Войти
Закрыть

Русь-Україна за часів Ярослава Мудрого

7 Клас

Наприкінці Володимирового життя його сини Святополк та Ярослав почали виявляти непослух. У 1014 р. Ярослав відмовився платити данину в державну казну. літопис повідомляє: «Коли Ярослав був (княжив) у Новгороді, давав він за умовою до Києва дві тисячі гривен з року в рік, а тисячу роздавав у Новгороді дружині. І так давали всі новгородські посадники, а Ярослав став цього не давати в Київ батькові своєму. І мовив Володимир: "Розчищайте шляхи й мостіть мости”, бо хотів іти війною на Ярослава, на сина свого, але розхворувався». Готуючись до боротьби з Ярославом, улітку 1015 р. Володимир раптово помер. Між синами після його смерті розпочалася кривава боротьба за київський престол. У 1015 р. Борис, Гліб і Святослав під час цих сутичок загинули. Літописець вважає винуватцем заколоту туровського князя Святополка. Дізнавшись про смерть батька, Святополк захопив київський престол. Проти нього виступив брат — новгородський князь Ярослав. Перша битва між братами відбулася навесні 1016 р. поблизу Любеча. Ярослав переміг і вступив до Києва. Святополк утік до свого тестя, польського короля Болеслава I Хороброго, і там з його допомогою зібрав велике військо....

Внутрішня та зовнішня політика руських князів наприкінці Х — у першій половині ХІ ст. Володимир Великий

7 Клас

Після смерті Святослава між його трьома синами розпочалася міжусобна війна. Двоє братів — Ярополк та Олег — загинули, «і став Володимир княжити в Києві одноосібно», — писав літописець. Володимир правив Руссю-Україною з 980 р. до 1015 р. Він провів державну реформу щодо управління землями. Відрядив своїх синів, а їх було дванадцять, до різних міст — центрів основних руських земель. У «Повісті минулих літ» повідомляється: «Посадив Вишеслава в Новгороді, Ізяслава в Полоцьку, Святополка в Турові, а Ярослава в Ростові, а Гліба в Муромі, Святослава в Древлянській землі, Всеволода у Володимирі, Мстислава в Тмуторокані». Отже, було остаточно знищено самостійність місцевої племінної верхівки. З того часу (кінець 80-х років X ст.) завершилося об’єднання земель навколо Києва. Великому князеві київському підпорядковувалися намісники (сини й старші дружинники), які сиділи в найбільших містах держави, збирали данину, управляли й здійснювали суд від його імені. їм у менших частинах земель — волостях — служили волостителі. За правління князя Володимира відбулася заміна родоплемінного поділу Русі-України на територіальний....

Узагальнення за розділом І. «Виникнення та становлення Русі-України»

7 Клас

У результаті Великого переселення народів у IV-VII ст. наші предки вийшли за межі своєї первісної батьківщини між річками Одрою та Віслою на заході й Середнім Дніпром на сході й розселилися на землях Європи. У цей час східнослов’янські племена дулібів, волинян, бужан, древлян, полян, сіверян, хорватів, тиверців та уличів заселили більшу частину території нинішньої України. Ці племена стали основою формування сучасного українського народу, тобто українці як народ виникли в той же час, що й інші сучасні народи Європи. Переселення з лісової зони в лісостеп і степ з родючими ґрунтами сприяло розвитку господарства та майнового розшарування суспільства. Виокремлюється родова знать із професійними воїнами-дружинниками. Військові вожді племінних об’єднань разом із дружиною мешкали в укріплених племінних центрах — градах, що виявлені археологами в Києві, Чернігові, Зимному, Стільському, Пліснеську й інших місцях України. Подібні історичні процеси відбувались і в різних частинах Європи. Тому періодизація середніх віків в Україні збігається з відповідними періодами загальноєвропейської історії. Племінні союзи ворогували не тільки із сусідами: аварами, хозарами, візантійцями, а й між собою. Покласти край цій ворожнечі й об’єднати їх в одну державу вдалося в наступний період нашої історії. Це сталося завдяки зростанню могутності племені полян із центром у Києві. Київ був основним містом, що контролювало тогочасні шляхи по річках Дніпру, Десні й Прип’яті....

