни на пустелю. Згодом на території Сарматії, як називали ці землі римляни, розселилися сарматські племінні об’єднання — аорси, сіраки, роксолани, язиги, алани....

Елліністичні держави. Культура елліністичної доби

6 Клас

Смерть Александра Македонського спричинила боротьбу між його діадохами після виснажливого протистояння. Відтак остаточно сформувалися три основні держави елліністичного світу — Македонське царство, Єгипетське царство Птолемеїв і так зване Сирійське царство Селевкідів, до якого невдовзі відійшли й основні володіння розбитого Селевком царства діадоха Лісімаха. Поміркуйте, чому ці держави називали елліністичними. За політичним устроєм новоутворені держави багато чого запозичили зі східних країн. Замість народовладдя Еллади тут одноосібно правили царі. Але основою суспільного розвитку стала грецька (еллінська культура). Також тут використовували здобутки підкорених Александром Македонським народів. Культуру, що постала завдяки поєднанню грецької та східних культур, історики називають елліністичною. Нові міста зводили за принципом будівництва у Греції. Греки навчилися використовувати у війнах бойових слонів. У політичній сфері новим явищем стало поклоніння цареві. Переплелися елементи різних релігій. Східні митці запозичили еллінські зразки в архітектурі, скульптурі та живописі. Спільною для народів елліністичного світу була також мова, яка виникла на основі афінського діалекту....

Навігація