Практична робота. Історичний портрет князя Святослава

7 Клас

Святослав — князь-лицар. Святослав був єдиним сином Ігоря та Ольги. Досягнувши повноліття, він почав правити Руссю-Україною. За словами візантійського хроніста лева Диякона, Святослав був «середній на зріст і доволі стрункий, широкогрудий, з пласким носом, блакитними очима й довгими кострубатими вусами. Волосся на його голові було вистрижене, за винятком одного пасма (ознака шляхетного походження); в одному вусі носив золоту сергу, прикрашену рубіном і двома перлинами. Князь зазвичай був похмурим і суворим на вигляд. Носив білий одяг, як і інші русичі, але відрізнявся чистотою». Святослав Ігорьович князював недовго (964-972), але залишив яскраву згадку про себе. Він був хоробрим воїном, невибагливим, майже все життя провів у військових походах. Ідучи на війну, ніколи не брав ані казанів, ані наметів. Спав, як і всі воїни, на землі просто неба, поклавши під голову сідло. Князь був шляхетним воїном. Плануючи похід, не використовував військові хитрощі, а заздалегідь попереджував через свого посланця: «Іду на Ви!» Святослав I Хозарський каганат. Святослав здійснив кілька вдалих походів проти свого південно-східного сусіда — Хозарського каганату. У 964 р. він здійснив успішний похід на Оку й Волгу, де жили в’ятичі, які сплачували данину Хозарському каганату, і підкорив їх....

Русь-Україна за часів правління князя Ігоря та княгині Ольги

7 Клас

Після смерті Олега київським князем став син Рюрика Ігор (912-945). У літописах його називають Ігорем Старим. Від нього йде династія Рюриковичів, яка безперервно правила в Києві, а згодом і в інших князівствах у Русі-Україні. Ігор продовжив політику свого попередника, спрямовану на розширення території Русі-України та зміцнення її міжнародних позицій. У 943 р. він здійснив похід на Закавказзя і заволодів багатими містами на Каспійському узбережжі. Це дало можливість київським купцям торгувати на Сході. Щоб забезпечити вигідну торгівлю з Константинополем, Ігор здійснив два військові походи проти Візантії. Однак вони не були такими успішними, як походи Аскольда й Олега. За словами літописця, візантійський флот, як блискавка, попалив кораблі, застосувавши так званий «грецький вогонь1». Багато воїнів загинуло. Перший військовий похід Ігоря в 941 р. на Візантію закінчився поразкою....

Утворення Русі-України

7 Клас

Суспільний устрій у слов’ян (тобто організація життя суспільства) змінювався внаслідок розвитку господарства, розселення на нових землях і під впливом сусідів. У ранньому Середньовіччі в основі суспільного устрою слов’ян були об’єднання родів — племена. їх очолювали обрані дорослими чоловіками вожді — найхоробріші чи найдосвідченіші серед них. Вожді керували життям племен: здійснювали суд, очолювали військові походи, розподіляли здобич. Згодом влада вождів стала спадковою. Виборні вожді перетворювалися на спадкових князів. Племена нерідко об’єднувалися для боротьби зі спільним ворогом. Такі племінні об’єднання існували недовго, але вони були необхідним етапом розвитку в процесі створення держави. Так, перші східнослов’янські додержавні утворення на території сучасної України були пов’язані з проживанням тут антів. Згодом на Волині утворилося сильне дулібське об’єднання племен. Його розгромили авари (обри). У Прикарпатті й Закарпатті утворився потужний союз племен, який візантійські автори називали Великою Хорватією. Пізніше племінні союзи переросли в утворення вищого рівня — племінні князівства, що вже мали деякі ознаки державного устрою: а) влада князя; б) укріплені міста-городища; в) приватна власність; г) майнова та соціальна нерівність; ґ) професійне військо — дружина. Племінні союзи заклали фундамент давньоукраїнської державності. Після розгрому аварами дулібського об’єднання головну роль почали відігравати поляни, які жили в Середньому Подніпров’ї. Вони стали ядром формування Київського князівства....

Східні слов’яни та їхні сусіди

7 Клас

У IV—VII ст. н. е. відбувалися процеси, названі істориками Великим переселенням народів. Це були масові переміщення (міграція) германських, слов’янських, сарматських, тюркських та інших племен, їхні вторгнення на територію Римської імперії. Велике переселення народів поклало початок формуванню сучасних європейських народів на землях, де вони проживають і досі. Цей період — межа між історією стародавнього світу й середніх віків. Поштовхом до Великого переселення народів були військові походи на південь германських племен готів, які пройшли через землі слов’ян з південного узбережжя Балтики в Північне Причорномор’я. Походи германських племен готів роз’єднали слов’янську спільноту на частини. До них слов’яни не були поділені. Про це може свідчити єдина в усіх сучасних слов’янських мовах назва германців: німці, нємци, немці. Самоназва «слов’яни» з’явилася під час війн з готами. Збройні походи готів, війни з гунами1 й аварами2 привели в рух слов’янські племена. Заключний період Великого переселення народів у V-VII ст. став часом великого розселення слов’ян. Це привело до заселення слов’янами більшої частини сучасної території України, земель уздовж Дунаю та Балкан. 1 Гуни — тюркомовні кочові племена. 2 Авари — кочівники, об’єднані у великий племінний союз, основу якого становили тюркомовні племена. Зі своєї прабатьківщини, на думку більшості вчених, що знаходилася між річками Одрою, Віслою та середньою течією Дніпра, слов’яни розійшлися по різних частинах території сучасної Європи. Частина дулібів, які жили на Волині, перемістилася на землі сучасних Чехії та Угорщини. Поляни розмістилися на частині земель сучасної Польщі й нинішньої України. Хорвати, які проживали по обидва боки Карпат, рухаючись угору по Дунаю, осіли в Хорватії. У сучасній Сербії є десятки населених пунктів з назвами Києво, Києвичі, Малин, Житомир....

Дати, що допоможуть зрозуміти історію 7 клас Дрібниця 2020

7 Клас

860 р. — похід князя Аскольда на Константинополь 882 р. — об’єднання північних та південних руських земель Олегом 907 р. — похід Олега на Константинополь 911 р. — укладення торговельної угоди Русі та Візантії 941, 944 рр. — походи Ігоря на Константинополь 945 р. — повстання деревлян, убивство князя Ігоря 945-964 рр. — правління княгині Ольги 968 р. — похід Святослава на дунайську Болгарію (Перший балканський похід) 970-971 рр. — війна Святослава з Візантією (Другий балканський похід) 980-1015 рр. — правління князя Володимира Великого 988 р. — хрещення Русі-України Володимиром Великим, розбудова Київської митрополії Близько 1016 рр. — укладення «Руської правди» Ярославом Мудрим 1019-1054 рр. — правління князя Ярослава Мудрого 1036 р. — розгром печенігів під Києвом 1037 р. — завершення будівництва Софійського собору в Києві 1056-1057 рр. — завершення Остромирового Євангелія 1068 р. — поразка Ярославичів у битві з половцями на р. Альта 1097 р. — Любецький з’їзд князів 1113-1125 рр. — правління Володимира Мономаха у Києві...

Словник термінів і понять 7 клас Дрібниця 2020

7 Клас

Баскак — представник монгольського хана на завойованих землях; здійснював контроль за місцевою владою, вів облік населення і збирав данину. Бояри — привілейована верства руського суспільства, родова знать, яка володіла землями — вотчинами. Вотчина — безумовне земельне володіння, що передається у спадок, вільно продається, дарується. Графіті — стародавні написи й малюнки, зроблені гострими предметами на стінах архітектурних споруд, керамічних виробах та інших речах. Данина — рання форма збирання податків у Русі в перехідний період від вождівства до князівства. Дружина — військо у слов’ян, що складалося з найближчого оточення князя. Ікона — живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма. Князь — воєначальник роду чи племені (племінного союзу), який стояв на чолі військової дружини; згодом — правитель держави (князівства). Літопис — історико-літературний твір, у якому розповідь ведеться за роками. Магдебурзьке право — поширене в Центрально-Східній Європі міське самоврядування, що здійснювалося через виборні органи — раду і лаву. Магнат — вельможа, можновладець, князь. За литовсько-польської доби людина високого соціального стану (великий землевласник, представник родової знаті). Митрополія — територія, що перебуває під релігійною владою митрополита; зазвичай складається з кількох єпархій....

Узагальнення до курсу «Історія України в контексті епохи Середніх віків»

7 Клас

На початку підручника ви ознайомилися із думкою історика Сергія Плохія, який назвав Україну «Брамою Європи». З вивченого вами курсу історії України доберіть аргументи, що підтверджують або спростовують цю думку. Зробіть обґрунтований висновок. Європа є важливою частиною української історії, так само як і Україна — європейської. Розташована на західному краю Євразійського степу, Україна протягом багатьох століть була брамою Європи. Інколи, коли «брама» зачинялася внаслідок війн чи конфліктів, Україна допомагала зупинити чужинські навали зі сходу та заходу; коли ж вона була відчинена, як це найчастіше траплялося в українській історії, вона правила за міст між Європою і Азією, сприяючи обміну людьми, товарами й ідеями....

Навігація